79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
08.10.2025 Справа № 914/1329/25
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»
до відповідача-1: Фермерського господарства «САЄНКО»
відповідача-2: ОСОБА_1
про: стягнення 496 607,15 грн.,
представники:
позивача: не з'явився,
відповідача-1: не з'явився,
відповідача-2: не з'явився,
28.04.2025р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до відповідача-1: Фермерського господарства «САЄНКО», відповідача-2: ОСОБА_1 про стягнення 496 607,15 грн.
На виконання вимог статті 176 ГПК України, 30.04.2025 року судом сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру із застосуванням підсистеми Електронного суду.
Відповідно до відповіді №1336482 від 30.04.2025р. з Єдиного державного демографічного реєстру, місцем реєстрації відповідача-2: ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
05.05.2025р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, ухвалив: вищевказану позовну заяву залишити без руху; надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
14.05.2025р. через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№12645/25).
19.05.2025р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 11.06.2025р.; викликати представників сторін у підготовче засідання.
Хід справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Відповідач-1 про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою: 80377, Львівська обл., Львівський р-н, село Гряда, вул.Смеречанського, будинок 59.
Відповідно до вимог ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд повідомляв відповідача-2 про дату, час і місце судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
25.06.2025р. через систему «Електронний суд» позивач подав заяву (вх.№16958/25) про проведення підготовчого засідання без участі представника, в якій також просив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 25.06.2025р., суд постановив протокольну ухвалу, відповідно до якої ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 20.08.2025р.
02.10.2025р. через систему «Електронний суд» позивач подав заяву (вх.№26032/25) про розгляд справи без участі представника, в якій також просив позовні вимоги задовольнити.
Позиція позивача:
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов Кредитного договору №47/147 від 19.10.2021р., а відповідачем-2 Договору поруки від 19.10.2021р.
Позиція відповідачів:
Відповідачі відзиву на позов не подали.
За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, пояснень представників позивача та відповідача -2, суд встановив наступне:
19 жовтня 2021 року між Акціонерним Товариством «КРЕДОБАНК» (надалі - Банк, Позивач) та Фермерським господарством «САЄНКО» (надалі - Позичальник. Відповідач-1) укладено Кредитний договір №47/147 (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до п.1.1. (частина А) Кредитного Договору, Банк зобов'язується на умовах, обумовлених Кредитним договором, надати Позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах встановлених Кредитним договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатитипроценти, комісії та інші платежі, передбачені Кредитним договором. Відповідно до п.2.1. (частина А) Позичальнику надано кредит у сумі 333 900,00 грн. зі строком погашення до 18.10.2026 року; за користування кредитом встановлена змінювана процента ставка, яка станом на дату укладення Кредитного договору складає 14,14% річних.
Відповідно до п.2.8.5 Кредитного договору, Банк вправі вимагати дострокового повернення траншів, сплати процентів відповідно до п.8.10.4 частини Б. У випадках, передбачених п.6.3.1 частини Б Кредитного договору, Банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту у разі прострочення сплати Позичальником процентів, комісій таабо повернення основної заборгованості чи інших платежів, передбачених Кредитним договором. Відповідно до п.8.10.5 частини Б Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення Банку про повне дострокове погашення кредиту - достроково повністю повернути Основну заборгованість, сплатити проценти та інші платежі в повному обсязі.
Банк належним чином виконав свій обов'язок відповідно до Кредитного договору. Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним Договором належним чином не виконав, що підтверджується розрахунком заборгованості, внаслідок чого, станом на 08 квітня 2025 року, заборгованість по основній сумі кредиту за Кредитним договором становить 317 098,21 грн.
Відповідно до п.3.2 Кредитного договору (частина Б Кредитного договору), проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно (за кожен календарний місяць користування кредитом) на суму основної заборгованості за методом факт/360 з дня видачі кредиту до дня його повернення у повному обсязі.
Позичальник своїх зобов'язань по сплаті процентів за Кредитним договором не виконав, внаслідок чого, станом на 08 квітня 2025 року, заборгованість за процентами складає 179 508,94 грн.
19 жовтня 2021 р. між Банком та відповідачем-2 укладено Договір поруки. За умовами Договору поруки, відповідач-2 зобов'язався відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобов'язання за Кредитним договором. Пунктом 2.1, 2.2 договору поруки визначено, що поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов'язання за кредитним договором.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За приписами ч. 2 ст. 29 ГПК України, позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред'являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.12.2019р. у справі №756/2996/17, відсутність або наявність письмової досудової вимоги про усунення порушень зобов'язання не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.12.2019р. у справі №756/2996/17, відсутність або наявність письмової досудової вимоги про усунення порушень зобов'язання не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Враховуючи підтвердження наданими доказами факту прострочення відповідачем - 1 взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення наданих кредитних коштів, позивач цілком правомірно скористався правом на стягнення заборгованості у судовому порядку.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, 19.10.2021р. між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (Банк) та Фермерським господарством «САЄНКО» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №47/147.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Водночас, вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
Згідно п. 8.10.1. Договору (частина Б), Позичальник може здійснити дострокове повернення Кредиту в повному обсязі або його частини разом з усіма, нарахованими до дати дострокового повернення, процентами, комісіями та іншими належними до сплати Позичальником платежами.
За умовами п. 6.3. Договору (частина Б), Банк має право відмовити у видачі Позичальнику Кредиту або його частини та/або припинити кредитування Позичальника за наявності хоча б однієї із наступних підстав:
6.3.1. прострочення сплати Позичальником процентів, комісій та/або повернення Кредиту (частини Кредиту) чи інших платежів, передбачених Кредитним договором;
6.3.2. наявності обставин, які свідчать про те, що наданий Позичальникові Кредит не буде повернуто у строки (терміни) визначені Кредитним договором.
Згідно ч. 1 та ч.2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На виконання умов кредитного договору №47/147 від 19.10.2021р. було перераховано відповідно до п. 2.6. Договору (Частина А), на придбання визначеного у п. 2.7. Договору (Частина А) товару на суму 333 900,00 грн, а саме відповідно до меморіального ордера: №60828877 від 20.10.2021р.
При цьому, як слідує з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, погашеною є основна заборгованість на загальну суму 16 801,79 грн, доказів оплати решти заборгованості у розмірі 317 098,21 грн матеріали справи не містять.
Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем за кредитним договором №47/147 від 19.10.2021р., у зв'язку із користуванням кредитними кошами Фермерському господарству нараховано % за користування коштами у розмірі 195 624,36 грн, однак сплачено лише 16 115,42 грн, доказів сплати простроченої заборгованості по % на суму 179 508,94 грн до матеріалів справи не додано.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що ФГ «САЄНКО» порушило виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме у встановлені договором строки не здійснювало повернення кредитних коштів та сплату відсотків за користування наданим кредитом.
АТ «КРЕДОБАНК» на адресу позичальника за допомогою поштового зв'язку та поручителя за допомогою електронного зв'язку було направлено Досудові вимоги за вих. № 85-3001/25 від 27.01.2025р. (ФГ «САЄНКО») та за вих. №85-1104/1/25 від 11.04.2025р. ( ОСОБА_1 ) щодо сплати заборгованості по тілу кредиту та прострочених процентах.
Між тим, матеріали справи не містять відповідей на вказані претензії.
Як встановлено судом, Банк скористався передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України правом, направивши позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту, з одночасною сплатою заборгованості по процентам.
Зважаючи на наведене, з урахуванням також правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.06.2020р. у справі №910/4907/13, суд зазначає, що пред'явлення позивачем вимоги до відповідача про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом є зміною строку виконання кредитного зобов'язання.
Наявність вказаної заборгованості відповідач-1 не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем кредитних коштів та відсотків за користування наданим кредитом в матеріалах справи відсутні, з урахуванням вищевикладеного, вимоги про стягнення з ФГ «САЄНКО» неповернутої суми кредиту у розмірі 317 098,21 грн та простроченої суми процентів у розмірі 179 508,94 грн - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, суд зазначає наступне:
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою. Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України, разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що 19.10.2021р. між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено Договір поруки.
З огляду на вказане, враховуючи положення договору поруки від 19.10.2021р., суд вказує, що обов'язок з повернення кредитних коштів наявний, як у відповідача-1, як позичальника, так і у відповідача - 2, як поручителя, з урахуванням чого, суд зазначає про стягнення вказаних сум у солідарному порядку.
За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, зокрема, судом враховано, що з 10.08.2025р. набрали чинності зміни до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану, якими вказаний розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктами 23-36 відповідного змісту.
Проте, доводи відповідача-1 про настання форс-мажорних обставин для Фермерського господарства «САЄНКО», а також через набрання чинності Законом України від 27.03.2025р. №4340-IX «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» суд відхиляє через необґрунтованість, у зв'язку із наявністю відмови кредитора про застосування мораторію та результатів розгляду відповідної заяви кредитором.
Судом враховано, що станом на час ухвалення рішення у даній справі по суті спору, жодною із сторін не надано суду доказів виконання п.26 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо прийняття кредитором рішення про застосування мораторію або якщо кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви не прийняв жодне з рішень, передбачених п.25 цього розділу, з дня отримання кредитором заяви позичальника протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення або скасування, відповідно до якого: 1) позичальник звільняється від обов'язку сплати грошового зобов'язання за договором кредиту (позики); 2) зупиняється вчинення будь-яких дій щодо примусового звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язань за договором кредиту (позики), та щодо примусового стягнення заборгованості за договором кредиту (позики) з позичальника та особи, яка є поручителем, майновим поручителем виконання зобов'язань за договором кредиту (позики); 3) зупиняється нарахування грошового зобов'язання за договором кредиту (позики).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №17860414 від 18.04.2025р. на суму 7 449,12 грн.
Солідарне зобов'язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм Цивільного кодексу України, який визначає це поняття через «солідарну вимогу» та «солідарний обов'язок» (ст. ст. 541-544 ЦК України).
Отже, якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами у визначених частках, оскільки солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2024р. у справі №903/135/23 (903/134/23).
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідачів порівно.
Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути солідарно з Фермерського господарства «САЄНКО» (адреса: Україна, 80377, Львівська обл., Львівський р-н, село Гряда, вул.Смеречанського, будинок 59, ідентифікаційний код 32721726) та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (адреса: Україна, 79026, Львівська обл., місто Львів, вул.Сахарова, будинок 78, ідентифікаційний код 09807862) заборгованість за Кредитним договором №47/190 від 08.12.2020р. у розмірі 496 607,15 грн., з яких: 317 098,21 грн. - неповернута сума кредиту; 179 508,94 грн.- прострочена сума процентів.
3.Стягнути з Фермерського господарства «САЄНКО» (адреса: Україна, 80377, Львівська обл., Львівський р-н, село Гряда, вул.Смеречанського, будинок 59, ідентифікаційний код 32721726) на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (адреса: Україна, 79026, Львівська обл., місто Львів, вул.Сахарова, будинок 78, ідентифікаційний код 09807862) 3 724,56 грн. судового збору.
4.Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (адреса: Україна, 79026, Львівська обл., місто Львів, вул.Сахарова, будинок 78, ідентифікаційний код 09807862) 3 724,56 грн. судового збору.
5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 20.10.2025 р.
Суддя Король М.Р.