вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" жовтня 2025 р. Справа № 911/887/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)
за позовом Фізичної особи-підприємця Огризка Валерія Володимировича, м. Умань, Уманський район, Черкаська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Артіс Торг», м. Вишневе, Бучанський район, Київська область
про стягнення 84 955, 00 грн
ФОП Огризок Валерій Володимирович звернувся в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ “Артіс Торг» про стягнення 84 955, 00 грн основної заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо за надані послуги відповідно до Договору-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг № 181024/1 від 18.10.2024 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/887/25 за позовом ФОП Огризка Валерія Володимировича до ТОВ “Артіс Торг» про стягнення 84 955, 00 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.
Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08132, вул. Машинобудівників, буд. 17А, оф. 91, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
18.10.2024 р. між позивачем (надалі - Експедитор) та відповідачем (надалі - Замовник) було укладено договір-заяву на надання транспортно-експедиційних послуг № 181024/1 (надалі - Договір), згідно зі змісту якого сторони визначили умови перевезення вантажу за маршрутом - Клайпеда-Київ, місце завантаження та митного оформлення - ККТ terminal Klaipeda, Perkelos 8, місце розвантаження - с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 118, Києво-Святошинський район, Київська область.
Відповідно до розділу Загальна вартість перевезення Договору передбачено, що вартість перевезення складає 1900 Євро.
Розділом Умови оплати транспортних послуг Договору визначено строк оплати за надані послуги з перевезення у безготівковому платежі протягом 2-3 днів по отриманню оригіналів документів.
Згідно з п. 1) додаткових умов Договору визначено, що норматив часу на завантаження - 24 години; замитнення - 24 години; на розвантаження - 24 години; митні операції - 24 години з моменту прибуття автомобілю на місце виконання операції за виключенням вихідних і свят.
Відповідно до п. 2) додаткових умов Договору передбачено, що простій автомобілю понад встановлених нормативів сплачується в сумі 50 євро за кордоном та 1000 грн. в Україні за кожну добу простою.
На виконання умов договору-заяви позивачем у жовтні 2024 р. було надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 84 955, 00 грн, що підтверджується міжнародно товарно-транспортною накладною CMR від 22.10.2024 р. рахунком № 182024/1 від 28.10.2024 р. у загальному розмірі 84 955, 00 грн, актом здачі приймання робіт (надання послуг) № 182024/1 від 28.10.2024 р. у загальному розмірі 84 955, 00 грн, наявними у матеріалах справи.
У листопаді 2024 р. позивач направив відповідачу пакет оригіналів документів для оплати за надані транспортно-експедиційні послуг, а саме: рахунок № 182024/1 від 28.10.2024 р. на суму 84 955, 00 грн, акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 182024/1 від 28.10.2024 р. на суму 84 955, 00 грн, договір-заявку № 181024/1 від 18.10.2024 р. та міжнародно товарно-транспортну накладну CMR від 22.10.2024 р. Факт направлення вищезазначених документів відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист від 21.11.2024 р., накладною № 2030800034578 від 21.11.2024 р. та повідомленням про направлення документів від 29.10.2024 р. засобами електронного поштового зв'язку, наявними у матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 901 цього ж кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 929 цьогож кодексу за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
2. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
3. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 931 цього ж кодексу визначено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Відповідно до ст. 530 цього ж кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов'язок щодо оплати за надані транспортно-експедиційні послуги не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 84 955, 00 грн, що підтверджується договором-заявкою на надання транспортно-експедиційних послуг № 181024/1 від 18.10.2024 р., актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 182024/1 від 28.10.2024 р. та міжнародно товарно-транспортною накладною CMR від 22.10.2024 р., іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.
У процесі розгляду справи, відповідачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи свого обов'язку по оплаті за надані транспортно-експедиційні послуги згідно з договором-заявкою на надання транспортно-експедиційних послуг № 181024/1 від 18.10.2024 р.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 84 955, 00 грн за договором-заявкою на надання транспортно-експедиційних послуг № 181024/1 від 18.10.2024 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Крім цього, позивач просить покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000, 00 грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 9 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Частиною 3 ст. 130 цього ж кодексу передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, у процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не було подано суду відповідного клопотання із належним обґрунтуванням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 17 000, 00 грн підтверджуються договором № 10/24 про надання правової допомоги від 04.11.2023 р., укладеним між ФОП Огризком Валерієм Володимировичем та адвокатом Бруцькою Тетяною Анатоліївною, актом приймання-передачі виконаної роботи № 1 від 04.11.2024 р. до договору про надання правової допомоги, платіжною інструкцією № 8486 від 04.03.2025 р. на суму 17 000, 00 грн , наявними у матеріалах справи.
За таких обставин, понесені ФОП Огризком Валерієм Володимировичем судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката, у зв'язку із зверненням в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ «Артіс Торг» про стягнення 84 955, 00 грн, відповідно до ст. ст. 126, 129, 130 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Окрім цього, суд вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.п. 1) п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 цього ж закону судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
3. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
4. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
5. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
До вказаної позовної заяви додано платіжну інструкцію № 8511 від 12.03.2025 р. про сплату судового збору на суму 3 028, 00 грн.
За таких обставин, понесені ФОП Огризком Валерієм Володимировичем судові витрати у зв'язку із зверненням в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ «Артіс Торг» про стягнення 84 955, 00 грн та внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, підлягають поверненню позивачу у розмірі 605, 60 грн з вищевказаних підстав.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс Торг» (08132, вул. Машинобудівників, буд. 17А, оф. 91, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 45459360) на користь Фізичної особи-підприємця Огризка Валерія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 84 955 (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та судові витрати 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп. судового збору.
3. Повернути Фізичній особі-підприємцю Огризку Валерію Володимировичу ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 (нуль) коп., перерахований (сплачений) за платіжною інструкцією № 8511 від 12.03.2025 р.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца