Іменем України
"20" жовтня 2025 р. Справа153/1291/25
Провадження2/153/455/25-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.
позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Снітка В.А.
представника відповідача - адвоката Кравець В.А.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Ямпіль Вінницької області клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Снітка Віктора Анатолійовича, про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
В провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебуває вказана вище цивільна справа.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 28.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі на 22.09.2025 о 09 годині 00 хвилин.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 22.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 20 жовтня 2025 року о 14 годині 00 хвилин. Задоволені клопотання сторін про виклик свідків.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Снітко В.А., подав до суду письмове клопотання, вх.№6617 від 20.10.2025, про призначення експертизи з метою встановлення вартості транспортних засобів: автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, 2013 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 - 440000 грн.; трактора колісного МТЗ-80, 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2 , заводський № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 - 140000 грн.; трактора колісного БЕЛАРУС-892, 2012 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_5 , заводський № НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_7 - 560000 грн.; трактора колісного БЕЛАРУС-82.1, 2018 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_8 , заводський № НОМЕР_9 , двигун № НОМЕР_10 - 720000 грн. Своє клопотання мотивував тим, що предметом спору є визначення прав на спільне сумісне майно позивача і відповідача. Для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи необхідно враховувати вартість спірних транспортних засобів, а для встановлення вартості спірних транспортних засобів необхідні спеціальні знання, тому просить призначити судову авто товарознавчу експертизу, проведення експертизи доручити експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Витрати по оплаті експертизи покласти на відповідача.
Вказав, що раніше, під час підготовчого засідання, не мав можливості заявити вказане клопотання, оскільки не брав участі у справі. ОСОБА_1 розірвала угоду із адвокатом Коваленко М.В. та лише сьогодні звернулася до нього за правничою допомогою. Ознайомившись із позовною заявою та змістом позовних вимог вважає, що для вирішення спору у справі необхідно признати автотоварознавчу експертизу.
Позивач ОСОБА_1 клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи підтримала.
Представник відповідача - адвокат Кравець В.А., заперечувала проти задоволення клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, оскільки питання про призначення експертизи мало вирішуватися під час підготовчого засідання. Вважає, що вказані представником позивача причини пропуску процесуальних строків звернення суду із вказаним клопотанням є неповажними. Просила в задоволенні клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи відмовити.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали, справи суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Згідно ч.ч.1, 7 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
У відповідності до положень ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно ч.4 ст.103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Згідно ч.5 ст.103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
За нормами ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
У відповідності до ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд поряд з іншим: з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання.
Згідно із ст.200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд поряд з іншим постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Статтею 209 ЦПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Згідно ст.222 ЦПК України, на стадії розгляду справи по суті головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України).
Суд зауважує, що положення Цивільного процесуального кодексу України не містять чіткої вказівки на можливість подання клопотання про призначення експертизи лише на стадії підготовчого провадження у справі.
Більше того, статтею 222 ЦПК України передбачено, що розгляд та вирішення заяв та клопотань, які пов'язані із розглядом справи, може бути також здійснено на стадії розгляду справи по суті, якщо такі не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Суд враховує, що доводи представника позивача, висловлені у судовому засіданні, з приводу того, що він не брав участі у справі і в справу вступив лише зараз, у зв'язку з чим не міг заявити вказане клопотання, а тому вважає, що клопотання про призначення експертизи не було заявлено у підготовчому провадженні з поважних причин.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі №234/11607/20 зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Надмірний формалізм при розгляді клопотань про призначення експертиз може свідчити про порушення принципу змагальності сторін, та як наслідок про обмеження прав позивача, а саме права на розгляд його клопотань на предмет їх підставності та обґрунтованості.
Залишення без розгляду клопотання про призначення експертизи для з'ясування обставин, що мають значення для справи лише з підстав подання клопотання після закриття підготовчого провадження, буде свідчити про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства (ЦПК України) при розгляді клопотання та фактично позбавить позивача права на доступ до правосуддя та справедливий суд, яке визначено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушить принцип змагальності сторін.
Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р.№11).
На переконання суду, з огляду на конкретні обставини цієї справи судова автотоварознавча експертиза дозволить встановити дійсні обставини, що мають значення для справи, а саме: визначити дійсну вартість спірних транспортних засобів на час розгляду справи, а відтак, виконати завдання правосуддя щодо справедливого розгляду справи неупередженим судом та у визначений законом спосіб, що є ефективним.
Суд звертає увагу, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За вимогами ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Дії суду, що сприяють встановленню істини у справі, в жодному разі не повинні сприйматися як дії щодо захисту однієї із сторін процесу. Цивільний процес є формою реалізації правосуддя, яка забезпечує і гарантії здійснення правосуддя, і гарантії права громадян на судовий захист. Такий зв'язок правосуддя і цивільного судочинства пояснює їх принципову єдність як змісту і форми.
Суд має сприяти у вирішенні спору, а тому призначення у даній справі судової авто товарознавчої експертизи на стадії розгляду справи по суті, не становить порушення судом норм процесуального права. Відмова суду у призначенні експертиз лише з підстав порушення стороною стадійності заявлення таких клопотань не дасть можливості суду встановити з достатнім ступенем вірогідності обставини справи та дійсну вартість спірного майна, що заявлене до поділу.
Верховний Суд у своїй постанові від 11.09.2019 у справі №153/1334/16-ц вказав, що суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов'язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об'єктивної істини та об'єктивного вирішення справи.
Ознайомившись із матеріалами справи, позицією сторін, у відповідності до змісту ст. ст. 11, 12 ЦПК України, враховуючи обов'язок суду забезпечувати сторонам здійснення їх права на подання доказів на підтвердження своїх посилань та заперечень, зважаючи на те, що сторонами не надані висновки експертів із цих самих питань, а для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Снітка В.А., про призначення судової автотоварознавчої експертизи є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Визначаючи питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається, суд вважає, що запропоновані стороною позивача питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта, є такими, що стосуються обставин справи, для з'ясування, яких призначається експертиза.
Вирішуючи питання про визначення експертної установи, якій слід доручити проведення експертизи суд погоджується із запропонованою представником позивача експертною установою для проведення відповідної судової експертизи, оскільки Вінницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз є однією з державних експертних установ і будь-яких інших пропозицій від учасників справи до суду не надходило.
Згідно з вимогами ч.4 ст.139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
В клопотанні про призначення автотоварознавчої експертизи представник позивач просив витрати за проведення експертизи покласти на відповідача, однак суд вважає таку вимогу необґрунтованою, оскільки клопотання про проведення експертизи було заявлено саме стороною позивача, тому суд вважає за необхідне покласти витрати за проведення експертного дослідження на позивача по справі.
За приписами п.5 ч.1 ст.252 та п. 9 ч. 1 ст.253 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи на час її проведення.
Оскільки для проведення експертизи потрібно значний проміжок часу та враховуючи неможливість об'єктивного розгляду справи по суті без висновку експерта, провадження по справі необхідно зупинити.
Керуючись ст.ст. 103-104, 107, 139, 222, 252, 258-261 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Снітка Віктора Анатолійовича, про призначення експертизи - задовольнити частково.
Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя судову автотоварознавчу експертизу.
На вирішення експертів поставити таке запитання:
Яка ринкова вартість на дату оцінки:
- автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- трактора колісного МТЗ-80, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , заводський № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 ;
- трактора колісного БЕЛАРУС-892, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , заводський № НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_11 ;
- трактора колісного БЕЛАРУС-82.1, 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 , заводський № НОМЕР_9 , двигун № НОМЕР_10 .
Проведення експертизи доручити експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: вул.Батозька, 1 місто Вінниця.
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
Витрати по оплаті експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Для проведення автотоварознавчої експертизи надіслати експертній установі матеріали цивільної справи №153/1291/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 на вимогу експерта, надати доступ до транспортних засобів, для проведення експертного дослідження.
Одночасно суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Копію ухвали направити до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: вул.Батозька, 1 місто Вінниця, 21007, для виконання.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвалу може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 21.10.2025.
Суддя Р.В. Швець