8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/764/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Задорожний К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дмитровка" (64130, Харківська обл., Первомайський р-н, село Дмитрівка, вул. Леніна);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" (04070, місто Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1); Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергій Володимирович (61001, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 14/1), - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ріцька Галина Іванівна (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 52, оф. 5).
про скасування акту протесту простого векселя в неплатежі та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
за участю представників:
позивача - Кутовой Г.І.,
відповідача - Якімлюк Н.О.,
треті особи - не з'явились.
Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дмитровка" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна", в якій просить суд:
- скасувати акт протесту простого векселя в неплатежі (серія АА 2487336), вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ріцькою Галиною Іванівною 06.01.2025 року та зареєстрований в реєстрі за № 2;
- визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ріцькою Галиною Іванівною 06.01.2025 року та зареєстрований в реєстрі за № 4,
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" (код в ЄДРПОУ: 31352075) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дмитровка" (код в ЄДРПОУ: 30774357) 4 844, 80 грн судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/764/25 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02 квітня 2025 року о 12:00 год.
Рух справи також висвітлено у відповідних ухвалах суду.
17.03.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ріцькою Г.І. надані до суду письмові пояснення (вх. № 6797), в яких зазначила, що при вчиненні протесту векселя та виконавчого напису було дотримано всіх вимог чинного законодавства України. У зв'язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні позову про скасування акту протесту та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Також просила розглядати дану справу за її відсутності.
Від третьої особи - приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. пояснення, на виконання ухвали від 12.03.2025, до суду не надходили.
27.03.2025 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 7707), в якому в якому проти позовних вимог заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити. На обґрунтування правової позиції зазначає, що єдиний простий вексель, який передавався позивачем відповідачу в рахунок оплати отриманого товару за видатковими накладними № 3807114459 від 04.04.2024 та № 3807115332 від 10.04.2024, з реквізитами серії АА 2487336 від 22.04.2024, інші векселі відповідач від позивача не отримував; відповідач належним чином у передбачені сторонами строки пред'явив простий вексель до оплати шляхом надіслання позивачу акту пред'явлення векселя до оплати з копією цього векселя, а позивач отримав та не виконав взяті на себе зобов'язання за векселем, не здійснив жодного платежу. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ріцькою Галиною Іванівною при вчиненні протесту про неоплату векселя № 2 від 06.01.2025 та виконавчого напису № 4 від 06.01.2025 повністю було дотримано вимоги чинного законодавства. Також вказує, що доводи позивача про отримання вимоги після вчинення акту протесту простого векселя не є підставою для його скасування, оскільки приватний нотаріус діяв у відповідності до п.п. 4.15. глави 17 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (надалі - Порядок) та не зобов'язаний з'ясовувати причини неоплати за простим векселем. Крім того, на думку відповідача, позивач, будучи обізнаним про наявну заборгованість перед відповідачем, отримавши акт пред'явлення простого векселя до оплати від відповідача, мав контролювати надходження поштових відправлень за адресою місцезнаходження, що відповідає принципу «належної обачності». Якщо позивач не врахував наявність обов'язку з оплати простого векселя перед відповідачем, то вказана обставина свідчить про недобросовісні та нерозумні дії позивача, що не може бути використано проти відповідача.
04.04.2025 позивач надав до суду відповідь на відзив (вх. № 8394), в якій вказує, що не погоджується із доводами, міркуваннями та аргументами відповідача, посилаючись на те, що спірний вексель у встановленому законодавством порядку не пред'являвся до оплати, оскільки в акті пред'явлення до оплати не зазначено конкретне місце платежу та відповідачем не направлявся позивачу оригінал простого векселя, відповідно, порушення строку платежу позивачем не знаходить свого підтвердження. Під час опротестування векселя нотаріус в порушення Порядку вчинення нотаріальних дій не надав можливості векселедавцеві надати письмову відповідь на вимогу про оплату, відповідно вчинено виконавчий напис з порушенням, що є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідач у запереченнях (вх. № 8771 від 08.04.2025) на спростування доводів позивача зазначив, що Уніфікований закон не встановлює вимоги до пред'явлення векселя до оплати та не встановлює такої конкретної процедури, однак під пред'явленням цілком розумно вважати подію, яка вказує на те, що вимога платежу та векселедержатель стали відомі платнику, у законі відсутні положення про направлення оригіналу векселя при пред'явленні його до оплати, тому пред'явлення до оплати векселя здійснюється у довільній формі, для оплати банківські реквізити позивача були вказані в акті пред'явлення векселя до оплати, тому позивач був обізнаний про вимогу сплатити та яким чином здійснити оплату за простим векселем; зауважує, що звернувся з заявою про опротестування простого векселя за місцем платежу, яке чітко зазначене у векселі, у відповідності до закону; доводи позивача про отримання вимоги нотаріуса після вчинення акту протесту простого векселя не є підставою для його скасування, оскільки приватний нотаріус діяв у відповідності до п.п. 4.15. глави 17 Порядку та не зобов'язаний з'ясовувати причини несплати за простим векселем.
16.09.2025 позивач надав до суду клопотання про долучення додаткових пояснень (вх. № 21336).
24.09.2025 відповідачем надано до суду заперечення на подане клопотання (вх. № 22153).
У судовому засіданні 25.09.2025 судом долучені до матеріалів справи додаткові письмові пояснення позивача. Також у даному судовому засіданні досліджено наданий до огляду відповідачем оригінал простого векселя серії АА 2487336 від 22.04.2024.
У судовому засіданні 09.10.2025 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 09.10.2025 проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду даного спору повідомлені належним чином.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
У судовому засіданні 09.10.2025, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Як вказує позивач, в кінці січня 2025 року Сільскогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Дмитровка» (далі - позивач, СТОВ «Дмитровка») з Автоматизованої системи виконавчого провадження стало відомо, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Цимбалом Сергієм Володимировичем (третя особа 1) відкрито виконавче провадження за № 76919618, боржником за яким виступає СТОВ «Дмитровка», стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» (далі - відповідач, ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна»). Підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис № 4, виданий 06.01.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ріцькою Галиною Іванівною (третя особа 2).
З постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП № 76919618) вбачається, що 06.01.2025 за реєстровим № 2, Ріцькою Г.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, було вчинено протест векселя (серії АА 2487336) на заборгованість в розмірі 3 240 792, 50 грн по Акту протесту простого векселя в неплатежі, зі строком платежу - за пред'явленням, але не раніше 20 жовтня 2024 року, дата складання 22 квітня 2024 року, місце складання: Харківська обл., Лозівський р-н, с. Дмитрівка.
Постановою про арешт коштів боржника від 23.01.2025 (ВП № 76919618) було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: Сільскогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дмитровка».
Разом з тим, до матеріалів виконавчого провадження було долучено скановану копію Акту протесту простого векселя в неплатежі від 06.01.2025, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ріцькою Г.І., зареєстрованого в реєстрі за № 2 та Виконавчий напис від 06.01.2025, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ріцькою Г.І., зареєстрований в реєстрі за № 4.
Позивач вважає, що потрібно скасувати акт протесту простого векселя в неплатежі та визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню виходячи з наступного.
02.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Піонер Насіння Україна» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дмитровка» було укладено договір купівлі-продажу насіння № 08784 (далі - договір № 08784).
Згідно пп. 1.1 договору № 08784 продавець зобов'язується передати у власність покупця в строки та на умовах, передбаченим цим договором перелік насіння гібридів кукурудзи та/або соняшнику торгової марки Pioneer першого покоління в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними додатками до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти насіння, сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку, визначеному у цьому договорі та додатках до нього та використати насіння для власних потреб без права перепродажу.
Пп. 2.1 договору № 08784 встановлено, що ціна визначається у додатках до даного договору, враховуючи умови доставки насіння та умови оплати насіння згідно комерційної політики, опублікованої на офіційному сайті продавця.
Пп. 2.2, 2.3 договору № 08784 встановлено, що підставою для здійснення оплати є рахунок на оплату насіння. Без рахунку виписаного продавцем, передплата (оплата) не зараховується. Рахунок є дійним для оплати протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його виписки продавцем. У призначенні платежу слід вказувати всю інформацію, зазначену в рахунку. Всі розрахунки по договору проводяться виключно в безготівковій формі, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок, зазначений у договорі.
Відповідно до пп. 2.4 договору № 08784 за попередньою згодою сторін, покупець може здійснити оплату за відвантажене насіння шляхом передачі продавцю простого або переказного векселя з авалем банку. Банк-аваліст має входити в перелік банків, який зазначений в комерційній політиці та/або на офіційному сайті продавця www.pioneer.ua та/або www.corteva.com.ua. Якщо банк, де обслуговується покупець, не входить в даний перелік, то такий банк-аваліст має бути попередньо узгоджений з продавцем. Строк платежу за векселем має бути «за пред'явленням, але не раніше» визначеної дати . Визначена дата, що зазначається у векселі, погоджується сторонами. Мінімальна сума векселя, що приймається, зазначена в комерційній політиці та/або на офіційному сайті продавця www.pioneer.ua та/або www.corteva.com.ua. Покупець може надати банківську гарантію платежу на суму післяплати. Строк та текст гарантії має бути попередньо узгоджений з продавцем.
Якщо Банк-гарант не зазначений в переліку банків, то такий банк-гарант також попередньо узгоджується з продавцем.
ТОВ «Піонер Насіння Україна» повідомило, що з 01 жовтня 2020 року змінюється юридична назва компанії на ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна».
28.12.2023 було укладено додаток № 3802100998 від 28.12.2023 до договору купівлі-продажу насіння № 08784 від 02.11.2019 (далі - додаток № 3802100998).
Згідно додатку № 3802100998 ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» продає, а СТОВ «Дмитровка» купує насіння кукурудзи та соняшнику на загальну суму 3 001 864, 40 грн, всього до сплати у тому числі ПДВ - 3 422 125, 42 грн. Термін сплати, не пізніше:
31.12.2023: 100% - 3 422 125, 42 (Три мільйони чотириста двадцять дві тисячі сто двадцять п'ять гривень 42 копійки) в т. ч. ПДВ. Планова дата поставки насіння: 31.03.2024. Адреса поставки насіння: 64130, Дмитрівка, вул. Леніна.
У той же день ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» надало до сплати рахунок № 3802100998 від 28.12.2023 на загальну суму 3 422 125, 42 грн (рах. № UA513005840000026007200245008). В платіжному дорученні просило вказувати у разі здійснення передплати «Оплата товару згідно додатку № 3802100998 до договору купівлі-продажу насіння № 08784 від 02.11.2019, в т. ч. ПДВ».
Згідно виписки Акціонерного товариства "Східно-Український Банк "Грант" від 01.02.2025 по рахунку НОМЕР_1 за клієнта СТОВ «Дмитровка» (код ЄДРПОУ 30774357) 24.01.2024 останнє здійснило платіж на рахунок НОМЕР_2 ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна», призначення платежу: «документ системи клієнт-банк оплата за насіння згідно додатку № 3802100998 від 28.12.23 дог. № 08784 від 02.11.2019, в т. ч. ПДВ 20 % 50 000.00 грн», сума операції за дебетом: 300 000, 00 грн.
20.03.2024 між ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» в особі представника за довіреністю ФОП Максим Романенко та СТОВ «Дмитровка» в особі директора - Валерія Стрижака, що діє на підставі Статуту було укладено додаткову угоду № 5 про зміни та доповнення до договору купівлі-продажу насіння № 08784 від 02.11.2019 (далі - додаткова угода № 5), згідно якої сторони погодили викласти додаток № 3802100998 від 28.12.2023 в новій редакції в частині зміни ціни за товар і, відповідно, загальної суми до сплати (4 112 067, 55 грн у т.ч. ПДВ).
Згідно додаткової угоди № 5, термін сплати не пізніше 23.03.2024 - 20% - 822 413, 51 грн (Вісімсот двадцять дві тисячі чотириста тринадцять гривень 51 копійка) в т.ч. ПДВ,
20.10.2024: 80% - 3 289 654, 04 грн (Три мільйони двісті вісімдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні 04 копійки) у т.ч. ПДВ.
20.03.2024 між ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» в особі представника за довіреністю ФОП Максим Романенко та СТОВ «Дмитровка» в особі директора - Валерія Стрижака, що діє на підставі Статуту було укладено додаткову угоду № 6 про зміни та доповнення до договору купівлі-продажу насіння № 08784 від 02.11.2019 (далі - додаткова угода № 6), згідно якої сторони домовились про доповнення додатку № 3802100998 від 28.12.2023, зокрема, наступним положенням:
«1. Сторони дійшли згоди, що за відвантажене в кредит насіння покупець надає продавцю простий вексель з датою погашення «за пред'явленням, але не раніше 20 жовтня року». При цьому рік не зазначений.
Згідно виписки Акціонерного товариства "Східно-Український Банк "Грант" від 01.02.2025 по рахунку НОМЕР_1 за клієнта СТОВ «Дмитровка» (код ЄДРПОУ 30774357) останнє 27.03.2024 здійснило платіж на рахунок НОМЕР_2 ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна», призначення платежу: «Документ системи клієнт-банк оплата за насіння згідно додатку № 3802100998 від 28.12.23 дог. №08784 від 02.11.19 р дод уг № 5 від 20.03.24, в т. ч. ПДВ 20% 25 000, 00 грн», сума операції за дебетом: 150,000.00.
Згідно виписки Акціонерного товариства "Східно-Український Банк "Грант" від 01.02.2025 по рахунку НОМЕР_1 за клієнта СТОВ «Дмитровка» (код ЄДРПОУ 30774357) останнє 02.04.2024 здійснило платіж на рахунок НОМЕР_2 ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна», призначення платежу: «Документ системи клієнт-банк оплата за насіння зг додтку № 3802100998 від 28.12.23 дог. №08784 від 02.11.19 р дод уг № 5 від 20.03.24, в т. ч. ПДВ 20% 25000.00 грн», сума операції за дебетом: 372,413.51.
Таким чином, СТОВ «Дмитровка» здійснило платежі на загальну суму 822 413, 51 грн.
03.04.2024 між ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» в особі представника за довіреністю ФОП Максим Романенко та СТОВ «Дмитровка» в особі директора - Валерія Стрижака, що діє на підставі Статуту було укладено додаткову угоду № 7 про зміни та доповнення до договору купівлі-продажу насіння № 08784 від 02.11.2019 (далі - додаткова угода № 7), згідно якої сторони погодили викласти додаток № 3802100998 від 28.12.2023 в новій редакції в частині зміни ціни за товар і, відповідно, загальної суми до сплати (4 063 206.01 грн у т.ч. ПДВ).
Згідно додаткової угоди № 7, термін сплати не пізніше 06.04.2024: 20% - 812 641, 20 грн (вісімсот дванадцять тисяч шістсот сорок одна гривня 20 копійок) в т.ч. ПДВ, 20.10.2024: 80 % - 3 250 564, 81 грн (три мільйони двісті п'ятдесят тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні 81 копійка) у т.ч. ПДВ.
Згідно простого векселю від 22 квітня 2024 року СТОВ «Дмитровка» було видано простий вексель Серії АА № 2487336, валюта - гривня, сума цифрами - 3240792, 50, місце складання - Харківська обл., Лозівський р-н, с. Дмитрівка, дата складання - 22 квітня 2024 р., за пред'явленням, але не раніше 20 жовтня 2024 р., найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» ЄДРПОУ 31352075, валюта - гривня, сума словами - три мільйона двісті сорок тисяч сімсот дев'яносто дві грн 50 коп, підлягає сплаті в (місце платежу) м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 1.
Вексель жодним банком не авальований.
Разом з тим 22 квітня 2024 року сторонами було укладено акт приймання-передачі векселя до договору купівлі-продажу насіння 08784 від 02 листопада 2019 року, згідно якого СТОВ «Дмитровка» передає, а ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» приймає належним чином оформлений 1 (один) оригінал простого векселя на суму 3 240 792, 50 грн (три мільйона двісті сорок тисяч сімсот дев'яносто дві гривні, 50 копійок) з реквізитами наведеними нижче:
Номер вексельного бланку АА № 248336
Дата складання векселя 22 квітня 2024 року.
Дата оплати векселя за пред'явленням, але не раніше 20 жовтня 2024 року.
Векселедавець СТОВ «Дмитровка»
Векселедержатель ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна»
Номінальна вартість векселя, гривень 3240792,50
Примітка з авалем банку АТ «Банк Грант»
Відповідно до акту протесту простого векселя в неплатежі від 06.01.2025 (зареєстровано в реєстрі за № 2), приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06 січня 2025 року було опротестовано простий вексель серії АА 2487336.
Разом з тим, як вказує позивач, нотаріус зазначила, що ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» пред'явило цей вексель до оплати СТОВ «Дмитровка» 31 жовтня 2024 року (акт пред'явлення векселя до оплати з вимогою оплати вручено 09 листопада 2024 року, що підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення органів поштового зв'язку). Поміж тим, ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» подало нотаріусу вказаний вексель для вчинення протесту про неоплату 19 грудня 2024 року.
Відповідним актом пред'явлення векселя до оплати встановлено, що ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» пред'являє, а СТОВ «Дмитровка» приймає до оплати простий вексель з наступними реквізитами:
Серія і номер векселя: АА 2487336
Дата складання 24.04.2024
Сума векселя, грн. 3 240 792,50
Зі строком платежу «за пред'явленням, але не раніше» 20.10.2024
Емітент СТОВ «ДМИТРОВКА»
З авалем: без
Позов СТОВ «Дмитровка» обґрунтовано з посиланням на порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ріцькою Г.І. при опротестуванні простого векселя в неплатежі, на підставі чого в подальшому цим же нотаріусом було вчинено виконавчий напис про стягнення грошових коштів з позивача, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, положень Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, Закону України «Про нотаріат», що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним правилом ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 ЗУ «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріус здійснює виконавчий напис на опротестованому простому векселі на підставі ЗУ «Про нотаріат» (ст. 87-88, 92), ЦК України (ст. 18), Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Мін'юсту № 296/5 від 22.02.2012, а також з урахуванням положень Уніфікованого закону про переказні та прості векселі.
Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (надалі - Уніфікований закон), ЗУ «Про обіг векселів в Україні» та «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Згідно ч. 1 та 2 ст. 28 ЗУ «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.
У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про обіг векселів в Україні», видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.
Ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про обіг векселів в Україні», векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені).
Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про обіг векселів в Україні», вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.
Ст. 75 Уніфікованого закону визначено, що простий вексель містить:
1. назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;
2. безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;
3. зазначення строку платежу;
4. зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;
5. найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж;
6. зазначення дати і місця видачі простого векселя;
7. підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Судом у судовому засіданні було оглянуто оригінал простого векселя серії АА № 2487336 від 22.04.2024 та акт приймання-передачі векселя від тієї ж дати. Сторони підтвердили факт передачі ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна" зазначеного простого векселя згідно з актом приймання-передачі, на якому міститься підпис директора СТОВ «Дмитровка» Стрижака В.В., скріплений печаткою підприємства.
У векселі визначено зобов'язання СТОВ «Дмитровка» (код ЄДРПОУ 30774357) щодо оплати на користь ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна" суми 3 240 792, 50 грн «за пред'явленням, але не раніше 20.10.2024 року». В акті приймання-передачі зазначено, що вексель передається в оплату за поставлений товар, згідно з видатковими накладними № 3807114459 від 04.04.2024 та № 3807115332 від 10.04.2024.
Судом встановлено, що в акті допущено описку в номері векселя - відсутня цифра «7» після «8», а також помилково зазначено аваль Акціонерного товариства "Східно-Український Банк "Грант". Водночас інших векселів в оплату за вказані накладні позивачем не передавалося, що не було спростовано сторонами в ході розгляду справи.
05.11.2024 відповідач пред'явив позивачу простий вексель серії АА № 2487336 до оплати, надіславши цінним листом з описом вкладення акт пред'явлення векселя до оплати від 31.10.2024 з копією векселя на адресу, зазначену у векселі.
09.11.2024 позивач отримав зазначений акт, що підтверджується поштовим повідомленням, однак не здійснив жодних дій щодо його оплати.
Уніфікований закон про переказні та прості векселі не містить чіткої процедури пред'явлення векселя до оплати, однак під таким пред'явленням слід розуміти подію, яка свідчить про те, що вимога платежу та особа векселедержателя стали відомі платнику. Закон не вимагає обов'язкового направлення оригіналу векселя при його пред'явленні, а передання оригіналу може бути передбачене сторонами при повній оплаті.
Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином пред'явив позивачу простий вексель до оплати. Позивач, отримавши акт пред'явлення, не здійснив оплату у розумні строки, що свідчить про порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 92 ЗУ «Про нотаріат», протест векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється ЗУ «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст. 39 ЗУ «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
У гл. 17 Порядку вчинення нотаріальних дій визначено порядок вчинення протестів векселів.
У п. 2 гл. 17 Порядку вчинення нотаріальних дій зазначено, що відповідно до законодавства, що регулює вексельний обіг в Україні, векселі опротестовуються в неплатежі, неакцепті, недатуванні акцепту.
Неоплачений вексель пред'являється нотаріусу для вчинення протесту:
- про неоплату - за місцезнаходженням платника або за місцем платежу;
- в неакцепті або в недатуванні акцепту - за місцезнаходженням платника;
- про відмову передати оригінал векселя законному держателю копії векселя - за місцезнаходженням держателя оригіналу векселя;
- про непред'явлення примірника векселя, надісланого для акцепту, держателю векселя; про неакцепт за другим примірником векселя, про неплатіж за другим примірником векселя - за місцезнаходженням платника;
- про відмову у проставленні векселедавцем датованої відмітки про пред'явлення йому векселя - за місцезнаходженням векселедавця.
П. 3 гл. 17 Порядку визначено вчинення нотаріальних дій врегульовано строки для пред'явлення векселів до протесту та строки здійснення протесту векселів.
П. 3.1. гл. 17 зазначається, що векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусом після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.
Протест векселя про неоплату за векселем строком по пред'явленні здійснюється протягом строку, встановленого для пред'явлення до акцепту (п. 3.5. глави 17 Порядку).
П. 3.2. Порядку встановлено, що векселі для вчинення протесту про неакцепт можуть бути прийняті протягом строків, встановлених для пред'явлення до акцепту, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.
При цьому п. 3.7. Порядку встановлено, що протест векселя зі строком платежу за пред'явленням у неакцепті здійснюється у строки, встановлені для пред'явлення до акцепту, тобто протягом одного року з дня видачі векселя.
У відповідності до ст. 77 (яка передбачає поширення дії положень статей, що регулюють дії з переказними векселями на дії з простими векселями) та ст. 34 Конвенції, якою запроваджений Уніфікований закон про переказні та прості векселі, переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.
Враховуючи вказані положення, а також погодження сторонами дати оплати векселя серії АА 2487336 від 22.04.2024 «за пред'явленням, але не раніше 20.10.2024 року», пред'явити вказаний простий вексель нотаріусу для вчинення акту протесту у неплатежі відповідач мав право до 20.10.2025.
19.12.2024 відповідач звернувся за місцем платежу, яке вказано у простому векселі, з дотриманням відповідного строку, до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ріцької Г.І. з заявою за № 1, в якій просив опротестувати в неплатежі простий вексель серії АА 2487336 від 22.04.2024, виданий СТОВ «Дмитровка» у зв'язку з його неоплатою.
З заяви відповідача вбачається, що до неї додано оригінал вказаного простого векселя, його опис та акт пред'явлення векселя до оплати, з доказами надіслання та отримання позивачем.
Порядок вчинення протесту векселя визначено у п. 4 глави 17 Порядку вчинення нотаріальних дій.
Протест векселя - це нотаріальна дія, яка офіційно засвідчує факт повної неоплати за векселем
Протести векселів вчиняються нотаріусом відповідно до Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ЗУ «Про обіг векселів в Україні».
Протест векселя про неоплату вчинюється у разі, якщо:
- вексель неоплачений (вексель було акцептовано, але не сплачено платником);
- оплата здійснена у валюті, яка не зазначена у векселі;
- платник відсутній у місці платежу або у місцезнаходженні, яке зазначено у векселі.
Протест векселя про неоплату вчинюється, як щодо простого так і щодо переказного векселя. Протест про неоплату за простим векселем здійснюється проти векселедавця, за переказним - проти акцептанта (платника).
Відповідно до п. 4.12. гл. 17 Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення протесту векселя векселедержатель або його уповноважена особа подають нотаріусу:
- оригінал векселя (його копію - якщо це було передбачено самими учасниками вексельних правовідносин та про це є відповідні застереження);
- заяву векселедержателя (кредитора) про протест векселя, підписану векселедержателем (кредитором) та скріплену печаткою (у разі наявності).
П. 4.14. гл. 17 Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що при прийнятті векселя до опротестування нотаріус повинен:
- перевірити наявність усіх необхідних реквізитів векселя та правильність їх заповнення, наявність підписів і печаток та послідовність індосаментів;
- переконатися, що вексель поданий для протесту в установлені законом строки;
- встановити місце здійснення протесту;
- перевірити факт пред'явлення векселя до сплати. Підтвердженням факту пред'явлення векселя до сплати є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі.
Простий або акцептований переказний вексель строком платежу «за пред'явленням» підлягає оплаті в день його належного пред'явлення до платежу (п. 16 Постанови Пленуму ВС України № 5 від 08.06.2007 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів»).
З аналізу матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, додавши до неї оригінал простого векселя, а також докази пред'явлення векселя до оплати. Зокрема, до матеріалів справи долучено копію акту пред'явлення векселя до оплати та підтвердження його направлення поштою на адресу, зазначену у векселі, що підтверджується відповідною відміткою поштового відділення зв'язку. Крім того, наявні докази отримання цієї вимоги позивачем, що свідчить про належне виконання відповідачем процедури пред'явлення векселя до оплати.
Згідно п. 4.15. гл. 17 Порядку, у день прийняття векселя до протесту, нотаріус зобов'язаний від свого імені пред'явити письмову вимогу про оплату або акцепт векселя до векселедавця (платника). Підтвердженням факту пред'явлення вимоги про сплату векселя є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі.
Якщо на вимогу нотаріуса не надійшла відповідь від особи, яка має платити за векселем, про його оплату або у разі відмови платника (доміциліата) оплатити або акцептувати вексель нотаріус опротестовує вексель (пп. 4.18. гл. 17 Порядку).
З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ріцькою Г.І. було вчинено протест простого векселя серії АА 2487336 від 22.04.2024 у неплатежі на суму 3 240 792, 50 грн, що зареєстровано у реєстрі нотаріальних дій за № 2 від 06.01.2025.
Як встановлено судом, на виконання вимог п. 4.18 гл. 17 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, приватний нотаріус скерувала на адресу позивача вимогу про оплату за векселем (вих. № 32/02-29 від 19.12.2024), яка надійшла на поштове відділення 23.12.2024. Вказана вимога була вручена позивачу лише 30.01.2025, тобто перебувала на поштовому відділенні понад місяць, що перевищує розумний строк для її отримання, а отримана була тільки після початку вчинення виконавчих дій.
Чинне законодавство України не покладає на нотаріуса обов'язку викликати боржника або з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень щодо вимог кредитора. Така правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц. Водночас, з метою забезпечення безспірності нотаріального провадження, Верховний Суд звертає увагу на доцільність направлення боржнику письмової вимоги про усунення порушень, що дозволяє йому реалізувати право на захист. У даній справі факт направлення такої вимоги та її отримання позивачем підтверджено належними доказами, а тому нотаріус мав правові підстави для вчинення виконавчого напису.
З огляду на це, приватний нотаріус Ріцька Г.І. правомірно вчинила протест векселя у неплатежі, дотримавшись вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 4.15 гл. 17 Порядку, нотаріус не зобов'язаний з'ясовувати причини неоплати простого векселя, а отже, дії нотаріуса щодо вчинення протесту є обґрунтованими та законними.
06.01.2025 відповідач звернувся до приватного нотаріуса Ріцької Г.І. із заявою № 1/2004 про вчинення виконавчого напису на опротестованому простому векселі. До заяви було додано оригінал векселя та акт протесту, що відповідає вимогам для вчинення виконавчого напису згідно з чинним законодавством.
Згідно ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 гл. 16 розділу ІІ Порядку).
Так, п.3.1.- 3.5. п.3 Гл. 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за наявності таких умов:
- подані документи підтверджують безспірність заборгованості, іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а в разі виконавчого напису на договорі про встановлення довірчої власності - виконання боржником свого зобов'язання;
- з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
У п. 11 вказаного вище Переліку зазначаються векселі, опротестовані нотаріусами в установленому законом порядку, як документ, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Також вказуються документи, які подаються, зокрема, для одержання виконавчого напису:
а) оригінал опротестованого векселя;
б) акт про протест векселя.
Згідно з пп. 2.1 п. 2 гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені відомості про:
- прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) (для фізичних осіб), повне найменування, місцезнаходження (для юридичних осіб) стягувача та боржника/довірчого засновника та довірчого власника;
- дату і місце народження боржника/довірчого власника - фізичної особи, місце його роботи;
- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для юридичної особи;
- строк, за який має провадитися стягнення;
- інформацію щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, майна, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача/довірчого засновника (пп. 2.2 п. 2 Гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій).
Відповідно до ст. 89 ЗУ «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися:
- дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
- найменування та адреса стягувача;
- найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
- строк, за який провадиться стягнення;
- суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
- розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
- номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;
- дата набрання юридичної сили;
- строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, наданими стягувачем документами, згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Судом встановлено, що 06 січня 2025 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ріцької Г.І. із заявою про вчинення виконавчого напису на опротестованому простому векселі серії АА № 2487336 від 22 квітня 2024 року.
До заяви було додано оригінал простого векселя та акт протесту векселя в неплатежі, що відповідає вимогам для стягнення заборгованості у безспірному порядку відповідно до чинного законодавства.
Крім того, відповідач надав нотаріусу довідку АТ «СІТІБАНК» № 250021/0401-1 від 06.01.2025, яка підтверджує відсутність оплат за простим векселем з боку позивача на дату опротестування та вчинення виконавчого напису.
На підставі поданих документів, приватний нотаріус Ріцька Г.І. 06.01.2025 здійснила виконавчий напис на суму 3 240 792, 50 грн (три мільйони двісті сорок тисяч сімсот дев'яносто дві гривні п'ятдесят копійок), який зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 4.
Суд дійшов висновку, що станом на день вчинення виконавчого напису заборгованість позивача перед відповідачем за простим векселем серії АА № 2487336 від 22.04.2024 дійсно існувала, жодних оплат не було проведено.
Таким чином, приватним нотаріусом було повністю дотримано вимоги чинного законодавства щодо вчинення виконавчого напису № 4 від 06.01.2025 про стягнення з СТОВ «Дмитровка» на користь ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» суми заборгованості на підставі протесту про неоплату простого векселя.
У межах розгляду спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, які мають значення для правильного застосування ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 210/2664/18 зазначено, що виконавчий напис нотаріуса є правомірним, якщо на момент його вчинення стягувач надав нотаріусу належні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а боржник не спростував її наявність або розмір. Наявність повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки або його відсутність не впливає на правову оцінку дій нотаріуса, якщо вимога про усунення порушень була направлена боржнику, а її отримання не заперечується.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц наголошено, що сама по собі наявність судового спору між сторонами не свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису. Спір про право, який може унеможливити вчинення виконавчого напису, має бути доведений боржником шляхом подання заяви про зупинення виконавчого провадження відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» та підтверджений повідомленням суду про надходження відповідної позовної заяви. Однак, навіть у такому випадку правова характеристика заборгованості, як безспірної не змінюється, якщо боржник не надав належних і допустимих доказів часткового чи повного погашення боргу або іншого розміру заборгованості. Таким чином, у межах цього спору, суд перевіряє не лише формальне дотримання нотаріусом процедури, а й фактичну наявність безспірної заборгованості на момент вчинення виконавчого напису. Відсутність належних доказів з боку позивача щодо спростування суми боргу, його часткового чи повного погашення, або наявності спору про право, виключає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 зазначено, порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, самі по собі не є підставою для визнання такого напису таким, що не підлягає виконанню, якщо вони:
- не свідчать про недотримання умов, передбачених ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»;
- не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача.
Ключовим критерієм для оцінки правомірності виконавчого напису, є наявність безспірної заборгованості боржника перед стягувачем на момент його вчинення. Якщо така заборгованість дійсно існувала, і нотаріус мав у своєму розпорядженні належні документи, що підтверджують її, виконавчий напис вважається правомірним, навіть за наявності окремих процедурних недоліків.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 372/2174/22, право стягувача, за захистом якого він звертається до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент подання заяви про вчинення виконавчого напису має існувати та бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості є обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат». При цьому характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку, що нотаріус підтверджує безспірність заборгованості на підставі формальних ознак - документів, наданих стягувачем згідно з Переліком, за яким стягнення провадиться у безспірному порядку.
Захист прав боржника у процесі вчинення виконавчого напису забезпечується шляхом направлення йому письмової вимоги про усунення порушень, повідомлення про наявність заборгованості та необхідність її погашення. Нотаріус же вирішує питання про вчинення виконавчого напису виключно на підставі документів, поданих однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати чи отримувати пояснення боржника щодо наявності або розміру заборгованості з метою підтвердження чи спростування її безспірності.
Посилання позивача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, щодо того, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною та достатньою підставою для визнання такого напису таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованими, з огляду на таке.
Суд зазначає, що у даній справі відсутні порушення з боку нотаріуса, як при опротестуванні векселя так і при вчиненні виконавчого напису. Крім того, правові висновки, на які посилається позивач, були сформовані у контексті правовідносин, що не є аналогічними до обставин цієї справи, та за наявності інших фактичних даних і доказів.
Зокрема, справа, яка розглядалася Великою Палатою Верховного Суду, стосувалася питання строку звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. У зазначеній постанові ВП ВС підтримала правовий висновок про те, що положення частини першої ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення) слід застосовувати у системному зв'язку з ч. 2 цієї статті та ст. 257 ЦК України, які передбачають трирічний строк з моменту виникнення права вимоги, протягом якого може бути вчинений виконавчий напис.
Також у Постанові зазначено, що виконавчий напис, вчинений на підставі не посвідченого нотаріально кредитного договору, у правовідносинах, що виникли з 22 лютого 2017 року, є таким, що не підлягає виконанню.
Отже, наведені висновки не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у цій справі, оскільки її предмет, підстави та обставини є відмінними.
При вирішені даного спору, суд зазначає таке:
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач передавав відповідачу інший простий вексель серії АА № 248336 від 22.04.2024 з відміткою про аваль Акціонерного товариства "Східно-Український Банк "Грант", в рахунок оплати отриманого у кредит товару за видатковими накладними, зазначеними в акті приймання-передачі. Це спростовує відповідні доводи позивача.
Сумнівів щодо оригінальності дослідженого в судовому засіданні простого векселя у суду не виникає, оскільки позивач не заявляв про його підробку, втрату печатки або наявність кримінального провадження за фактом підроблення векселя.
Доводи позивача про неналежне пред'явлення відповідачем векселя до оплати - зокрема, щодо ненадсилання оригіналу векселя та відсутності зазначення конкретного місця платежу в акті пред'явлення - не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що позивач був обізнаний про свій обов'язок сплатити грошові кошти за векселем, оскільки отримав акт пред'явлення до оплати разом із копією векселя, що ним не заперечується.
Аргументи позивача про отримання вимоги після вчинення акту протесту, не є підставою для його скасування, оскільки приватний нотаріус діяв відповідно до пунктів 4.15 - 4.18 глави 17 Порядку вчинення нотаріальних дій, враховуючи «розумний строк» для отримання вимоги. Нотаріус не зобов'язаний з'ясовувати причини неоплати за простим векселем. Позивач, будучи обізнаним про вимогу відповідача, отримавши акт пред'явлення до оплати, мав контролювати надходження поштових відправлень за адресою свого місцезнаходження, що відповідає принципу належної обачності.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ріцькою Г.І. при вчиненні 06.01.2025 протесту про неоплату простого векселя за реєстровим № 2 та виконавчого напису за реєстровим № 4 про стягнення з СТОВ «Дмитровка» на користь ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» на підставі протесту простого векселя серії АА № 2487336 від 22.04.2024 було повністю дотримано вимоги чинного законодавства, що підтверджується встановленими у судовому засіданні фактичними обставинами та дослідженими письмовими доказами.
При вирішені спору, суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, відповідно до якої визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є правовою підставою для застосування положень ст. 1212 ЦК України щодо повернення майна, набутого без достатньої правової підстави.
Згідно з аналізом ст. 1212 ЦК України, зобов'язання з повернення майна виникає у разі, якщо:
- одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи;
- для цього немає правових підстав або вони відпали.
Одним із випадків відпадіння правової підстави є визнання судом виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, якщо на його підставі було здійснено стягнення коштів. У такому разі набувач зобов'язаний повернути все отримане майно з моменту набрання законної сили відповідним судовим актом.
Водночас, у межах цього спору суд зазначає, що виконавчий напис нотаріуса був вчинений відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі належних документів, які підтверджують безспірність заборгованості.
Позивач не надав належних і допустимих доказів того, що сума заборгованості була іншою або що вона була частково чи повністю погашена. Тому підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, судом не встановлено.
Крім того, задоволення позову в частині повернення коштів, отриманих відповідачем на підставі чинного виконавчого напису, суперечило б загальним засадам цивільного законодавства, визначеним ст. 3 ЦК України, зокрема принципам справедливості, добросовісності та розумності. Відповідач набув кошти на підставі належного нотаріального акту, що не був визнаний незаконним, а тому підстав для застосування реституції за ст. 1212 ЦК України не вбачається.
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
При цьому, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
У даному випадку, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд вважає, що при ухваленні даного рішення ним повно і всебічно з'ясовано обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та надано оцінку всім аргументам та поданим учасниками справи доказам.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись нормами ст. 2, 46, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дмитровка" (64130, Харківська обл., Первомайський р-н, село Дмитрівка, вул. Леніна; код ЄДРПОУ 30774357);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" (04070, місто Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1; код ЄДРПОУ 31352075); );
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергій Володимирович (61001, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 14/1; РНОКПП НОМЕР_3 );
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ріцька Галина Іванівна (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 52, оф. 5; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Повне рішення складено 20.10.2025.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/764/25