16 жовтня 2025 року Справа № 915/577/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши без повідомлення (виклику) сторін клопотання (вх. № 12633/25 від 03.09.2025) представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД», вул. Келецька, 105, м. Вінниця, 21030 (код ЄДРПОУ 36328597)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНС-ГАРАНТ», вул. Маріупольська, 16, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001 (код ЄДРПОУ 40518536)
про відшкодування збитків у розмірі 1 049 777, 00 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ГАРАНТ" 1 049 777, 02 грн. збитків, що виникли внаслідок невиконання зобов'язань щодо оформлення та реєстрації податкових накладних.
Позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2025 позов задоволено.
Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНС-ГАРАНТ», вул. Маріупольська, 16, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001 (код ЄДРПОУ 40518536) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД», вул. Келецька, 105, м. Вінниця, 21030 (код ЄДРПОУ 36328597):
- 1 049 777, 02 грн. (один мільйон сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесят сім грн. 02 коп.) - збитків, що виникли внаслідок невиконання зобов'язань щодо оформлення та реєстрації податкових накладних;
- 12 597, 33 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім грн. 33 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
03.09.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» від представника позивача адвоката Онисько М.М. надійшла заява (вх. № 12633/25 від 03.09.2025), в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 915/577/25, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНС-ГАРАНТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 60 000, 00 грн., наданих згідно договору про надання правової допомоги від 01.01.2025.
Судом встановлено, що під час прийняття рішення у даній справі питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.
Клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подано у строки, встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 прийнято клопотання про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Вирішено здійснювати розгляд клопотання без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Ухвала суду від 30.09.2025 доставлена до електронних кабінетів сторін 01.10.2025.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
В позовній заяві позивач на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України повідомив, що сума судових витрат, які поніс позивач складається зі сплаченого судового збору у розмірі 15 746, 66 грн.
В прохальній частині позовної заяви позивач просив суд покласти судові витрати на відповідача.
До закінчення судових дебатів у справі представник позивача усно в судовому засіданні 29.08.2025 зробив заяву про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
03.09.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» від представника позивача адвоката Онисько М.М. надійшла заява (вх. № 12633/25 від 03.09.2025), в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 915/577/25, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНС-ГАРАНТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 60 000, 00 грн., наданих згідно договору про надання правової допомоги від 01.01.2025.
Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:
- договором про надання правової допомоги б/н від 01.01.2025 та додатковою угодою № 1 від 15.05.2025 до договору про надання правової допомоги від 01.01.2025;
- ордером серії АВ № 103685 від 16.05.2025, виданим на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 01.01.2025;
- актом прийняття-передачі наданої правничої допомоги (адвокатських послуг) від 03.09.2025;
- рахунком від 03.09.2025 на оплату наданої правничої допомоги (адвокатських послуг) на суму 60 000, 00 грн.
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України Онисько М.М. обліковується у Раді адвокатів Вінницької області.
01.01.2025 між адвокатом Онисько М.М. та ТОВ «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги б/н від 01.01.2025, відповідно до якого адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.3.1 договору клієнт зобов'язується сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними.
Відповідно до п. 3.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2026 року (включно).
Відповідно до п. 4.1 договору на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.
Відповідно до п. 4.2 договору гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.
15.05.2025 до договору між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 15.05.2025.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди адвокат надає клієнтові консультації, роз'яснення, формує правову позицію, вчиняє інші належні дії щодо вивчення матеріалів судової справи № 915/577/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ГАРАНТ» збитків у розмірі 1 049 777, 02 грн. (один мільйон сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесят сім гривень 02 коп.), що виникли внаслідок невиконання зобов'язань щодо оформлення та реєстрації податкових накладних.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди адвокат представляє інтереси ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Агропросперіс Трейд», як позивача у Господарському суді Миколаївської області, з метою захисту його прав та інтересів у судовому розгляді справи № 915/577/25.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди гонорар адвоката з урахуванням п. 4.2. Договору є фіксованим та становить 60 000, 00 (шістдесят тисяч) гривень, що включає в себе всі витрати, які нестиме адвокат, у зв'язку з наданням послуг клієнту.
Відповідно до п. 5 додаткової угоди гонорар адвоката сплачується клієнтом через 180 днів з дати винесення Господарським судом Миколаївської області рішення по справі № 915/577/25.
Договір з додатковою угодою підписано адвокатом та клієнтом. Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
Відповідно до акту прийняття-передачі наданої правничої допомоги (адвокатських послуг) від 03.09.2025, який підписано сторонами та скріплено печаткою клієнта, адвокат надав замовнику (клієнту) професійну правничу допомогу (адвокатські послуги) відповідно до Договору про надання правової допомоги від 01.01.2025, з урахування Додаткової угоди № 1 до вказаного договору, а клієнт прийняв надані послуги.
Відповідно до п. 3 акту загальна вартість послуг за даним актом становить 60 000, 00 грн. ПДВ не передбачено.
03.09.2025 адвокатом Онисько М.М. виставлено позивачу (клієнту) рахунок від 03.09.2025 на суму 60 000, 00 грн. на оплату наданої правничої допомоги (адвокатських послуг).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21; від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20; від 19.04.2021 по справі № 21/96(10); від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова КГС ВС від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19).
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
В постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20 зазначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).
Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень ч. 4 ст. 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена “для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним (постанова КАС ВС від 28.12.2020 № 640/18402/19).
У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
За висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).
Положеннями процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; постанова КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20, від 21.12.2021 по справі № 927/1202/20, від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанови об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19; додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 у справі № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 904/1798/18).
Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (п. 6.53 постанови КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 60 000, 00 грн.
Відповідач у клопотанні (вх. № 12964/25 від 11.09.2025) просить суд відмовити у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення правничої допомоги, оскільки:
1) з обґрунтування заяви про стягнення професійної правничої допомоги не зрозуміло, чим саме визначено саме таку суму правничої допомоги, адже вона є значно завищеною;
2) позивач жодним чином не обґрунтовує поважність причин неподання долучених до цієї заяви доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, тим більше, що подані документи датовані задовго до судових дебатів та ухвалення рішення по справі.
Суд дійшов наступного висновку.
В п. 3 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд покласти судові витрати на відповідача. Відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Отже, вказаною нормою передбачено право, а не обов'язок суду відмовити стороні у відшкодуванні судових витрат. При цьому, в спірному випадку судом враховано, що правовідносини між адвокатом Онисько М. М. та клієнтом ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" на надання професійної правничої допомоги саме у даній конкретній справі № 915/577/25 оформлено шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 15.05.2025 до договору, тобто після звернення позивача до суду із позовом (дата подання позовної заяви 10.04.2025).
Судом також враховано, що під час судових засідань, зокрема, в судовому засіданні 29.08.2025 представником позивача до судових дебатів зроблено усну заяву про розподіл судових витрат та намір подати докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, що зафіксовано в протоколі судового засідання від 29.08.2025.
Позивачем у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України, подано суду заяву про прийняття додаткового рішення у даній справі щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, а також подано суду докази на підтвердження понесених витрат (договір про надання правової допомоги № б/н від 01.01.2025 та додаткову угоду № 1 від 15.05.2025, акт прийняття-передачі наданої правничої допомоги (адвокатських послуг) від 03.09.2025, рахунок від 03.09.2025 на оплату наданої правничої допомоги (адвокатських послуг) на суму 60 000, 00 грн). Суд також звертає увагу, що приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України подання доказів на підтвердження понесення стороною витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення не ставиться у залежність від будь-яких причин у сторони (поважності причин неможливості подання доказів до судових дебатів тощо), крім, дотримання двох умов: 1) сторона зробила про це заяву до закінчення судових дебатів; 2) сторона дотрималась п'ятиденного строку після ухвалення рішення суду для подання доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що представником позивача дотримано вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Щодо неспівмірності витрат, то суд зазначає, що відповідачем не наведено жодних доводів у даній конкретній справі, а також не подано суду жодних належних та допустимих доказів у справі в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, які б підтверджували неспівмірність витрат та наявність правових підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 60 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 60 000, 00 грн., у зв'язку з задоволенням позову слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. 125, 129, 232-233, 238, 240, 241, 244, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНС-ГАРАНТ», вул. Маріупольська, 16, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001 (код ЄДРПОУ 40518536) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД», вул. Келецька, 105, м. Вінниця, 21030 (код ЄДРПОУ 36328597):
- 60 000, 00 грн. (шістдесят тисяч грн. 00 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.
2. Наказ видати позивачу після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 16.10.2025
Суддя Е.М. Олейняш