29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"16" жовтня 2025 р. Справа № 924/880/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький
до Хмельницької обласної організації Організації ветеранів України м. Хмельницький
про стягнення 2650,49 грн
Представники сторін:
позивач: Яковлев А.В. - діє на підставі довіреності № 6/02 від 02.01.2025
відповідач: Мельник Б.А. - керівник; Хайнецький М.А. - діє на підставі довіреності від 16.09.2025
Рішення приймається 16.10.2025, оскільки в судовому засіданні 16.09.2025 оголошувалась перерва.
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області 26.08.2025 надійшла позовна заява Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до Хмельницької обласної організації Організації ветеранів України про стягнення 2650,49 грн, з яких 2312,81 грн основний борг, 22,06 грн 3% річних, 91,75 грн інфляційні втрати та 223,87 грн пеня. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 25.11.2024 між сторонами було укладено договір купівлі - продажу теплової енергії № 9779/1706, відповідно до п. 1.1 якого теплопостачальна організація взяла на себе обов'язок постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах у відповідності до розділу № 2 та додатку № 3 договору, а споживач зобов'язувався своєчасно оплачувати товар за встановленими тарифами (цінами) у строки та на умовах, передбачених цим договором. Теплова енергія подається споживачу у приміщення площею 22,36 м.кв. по вул. Грушевського, 87 у м. Хмельницькому. Позивач зазначає, що в період з 01.12.2024 по 01.02.2025, за який виникла заборгованість, діяв тариф, встановлений п. 1.2.3 рішення Виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1665 від 24.10.2024 для інших споживачів в розмірі 3714,96 грн/Гкал (з ПДВ). Наказами МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" у зв'язку із зміною ціни природного газу встановлювались коефіцієнти перерахунку вартості послуги з постачання теплової енергії: грудень 2024 року - коефіцієнт 1,114565, вартість 1 Гкал 4140,56 грн (3714,96x1,114565=4140,56); січень 2025 року - коефіцієнт 1,198931, вартість 1 Гкал 4453,98 грн (3714,96x1,198931=4453,98). Пунктом 4.7 договору визначено, що по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати загальний рахунок-акт на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці, та акт прийому - передачі теплової енергії в двох примірниках для підписання. Після чого один примірник акту повернути теплопостачальній організації у 5-ти денний термін. Позивач надсилав на адресу відповідача рахунки та акти прийому - передачі теплової енергії в двох примірниках для підписання, однак відповідач підписані примірники актів не повернув. Позивач вказує, що остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється не пізніше 20 числа за розрахунковим місяцем на підставі рахунку. За період з 01.12.2024 по 01.02.2025 відповідачу за договором купівлі - продажу теплової енергії № 9779/1706 від 25.11.2024 нараховано 2312,81 грн. За вказаний період оплати не проводилось. З огляду на викладене позивач звернувся до суду із даним позовом. Крім того, керуючись п. 7.1.4. договору та ст. 625 ЦК України позивач заявив до стягнення 22,06 грн 3% річних, 91,75 грн інфляційних втрат та 223,87 грн пені.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 28.08.2025, зокрема позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/880/25 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 09:20 год. 16 вересня 2025 року.
До суду 12.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що Організація ветеранів України (ОВУ) створена, як громадська організація відповідно до Конституції України, і є добровільною неприбутковою громадською організацією, що об'єднує ветеранів Другої Світової війни, інших локальних війн і військових конфліктів та бойових дій на території України і іноземних держав, антитерористичної операції, ветеранів праці, дітей війни, ветеранів військової служби тощо. На підставі ст. 157 розділу III Податкового кодексу України та реєстраційної заяви за формою №1-РН відповідач є неприбутковою організацією. У своїй діяльності відповідач керується Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зазначає, що для належних умов праці апарату організації 25.11.2024 між МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та Хмельницькою обласною організацією ОВУ було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 9779/1706 для опалення приміщення площею 22,036 м.кв. Дія договору з 01.12.2024 по 01.02.2025. Відповідно до цього договору позивач виставив рахунок на об'єм наданих послуг в сумі 2650,49 грн. Однак за приписами ст.20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами /газом, електроенергією та іншими послугами/ в межах середніх норм споживання /надання/, телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають. Відповідач звертає увагу, що з метою отримання державної фінансової допомоги з державного і місцевого бюджету він неодноразово звертався в Хмельницьку обласну військову адміністрацію та Обласну раду в різних формах щодо вирішення оплати послуг наданих МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та іншими організаціями. Проте прохання відхилялися. Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що заява МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про стягнення "боргу" з Хмельницької обласної організації ОВУ за договором купівлі-продажу теплової енергії №9779/1706 від 25.11.2024 в сумі 2650,49 грн є такою, що суперечить Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (ч.2.ст.19), тому відповідачем не визнається.
В судовому засіданні 16.09.2025 суд встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив до 29.09.2025 включно, встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 10.10.2025 включно та оголосив перерву в судовому засіданні до 10:00 год. 16.10.2025, про що постановлено ухвали із занесенням до протоколу судового засідання.
До суду 26.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач, як на підставу своїх заперечень на позовну заяву, посилається на ч. 2 ст. 20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до якої ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають. Однак з відповідачем укладено договір купівлі - продажу теплової енергії, а не договір про надання послуги з постачання теплової енергії, про який йде мова в ч. 2 ст. 20 вищезазначеного Закону. У договорі купівлі-продажу теплової енергії № 9779/1706 від 25.11.2024 сторони погодили істотні умови та відповідальність за невиконання договірних зобов'язань. Тобто, укладаючи договір, відповідач усвідомлював про взяті на себе обов'язки та наслідки за їх невиконання. Додані Хмельницькою обласною організацією Організації ветеранів України додатки до відповіді на позовну заяву, а саме копії звернень до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з проханням погашення заборгованості перед МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" свідчать про усвідомлення відповідачем взятих на себе обов'язків за договором та визнання боргу. Тому позивач просив задовольнити позов.
Представник позивача в судовому засіданні 16.10.2025 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представники відповідача в судовому засіданні 16.10.2025 заперечили проти позовних вимог у повному обсязі з підстав, що викладені у відзиві на позов.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Як встановлено Господарським судом Хмельницької області у рішенні від 27.06.2025 у справі №924/369/25, між Комунальним підприємством "Комунальники", як орендодавцем, та Хмельницькою обласною організацією Організації ветеранів України, як орендарем, за погодженням Хмельницької обласної ради, було укладено договір оренди №44б нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області від 06.02.2018, предметом якого відповідно до п. 1.1 є оренда нежитлового приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87, яке використовується як службове приміщення.
Орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення площею 38 м кв., додаткова площа (сходині кліті, коридори з туалетами) - 11,4 м кв. загальною площею 49,4 м кв. згідно з інвентарним планом будинку, розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87 з метою використання його під службове приміщення (п.1.2 договору оренди).
У додатковій угоді №2 до договору №44б від 06.02.2018, яка набрала чинності 25.11.2024, сторони погодили п.1.2 договору викласти у новій редакції: "Орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення площею 17,2 м.кв., додаткова площа (сходині кліті, коридори з туалетами) - 5,16 м.кв. загальною площею 22,36 м.кв. згідно з інвентарним планом будинку, розташоване за адресою: м.Хмельницький, вул. Грушевського, 87 з метою використання його під службове приміщення".
Між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (далі - теплопостачальна організація) та Хмельницькою обласною організацією Організації ветеранів України (далі - споживач) було укладено договір купівлі - продажу теплової енергії № 9779/1706 від 25.11.2024 (далі - договір), згідно з п.1.1 якого теплопостачальна організація зобов'язується постачати споживачеві теплову енергію - код ДК 021:2015 - 09320000-8 (пара, гаряча вода та пов'язана продукція) в потрібних йому обсягах у відповідності до розділу №2 та додатку №3 цього договору, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати товар за встановленими тарифами (цінами) у строки та на умовах, передбачених даним договором.
За умовами п. 3.1 договору ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу з постачання теплової енергії складає:
- для потреб інших споживачів (крім населення) 3714,96 з ПДВ за одну Гкал;
- кількість послуг за цим договором становить, втрати: 0,019200 Гкал.
Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності) відповідно до додатків 1, згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
Згідно з п. 4.2 договору вартістю постачання теплової енергії є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Пунктом 4.6 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати загальний рахунок - акт на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та акт прийому - передачі теплової енергії в двох примірниках для підписання. Після чого один примірник повернути теплопостачальній організації у 5 - ти денний термін.
Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється не пізніше 20 числа за розрахунковим місяцем на підставі рахунку, акту. Не отримання споживачем рахунку, акту не звільняє останнього від обов'язку оплати по даному договору (п. 4.7 договору).
У п. 6.2.9 та п. 6.2.10 договору сторони передбачили обов'язок споживача вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію у відповідності до розділу №3 цього договору та у разі несвоєчасного здійснення платежів за надану теплову енергію сплачувати штрафні санкції в розмірах згідно п. 7.1.4 договору.
В свою чергу, теплопостачальна організація має право вимагати від споживача своєчасного внесення платежів за відпущену теплову енергію (п. 6.3.6 договору).
За умовами п. 7.1.4 договору в разі не оплати або несвоєчасної оплати у строки, визначені у п. 4.7 договору, споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день перевищення допустимого терміну.
Цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами, та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами до моменту підписання договору, а саме з 24.11.2024 та діє в частині проведення розрахунків за даним договором - до їх повного здійснення.
Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.
Додатком 1 до договору оформлено акт розмежування балансової належності (експлуатаційної відповідальності) за адресою: вул.Грушевського, 87.
Додатком 3 - обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу - 0,005880 Гкал/год.
Також до матеріалів справи долучено розрахунок втрат теплової енергії через ізольовану поверхню трубопроводів за рахунок охолодження води в тепломережі, які становлять 0,35 Гкал/міс. в опалювальний період, та розподіл втрат теплової енергії в зовнішніх теплових мережах на ОП, пропорційно площі споживачів, для позивача втрати становлять 0,0028 Гкал.
Позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату опалення по лічильнику, зокрема №1706 від 30.12.2024 на суму 1194,01 грн та №1706 від 31.01.2025 на суму 1118,80 грн, які згідно списків згрупованих відправлень рекомендованих листів від 28.01.2025 та 21.05.2025 були надіслані відповідачу.
Крім того, матеріали справи містять підписані позивачем акти прийому - передачі №1706 від 30.12.2024 на суму 1194,01 грн.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про встановлення та застосування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для населення, бюджетних установ, інших споживачів, релігійних організацій МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та втрату чинності рішення виконавчого комітету від 26.10.2023 № 1212", тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів становить 3095,80 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на послугу з постачання теплової енергії для потреб інших споживачів - 3714,96 грн/Гкал (з ПДВ).
Також матеріали справи містять накази МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" "Про зміну розміру нарахувань за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для інших споживачів", якими, зокрема встановлені коефіцієнти перерахунку вартості послуги з постачання теплової енергії, в зв'язку із зміною ціни природного газу, а саме:№3 від 03.01.2025 - встановлено коефіцієнт на грудень 2024 року в розмірі 1,114565; №48 від 03.02.2025 - встановлено коефіцієнт на січень 2025 року в розмірі 1,198931.
Відповідач, вказуючи про відсутність обов'язку з оплати наданих послуг, долучив до матеріалів справи статут Організації ветеранів України в новій редакції, затверджений І з'їздом Організації ветеранів України 19.11.1991 з наступними змінами і доповненнями та конференцією Організації ветеранів України від 20.09.2017 (далі - статут).
За умовами п. 1.1 статуту Організація ветеранів України (далі - організація) є всеукраїнською добровільною неприбутковою громадською організацією, що об'єднує ветеранів Другої Світової війни, інших локальних війн і військових конфліктів та бойових дій на території України і іноземних держав, антитерористичної операції (учасників бойових дій, інвалідів, учасників війни, членів сімей загиблих), ветеранів праці, дітей війни, ветеранів військової служби, пенсіонерів, громадян похилого віку створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема економічних, законних соціальних, творчих, вікових, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та/або інших осіб, яка була зареєстрована 9 грудня 1991 року, свідоцтво №172.
Організація ветеранів України у своїй діяльності керується Загальною декларацією прав людини, Конституцією України, Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України "Про громадські об'єднання", Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншим чинним законодавством України та цим статутом (п.1.4 статуту).
Відповідно до п. 1.5 статуту організація є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. Організація вільна у виборі напрямків своєї діяльності та діє на засадах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу її членів (учасників), прозорості, відкритості та публічності.
Організація, її відокремлені підрозділи - організації ветеранів Автономної Республіки Крим, всіх областей України, міст Києва і Севастополя, районів області і міст обласного значення, територіальних громад, первинні ветеранські організації - міські, районів у містах, селищні, сільські, організації ветеранів підприємств, організацій, установ та за місцем проживання, які мають статус юридичної особи згідно законодавства України, здійснюють свою діяльність на основі цього статуту та можуть мати власні положення, які відповідають законодавству та основним положенням статуту організації, а також мати у відповідних установах банків рахунки та інші реквізити, передбачені статусом юридичної особи, круглі печатки, штампи, бланки з відповідною назвою єдиних зразків затверджених Радою Організації, які виготовляються на місцях (п.2.2 статуту).
Згідно з п. 3.1 статуту основною метою організації є сприяння розвитку громадянського суспільства, консолідація зусиль ветеранських організацій, державної виконавчої влади, суспільства, спрямованих на захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно - культурних та інших спільних прав та інтересів ветеранів Другої Світової війни, інших локальних війн та військових конфліктів та бойових дій на території України і іноземних держав, антитерористичної операції (учасників бойових дій, інвалідів, учасників війни, членів сімей загиблих), ветеранів праці, дітей війни, ветеранів військової служби, пенсіонерів, громадян похилого віку.
У п. 3.2 статуту визначено, що для досягнення своєї мети та виконання статутних завдань організація у встановленому чинним законодавством порядку має право: представляти і захищати свої законні інтереси та своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної виконавчої влади, в тому числі судах (п. 3.2.2); отримувати державну фінансову підтримку з державного і місцевого бюджету (п. 3.2.3); одержувати на умовах оренди або тимчасового безкоштовного користування будівлі, обладнання, транспортні засоби та інше майно, що необхідне для здійснення статутних завдань організації (п. 3.2.19).
Хмельницька обласна організація Організації ветеранів України внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, що підтверджується рішенням Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №1187 від 23.07.2012.
Відповідно до статистичного звіту станом на 01.05.2025 членами Хмельницької обласної організації є в тому числі 19494 ветеранів війни.
Відповідач неодноразово звертався до Хмельницької обласної військової адміністрації (листи № 38 від 27.06.2022, №29 від 12.08.2024), Хмельницької обласної ради (листи № 39 від 27.06.2022, № 29 від 12.08.2024, № 39 від 31.10.2024), депутатів Верховної Ради (листи № 4 від 27.02.2023, № 8 від 26.02.2024, №22 від 26.02.2024) з проханнями про надання допомоги у забезпеченні статутної діяльності організації та погашення заборгованості за експлуатаційні витрати, комунальні послуги.
У відповідь на вказані звернення листами Хмельницької обласної військової адміністрації № 100/27-14-5500/2022 від 30.08.2022, № 66/27-14-1251/2023 від 20.02.2023 відповідачу було повідомлено, що виділити кошти з обласного бюджету для вирішення вказаного у зверненні питання немає можливості, жодній із громадських організацій фінансова допомога за рахунок бюджетних коштів не надається.
Аналізуючи надані докази та пояснення сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
В розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності регулюються Законом України "Про теплопостачання" та іншими нормативно-правовими актами (ст. ст. 2, 3 Закону України "Про теплопостачання").
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплопостачальна організація суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Частиною 4 ст. 19 вищевказаного Закону передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Суд встановив, що між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" та Хмельницькою обласною організацією Організації ветеранів України було укладено договір купівлі - продажу теплової енергії № 9779/1706 від 25.11.2024, згідно з п.1.1 якого позивач зобов'язувався постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах у відповідності до розділу №2 та додатку №3 цього договору, а відповідач зобов'язувався своєчасно оплачувати товар за встановленими тарифами (цінами) у строки та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до додатку № 3 до договору, адреса об'єкта споживання теплової енергії - м.Хмельницький, вул. Грушевського, 87, площа приміщення 22,36 кв.м.
В період з 01.12.2024 по 01.02.2025 позивач здійснював постачання теплової енергії в орендоване відповідачем приміщення, про що відповідачу виставлялись рахунки №1706 від 30.12.2024 на суму 1194,01 грн та №1706 від 31.01.2025 на суму 1118,80 грн. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.
Згідно з ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Положеннями пунктів 4.6, 4.7, 6.2.9, 6.2.10 договору також передбачений обов'язок споживача вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.
Разом з тим, суд встановив, що Хмельницька обласна організація Організації ветеранів України є відокремленим підрозділом Організації ветеранів України із статусом юридичної особи, що випливає із п.2.2 статуту Організації ветеранів України в новій редакції, затвердженого І з'їздом Організації ветеранів України 19.11.1991 з наступними змінами і доповненнями та конференцією Організації ветеранів України від 20.09.2017.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами економічної діяльності Хмельницької обласної організації Організації ветеранів України є діяльність інших громадських організацій, н. в. і. у.
Хмельницька обласна організація Організації ветеранів України внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, що підтверджується рішенням Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №1187 від 23.07.2012.
Положеннями п. 1.1 статуту Організації ветеранів України передбачено, що вказана організація є всеукраїнською добровільною неприбутковою громадською організацією, що об'єднує ветеранів Другої Світової війни, інших локальних війн і військових конфліктів та бойових дій на території України і іноземних держав, антитерористичної операції (учасників бойових дій, інвалідів, учасників війни, членів сімей загиблих), ветеранів праці, дітей війни, ветеранів військової служби, пенсіонерів, громадян похилого віку створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема економічних, законних соціальних, творчих, вікових, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та/або інших осіб, яка була зареєстрована 9 грудня 1991 року, свідоцтво №172.
Організація є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (п. 1.5 статуту).
Згідно з п. 3.1 статуту основною метою організації є сприяння розвитку громадянського суспільства, консолідація зусиль ветеранських організацій, державної виконавчої влади, суспільства, спрямованих на захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно - культурних та інших спільних прав та інтересів ветеранів Другої Світової війни, інших локальних війн та військових конфліктів та бойових дій на території України і іноземних держав, антитерористичної операції (учасників бойових дій, інвалідів, учасників війни, членів сімей загиблих), ветеранів праці, дітей війни, ветеранів військової служби, пенсіонерів, громадян похилого віку.
Відповідно до договору оренди №44б нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області від 06.02.2018 та додаткової угоди №2 до нього, приміщення площею 22,36 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87, в яке здійснювалось постачання теплової енергії, є комунальною власністю та перебувало в оренді відповідача.
Статтею 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом, зокрема, надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Пунктом 5 ч.1 ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.
Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Рада міністрів Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції надають ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань. Ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.
Державні соціальні гарантії, зокрема встановлені законами пільги, є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Частиною 1 ст.17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Хмельницька обласна організація Організації ветеранів України є відокремленим підрозділом Організації ветеранів України - всеукраїнської добровільної неприбуткової громадської організації, що об'єднує ветеранів Другої Світової війни, інших локальних війн і військових конфліктів та бойових дій на території України і іноземних держав, антитерористичної операції (учасників бойових дій, інвалідів, учасників війни, членів сімей загиблих), ветеранів праці, дітей війни, ветеранів військової служби, пенсіонерів, громадян похилого віку, тому на відповідача поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Статтею 20 зазначеного Закону передбачено пільги за користування комунальними послугами для ветеранських організацій незалежно від масштабу їх діяльності (всеукраїнські чи місцеві), а тому Хмельницька обласна організація Організації ветеранів України має право на пільги, передбачені вказаним Законом.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є спеціальним у спірних правовідносинах, так як Закон України "Про теплопостачання" покладає на споживачів загальний обов'язок оплати споживання теплової енергії, а Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" унормовує реалізацію такого обов'язку з боку ветеранів війни та організацій таких ветеранів.
Оскільки відповідач відповідно до ст.20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" звільняється від плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання (надання), у приміщеннях, які він займає, то позивач має право заявляти до стягнення заборгованість за спожиті комунальні послуги понад такі середні норми споживання (надання) комунальних послуг.
Проте із доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості за спожиту теплову енергію за спірні періоди, не вбачається, що позивачем враховано спеціальний статус відповідача при здійсненні нарахувань за поставлену теплову енергію.
Позивач не надав жодних доказів на підтвердження середніх норм споживання комунальних послуг централізованого опалення у приміщенні, яке займає відповідач, а відтак не довів, що заявлена ним до стягнення сума заборгованості з оплати послуг централізованого опалення, є нарахованою сумою понад середні норми споживання цих послуг відповідачем у спірний період.
Таким чином, позивач не довів, що у межах даного спору порушуються його права саме відповідачем, оскільки від плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання (надання), у приміщенні, яке займає відповідач, останній протягом спірного періоду звільнений на підставі ст.20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та при цьому позивач не надав суду доказів, що заявлена до стягнення заборгованість нарахована за послуги, спожиті відповідачем понад середні норми їх споживання..
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 2312,81 грн заборгованості є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Оскільки позивачем в ході розгляду справи не доведено наявності обов'язку у відповідача здійснювати оплату за спожиту теплову енергію, заборгованість за яку є предметом спору у даній справі, то нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені є безпідставним.
Доводи відповідача з приводу того, що з відповідачем було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії, а не договір про надання послуги з постачання теплової енергії, тому на вказані відносини не поширюється ч. 2 ст. 20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (п. 2 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону).
Пунктом 4 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, визначено, що послуга надається споживачу для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт споживача для потреб опалення та приготування гарячої води.
Суд приймає до уваги, що постачання теплової енергії в орендоване відповідачем приміщення здійснювалось саме з метою забезпечення умов перебування осіб у вказаному нежитловому приміщенні, тобто для забезпечення власних потреб (опалення), а не з метою здійснення купівлі-продажу.
За таких обставин, на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії № 9779/1706 від 25.11.2024 позивач фактично надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, які відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" належать до комунальних послуг.
При цьому зазначення у договорі назви "договір купівлі-продажу теплової енергії" не змінює правової природи та змісту правовідносин, що склались між сторонами. Вказане додатково підтверджується також змістом самого договору (зокрема у п. 3.1 визначено тариф на послугу з постачання теплової енергії, тощо) та виставленими позивачем рахунками, згідно з якими здійснювалось нарахування плати за опалення з врахуванням коефіцієнтів, встановлених наказами МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" №3 від 03.01.2025 та №48 від 03.02.2025 для перерахунку вартості послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне у позові відмовити.
Згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача, в зв'язку із відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 20.10.2025.
Суддя Л.О. Субботіна
Рішення надіслати позивачу до ел. кабінету, відповідачу на адресу: м. Хмельницький, вул.Грушевського, 87, кімната 112 - рек. з пов. про вручення.