Справа № 128/2731/21
21 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участі секретаря Дусанюк Н.О.,
за відсутності учасників справи,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Агрономічної сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницька районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Рудик Валерій Вікторович, про витребування земельної ділянки,
У провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 30.09.2021 частково задовольнив заяву заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В. про забезпечення позову та наклав арешт на земельну ділянку площею 1,7 га, кадастровий номер 0520682200:01:004:0152, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, яка на праві власності належить ОСОБА_1 ; заборонив відповідачу по справі ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об'єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0520682200:01:004:0152, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області; заборонив органам, які проводять державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520682200:01:004:0152, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 06.10.2021 відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
26.10.2021 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області - Чорний Р.О. подав письмові пояснення на позовну заяву.
13.12.2021 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Панасюк І.І. подав відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву, а також заяву про застосування строку позовної давності.
22.12.2021 заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В. подав відповідь на відзив.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 24.12.2021 до участі у справі № 128/2731/21 залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудика Валерія Вікторовича (адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Келецька, 64/63).
21.01.2022 заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В. подав заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 24.05.2022 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні 13.11.2024 було постановлено про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.
У подальшому продовження судового розгляду відкладалося з поважних причин.
18.12.2024 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Панасюк І.І. подав до суду письмові дебати.
02.06.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Жуков В.П. подав до суду письмові дебати.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 03.06.2025 повернувся до з'ясування обставин у справі № 128/2731/21, оскільки після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами набрав чинності Закон України №4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким внесено зміни до статей 261, 388, 390, 391 ЦК України та який має бути враховано під час розгляду справи; в судовому розгляді цивільної справи № 128/2731/21 оголосив перерву.
01.10.2025 перший заступник керівника Вінницької окружної прокуратури подав до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання; клопотання про поновлення строку на подання нового доказу; клопотання про поновлення строку на подання заяви про зміну підстав позову та заяву про зміну підстав позову.
Клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання обґрунтоване тим, що «у даній справі Вінницьким районним судом 06.10.2021 відкрито провадження. Підготовче провадження судом закрито 24.05.2022. Ухвалою від 06.06.2025 суд повернувся до з?ясування обставин у справі. Однією з підстав до повернення для з?ясування обставин у справі стала необхідність перевірити ознаки добросовісності/недобросовісності у діях кінцевого набувача спірного майна ОСОБА_1 . Так, 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким внесено зміни до статей 261, 388, 390, 391 ЦК України. Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» має бути враховано судами під час розгляду справи. Вказана позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.05.2025 (справа № 128/680/21). У вказаній постанові Верховним Судом, окрім іншого, зазначено таке: «у такій категорії справ, досліджуючи, чи добросовісно діє особа - набувач майна, суду слід з?ясувати, чи могла така особа знати або обгрунтовано припускати, зокрема, що земельна ділянка, яку вона набуває, накладається на землі ведення лісового господарства чи дотримані інші критерії добросовісного набуття майна». На час звернення прокурором до суду з позовом про витребування власником свого майна однією з підстав такого витребування, окрім іншого, був п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України. Для витребування майна, окрім іншого, достатньо було позивачу довести, що майно вибуло поза волею власника. У зв?язку із законодавчими змінами, а також необхідністю врахування висновків Верховного Суду, виникла необхідність змінити підстави позову. З врахуванням законодавчих змін, які набрали чинності під час розгляду по суті, а також необхідністю врахування висновків Верховного Суду у справі № 128/680/21, з метою дослідження ознак добросовісності/недобросовісності у діях кінцевого набувача спірного майна ОСОБА_1 , є вагомі підставами для повернення до стадії підготовчого провадження з метою зміни підстав позову задля ефективного захисту позивачем своїх прав. Тому просить повернутися до підготовчого провадження у справі № 128/2731/21».
Клопотання про поновлення строку на подання нового доказу, мотивоване тим, що «04.08.2025 з метою отримання доказів для підтвердження обставин, які вказують на недобросовісність набувачів спірної земельної ділянки, як то первинного набувача, так і кінцевого набувача, Вінницькою окружною прокуратурою зроблено запит до Державного нотаріального архіву Вінницької області про отримання копії документів, які містяться в реєстраційній справі приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудика В.В., який посвідчив договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0520682200:01:004:0152 від 02.05.2018 №1813, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Державним нотаріальним архівом Вінницької області на запит надано копію заяви ОСОБА_2 та копію договору купівлі-продажу земельної ділянки. Зі змісту договору купівлі-продажу земельної ділянки встановлено, що 02.05.2018 договір укладено між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) щодо земельної ділянки площею 1,7 гa з кадастровим номером 0520682200:01:004:0152. Зі змісту заяви, засвідченої приватним нотаріусом Вінницького нотаріального округу Рудиком В.В., встановлено, що ОСОБА_2 надала згоду на купівлю її чоловіком ОСОБА_1 та укладення ним договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0520682200:01:004:0152, площею 1,7 га; факт перебування у шлюбі підтверджено свідоцтвом про шлюб. Іншими словами, вона надала згоду своєму чоловіку на купівлю у себе земельної ділянки. Зазначений доказ отримано після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IХ від 12.03.2025, необхідність його долучення до справи обумовлена законодавчими змінами для доведення обставин, які мають значення для вирішення справи, прокурор з об?єктивних причин не міг надати його раніше, а тому змушений звернутися з відповідною заявою. Тому просить поновити строк на подання до позовної заяви нового доказу, а саме: листа Державного нотаріального архіву Вінницької області від 08.08.2025 №1430/01-18 з додатками».
Клопотання про поновлення строку на подання заяви про зміну підстав позову обґрунтоване тим, що «у зв'язку із законодавчими змінами, а також необхідністю врахування висновків Верховного Суду у справі № 128/680/21 доцільно змінити підстави позову, зокрема, перевірити обставини та встановити ознаки добросовісності/недобросовісності у діях кінцевого набувача спірного майна ОСОБА_3 . Враховуючи те, що підготовче провадження у справі було закрито 24.05.2022, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, прокурор з об'єктивних причин не міг змінити підстави позову у даній справі до завершення підготовчого провадження, а тому змушений звернутися з відповідною заявою на стадії розгляду справи по суті позовних вимог. Тому просить поновити строк на подання заяви про зміну предмету позову».
До заяви про зміну підстав позову долучено позовну заяву зі зміненою описовою частиною, а також зазначено, що позовні вимоги - предмет позову залишаються незмінними. Подальший розгляд справи просять здійснити з урахуванням заяви про зміну підстав позову.
20.10.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Жуков В.П. подав до суду заяву, у якій просить залишити без розгляду заяву про зміну підстав позову у цивільній справі № 128/2731/21 у зв'язку із тим, що вказана заява була подана під час розгляду справи по суті, після закінчення судом підготовчого провадження.
У судове засідання 21.10.2025 учасники справи не з'явились, хоч про день, час та місце судового розгляду повідомлялись судом у встановленому законом порядку.
Представник Вінницької окружної прокуратури Черниш Г.М. попередньо подала до суду заяву, у якій просить судове засідання, призначене на 21.10.2025, провести без технічної фіксації, подані 01.10.2025 клопотання підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у клопотаннях, просить їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Жуков В.П. попередньо подав до суду заяву, у якій просить провести судове засідання без його участі.
Представник Вінницької районної військової адміністрації Колісник А.С. попередньо подав до суду заяву, у якій просить судове засідання провести без участі представника Вінницької районної військової адміністрації.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у поясненнях на позовну заяву просив розгляд справи проводити без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
У матеріалах справи наявна заява третьої особи приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудика В.В., який просить розглянути без його присутності справу № 128/2731/21.
У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Інші учасники справи будь-які заяви чи клопотання не подавали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає можливим провести судове засідання 21.10.2025 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши клопотання першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури та матеріали цивільної справи № 128/2731/21, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадку. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині першій статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Обгрунтовуючи необхідність у поверненні до стадії підготовчого засідання, перший заступник керівника Вінницької окружної прокуратури вказує, що з урахуванням законодавчих змін, які набрали чинності під час розгляду по суті, а також необхідністю врахування висновків Верховного Суду у справі № 128/680/21, з метою дослідження ознак добросовісності/недобросовісності у діях кінцевого набувача спірного майна ОСОБА_1 , є вагомі підстави для повернення до стадії підготовчого провадження з метою зміни підстав позову задля ефективного захисту позивачем своїх прав.
Установлено, що 29.09.2021 до Вінницького районного суду Вінницької області подано позовну заяву заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В. в інтересах держави в особі Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницька районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 06.10.2021 відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 24.05.2022 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
В ухвалі суду від 24.05.2022 зазначено: «у підготовче засідання 24.05.2022 учасники справи не з'явилися, хоч в установленому законом порядку повідомлялися про дату, час та місце проведення підготовчого засідання. Попередньо через канцелярію суду надійшла письмова заява прокурора Вінницької окружної прокуратури Черниш Г.М., в якій остання просить провести підготовче засідання, призначене на 24.05.2022, у її відсутність, позов підтримує, клопотання та заперечення, подані раніше, підтримує, інших заяв та клопотань не має, просить призначити справу до розгляду по суті».
Згідно з ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з положеннями статті 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У даному випадку перший заступник керівника Вінницької окружної прокуратури просить повернутися на стадію підготовчого провадження для реалізації права на зміну підстав позову через більш ніж три роки після закриття підготовчого провадження.
Водночас, на думку першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури, з урахуванням законодавчих змін, які набрали чинності під час розгляду по суті, а також необхідністю врахування висновків Верховного Суду у справі № 128/680/21, з метою дослідження ознак добросовісності/недобросовісності у діях кінцевого набувача спірного майна ОСОБА_1 , є вагомі підстави для повернення до стадії підготовчого провадження з метою зміни підстав позову задля ефективного захисту позивачем своїх прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У даному випадку обставини, на які посилається перший заступник керівника Вінницької окружної прокуратури як на підставу для повернення до підготовчого засідання, жодним чином не пов'язані із набранням чинності 09 квітня 2025 року Закону України №4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким внесено зміни до статей 261, 388, 390, 391 ЦК України.
Так, судом установлено, що під час розгляду даної справи представники Вінницької окружної прокуратури стверджували, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем.
Тобто у даному випадку позивач, реалізовуючи свої права, звернувся до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача - ОСОБА_1 .
Аналізуючи подані до суду 01.10.2025 клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання, про поновлення строку на подання нового доказу, про поновлення строку на подання заяви про зміну підстав позову та заяву про зміну підстав позову, убачається, що перший заступник керівника Вінницької окружної прокуратури на даний час змінив свою позицію щодо добросовісності набувача ОСОБА_1 та у зв'язку із цим бажає змінити підстави позову.
Варто зазначити, що зміна обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача у даній справі, а саме: те, що ОСОБА_1 , на думку позивача, не є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, могла бути з'ясована стороною позивача до закриття підготовчого провадження і саме тоді, за необхідності, могла бути подана заява про зміну підстав позову, оскільки з поданих до суду клопотань та заяви про зміну підстав позову убачається, що будь-яких обставин та фактів, які не були/не могли бути відомі позивачу під час підготовчого провадження, першим заступником керівника Вінницької окружної прокуратури не зазначено.
У клопотанні про поновлення строку на подання нового доказу зазначається про те, що «04.08.2025 з метою отримання доказів для підтвердження обставин, які вказують на недобросовісність набувачів спірної земельної ділянки, як то первинного набувача, так і кінцевого набувача, Вінницькою окружною прокуратурою зроблено запит до Державного нотаріального архіву Вінницької області про отримання копії документів, які містяться в реєстраційній справі приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудика В.В., який посвідчив договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0520682200:01:004:0152 від 02.05.2018 №1813, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Зі змісту заяви, засвідченої приватним нотаріусом Вінницького нотаріального округу Рудиком В.В., встановлено, що ОСОБА_2 надала згоду на купівлю її чоловіком ОСОБА_1 та укладення ним договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0520682200:01:004:0152, площею 1,7 га; факт перебування у шлюбі підтверджено свідоцтвом про шлюб. Іншими словами, вона надала згоду своєму чоловіку на купівлю у себе земельної ділянки».
Слід зазначити, що отримання такого доказу лише 04.08.2025 у повній мірі залежало від волі та дій сторони позивача, який, користуючись своїми процесуальними правами на власний розсуд, не отримав такий доказ раніше та не подав його до суду у визначені законодавством строки.
Водночас слід звернути увагу і на те, що Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 24.12.2021 до участі у справі № 128/2731/21 залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудика Валерія Вікторовича, який посвідчив договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02.05.2018. Сторона позивача не була позбавлена можливості до закриття підготовчого провадження витребувати у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудика В.В. необхідні докази та надати їх суду.
Згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За таких обставин відсутні підстави для поновлення строку на подання нового доказу та, відповідно, прийняття такого доказу судом, оскільки перший заступник керівника Вінницької окружної прокуратури не обґрунтував неможливість його подання у встановлений законом строк з причин, що не залежали від нього.
Набрання чинності Законом України №4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» не свідчить, що у позивача виникає обов'язок збирати нові докази, а у суду - повертатися до підготовчого провадження для прийняття таких доказів та розпочинати розгляд справи з початку, з урахуванням зміненої позиції позивача.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 (справа №908/976/19) вказала, що перевірка добросовісності набувача майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.
Тобто добросовісність чи недобросовісність особи - це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, факт добросовісності чи недобросовісності особи не встановлюється судом під час підготовчого провадження. На стадії відкриття провадження у справі і до вирішення судом спору діє презумція добросовісності набувача.
Варто також зазначити, що Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 (справа №910/7103/21) вказав, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
На переконання суду, підстави, на які посилається перший заступник керівника Вінницької окружної прокуратури, не можуть бути визнані вагомими (виключними) обставинами для повернення до стадії підготовчого провадження.
Судом враховується, що сторона позивача мала достатньо часу та можливостей заявити усі необхідні клопотання під час проведення підготовчого провадження.
За таких обставин відсутні підстави для повернення до стадії підготовчого провадження, а тому клопотання першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури слід залишити без задоволення.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на подання заяви про зміну підстав позову та прийняття заяви про зміну підстав позову суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
У статті 122 ЦПК України визначено, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Позивач має право змінити підстави позову шляхом подання письмової заяви, відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання.
Згідно зі ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У статті 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, право на подання заяви про зміну предмету позову може бути реалізовано позивачем виключно у строк, встановлений для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Як уже зазначалося вище, Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 24.05.2022 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
Натомість заяву про зміну підстав позову першим заступником керівника Вінницької окружної прокуратури подано до суду лише 01.10.2025, більш ніж через три роки після закриття підготовчого провадження, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Згідно зі ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи у разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 (справа № 500/1912/22), застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом.
У даному випадку сторона позивача не вказує про обставини, що свідчать про наявність поважних причин пропуску строку.
Отже, клопотання про поновлення строку на подання заяви про зміну підстав позову слід залишити без задоволення.
Враховуючи викладене, а також те, що заяву про зміну підстав позову першим заступником керівника Вінницької окружної прокуратури подано до суду з пропуском встановленого законом строку, тому її слід повернути без розгляду.
Керуючись статтями 2, 13, 44,49, 260 ЦПК України, суд -
Клопотання першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури про повернення до стадії підготовчого засідання у справі № 128/2731/21 за позовною заявою заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Агрономічної сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницька районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Рудик Валерій Вікторович, про витребування земельної ділянки - залишити без задоволення.
Клопотання першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури про поновлення строку на подання заяви про зміну підстав позову - залишити без задоволення.
Заяву першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури про зміну підстав позову - залишити без розгляду.
Клопотання першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури про поновлення строку на подання нового доказу - залишити без задоволення.
У судовому розгляді справи № 128/2731/21 за позовною заявою заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Агрономічної сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницька районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Рудик Валерій Вікторович, про витребування земельної ділянки - оголосити перерву до 16 год 00 хв 03 грудня 2025 року для ознайомлення учасників справи з даною ухвалою суду.
Ухвала у частині залишення без задоволення клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання оскарженню не підлягає. В іншій частині ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.