Справа № 473/3844/25
іменем України
"21" жовтня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 28500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 23 березня 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем був укладений в електронній формі кредитний договір №0655-2508 (підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до власноручного підпису), відповідно до якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 9500,00 грн зі строком користування коштами протягом 21 день, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит в термін до 12 квітня 2021 року та сплачувати проценти за користування коштами в розмірі 2 % на добу (730 % річних).
26 грудня 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» уклало з ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» договір факторингу №УКФ-261224-2, за яким відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №0655-2508 від 23 березня 2021 року.
Позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 28500,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 9500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 19000,00 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем його проживання, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки в своїй заяві представниця позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 23 березня 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем був укладений в електронній формі кредитний договір №0655-2508 (підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до власноручного підпису), відповідно до якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 9500,00 грн зі строком користування коштами протягом 21 день, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит в термін до 12 квітня 2021 року та сплачувати проценти за користування коштами в розмірі 2 % на добу (730 % річних).
26 грудня 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» уклало з ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» договір факторингу №УКФ-261224-2, за яким відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №0655-2508 від 23 березня 2021 року.
Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили в ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов'язків позичальника в кредитних правовідносинах.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №0655-2508 від 23 березня 2021 року заборгованість відповідача становить 28500,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 9500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 19000,00 грн.
Разом з тим, суд не в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком, а саме в частині нарахування процентів, оскільки останній суперечить умовам договору.
Так, як зазначалося вище, за умовами кредитного договору відповідач отримав кредит зі строком користування коштами протягом 21 день, а саме до 12 квітня 2021 року (п.2 договору).
Відповідно до п.14 кредитного договору №0655-2508 від 23 березня 2021 року позичальник має право пролонгувати договір на строк, що встановлений у п.2 договору, на умовах, в порядку та у спосіб, що визначені Правилами надання споживчих кредитів.
Водночас позивачем не надані Правилами надання споживчих кредитів, які містять особистий підпис позичальника про ознайомлення з ними. Також позивач не надав жодних доказів накладення відповідачем електронного цифрового підпису (підпису одноразовим ідентифікатором) на вказаному документі.
За таких обставин, Правилами надання споживчих кредитів, які не містять підпису відповідача, а Паспорт споживчого кредиту, крім цього, є лише інформаційним документом, а тому їх не можна розцінювати, як частину кредитного договору, укладеного 23 березня 2021 року відповідачем.
В постанові від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За встановленого, нарахування процентів поза межами строку кредитування (21 день), тобто після 12 квітня 2021 року не відповідає умовам договору.
При цьому позивач не заявляє окремих вимог щодо застосування передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідків порушення позичальником грошового зобов'язання, а тому такі вимоги не є предметом судового розгляду.
Таким чином, нараховані позивачем проценти після 12 квітня 2021 року стягненню не підлягають.
За встановлених обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 13490 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 9500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 3990,00 грн (9500,00 грн х 2 % х 21 дн.).
Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 1138,53 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог 47 %).
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок, 13, офіс, 601, ідентифікаційний код 43170298, заборгованість за кредитним договором №0655-2508 від 23 березня 2021 року в розмірі 13490 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 9500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 3990,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок, 13, офіс, 601, ідентифікаційний код 43170298, судові витрати в розмірі 1138,53 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Л.В. Лузан