Справа №127/32582/25
Провадження №1-кс/127/12817/25
15 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 22025020000000144 від 09.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025020000000144 від 09.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , являється військово зобов'язаною особою на яку покладено ряд прав та обов'язків, у відповідності до законодавчих норм та вимог в особливий період. Однак, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, у ОСОБА_6 виник умисел на впровадження протиправної схеми перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, шляхом надання військовозобов'язаним особам, які виявили бажання та можливість використання цієї схеми, шляхом їх фіктивного працевлаштування як педагогічних працівників за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, з подальшим наданням їм документів, що надають підставу для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
У свою чергу, дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була засновником та бенефіціарним власником ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ» (код ЄДРПОУ 4492706, юридична адреса: м. Вінниця, вул. Данила Нечая, буд. 65, основний вид діяльності «Загальна середня освіта» (КВЕД 85.31) зі статутним капіталом 100 000 грн. Навчальний процес в приватній школі «ВІЛЛА СКУЛ» здійснювався до березня 2024 року. При цьому, починаючи з 03.02.2024 по 31.03.2025 у зазначеній ТОВ неодноразово змінювались власники, засновники та керівники, фактично виключивши з їх числа осіб, наближених до ОСОБА_6 .
Надалі, з метою реалізації вищевказаного протиправного умислу ОСОБА_6 вирішив залучити до злочинної діяльності свого знайомого ОСОБА_8 , який будучи обізнаним зі злочинним умислом ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 31.03.2024 погодився із запропонованою роллю виконавця у схемі для перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Тим самим, ОСОБА_8 вступив із останнім у злочинну змову та погодився виконувати протиправні вказівки останнього. Після чого, з метою реалізації єдиного спільного протиправного умислу 31.03.2024 засновником, керівником та бенефіціарним власником ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ» (код ЄДРПОУ 4492706) визначено ОСОБА_8 , тим самим останній отримав повноваження на представництво інтересів вказаної організації, видачу та підписання офіційних документів.
У свою чергу, ОСОБА_6 взяв на себе функцію пошуку військовозобов'язаних осіб, які мали наміри та бажання ухилитись від мобілізації, шляхом отримання бронювання за фіктивними документами. Надалі, ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, отримував від таких осіб необхідні для їх офіційного працевлаштування як педагогічних працівників в ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ» документи. Крім того, незважаючи на фактичне припинення навчального процесу у приватній школі «ВІЛЛА СКУЛ», ОСОБА_8 продовжував в період з вересня 2024 по травень 2025 року подавати щомісячні звіти про працевлаштованих, у вказаний ТОВ, осіб. Серед яких найбільша кількість, відповідно до звіту за травень 2025, становила 15 чоловіків, кожен з яких являється військово зобов'язаним.
Після чого, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_6 видавав, як директор ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ», необхідні для отримання бронювання документи, а саме: накази про прийняття на роботу та довідки щодо працевлаштування в ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ» як вчителів за основним місцем роботи на 0,75 ставки. Зазначений пакет документів став підставою для безпідставного отримання військовозобов'язаними: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та особисто ОСОБА_6 , відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Однак, враховуючи системність та масовість вищевказаних протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які полягали у фіктивному працевлаштуванні військовозобов'язаних осіб до ТОВ «ВІЛЛА СКУЛЛ», яке фактично не здійснювало свою діяльність пов'язану з навчальним процесом, про вищевказаний факт стало відомо працівникам ІНФОРМАЦІЯ_7 . В результаті чого, військовозобов'язаним особам, які отримали відстрочку від призову на військову службу, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з документами щодо працевлаштування в ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ», у відповідності до Наказу №23, протоколу від 21.03.2025 скасовані такі відстрочки та прийнято рішення про припинення надання відстрочок працівникам ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ». В результаті, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 відмовлено у наданні відстрочок.
Таким чином, у період часу з березня 2024 до травня 2025 року ОСОБА_8 перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_16 , достовірно знаючи про дію на території України особливого режиму воєнного стану та усвідомлюючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) по здійсненню мобілізаційних заходів викликає широкий резонанс в суспільстві, у тому числі серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації, керуючись єдиним протиправним умислом, працевлаштував до ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ» серед інших військовозобов'язаних осіб: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_6 , з поданням відповідних відомостей та звітності до державних контролюючих органів, а також видавав, як директор ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ», необхідні з приводу працевлаштування та отримання відстрочки від мобілізації офіційні документи, а саме: накази про прийняття на роботу та на періодичній основі довідки щодо працевлаштування в ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ» як вчителя за основним місцем роботи на 0,75 ставки. Вищевказані документи стали підставою для отримання даними військовозобов'язаними особами, в тому числі і особисто ОСОБА_6 , відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Крім того, ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 23.04.2025, достовірно усвідомлюючи неможливість продовження використання описаної вище протиправної схеми перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, за участі залученого ним ОСОБА_8 , як директора ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ», задля ухилення від мобілізації військовозобов'язаними особами, вирішив використати для подальшого вчинення злочину іншу юридичну особу.
З метою реалізації вищевказаного протиправного умислу ОСОБА_6 залучив до злочинної діяльності ОСОБА_17 , яка будучи обізнаною зі злочинним умислом ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 23.04.2025 погодилась із запропонованою роллю виконавця у схемі для перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Тим самим, ОСОБА_17 вступила із останнім у злочинну змову, та погодилась виконувати протиправні вказівки останнього.
З цією метою ОСОБА_17 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та на виконання вказівок останнього, 23.04.2025 зареєструвала ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» (код ЄДРПОУ 45760345) юридична адреса: м. Вінниця, вул. Д. Нечая, 65, офіс 303, основний вид діяльності «Загальна середня освіта» (КВЕД 85.31) зі статутним капіталом 10 000 грн., керівником якого першочергово визначено ОСОБА_18 . Надалі, останнім подано ряд документів з додатками для отримання ПРИВАТНИМ ЗАКЛАДОМ «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» для отримання ліцензії на: започаткування провадження освітньої діяльності на певному рівні повної загальної середньої освіти, розширення провадження освітньої діяльності у сфері позашкільної освіти. Після подання яких та отримання відповідних ліцензій в ПРИВАТНОМУ ЗАКЛАДІ «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» змінено керівника з ОСОБА_18 на ОСОБА_17 , тим самим остання отримала повноваження на представництво інтересів вказаної організації, видачу та підписання офіційних документів.
У свою чергу, ОСОБА_6 взяв на себе функцію пошуку військовозобов'язаних осіб, які мали наміри та бажання ухилитись від мобілізації, шляхом отримання бронювання за фіктивними документами. Надалі, ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, отримував від таких осіб необхідні для їх офіційного працевлаштування як педагогічних працівників в ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» документи. Крім того, з цією метою, ОСОБА_17 достовірно усвідомлюючи, що фактично навчальний процес у вказаному навчальному закладі не розпочинався та не здійснюється, відсутні передумови для його започаткування в період травня - червня 2025 року подавала щомісячні звіти про працевлаштованих осіб, з яких найбільша кількість, відповідно до звіту за червень 2025, становила 21 особу, з яких 20 чоловіків призивного віку.
Після чого, ОСОБА_17 за вказівкою ОСОБА_6 видавала, як директор ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» необхідні для отримання бронювання документи, а саме: наказ про прийняття на роботу та довідку щодо працевлаштування в ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО», як вчителя за основним місцем роботи на 0,75 ставки. Зазначений пакет документів став підставою для безпідставного отримання військовозобов'язаними: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, у період часу з квітня 2025 по даний час ОСОБА_17 перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_16 , достовірно знаючи про дію на території України особливого режиму воєнного стану та усвідомлюючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) по здійсненню мобілізаційних заходів викликає широкий резонанс в суспільстві, у тому числі серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації, керуючись єдиним протиправним умислом, працевлаштувала до ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» військовозобов'язаних осіб, серед яких: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , з поданням відповідних відомостей та звітності до державних контролюючих органів, а також видавала, як директор ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО», необхідні з приводу працевлаштування та отримання відстрочки від мобілізації офіційні документи, а саме: накази про прийняття на роботу та довідки щодо працевлаштування в ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» як вчителя за основним місцем роботи на 0,75 ставки. Вищевказані документи стали підставою для безпідставного отримання даними військовозобов'язаними особами, відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.
14 жовтня 2025 року ОСОБА_6 , затриманий в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, допитами свідків: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , протоколом обшуку від 14.10.2025, іншими матеріалами у їх сукупності;
Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 114-1 КК України, який згідно із ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб вчинив умисний тяжкий злочин, передбачений Розділом І КК України, що становить значну суспільну небезпеку, особливо в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти України. Санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне. Крім того, на даний час проводяться слідчі (розшукові) заходи спрямовані на виявлення та фіксацію доказів, що можуть становити доказове значення під час досудового розслідування та судового розгляду, що також дає підстави вважати, що перебуваючи на волі він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Беручи до уваги тяжкість злочину, значну суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, та дію воєнного стану на всій території України, визначення застави будь-якого розміру не забезпечить належного виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1-3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України,тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримала, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати домашній арешт у нічну пору доби.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання просив обрати особисте зобов'язання або домашній арешт у нічний час.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
Слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному № 22025020000000144 від 09.08.2025, за підозрою ОСОБА_6 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
В рамках вказаного провадження, 15 жовтня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України КК України.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення обґрунтована. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
З матеріалів клопотання та пояснень прокурора в судовому засіданні встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетні інші особи. Зокрема у вказаному провадженні повідомлено про підозру ще одній особі, однак наразі не встановлені усі особи, причетні до вчинення незаконної діяльності. Враховуючи, що підозрюваному відомі усі учасники правопорушення, останній може здійснювати вплив на співучасників, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між собою, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваному відомі персональні дані свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, продовжується відшукання речових доказів, без застосування дієвого запобіжного заходу, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останнього, а також перешкоджати здійсненню належного досудового розслідування.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, має трьох дітей на утриманні. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що у Вінницькому міському суді на розгляді перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Таким чином, наявність іншого кримінального провадження, у якому обирався запобіжний захід та визначався розмір застави, не запобігли продовженню протиправній поведінці ОСОБА_6 щодо вчинення правопорушення, у якому останній підозрюється.
На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров'я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, нормами вказаної статті встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Своїми діями ОСОБА_6 показав зневагу до існуючих правил і норм поведінки, розуміючи свою незаконну діяльність, знаючи про порушене відносно нього кримінальне провадження, на шлях виправлення не став та організував схему перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, тобто продовжив вчиняти кримінальні правопорушення в умовах воєнного стану.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, вагомість наявних доказів вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, враховуючи, що розмір застави визначений у іншому провадженні не зміг запобігти продовженню протиправної діяльності підозрюваного, суд приходить до переконання, що визначення застави на даному етапі досудового розслідування є недоцільним, оскільки не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання особи, тобто з 14.10.2025 по 12.12.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя