Справа № 130/1135/25
1-кп/152/101/25
про вирішення клопотання сторони захисту щодо повернення обвинувального акту прокурору
20 жовтня 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі №1 Шаргородського районного суду клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62025000000000350 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною першою статті 366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною другою статті 358 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною першою статті 366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 366 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, прокурору, -
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання від 16 травня 2025 року про повернення обвинувального акту прокурору, подане захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом АО «Діксі Лекс» ОСОБА_12 (а.с.176-181, том 1). На думку захисника ОСОБА_11 , обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України, зокрема, не визначені обставини кримінального правопорушення, відсутні прямі докази вини та змови, наявні недопустимі оцінювальні судження замість доказів. Так в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_8 звернувся до голови військово-лікарської комісії, проте конкретна дата, час та обставини звернення не встановлені, що суперечить вимогам частини другої статті 291 КПК України. Крім того, в обвинувальному акті прокурор посилається на те, що ОСОБА_8 звернувся до працівників ТЦК та СП для отримання підроблених документів, тоді як у матеріалах справи відсутні прямі докази такої змови або умисної співпраці, що суперечить вимогам частини четвертої статті 358 КК України, а також принципу презумпції невинуватості. Крім того, прокурор у обвинувальному акті зазначає про особливий соціальний статус обвинуваченого, як сина колишнього міського голови та народного депутата України, тоді як вказаний факт не є доказом вчинення злочину та має оцінювальний характер. У обвинувальному акті відсутні конкретні докази, які б підтверджували наявність домовленостей між ОСОБА_8 та працівниками ТЦК та СП, немає доказів, що підтверджують умисність дій ОСОБА_8 , відсутні об'єктивні докази про обізнаність останнього про підроблений характер документів, тоді як факти які мають вказувати на такий умисел, повинні бути чітко викладені у обвинувальному акті. Захисник вважав, що в обвинувальному акті не підтверджений ключовий елемент складу злочину, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, що унеможливлює кваліфікацію дій ОСОБА_8 за цією статтею. Органом досудового розслідування не в повній мірі визначено коло обставин, що підлягають дослідженню та перевірці їх доказами і впливають на визначення правової кваліфікації правопорушення, що перешкоджає призначенню судового розгляду у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не є зрозумілим обвинуваченому та, в свою чергу, тягне за собою порушення права на захист.
Таким чином, на думку захисника, оскільки у обвинувальному акті відсутні посилання на докази, немає обґрунтувань щодо висновків обвинувачень, такі твердження не є фактичними даними, а лише мають характер припущень чи домислів, що, в свою чергу, є грубим порушенням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 17 КПК України, статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод та вимог пункту 5 частини другої статті 291 КПК України.
З огляду на все вищевикладене, захисник просив обвинувальний акт, затверджений 23 квітня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62025000000000350 відносно ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, - повернути прокурору для усунення порушень вимог КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 при розгляді означеного клопотання покладалися на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання та вказав, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, обвинувачення сформульоване належним чином, підстав для повернення обвинувального акту прокурору немає, оскільки вирішення питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого на цій стадії судового провадження не передбачено.
Заслухавши клопотання захисника ОСОБА_11 та вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до такого.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 314 КПК України, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим статтею 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Так, відповідно до пункту 5 частини другої статті 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. На думку суду, вказана вимога КПК України була дотримана стороною обвинувачення повністю. Оцінка ж якості сформулюваного обвинувачення є предметом судового розгляду і на стадії підготовчого судового засідання не здійснюється.
Суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 314 КПК України повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України є правом суду, а не обов'язком.
Відтак, на думку суду, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, його розгляд підсудний Шаргородському районному суду Вінницької області, підстави для його повернення прокурору відсутні.
З цих підстав,
Керуючись статтями 290, 291 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Ухвала не може бути оскаржена.
Повний текст ухвали проголошено 21 жовтня 2025 року о 15-00 год.
Головуючий суддя ОСОБА_13