про відмову у відкритті провадження у справі
21.10.2025м. СумиСправа № 531/1899/25
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув матеріали позовної заяви б/н від 05.08.2025 (вх №5507 від 16.10.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (вул. Жабинського, б. 13, м. Чернігів, 14017, код 39700642)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 )
про стягнення 81823 грн 15 коп.
Суть питання, що вирішується ухвалою суду.
Позивач 06.08.2025 звернувся до Карлівського районного суду Полтавської області з позовом, у якому просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 81823 грн 15 коп. та судові витрати по справі.
Відповідно до ухвали Карлівського районного суду Полтавської області від 07.08.2025 матеріали позовної заяви (справа № 531/1899/25) були передані на розгляд за місцем реєстрації відповідача за територіальною підсудністю до Ковпаківського районного суду м. Суми.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.09.2025 матеріали позовної заяви (справа № 531/1899/25) передано до Господарського суду Сумської області, у провадженні якого перебуває справа №920/705/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025 справу передано для розгляду судді Резніченко О.Ю.
Суд дійшов висновку, що вказана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.
Позивач звернувся із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з фізичної особи - ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Частиною 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Суд звертає увагу, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, ключовими питаннями для суду є встановлення обсягу повноважень суб'єкта звернення до суду та визначення правильної підсудності розгляду такого спору.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України
Статтею 20 ГПК України визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема - справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Визначення господарської діяльності міститься у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб», згідно якої під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.
Відповідно до ч.2, ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом.
Суб'єктами господарювання є:
господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Фізична особа, за загальним правилом, є суб'єктом не господарських, а цивільних правовідносин.
Таким чином, спір між позивачем ТОВ «Таліон Плюс» та відповідачем ОСОБА_1 виник не у зв'язку із господарською діяльністю відповідача.
Що стосується розгляду зазначеної позовної заяви в межах справи №920/705/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Пунктом 13 статті 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ, передбачених пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, та визначено, що такі справи розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.
У той же час, судом встановлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Сумської області від 27.08.2025 у справі №920/705/25, зокрема, процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) припинено, провадження у справі № 920/705/25 - закрите.
Таким чином, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі №531/1899/25 суд керується загальним правилом визначення підсудності.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що спір у даній справі не відноситься до юрисдикції господарських судів, визначеної у п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, а позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
«Суд» повинен користуватись юрисдикцією розглядати всі факти у справі, а також відповідне законодавство (Terra Woningen B.V. v. the Netherlands (Терра Вонінген Б.В. проти Нідерландів), § 52).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Таким чином, вказана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
При цьому, згідно із ч. 6 ст. 175 ГПК України суд роз'яснює позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції загальних судів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 234, 235 ГПК України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом б/н від 05.08.2025 (вх №5507 від 16.10.2025, справа №531/1899/25) Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення 81823 грн 15 коп.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.
Ухвала підписана суддею 21.10.2025.
Суддя О.Ю. Резніченко