20 жовтня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/610/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
розглянув матеріали заяви, сформованої в системі "Електронний суд", б/н від 15.10.2025 (вх. №698 від 16.10.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг", вул. Військовий узвіз, буд. 12, офіс 401, м. Одеса, 65082
до боржника Приватного підприємства Фірма "Колмар", вул. Андрея Шептицького, буд. 4А, м. Тернопіль, 46008
про видачу судового наказу щодо стягнення 249 840,00 грн заборгованості за Договором про транспортно-експедиторське обслуговування №2110-22/ППФК-ЛШ/ТЄ від 21.10.2022 та 302,80 грн судового збору
Без виклику представників сторін
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 15.10.2025 (вх. №698 від 16.10.2025) про видачу судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства Фірма "Колмар" 249 840,00 грн заборгованості за Договором про транспортно-експедиторське обслуговування №2110-22/ППФК-ЛШ/ТЄ від 21.10.2022. Окрім того, просить відшкодувати сплачений заявником судовий збір в сумі 302,80 грн.
В обґрунтування поданої заяви, заявник вказує на неналежне виконання зі сторони боржника зобов'язань за Договором про транспортно-експедиторське обслуговування № 2110-22/ППФК-ЛШ/ТЄ від 21.10.2022 в частині своєчасної оплати послуг згідно Рахунку-фактури №LS-4479180 від 06.04.2023 за "Транспортно-експедиторське обслуговування на території України. Понаднормове використання вагонів під вивантаження", що призвело до виникнення заборгованості, яку стягувач просить стягнути у наказному провадженні.
На підтвердження наведених в заяві обставин заявником надано копії: Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №2110-22/ППФК-ЛШ/ТЄ від 21.10.2022, залізничних накладних №525733, №524280, №528240, №528612, №167007, №528273 №528638, рахунку-фактури №LS-4479180 від 06.04.2023, звіту до рахунку-фактури №LS-4479180 від 06.04.2023, актів звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2023-31.12.2023 та за період з 01.01.2024-28.03.2025 (підписаних заявником), претензій про оплату заборгованості №398339 від 02.04.2025 та №398339-1 від 04.09.2025 з доказами направлення таких, статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг".
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що остання не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1-3 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.1 ст.148 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів слідує, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів слідує пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Як стверджує позивач та вбачається із долучених до заяви документів, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" (Експедитор) та Приватним підприємством Фірма "Колмар" (Клієнт) укладено Договір транспортного експедирування №2110-22/ППФК-ЛШ/ТЄ від 21.10.2022, терміном дії до 31.12.2025.
Відповідно до умов цього Договору, Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів залізничним транспортом, надавати додаткові послуги пов'язані з зазначеними перевезеннями по території України, країн СНД та інших держав. Організувати декларування, оформлення електронних копій накладних УМВС (СМГС) або накладних ЦІМ (СІМ), ЦІМ/ УМВС (CIM/SMGS), проведення митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного і екологічного контролю транзитних вантажів, що перевозяться Укрзалізницею (УЗ) по території України, оформлення внутрішнього транзитного документа на імпортні вантажі.
Згідно з п.3.1. Договору №2110-22/ППФК/ТЄ від 21.10.2022 Клієнт здійснює передоплату вартості транспортно-експедиційного обслуговування запланованих вантажів, що складається з вартості провізних платежів і винагороди за експедиційні послуги, у національній валюті України (гривнях) на зазначений у даному Договорі розрахунковий рахунок на підставі виставлених Експедитором (заявником) рахунків.
Пунктом 2.2.10. Договору сторонами погоджено, що Клієнт зобов'язаний вчасно відшкодувати витрати, понесені Експедитором в інтересах Клієнта в цілях виконання цього Договору, і виплатити належну плату Експедитору згідно умов цього Договору за надані транспортно-експедиційні та інші послуги, передбачені даним Договором.
Пунктом 2.2.12. Договору передбачено, що Боржник відшкодовує витрати залізницям через Експедитора за затримку вагонів і контейнерів на станціях залізниць: через неправильне оформлення вантажовідправником перевізних документів; не додання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних і інших адміністративних правил чи неправильне їхнє оформлення; пов'язаних з перевіркою вантажів залізницею (маси вантажу), митними й іншими органами адміністративного контролю; у зв'язку з закриттям коду; іншими причинами, які не залежать від Експедитора.
Згідно з пунктом 3.1. Договору Клієнт здійснює передоплату вартості транспортно-експедиційного обслуговування запланованих вантажів, що складається з вартості провізних платежів і винагороди за експедиційні послуги, у національній валюті України (гривнях) на зазначений у даному Договорі розрахунковий рахунок на підставі виставлених Експедитором рахунків.
Згідно з пунктом 3.10. Договору при здійсненні експортно-імпортних та внутрішніх перевезень Клієнт компенсує витрати Експедитора по пред'явлених залізницею платежах і додаткових зборах, на підставі рахунків залізниць або Розрахункового центра Укрзалізниці.
Згідно статті 120 Статуту залізниць України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. №457 за затримку вагонів і контейнерів через недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил або неналежне їх оформлення, вантажовідправник вносить плату, встановлену відповідно до статті 119 цього Статуту, і несе відповідальність перед залізницею за наслідки затримки вагонів і контейнерів.
При цьому, заявник вказує про невиконання зі сторони боржника зобов'язань за Договором про транспортно-експедиторське обслуговування № 2110-22/ППФК-ЛШ/ТЄ від 21.10.2022 в частині своєчасної оплати послуги з понаднормового використання вагонів під вивантаженням згідно Рахунку-фактури №LS-4479180 від 06.04.2023 на суму 249 840,00 грн.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд враховує, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.10.2025 у справі №921/573/25 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" у видачі судового наказу про стягнення з боржника - Приватного підприємства Фірма "Колмар", 249 840,00 грн боргу за договором транспортного експедирування №2110-22/ППФК/ТЄ від 21.10.2022 за надані транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів залізничним сполученням у вагонах, які були надані боржнику в користування.
Підставою для відмови у видачі судового наказу у справі №921/573/25 судом визначено п.8 ч.1 ст.152 ГПК України, а саме відсутність доказів що підтверджують виникнення або порушення права грошової вимоги за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу та документів на підтвердження обставини настання строку оплати послуг транспортного експедирування, оскільки претензію №398339 від 02.04.2025 про оплату заборгованості, зокрема за рахунком-фактурою №LS-4479180 від 06.04.2023, надіслано на невідому адресу, тобто не адресу боржника, та згідно долученого до заяви трекінгу відстеження поштового відправлення №6508200066281 повернуто заявнику у зв'язку із "закінченням встановленого терміну зберігання".
Відповідно до ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Як вбачається зі змісту заяви б/н від 15.10.2025 (вх. №698 від 16.10.2025) та долучених до неї документів у справі №921/610/25, заявник вказує про те, що на виконання Договору транспортного експедирування №2110-22/ППФК-ЛШ/ТЄ від 21.10.2022, зокрема п.2.2.10, 2.2.12, та п.п. 3.1. і 3.10, керуючись ст.119, 120 Статуту залізниць України, заявник виставив боржнику до сплати рахунок-фактуру № LS-4479180 від 06.04.2023 в сумі 249 840,00 грн, за транспортно-експедиторське обслуговування на території України та використання вагонів під вивантаженням, який 31 березня 2025 року відповідно до статей 17, 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" направив боржнику через програмне забезпечення "M.E.Doc", на електронну пошту invest_tak@ukr.net, який за твердженнями заявника боржником не оплачено.
Додатково, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" долучено до заяви про видачу судового наказу копію направленої боржнику в порядку ст.530 ЦК України претензії №398339-1 від 04.09.2025 з вимогою негайно, не пізніше одного банківського дня з моменту отримання цієї претензії, або (якщо ця претензія не приймається до розгляду) не пізніше 7 календарних днів з моменту направлення такої сплатити загальний борг в сумі 1 034 070,00 грн, зокрема за рахунком-фактурою №LS-4479180 від 06.04.2023 на суму 249 840,00 грн.
На підтвердження надіслання Приватному підприємству Фірма "Колмар" претензії №398339-1 від 04.09.2025 та долучених до неї документів позивачем до заяви долучено копії опису вкладення до цінного листа від 03.10.2025 та накладної АТ "Укрпошта" №6508200110841 від 07.10.2025.
При цьому слід зазначити, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Згідно інформації розміщеної на офіційному сайті АТ "Укрпошта" щодо стану поштового відправлення за трекінгом відстеження поштового відправлення №6508200110841 (претензія №398339-1 від 04.09.2025) вбачається, що дане відправлення 09.10.2025 прибуло до відділення 46008, м. Тернопіль, Україна. Водночас відсутні відомості щодо вручення такої вимоги адресату чи щодо повернення такого відправлення відправнику.
З урахуванням вищенаведеного, з доданих до заяви доказів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, оскільки претензію про оплату заборгованості станом на 20.10.2025 не вручено Приватному підприємству Фірма "Колмар", а тому слід дійти висновку, що строк виконання боржником грошового зобов'язання за договором №2110-22/ППФК/ТЄ від 21.10.2022 щодо оплати рахунку-фактури №LS-4479180 від 06.04.2023 на суму 249 840,00 грн, на момент звернення заявника до суду із заявою про видачу судового наказу, не настав.
Отже, безспірність стягнення суми заборгованості документально не підтверджено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" у видачі судового наказу за грошовими вимогами до Приватного підприємства Фірма "Колмар" 249 840,00 грн заборгованості за Договором про транспортно-експедиторське обслуговування №2110-22/ППФК-ЛШ/ТЄ від 21.10.2022 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Згідно з частиною 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч.2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. ст. 148, 150-154, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" у видачі судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства Фірма "Колмар" заборгованості за Договором про транспортно-експедиторське обслуговування №2110-22/ППФК-ЛШ/ТЄ від 21.10.2022 згідно рахунку-фактури №LS-4479180 від 06.04.2023 на суму 249 840,00 грн.
2. Копію ухвали надіслати заявнику у відповідності до ч.5 ст. 6 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 20.10.2025.
Суддя Н.В. Охотницька