ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2025Справа № 910/12895/25
Суддя Пукшин Л.Г., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСЛ ЛОГІСТИК" (03117, м. Київ, проспект Берестейський, будинок 67, код ЄДРПОУ 44683024)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНКОД ДІАГНОСТИК" (03056, м. Київ, вулиця Польова (Солом'янський р-н), будинок 24, код ЄДРПОУ 449197370)
про стягнення коштів у розмірі 235 442,50 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСЛ ЛОГІСТИК" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНКОД ДІАГНОСТИК" про стягнення коштів у розмірі 235 442,50 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Положеннями п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України унормовано, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у позовній заяві позивачем зазначено, що 03.06.2025 між позивачем та відповідачем укладено Договір № 0306/25 про транспортно-експедиторське обслуговування.
На виконання договору № 0306/25 про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.06.2025 відповідач оформив заявки від 17.07.2025 № 1707 та № 1707-2, а позивач організував перевезення вантажів за маршрутом Hong Kong - Київ (через Варшаву), що підтверджується авіанакладними AT25070398, AE25070239, а також CMR ТК0023, ТК0024 по авто з держ. № НОМЕР_1 .
За надані послуги позивач виставив рахунки-фактури № 793, № 794 від 01.08.2025 та акти надання послуг № 788, № 789 від 06.08.2025.
Оскільки вартість послуг не були оплачені, 05.09.2025 позивач направив відповідачу претензію з вимогою добровільно погасити заборгованість, а також пеню у розмірі 4999,12 грн та 3% річних у розмірі 483,78 грн.
Однак, до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено вказаних доказів, а саме Договору № 0306/25 про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.06.2025, заявки від 17.07.2025 № 1707 та № 1707-2, авіанакладні AT25070398, AE25070239, CMR ТК0023, ТК0024 по авто з держ. № НОМЕР_1 , рахунки-фактури № 793, № 794 від 01.08.2025, акти надання послуг № 788, № 789 від 06.08.2025 та претензії від 05.09.2025, про що свідчить Акт Господарського суду міста Києва про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання) № 283/25 від 16.10.2025.
Крім цього, відповідно до пунктів 3 та 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Частиною 1 ст. 162 ГПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, ТОВ "АСЛ ЛОГІСТИК" просить стягнути з "ГЕНКОД ДІАГНОСТИК" на свою користь: «основний борг - 235 442,50 грн, пеню - 4 999,12 грн станом на 05.09.2025 (далі - до дня фактичної оплати згідно з Договором із урахуванням чинної облікової ставки НБУ), 3% річних: 483,78 грн станом на 05.09.2025 (далі - до дня фактичної оплати), інфляційні втрати - підлягають стягненню за ст. 625 ЦК України сума буде уточнена окремим розрахунком до першого судового засідання».
Суд звертає увагу позивача, що Велика Палата Верховного Суду у постанові № 990/150/23 від 22.02.2024 зазначила, що процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
При цьому, суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Натомість, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач в порушення наведених процесуальних приписів не викладає змісту вимоги щодо пені, 3% річних, інфляційних втрат та їх обґрунтованих розрахунків, наводячи при цьому лише правові підстави означеної вимоги у тексті позовної заяви.
Водночас, пунктами 2 та 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
В свою чергу подання позовної заяви без визначенням сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, заявлених до стягнення та без їх обрахунку, фактично зводиться до порушення таких принципів та суперечить ч. 1 ст. 162 ГПК України.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження обставин, наведених у позовній заяві, а саме:
договір № 0306/25 про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.06.2025,
заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНКОД ДІАГНОСТИК від 17.07.2025 № 1707 та № 1707-2,
авіанакладні AT25070398, AE25070239, CMR ТК0023, ТК0024 по авто з д/н № НОМЕР_1 ,
рахунки-фактури № 793, № 794 від 01.08.2025,
акти надання послуг № 788, № 789 від 06.08.2025,
претензію від 05.09.2025 та докази її направлення на адресу відповідача,
подання заяви із дотриманням приписів п. 3 та п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України (із зазначенням ціни позову та суми заборгованості, яку позивач просить стягнути та наданням відповідних розрахунків заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат) та доказами направлення заяви відповідачу.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСЛ ЛОГІСТИК" без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСЛ ЛОГІСТИК" без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
Ухвала набирає законної 21.10.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Г. Пукшин