вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
08 жовтня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/151/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участі секретаря судового засідання: Василишин О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фермерське господарство "ДОЛИНА" (48012, Тернопільська обл., Тернопільський р-н., село Новосілка, код ЄДРПОУ 21151996)
до відповідача: Підгаєцька міська рада (48000, Тернопільська обл., Підгаєцький р-н, вул. Шевченка, будинок 39, код ЄДРПОУ 04058462)
про: визнання протиправним і скасувати рішення сорок третьої сесії восьмого скликання Підгаєцької міської ради № 4379 від 20.12.2024 про відмову в продажі Фермерському господарству "ДОЛИНА" земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551 (вид цільового призначення: "01.02 для ведення фермерського господарства"), та зобов'язати Підгаєцьку міську раду повторно розглянути заяву Фермерському господарству "ДОЛИНА" від 02.09.2024 про купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551.
За участю представників:
-позивача: Кукурудза Андрій Євгенович, адвокат, ордер серія ВО №1100418 від 15.03.2025;
-відповідача: не з'явився.
Зміст позовних вимог.
Фермерське господарство "ДОЛИНА" (48012, Тернопільська обл., Тернопільський р-н., село Новосілка, код ЄДРПОУ 21151996) звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 16.03.2025 (вх. №172 від 17.03.2025) до Підгаєцької міської ради (48000, Тернопільська обл., Підгаєцький р-н, вул. Шевченка, будинок 39, код ЄДРПОУ 04058462) про визнання протиправним і скасувати рішення сорок третьої сесії восьмого скликання Підгаєцької міської ради № 4379 від 20.12.2024 про відмову в продажі Фермерському господарству "ДОЛИНА" земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551 (вид цільового призначення: "01.02 для ведення фермерського господарства"), та зобов'язати Підгаєцьку міську раду повторно розглянути заяву Фермерському господарству "ДОЛИНА" від 02.09.2024 про купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення гарантованого йому законом права на купівлю земельної ділянки площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551; а предметом даного спору позивач визначає правовідносини, що виникли з приводу відмови у набутті права приватної власності на земельні ділянки, надані позивачу у постійне користування для ведення фермерського господарства.
Позиція відповідача.
До матеріалів справи відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.
Відповідь на відзив позивача.
Позивач відповідь на відзив до матеріалів справи не подавав.
Рух справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 справу №921/151/25 передано на розгляд судді Хоми С.О.
Ухвалою від 24.03.2025 позовну заяву № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 16.03.2025 (вх. №172 від 17.03.2025) - залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/151/25 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 07.05.2025 на 14 год. 00хв.
Ухвалою від 07.05.2025 відкладено підготовче засідання на 28.05.2025 на 10 год. 00 хв.
Ухвалою від 28.05.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження в порядку ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України на 30 днів до 07 липня 2025 року (включно) та відкладено підготовче засідання на 06.06.2025 на 12 год. 00 хв.
Ухвалою від 06.06.2025 відкладено підготовче засідання на 23.06.2025 на 12 год. 45 хв.
Ухвалою від 23.06.2025 відкладено підготовче засідання на 07.07.2025.
Ухвалою від 07.07.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження у відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, після закінчення строку встановленого ч.3 ст.177 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 23.07.2025.
Ухвалою від 23.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2025 на 12 год. 00 хв.
Ухвалою від 10.07.2025 повідомлено відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні на 08.10.2025 року на 14 год. 00 хв.
Явка сторін.
Представник позивача в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідачу ухвала від 07.04.2025 про відкриття провадження у справі № 921/151/25, та в подальшому ухвали у справі були надіслані до зареєстрованого електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".
А тому, слід вважати, що Підгаєцька міська рада повідомлена належним чином про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.
Розгляд заяв та клопотань
Заяви та клопотання від сторін до матеріалів справи не надходили.
Технічна підтримка.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ВКЗ).
Господарський процес.
Судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення в ході судового розгляду справи по суті представника позивача, встановив наступні фактичні обставини.
Для створення та ведення фермерського господарства, відповідно до вимог Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та на підставі рішення Новосілківської сільської ради народних депутатів від 29.12.1992 ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 20,0 га у постійне користування, що підтверджується державним актом серії Т № 00017 від 30.03.1993.
Рішенням Новосілківської сільської ради (двадцять другого скликання сьомої сесії) від 26.03.1996 № 6 ОСОБА_1 виділено із земель запасу Новосілківської сільської ради земельну ділянку площею 20, 0 га для розширення фермерського господарства.
На виконання вказаних вище рішень розпорядженням Підгаєцької районної державної адміністрації від 31.12.1996 №367 ОСОБА_1 взамін Державного акту на право постійного користування землею серії Т № 00017 від 30.03.1993 було видано новий Державний акт серії III-ТР № 014058 від 13.09.2000 на право постійного користування землею загальною площею 40,0 га, яка складається із двох земельних ділянок, площею 20,0 га та площею 20,0га для ведення селянського (фермерського) господарства.
До матеріалів справі долучено Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.07.2025 №НВ-9969748582025 відповідно до якого у Державному земельному кадастрі зареєстрована одна земельна ділянка загальною площею 34.7302 га за кадастровим номером 6124885500:01:001:1551.
Фермерське господарство "Долина" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача Підгаєцької міської ради Тернопільської області про визнання за ФГ "Долина" право постійного користування на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 34.7302 га за кадастровим номером 6124885500:01:001:1551 для ведення фермерського господарства, що розташована на території Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.07.2023 по справі № 921/353/23, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, визнано за ФГ «Долина» право постійного користування позивача на земельну ділянку площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551, що набрало законної сили 10.08.2023, та на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права постійного користування ФГ «Долина» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.08.2023 (номер запису про інше речове право 51320343).
ФГ «Долина» в особі голови Шуля Івана Михайловича, звернулося до Підгаєцької міської ради із заявою про купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (код 01.02) площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551, розташовані за межами населеного пункту села Новосілка на території Новосілківського старостинського округу Підгаєцької міської територіальної громади Тернопільського району, Тернопільської області, яка надана йому у постійне користування, що посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії Т № 00017, виданим 30 березня 1993 року за ціною що дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянку в розмірі 956810,25грн.
До заяви додано наступні документи:
1. Копія паспорта громадянина України та коду;
2. Копія державного акту на право постійного користування землею серії Т №0017 від 30.03.1993;
3. Копію рішення господарського суду Тернопільської області від 17.07.2023 у справі №921/353/23;
4. Копію витягу №НВ-99472111022024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 30.08.2024.
Підгаєцька міська рада своїм рішенням № 4379 від 20.12.2024 року відмовила у задоволені заяви ФГ «Долина» про купівлю земельної ділянки площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551.
Підставою для відмови відповідач зазначив те, що відомості про площу та межі земельної ділянки площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551 не відповідають відомостям про межі та площу земельної ділянки, яка належить заявнику на праві постійного користування землею для ведення фермерського господарства згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії Т № 00017 від 30.03.1993 р., а також ту обставину, що нібито право постійного користування у ФГ «Долина» на вказану земельну ділянку виникло на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.07.2023 року (справа № 921/353/23), тобто після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» від 19.10.2022 року № 2698-ІХ, у зв'язку із чим право на купівлю вказаної вище земельної ділянки у позивача не виникло.
Позивач вважає, що відповідач приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви грубо порушив гарантоване позивачу законом право на купівлю земельної ділянки площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551, тому звернувся з позовом до суду про визнання протиправним і скасування рішення сорок третьої сесії восьмого скликання Підгаєцької міської ради № 4379 від 20.12.2024 про відмову в продажі Фермерському господарству "ДОЛИНА" земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551 (вид цільового призначення: "01.02 для ведення фермерського господарства"), та зобов'язати Підгаєцьку міську раду повторно розглянути заяву Фермерському господарству "ДОЛИНА" від 02.09.2024 про купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551.
Оцінивши подані докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону від 23 липня 1993 року № 3312-XII; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.
19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України № 937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.
У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).
Згідно зі ст. 7 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, чинній на момент отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
В силу приписів ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, чинній на момент отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
До відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому ст.ст. 17 і 19 цього Кодексу (п. 1 ч. 1 ст. 9 ЗК України в редакції, чинній на момент отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право (ч. 1. ст. 22 ЗК України в тій же редакції).
За приписами ч. 1 ст. 52 Земельного Кодексу України (в тій же редакції) для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватися у приватну власність або надаватися у користування земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України 2001 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ЗУ "Про фермерське господарство" 2003 року, громадяни України, які до 1 січня 2002 року отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років.
19.11.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" яким у Земельному кодексі України у розділі X "Перехідні положення" пункт 6-1 викладено в новій редакції .
За приписами п. 6-1. Розділу Х "Перехідні положення" Земельного Кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.
У разі купівлі земельної ділянки її покупець має право на розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки з рівним річним платежем з урахуванням індексу інфляції, за умови встановлення заборони на продаж або інше відчуження та надання у користування земельної ділянки (крім надання у користування фермерському господарству земельних ділянок, які знаходяться у власності членів такого фермерського господарства, що є покупцями такої земельної ділянки) до повного розрахунку покупця за договором купівлі-продажу.
Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 1 статті 127 ЗУ України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок комунальної власності громадянам, юридичним особам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Водночас, повноваження сільських, селищних, міських рад щодо передачі земельних ділянок у власність із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб передбачено частиною 1 статті 122 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 128 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Частинами 2, 3 та 5 статті 128 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що громадяни чи юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до сільської, селищної, міської ради. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу; г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави. Орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови. Підставами для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. Згідно з частиною 6 зазначеної статті рішення сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Частиною 1 статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно статті 12 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад віднесено, зокрема: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна (п.30 ч.1 наведеної статті); вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п.34 ч.1 наведеної статті).
Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За змістом ч. 1 ст. 155 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
При зверненні до суду позивач має обґрунтувати порушення своїх прав. Таке порушення має бути реальним. Стосуватись індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріалами справи підтверджено, що Фермерське господарство "Долина" звернулося до Підгаєцької міської ради із заявою про купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (кд 01.02) площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551, розташовані за межами населеного пункту села Новосілка на території Новосілківського старостинського округу Підгаєцької міської територіальної громади Тернопільського району, Тернопільської області, яка надана йому у постійне користування, що посвідчується державним актом на право постійного користування земельною серії Т № 00017, виданим 30 березня 1993 за ціною що дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки в розмірі 956810,25грн, при цьому долучивши до заяви наступні документи:
Копія паспорта громадянина України та коду;
Копія державного акту на право постійного користування землею серії Т № 0017 від 30.03.1993;
Копію рішення господарського суду Тернопільської області від 17 липня 2023 року у справі №921/353/23;
Копію витягу №НВ-99472111022024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 30.08.2024.
Підгаєцька міська рада рішенням № 4379 від 20.12.2024 відмовила у задоволені заяви ФГ «Долина» про купівлю земельної ділянки площею, у зв'язку з тим, що відомості про площу та межі земельної ділянки площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551 не відповідають відомостям про межі та площу земельної ділянки, яка належить заявнику на праві постійного користування землею для ведення фермерського господарства згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії Т № 00017 від 30.03.1993 р., а також ту обставину, що нібито право постійного користування у ФГ «Долина» на вказану земельну ділянку виникло на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.07.2023 року (справа № 921/353/23), тобто після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» від 19.10.2022 року № 2698-ІХ, у зв'язку із чим право на купівлю вказаної вище земельної ділянки у позивача не виникло.
Так, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії Т № 0017 від 30.03.1993 Фермерському господарству "Долина" надано у постійне користування земельну ділянку площею 20,0 га, а не на земельну ділянку площею 34.7302 га.
На підтвердження права постійного користування земельною ділянкою площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551, розташовані за межами населеного пункту села Новосілка на території Новосілківського старостинського округу Підгаєцької міської територіальної громади Тернопільського району, Тернопільської області, Фермерським господарством "Долина" надано Підгаєцькій міській раді копію рішення господарського суду Тернопільської області від 17 липня 2023 року у справі №921/353/23 на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права постійного користування ФГ "Долина" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.08.2023 (номер запису про інше речове право 51320343).
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.07.2023 по справі № 921/353/23 встановлено наступне:
" Для створення та ведення фермерського господарства, відповідно до вимог Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та на підставі рішення Новосілківської сільської ради народних депутатів від 29.12.1992 ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 20,0 га у постійне користування, що підтверджується державним актом серії Т № 00017 від 30.03.1993.
Рішенням Новосілківської сільської ради (двадцять другого скликання сьомої сесії) від 26.03.1996 № 6 ОСОБА_1 виділено із земель запасу Новосілківської сільської ради земельну ділянку площею 20, 0 га для розширення фермерського господарства.
Вказане рішення ніким у встановлено законом порядку не оскаржувалось та є чинним.
В подальшому, на виконання вказаних вище рішень розпорядженням Підгаєцької районної державної адміністрації №367 Шуль І.М. взамін Державного акту на право постійного користування землею серії Т № 00017 від 30.03.1993 було видано новий Державний акт серії III-ТР № 014058 від 13.09.2000 на право постійного користування землею загальною площею 40,0 га, яка складається із двох земельних ділянок, площею 20,0 га та площею 20,0га для ведення селянського (фермерського) господарства.
Як зазначає позивач, він з моменту отримання в користування вказаних земельних ділянок і по даний час використовує їх для ведення фермерського господарства та сплачує відповідні податки.
На даний час вказані земельні ділянки є сформованими та зареєстрованими в Державному земельному кадастрі як одна земельна ділянка площею 34.7302 га за кадастровим номером 6124885500:01:001:1551".
Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим у п. 71 постанови Верховного Суду від 12.06.2025 у справі №921/740/21(921/387/23) зазначається, що за загальним правилом судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується та оспорюється. Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17).
Враховуючи наведене, право постійного користування ділянкою площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551, розташованою за межами населеного пункту села Новосілка на території Новосілківського старостинського округу Підгаєцької міської територіальної громади Тернопільського району, Тернопільської області виникло у позивача не на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 17 липня 2023 року у справі №921/353/23, а на підставі Державного акта серії III-ТР № 014058 від 13.09.2000 на право постійного користування землею загальною площею 40,0 га, яка складається із двох земельних ділянок, площею 20,0 га та площею 20,0га для ведення селянського (фермерського) господарства.
Отже, Фермерським господарством "Долина" при зверненні до Підгаєцької міської ради не було долучено належних документів що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою площею 34.7302 га, зокрема Державного акту серії III-ТР № 014058 від 13.09.2000 на право постійного користування землею загальною площею 40,0 га, яка складається із двох земельних ділянок, площею 20,0 га та площею 20,0га для ведення селянського (фермерського) господарства.
Таким чином, рішення сорок третьої сесії восьмого скликання Підгаєцької міської ради № 4379 від 20.12.2024 про відмову в продажі Фермерському господарству "ДОЛИНА" земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551 (вид цільового призначення: "01.02 для ведення фермерського господарства") прийнято у відповідності до чинного законодавства.
З огляду на наведене, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення сорок третьої сесії восьмого скликання Підгаєцької міської ради № 4379 від 20.12.2024 про відмову в продажі Фермерському господарству "ДОЛИНА" земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551 (вид цільового призначення: "01.02 для ведення фермерського господарства"), та зобов'язати Підгаєцьку міську раду повторно розглянути заяву Фермерському господарству "ДОЛИНА" від 02.09.2024 про купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 34.7302 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1551 задоволенню не підлягають.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява до господарського подана в електронній формі. Таким чином, за подання до господарського суду в електронній формі вказаної позовної заяви позивачем із застосуванням відповідного коефіцієнта пониження ставки судового збору сплачено 4844,80 грн (3028*0,8), що підтверджується квитанціями про сплату №6308-3712-0972-0774 від 16.03.2025 на суму 2 422,40грн та №3341-1853-6370-2881 від 02.04.2025 на суму 2 422,40грн.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
З врахуванням п.2 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відмову в позові, суд вважає за необхідне понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покласти на позивача.
Витрати на правову допомогу.
Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, ст.ст.236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.В позові відмовити.
2.Судові витрати покласти на позивача.
3.Копію рішення надіслати позивачу та відповідачу до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено та підписано: 20 жовтня 2025 року.
Суддя С.О. Хома