Справа № 128/3749/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,
розглянувши адміністративний матеріал, що поданий відділом поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
15.09.2025 о 17 год 55 хв у с. Юзвин по вул. Івана Франка, Вінницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford Escort» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 04.02.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні 21.10.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив, що послуг захисника не потребує, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнає, оскільки наркотичні засоби він не вживає, а від проходження огляду відмовився, бо вдома його чекала дитина.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , оглянувши матеріали справи, суд доходить такого висновку
Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У частині другій статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 4 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У частині четвертій статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з п. 9 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
Дослідивши адміністративний матеріал та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджена письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №454886 від 15.09.025; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5730004 від 15.09.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 15.09.2025; копією постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 04.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; довідками інспектора САП ВВГ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області; відеозаписом з бодікамери.
З долучених до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №454886 від 15.09.2025 доказів, в тому числі з відеозапису з бодікамери, установлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Escort» д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції; в ході розмови працівниками поліції в ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки наркотичного сп'яніння; на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.
Згідно з копією постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 04.02.2025, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тобто ОСОБА_1 , відмовившись 15.09.2025 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 будь-яких доказів на спростування встановлених обставин суду не надав, у судовому засіданні підтвердив, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставин його вчинення, дані про його особу, суд вважає з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчинення як ним, так й іншими особами нових правопорушень, необхідним застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, і саме такий вид стягнення буде необхідним та достатнім для виправлення скоєного ОСОБА_1 .
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №454886 від 15.09.2025 убачається, що ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «Ford Escort» д.н.з. НОМЕР_1 (власником зазначений ОСОБА_2 ), тому суд вважає недоцільним застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, який йому не належить.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначається станом на 1 січня календарного року. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 40-1, 130, 268, 284, 294 КУпАП, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп., в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.