Справа № 127/20141/25
Провадження № 1-кп/127/713/25
20.10.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 12018020010000999 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Вінниці, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має на утриманні неповнолітню дитину, з вересня 2022 року працює тренером у баскетбольному відділі спортивного клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », раніше несудимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
Приблизно о 02:57 год 14.03.2018 ОСОБА_4 спільно із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи в приміщенні залу караоке у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться на другому поверсі ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по АДРЕСА_3 , помітили на дивані біля столу дві чоловічих сумки та вступивши у злочинну змову між собою, вирішили здійснити крадіжку вищевказаних сумок.
Так, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись сприятливими умовами для скоєння крадіжки, що виключали можливість бути поміченими сторонніми особами, при цьому упевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, з корисливих спонукань, умисно, таємно, шляхом вільного доступу ОСОБА_4 , діючи спільно із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, взяла з дивану чоловічу сумку чорного кольору невідомої марки, належну ОСОБА_6 , всередині якої знаходився паспорт громадянина України, картка платника податків, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Республіки Польща, дозвіл на носіння зброї на ім?я ОСОБА_6 , пристрій для відстрілу гумових куль «ФОРТ-12 РМ» № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А. та грошові кошти в сумі 70 000 гривень, та чоловічу сумку чорного кольору марки «Polo», належну ОСОБА_7 , всередині якої знаходився паспорт громадянина України, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Республіки Польща, дозвіл на носіння зброї, видані на ім?я ОСОБА_7 , пристрій для відстрілу гумових куль «ФОРТ-12 РМ» НОМЕР_3 , калібру 9 мм Р.А.
Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №332 від 17.04.2018 ринкова вартість чоловічої сумки чорного кольору невідомої марки становить 1 256,73 грн, ринкова вартість чоловічої сумки чорного кольору марки «Polo» становить 288,11 грн, ринкова вартість пристрою для відстрілу гумових куль «ФОРТ-12 РМ» № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А. становить 16 098,00 грн, ринкова вартість пристрою для відстрілу гумових куль «ФОРТ-12 РМ» № НОМЕР_3 , калібру 9 мм Р.А. становить 16 098,00 грн.
В подальшому, вийшовши з приміщення залу караоке ОСОБА_4 , тримаючи вищевказані сумки в руці, спільно із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, підійшли до одного з столиків центрального залу ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, поклала викрадені чоловічі сумки всередину ранця ОСОБА_4 .
Надалі, ОСОБА_4 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з вищевказаними речами з місця скоєння злочину зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд, спричинивши матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на загальну суму 103 480,84 грн, що понад 117 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повідомила, що вину в інкримінованому їй злочині визнає повністю. Також пояснила, що 14.03.2018 вона та ОСОБА_8 разом відпочивали у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_3 », там ОСОБА_8 познайомилася з хлопцем, який запросив їх за свій столик, де знаходився ще один хлопець. Хлопці час від часу виходили курити. В якийсь момент ОСОБА_8 запропонувала їй викрасти сумки потерпілих, на що вона погодилася. Обвинувачена також зазначила, що коли за столом, крім них двох нікого не було, вона взяла сумки потерпілих та положила їх у свій рюкзак, проте потім передумала і витягнула сумки, після чого положила їх на крісло. В подальшому, піддавшись вмовлянням ОСОБА_8 , скориставшись відсутністю хлопців, вони знову взяли їхні сумки та покинули заклад. Вже на вулиці ОСОБА_8 забрала собі частину грошових коштів, а решту коштів та всі речі залишила їй. При цьому гроші вони не перераховували, а приблизно порівну поділили між собою. Після цього вони розійшлися. ОСОБА_4 повідомила, що пішла додому, а вранці, коли прокинулась, то зрозуміла що вчинила неправильно, тому пішла в прокуратуру і повернула все що у неї було з викраденого, а саме два пістолети, пачку патронів та гроші. При ній дані гроші порахували, там було приблизно 35 000 грн. Про вчинене щиро шкодує та просить її суворо не карати.
В судовому засіданні 12.10.2021 потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що 14.03.2018 в нічну пору доби він разом зі ОСОБА_7 та іншими чоловіками перебували у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Їхня компанія сиділа в окремому залі. На перекурі вони познайомились з дівчатами ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , яких запросили за свій столик. Спочатку за столиком сиділи всі разом, а коли інші чоловіки з їхньої компанії пішли додому, то за столиком залишились він, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Приблизно о 00:30 год з приміщення ресторану вийшла ОСОБА_4 , а за нею - ОСОБА_8 , дівчата сказали, що скоро повернуться. Потерпілий акцентував увагу суду на тому, що приблизно через 10 хв він зі ОСОБА_7 зайшли до ресторану і виявили відсутність своїх речей. Вийшовши на вулицю побачили, що дівчат там уже не було, тому зрозуміли що їх обікрали, після чого викликали працівників поліції. ОСОБА_6 також наголошував на тому, що у його викраденій сумці знаходились грошові кошти в сумі приблизно 70 000 грн, скріплені резинкою, документи та пістолет. В сумці ОСОБА_7 також був пістолет, документи, ключі і грошові кошти. Заявлений до обвинувачених цивільний позов потерпілий просив задовольнити. Крім того, потерпілий просив суворо покарати обвинувачених. В письмовій заяві подальший судовий розгляд кримінального провадження просив проводити без його участі.
В судовому засіданні 12.10.2021 потерпілий ОСОБА_7 надав суду наступні показання. У 2018 році він з товаришами перебував в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Спочатку їх було п'ятеро, потім троє поїхало і він з ОСОБА_6 залишилися удвох. В якийсь момент ОСОБА_6 привів за їхній стіл двох дівчат, які до того сиділи за іншим столиком. Вони разом відпочивали, розпивали спиртні напої. Він вийшов на вулицю курити, а через деякий час до нього вийшов ОСОБА_6 та сказав, що зникли їхні барсетки. Повернувшись до зали побачив, що його сумка дійсно зникла, дівчат також не було. В його барсетці знаходилися особисті документи та пристрій для відстрілу гумових куль. Заявлений до обвинувачених цивільний позов потерпілий просив задовольнити. Крім того, потерпілий просив суворо покарати обвинувачених. В письмовій заяві подальший судовий розгляд кримінального провадження просив проводити без його участі.
Допитаний в судовому засіданні 04.11.2021 свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що працює поліцейським. Під час несення служби 14.03.2018 він отримав орієнтування щодо двох жінок, які викрали чуже майно, а саме чоловічі сумки зі зброєю, грошима та документами з ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований в АДРЕСА_3 . В даному районі вони перевіряли всіх осіб жіночої статі та фотографували їх. На вул. Соборній вони побачили дівчину, запитали хто вона, звідки та куди йде. Дівчина повідомила, що йде з роботи та поспішає додому. Також дівчина добровільно показала вміст своєї сумки, поводилася нормально. Вони її сфотографували та відпустили. Після цього поїхали на місце виклику до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Фото з телефону показали потерпілим і вони упізнали одну з цих жінок, начебто це була ОСОБА_8 . Також свідок акцентував увагу суду на тому, що оскільки вони разом із фото брали у жінок анкетні дані, то всю інформацію передали до районного відділку поліції.
Допитаний в судовому засіданні 22.02.2022 свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що в березні 2018 року він працював у ІНФОРМАЦІЯ_5 та в той день перебував на чергуванні. Приблизно в обідню пору черговий повідомив, що до прокуратури прийшла дівчина, яка хоче зізнатися у скоєнні злочину. Це була ОСОБА_4 . Остання розповіла йому, що разом з подругою перебувала у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де скоїла крадіжку двох барсеток. Чи одна скоїла, чи вдвох, свідок не пам'ятає. Тоді ОСОБА_4 дістала зі свого рюкзака дві чоловічі сумки, в яких знаходилися зброя, документи та грошові кошти в сумі приблизно 30 000 грн різними купюрами. З'ясувавши, що напередодні до поліції надходила заява від двох чоловіків про викрадення їхніх сумок у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », він повідомив керівництво та викликав СОГ.
Допитана в судовому засіданні 09.06.2022 свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що станом на березень 2018 року працювала слідчою. На той час здійснювала досудове розслідування в даному кримінальному провадженні. Відеозапис з камер відеоспостереження з ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 » вилучався на підставі ухвали слідчого судді від 26.04.2018. Також свідок зауважила, що нею була допущена описка при складанні протоколу про тимчасовий доступ до речей і документів від 25.04.2018, а саме в протоколі не вірно зазначена дата його складання. Вона не пам'ятає, коли саме проводилася дана слідча дія, однак знає, що це було після отримання ухвали слідчого судді.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.06.2025 задоволено клопотання прокурора та виділено в окреме провадження з кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про який внесено 14.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020010000999, матеріали кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 .
З врахуванням позиції обвинуваченої ОСОБА_4 , яка визнає вину в повному обсязі, та клопотання прокурора, суд обмежується вже дослідженими доказами.
В ході судового розгляду судом всебічно та ретельно досліджено письмові докази надані стороною обвинувачення.
Зокрема, судом досліджено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого відомості про вчене ОСОБА_4 та ОСОБА_8 кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР за №12018020010000999 від 14.03.2018.
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.03.2018, згідно з яким ОСОБА_7 просить вжити заходи до невідомої особи, яка 14.03.2018 близько 03:30 год в приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 », шляхом вільного доступу викрала його сумку, в якій знаходилися гроші в сумі 10 000 доларів США, документи та пристрій для відстрілу гумових куль.
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.03.2018, згідно з яким ОСОБА_6 просить вжити заходи до невідомої особи, яка 14.03.2018 близько 03:30 год в приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 », шляхом вільного доступу викрала його сумку, в якій знаходилися гроші в сумі приблизно 70 000 грн, документи та пристрій для відстрілу гумових куль.
Заява ОСОБА_4 від 14.03.2018, відповідно до якої остання добровільно віддає працівникам поліції дві сумки, документи, гроші та два пристрої для відстрілу гумових куль, які вона взяла без дозволу у двох невідомих їй чоловіків у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Протокол огляду предмету від 14.03.2018 з ілюстративною таблицею, відповідно до якого в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 у присутності понятих оглядалися речі, видані ОСОБА_4 . Згідно з протоколом загальна сума виданих грошових коштів становила 33 984 (тридцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн.
Заява ОСОБА_12 про те, що вона добровільно надає дозвіл працівникам ІНФОРМАЦІЯ_8 на огляд власного помешкання за адресою: АДРЕСА_4 .
Протокол огляду місця події від 14.03.2018 з фототаблицею, відповідно до якого оглядалася квартира АДРЕСА_5 . В ході огляду вилучено грошові кошти в сумі 5665 (п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн.
Протокол огляду предмету від 14.03.2018, відповідно до якого оглядалися грошові кошти, виявлені та вилучені під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 .
Ухвала ІНФОРМАЦІЯ_6 від 20.03.2018 по справі №127/5691/18, якою накладено арешт на речі, що 14.03.2018 добровільно видала ОСОБА_4 , а саме: чоловічу шкіряну сумку чорного кольору належну ОСОБА_6 , всередині якої знаходився: паспорт громадянина України; картка платника податків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане Республікою Польща; дозвіл на носіння зброї на ім?я ОСОБА_6 ; пристрій для відстрілу гумових куль «ФОРТ-12 РМ» № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А.; сумку чорного кольору належну ОСОБА_7 , всередині якої знаходився дозвіл на носіння зброї; виданий на ім?я ОСОБА_7 пристрій для відстрілу гумових куль «ФОРТ-12РМ» № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А. та грошові кошти 139 купюр номіналом 200 гривень: МА9311892, ПБ 2571682, УЗ 7640154, ПВ 9146630, ЗЗ 6260261, ЕЮ 5611141, УВ 2785691, ТГ 3108933, ЄЄ 8685988, ЄЄ 0713582, УЕ 0101308, ЄЯ 4382667, ЮА 7370792, ЮЛ 6898360, АД 2189037, ВЧ 2391078, УЖ 8167185, КЕ 2921005, КВ 9466927, ЄЧ 0274051, КД 3494436, ТЕ 7285581, ЗВ 6504951, КМ 5361446, СВ 7194593, ВГ 3889545, ПД 8820816, КЕ 1754710, УТ 2112079, СД7252675, КЗ 5982876, ПИ 0157528, СД 4615678, ТИ 9569198, КЕ 5542086, УЗ 8389392, ВЄ 7971523; АД 4522737, МБ 6067370, ЄШ 4889138, СЗ 2373436, ЄФ 4428896, ЄГ 1003140, KM 5800340, KM 2975594, ЄЗ 2862354, ВЄ 9647913, УВ 0280990, ТЖ 4587217, ВГ 2838992, ЄЕ 2598273, EЕ 6060672, СИ 6897426, ЕФ 5131373, УХ 5947327, КК 2897861, ЕЮ 3070952, ЗВ 2538227, СЛ 3521335, ХИ 0400965, УХ 1791629, СЗ 4490930, УН 4126354, КЖ 1869263 СВ 5704503, ПД 4208058, ВИ 2259541, УМ 2551930, ЕВ 3144588, ХГ 7145894, ЄЄ 5164431, КЕ 3812214, ЗГ 8731971, УМ 4919405, УГ 0300464, ЄД 8486118, УГ 2402084, ЗБ 1873479, ВА 6963394, УЗ 1253356, УФ 3473464, УЛ 1773576, ЕБ 1372024, КЗ 6497679, КМ 3616777, ПЗ 1322673, ЄЩ 4409636, УЕ 8220572, ЗГ 8454313, СБ 7174199, СЖ 4897345, МА 0439284, УЛ 9176176, ЗГ 3862235, КГ 0851283, ЄЗ 7928157, ТИ 2178178, ЗА 0857395, СЛ 2858856, EX 8381806, ЄЮ 7413631, КЗ 7744544, ПВ 9751677, КБ 5515612, ХГ 4654033, ЗВ 0012090, УЖ 9036424, УЕ 8739700, Т3 5838458, ЄЄ 4135480, BE 0880563, ЗЄ 7581178, ЄЗ 4671901, УД 1024871, СМ 3891510, ЄФ 7143150, ВЄ 3398681, СЗ 9706759, КА 5173750, СБ 0156377, ЄЄ 1808268, КЙ 1728599, КЕ 3136789, КГ 5408500, ЄИ 3724532, ЄФ 2634173, УЕ 6164235, КВ 9676716, 3Е 4140861, ЄД 2863547, ПД 1025247, ТИ 1926704, УМ 1619325, ЗЗ 9556915, ПА 1807313, ВЄ 3612673, КВ 9741463, АД 2924053, КЄ 0664318; 5 купюр номіналом 500 гривень: ГТ 4046034, ФЗ 3032388, СЗ 5187217, ФД 7617484, ФЗ 3703479; 36 купюр номіналом 100 гривень: ЗВ 1087769, МИ 0973529, ЗХ 7744269, СИ 1594328, МП 9776931, КИ 0198479, МЛ 0617311, МЛ 3995200, СИ 3398019, МП 8616460, КЙ 6117568, ЗГ 3487568, КУ 3077479, МЕ 4641121, СЄ 2400980, МН 6364346, КМ 4103926, СИ 1723517, СБ 1302500, МП 8219675, ЗГ 2467775, УН 8450082, СБ 5064458, СВ 1361615, СД 9628648, КМ 2867393, СД 4332982, ЕЧ 1025581, ЕЦ 2899293, УП 5995913, ЕВ 6412842, ГЦ 6098281, ВА 7657635, ГА 7733965, МБ 1113137, КЗ 1250083; 1 купюра номіналом 50 гривень: СБ 2655788; 1 купюра номіналом 20 гривень: ЧГ 7735589; 1 купюра номіналом 5 гривень: ТГ 3432224; 4 купюри по 2 гривні: ТГ 9234801, РБ 3176111, ТЕ 2796197, ТЖ 8693710; 1 купюра номіналом 1 гривня: УЄ 2224243. А також на речі, які були вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: 23 купюри номіналом по 200 гривень: ЕЕ 3745945, ЗЄ 8455773, ЄБ 4031604, ЄД 4161706, УИ 7699140, УМ 8858613, ЄЮ 7058732, КЖ 7364227, УБ 0338176, ЕВ 8688235, ПЕ 6544542, УС 2991145, УЗ 8100238, ЕЮ 9037496, ЕД 9366100, ТИ 1676777, 3П 4389738, ЄЄ 5022745, ЄШ 3160558, УИ 1154500, КБ 0325357, ЄЯ 4651059, КИ 5373772; 10 купюр номіналом 100 гривень: ГЕ 3014564, ЕГ 7839987, КИ 0337676, СЕ 3027770, СЕ 8630293, МН 0086367, УС 3215046, ГЖ 3572597, КЙ 5890956, ГА 6699532; 1 купюра номіналом 50 грн: ТС 4432138; 1 купюра номіналом 10 грн: ХК 9451080; 1 купюра номіналом 5 грн: УЛ 4837049.
Протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 від 19.03.2018, відповідно до якого остання розповідала про події, які відбувалися вночі 14.03.2018 у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та про обставини, за яких було скоєно злочин. При цьому ОСОБА_4 стверджувала, що діяла спільно із ОСОБА_8 .
Висновок експерта № 332 від 17.04.2018, відповідно до якого ринкова вартість аналогічних нових гумових пістолетів «Форт 12 РМ» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , станом на момент скоєння злочину, могла становити по 16 098 грн, вартість чоловічих сумок чорного кольору марки «Polo» - могла становити 288,11 грн, невідомої марки - 1 256,73 грн.
Постанова слідчого від 23.04.2018 про поміщення грошових коштів на відповідальне зберігання у сховищі (сейфі) до уповноваженого банку - Вінницьке обласне відділення №220/01 АБ ІНФОРМАЦІЯ_9 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 ; квитанції, прибуткові позабалансові ордери та акти приймання-передачі від 26.04.2018.
Розписка ОСОБА_6 від 11.04.2018 про отримання від слідчого на відповідальне зберігання виданих на його ім'я документів, які є речовими доказами в даному кримінальному провадженні, а саме: посвідчення водія; паспорту громадянина України; карти поляка; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; картки платника податків.
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 25.04.2018, а саме до відеозаписів з камер відеоспостереження ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 », наданого на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2018, з описом речей та документів, вилучених на підставі зазначеної ухвали.
Протокол огляду предмету від 25.04.2018, відповідно до якого переглядався відеозапис з камер спостереження ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Крім того, судом безпосередньо досліджено відеозаписи з камер відеоспостереження ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.01.2019 частково задоволено клопотання представника потерпілих - адвоката ОСОБА_13 та грошові кошти в сумі 30 744 грн та 5 665 грн, які зберігалися у Вінницькому обласному відділенні № НОМЕР_4 АБ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 , передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до вирішення справи по суті, залишивши накладений на них арешт.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно зі ст. 62 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України від 20.10.2001 № 12-рп/2011 обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
В судовому засіданні стороною захисту не заявлялись клопотання про визнання будь-якого із доказів недопустимим з підстав порушення кримінально-процесуального законодавства чи прав обвинуваченої.
Таким чином, докази, що надані стороною обвинувачення в підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину, які були досліджені судом під час судового розгляду, визнаються судом належними та допустимими.
Будь-яких протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено. Відтак, суд вважає можливим покласти ці докази в основу обвинувального вироку, оскільки вони здобуті з дотриманням норм чинного законодавства, а також підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті. При цьому суд зауважує, що під час судового розгляду даного кримінального провадження судом були створені всі необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, у тому числі і права на захист.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відтак, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину, повністю доведена матеріалами кримінального провадження.
Також вина ОСОБА_4 підтверджується показаннями самої обвинуваченої, яка визнала всі обставини викладені в обвинувальному акті. Показання обвинуваченої узгоджуються з показаннями потерпілих та свідків, які були допитані судом в попередніх судових засіданнях до виділення матеріалів відносно ОСОБА_4 в окреме провадження з кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про який внесено 14.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020010000999.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
При кваліфікації дій обвинуваченої, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к, відповідно до якої кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
З огляду на встановлені судом обставини справи, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, що завдала значної шкоди потерпілому.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволяють ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченої ОСОБА_4 .
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченої до вчиненого (визнання вини, щире каяття, добровільне повернення викраденого майна); ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином); особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення; особу обвинуваченої (раніше несудима, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується з позитивної сторони, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 ) як одинока мати на дитину ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 № о.с.: НОМЕР_5 , станом на момент ухвалення вироку проживає та офіційно працевлаштована закордоном).
При призначенні ОСОБА_4 покарання, згідно зі статтею 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне повернення викраденого майна.
Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченої, не встановлено.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою».
Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
За вищевикладених обставин, проаналізувавши поведінку обвинуваченої, а саме: визнання вини, щире каяття, добровільне повернення викраденого майна, враховуючи наявність пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставини, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію потерпілих, прокурора, суд дійшов переконання, що виправлення обвинуваченої та її перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_4 необхідно і доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції частини статті, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на неї відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, а також для попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Початок іспитового строку обвинуваченій необхідно обчислювати з моменту проголошення вироку.
В межах даного кримінального провадження до обвинуваченої ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби, строк дії якого завершився 17.05.2018. Клопотання про продовження попереднього чи про обрання нового запобіжного заходу прокурором заявлено не було.
Згідно з ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави 1/2 частину процесуальних витрат за проведення експертизи №332 від 17.04.2018 від суми 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн, що становить 286 (двісті вісімдесят шість) грн, оскільки її проведення було обумовлено розслідуванням скоєного нею злочину.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Відповідно до положень ст. 128 КПК України та ст. 1177 ЦК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Перед початком судового розгляду потерпілим ОСОБА_6 було заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , який мотивований тим, що внаслідок вчинення злочину цивільними відповідачами йому було спричинено матеріальну шкоду на суму 87 354,73 грн, яка складається з викрадених грошей - 70 000 грн, вартості викраденої сумки - 1 256,73 грн та вартості зброї - 16 098 грн. Також потерпілий просить суд стягнути з обвинувачених 10 000 грн моральної шкоди, 705 грн - сплачений судовий збір при подачі даного позову до суду, а також 10 000 грн витрат на правову допомогу.
Крім цього, перед початком судового розгляду потерпілим ОСОБА_7 також було заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , який мотивований тим, що внаслідок вчинення злочину цивільними відповідачами йому було спричинено матеріальну шкоду на суму 16 386,11 грн, яка складається з вартості викраденої сумки - 288,11 грн та вартості зброї - 16 098 грн. Також потерпілий просить суд стягнути з обвинувачених 10 000 грн моральної шкоди, 705 грн - сплачений судовий збір при подачі даного позову до суду, а також 5 000 грн витрат на правову допомогу.
Під час допиту потерпілих останні підтримали свої цивільні позови в повному обсязі, а представник потерпілих - адвокат ОСОБА_13 просив суд задовольнити позови.
Частиною 5 статті 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, не врегульовано КПК України, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Солідарне зобов'язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм Цивільного кодексу України, який визначає це поняття через «солідарну вимогу» та «солідарний обов'язок».
Згідно зі ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність таких осіб у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Суд, вирішуючи цивільні позови потерпілих, виходить з того, що останні були заявлені до двох обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 повернула частину викрадених у потерпілого ОСОБА_6 грошових коштів, що відповідно до протоколу огляду предмету від 14.03.2018 з ілюстративною таблицею становила 33 984 (тридцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн.
Крім того, ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.01.2019 потерпілому ОСОБА_6 також повернуто грошові кошти в сумі 5 665 (п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн, які були вилучені в ході обшуку в квартирі ОСОБА_8 .
Відтак, загальна сума повернутих ОСОБА_6 грошових коштів становить 39 649 (тридцять дев'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн.
Оскільки загальна сума викрадених у ОСОБА_6 грошових коштів становить 70 000 (сімдесят тисяч) грн, а повернута частина складає 39 649 (тридцять дев'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн, то відповідно, частина коштів, яка ще підлягає поверненню становить 30 351 (тридцять тисяч триста п'ятдесят одну) грн.
Що стосується позовних вимог потерпілих в частині відшкодування вартості викрадених чоловічих сумок та викраденої зброї, суд вважає такі вимоги необґрунтованими, оскільки потерпілі після набрання даним вироком законної сили зможуть вказане майно повернути собі і надалі володіти та користуватися ним.
Окрім того, вирішуючи цивільні позови в частині стягнення моральної компенсації суд виходить з наступного.
Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Факт заподіяння шкоди доводить позивач, який повинен у підтвердження своїх доводів про заподіяння йому моральної шкоди надати докази застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв'язків, здоров'я і відновлення стосунків з оточуючими людьми тощо.
Право на відшкодування шкоди за нормами чинного законодавства не є матеріальною гарантією, оскільки жоден закон не встановлює імперативний обов'язок компенсації. Зазначене право на відшкодування - це процесуальна вимога надати можливість довести наявність шкоди, визначити її розмір та отримати через судовий розгляд цього питання відповідну компенсацію.
Також, слід враховувати п. 9 постанови Пленуму № 4, відповідно до якого, крім урахування характеру та обсягу страждань і немайнових витрат, яких зазнала особа, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
В рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12.07.2007).
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 752/17832/14-ц.
На переконання суду, розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню, має бути достатнім насамперед для можливості відновлення потерпілими повноцінного та нормального ритму життя. Відтак, беручи до уваги обставини справи, її тривалий розгляд, суд вважає достатнім стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на користь кожного з потерпілих по 2 000 (дві тисячі) грн в якості компенсації моральної шкоди. При цьому, суд вважає необхідним наголосити на тому, що моральна шкода за своїм змістом не повинна бути способом вирішення всіх майбутніх можливих побутових і не тільки проблем.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Солідарне стягнення суми судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, законом не передбачено. Тому, оскільки позовні вимоги позивачів задоволено солідарно за рахунок двох відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами у визначених частках.
З врахуванням вищезазначеного, з обвинуваченої ОСОБА_4 підлягають до стягнення на користь потерпілого ОСОБА_6 , в рахунок відшкодування процесуальних витрат, грошові кошти в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн, а на користь потерпілого ОСОБА_7 - 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн (тобто, це половина суми від заявленої до двох цивільних відповідачів).
Окрім того, цивільні позови в частині відшкодування витрат понесених на сплату судового збору в сумі по 705 грн до задоволення не підлягають, оскільки судовий збір при вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягненню з обвинуваченого не допускається (правовий висновок ОП ККС ВС у постанові від 23.01.2019 по справі №51-274км17).
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65-67, 185 КК України, ст. 100, 124, 128, 174, 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1/2 частину процесуальних витрат за проведення експертизи №332 від 17.04.2018 від суми 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн, що становить 286 (двісті вісімдесят шість) грн.
Скасувати арешт, накладений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 20.03.2018 по справі №127/5691/18 на майно, а саме: чоловічу шкіряну сумку чорного кольору належну ОСОБА_6 , всередині якої знаходився: паспорт громадянина України; картка платника податків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане Республікою Польща; дозвіл на носіння зброї на ім?я ОСОБА_6 ; пристрій для відстрілу гумових куль «ФОРТ-12 РМ» № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А.; сумку чорного кольору належну ОСОБА_7 , всередині якої знаходився дозвіл на носіння зброї; виданий на ім?я ОСОБА_7 пристрій для відстрілу гумових куль «ФОРТ-12РМ» № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А. та грошові кошти 139 купюр номіналом 200 гривень: МА9311892, ПБ 2571682, УЗ 7640154, ПВ 9146630, ЗЗ 6260261, ЕЮ 5611141, УВ 2785691, ТГ 3108933, ЄЄ 8685988, ЄЄ 0713582, УЕ 0101308, ЄЯ 4382667, ЮА 7370792, ЮЛ 6898360, АД 2189037, ВЧ 2391078, УЖ 8167185, КЕ 2921005, КВ 9466927, ЄЧ 0274051, КД 3494436, ТЕ 7285581, ЗВ 6504951, КМ 5361446, СВ 7194593, ВГ 3889545, ПД 8820816, КЕ 1754710, УТ 2112079, СД7252675, КЗ 5982876, ПИ 0157528, СД 4615678, ТИ 9569198, КЕ 5542086, УЗ 8389392, ВЄ 7971523; АД 4522737, МБ 6067370, ЄШ 4889138, СЗ 2373436, ЄФ 4428896, ЄГ 1003140, KM 5800340, KM 2975594, ЄЗ 2862354, ВЄ 9647913, УВ 0280990, ТЖ 4587217, ВГ 2838992, ЄЕ 2598273, EЕ 6060672, СИ 6897426, ЕФ 5131373, УХ 5947327, КК 2897861, ЕЮ 3070952, ЗВ 2538227, СЛ 3521335, ХИ 0400965, УХ 1791629, СЗ 4490930, УН 4126354, КЖ 1869263 СВ 5704503, ПД 4208058, ВИ 2259541, УМ 2551930, ЕВ 3144588, ХГ 7145894, ЄЄ 5164431, КЕ 3812214, ЗГ 8731971, УМ 4919405, УГ 0300464, ЄД 8486118, УГ 2402084, ЗБ 1873479, ВА 6963394, УЗ 1253356, УФ 3473464, УЛ 1773576, ЕБ 1372024, КЗ 6497679, КМ 3616777, ПЗ 1322673, ЄЩ 4409636, УЕ 8220572, ЗГ 8454313, СБ 7174199, СЖ 4897345, МА 0439284, УЛ 9176176, ЗГ 3862235, КГ 0851283, ЄЗ 7928157, ТИ 2178178, ЗА 0857395, СЛ 2858856, EX 8381806, ЄЮ 7413631, КЗ 7744544, ПВ 9751677, КБ 5515612, ХГ 4654033, ЗВ 0012090, УЖ 9036424, УЕ 8739700, Т3 5838458, ЄЄ 4135480, BE 0880563, ЗЄ 7581178, ЄЗ 4671901, УД 1024871, СМ 3891510, ЄФ 7143150, ВЄ 3398681, СЗ 9706759, КА 5173750, СБ 0156377, ЄЄ 1808268, КЙ 1728599, КЕ 3136789, КГ 5408500, ЄИ 3724532, ЄФ 2634173, УЕ 6164235, КВ 9676716, 3Е 4140861, ЄД 2863547, ПД 1025247, ТИ 1926704, УМ 1619325, ЗЗ 9556915, ПА 1807313, ВЄ 3612673, КВ 9741463, АД 2924053, КЄ 0664318; 5 купюр номіналом 500 гривень: ГТ 4046034, ФЗ 3032388, СЗ 5187217, ФД 7617484, ФЗ 3703479; 36 купюр номіналом 100 гривень: ЗВ 1087769, МИ 0973529, ЗХ 7744269, СИ 1594328, МП 9776931, КИ 0198479, МЛ 0617311, МЛ 3995200, СИ 3398019, МП 8616460, КЙ 6117568, ЗГ 3487568, КУ 3077479, МЕ 4641121, СЄ 2400980, МН 6364346, КМ 4103926, СИ 1723517, СБ 1302500, МП 8219675, ЗГ 2467775, УН 8450082, СБ 5064458, СВ 1361615, СД 9628648, КМ 2867393, СД 4332982, ЕЧ 1025581, ЕЦ 2899293, УП 5995913, ЕВ 6412842, ГЦ 6098281, ВА 7657635, ГА 7733965, МБ 1113137, КЗ 1250083; 1 купюра номіналом 50 гривень: СБ 2655788; 1 купюра номіналом 20 гривень: ЧГ 7735589; 1 купюра номіналом 5 гривень: ТГ 3432224; 4 купюри по 2 гривні: ТГ 9234801, РБ 3176111, ТЕ 2796197, ТЖ 8693710; 1 купюра номіналом 1 гривня: УЄ 2224243. А також на речі, які були вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: 23 купюри номіналом по 200 гривень: ЕЕ 3745945, ЗЄ 8455773, ЄБ 4031604, ЄД 4161706, УИ 7699140, УМ 8858613, ЄЮ 7058732, КЖ 7364227, УБ 0338176, ЕВ 8688235, ПЕ 6544542, УС 2991145, УЗ 8100238, ЕЮ 9037496, ЕД 9366100, ТИ 1676777, 3П 4389738, ЄЄ 5022745, ЄШ 3160558, УИ 1154500, КБ 0325357, ЄЯ 4651059, КИ 5373772; 10 купюр номіналом 100 гривень: ГЕ 3014564, ЕГ 7839987, КИ 0337676, СЕ 3027770, СЕ 8630293, МН 0086367, УС 3215046, ГЖ 3572597, КЙ 5890956, ГА 6699532; 1 купюра номіналом 50 грн: ТС 4432138; 1 купюра номіналом 10 грн: ХК 9451080; 1 купюра номіналом 5 грн: УЛ 4837049.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
-чоловічу сумку ТМ «POLO» чорного кольору та чоловічу шкіряну сумку невідомої марки, що належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та які відповідно до квитанції №1374 від 24.04.2018 знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_8 - повернути власникам;
-пристрій для відстрілу гумових куль «ФОРТ-12 РМ» № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А. та пристрій для відстрілу гумових куль «ФОРТ-12 РМ» НОМЕР_3 , калібру 9 мм Р.А., що належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_8 - повернути власникам;
-грошові кошти, які за ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.01.2019 передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , - залишити у володінні власника;
-документи, видані на ім'я потерпілих ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , - повернути власникам;
-DVD-RW - диск з відеозаписами з камер відеоспостереження ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою: АДРЕСА_3 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 30 351 (тридцять тисяч триста п'ятдесят одну) грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2 000 (дві тисячі) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В решті позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 5 000 (п'ять тисяч) грн витрат на правову допомогу.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 2 000 (дві тисячі) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В решті позовних вимог ОСОБА_7 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн витрат на правову допомогу.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя: