ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2025Справа № 912/1518/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Загалбуд" про стягнення 330 308,10 грн., без виклику представників сторін,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Загалбуд" про стягнення 330 308,10 грн., з яких 290 273,03 грн. збитків, 24 369,17 грн. штрафу та 15 665,90 грн. пені за Договором № 117 про надання послуг від 03.08.2023 року на підставі статей 526, 610-614, 623, 626, 837, 846, 852, 857, 858, 877, 883, 884 Цивільного кодексу України та статей 173-175, 193, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 16.06.2025 року справу № 912/1518/25 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 року, справу № 912/1518/25 передано на розгляд судді - Чебикіній С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області (замовник, позивач) 14.07.2023 року оприлюднено оголошення про проведення закупівлі у формі відкритих торгів з особливостями за предметом "Поточний ремонт найпростішого укриття у підвальному приміщенні будівлі Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області" (№ ЦА-2023-07-14-004408-а), очікуваною вартістю 1 044 577,00 грн.
Участь в закупівлі прийняло 2 учасника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Загалбуд" (виконавець, відповідач) з ціновою пропозицією 794 962,56 грн. та Приватне підприємство "Домострой-О" з ціновою пропозицією 904 200,00 грн.
За наслідками проведеної закупівлі 03.08.2023 року між замовником та відповідачем укладено Договір № 117 про надання послуг (Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується в межах кошторисної документації та умов Договору надати послуги, зазначені у пункті 1.2 Договору, а замовник прийняти та оплатити такі послуги.
Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування послуги "Поточний ремонт найпростішого укриття у підвальному приміщенні будівлі Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області" за кодом ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (об'єкт, послуги).
Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна цього Договору становить 794 962,56 грн. без ПДВ.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі актів приймання-передачі наданих послуг (акт). Виконавець передає замовнику акт у двох примірниках разом з документами, що підтверджують факт використання механізованої техніки. обладнання, інструментів та інших матеріальних ресурсів.
У відповідності до пункту 4.2 Договору замовник протягом 3 робочих днів розглядає акт та додані до нього документи, після чого приймає рішення про прийняття наданих послуг підписавши акт або надання вмотивованої відмови у його підписанні. У разі відмови від підписання акту виконавець протягом 3 робочих днів усуває недоліки та повторно подає акт для підвисання.
Згідно з пунктом 4.3 Договору підписані сторонами акти наданих послуг с підставою для проведення остаточних розрахунків за надані виконавцем послуги.
Пунктом 4.4 Договору погоджено, що замовник здійснює оплату послуг за цим Договором шляхом подання необхідних документів до Державної казначейської служби України.
Відповідно до пункту 5.1 Договору послуги надаються виконавцем протягом 30 днів з моменту укладення цього Договору по 31.08.2023 року.
Згідно з пунктом 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі порушення одністю із сторін умов цього Договору, винною стороною сплачується неустойка та відшкодовуються збитки у повному обсязі.
У відповідності до пункту 11.1 Договору останній набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань.
За наслідками надання відповідачем послуг з поточного ремонту, між сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт, зокрема акт № 1 за серпень 2023 року, який підписано 16.08.2023 року, акт № 2 за вересень 2023 року, який підписано 14.09.2023 року та акт № 3 за жовтень 2023 року, який підписано 18.10.2023 року.
У відповідності до умов Договору замовником здійснено оплату виконаних робіт у загальному розмірі 794 962,56 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 721 від 21.08.2023 року на суму 224 072,37 грн., № 843 від 18.09.2023 року на суму 222 759,14 грн., № 991 від 23.10.2023 року на суму 348 131,05 грн.
Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023122030000153 від 07.11.2023 року, судовим експертом проведено судову будівельно-технічну експертизу, на виконання постанови старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 19.02.2024 року та Кіровоградським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України проведено судову товарознавчу і судову економічну експертизу, на виконання постанов старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 05.03.2024 року та від 06.07.2024 року відповідно.
Відповідно до висновку експерта Кіровоградського НДЕКЦ МВС від 11.03.2024 року № CE-19/112-24/3214-ТВ, щодо результатів судової товарознавчої експертизи, ринкова вартість не представленої на експертизу припливно-витяжної установки Gree ERV FHBQ-D10-К, дата виготовлення серпень 2021 року, виготовленої в Китаї, в новому технічно-справному стані, в повній комплектації передбаченої заводом виробником станом цін на 22.08.2023 року складає 50 741,00 грн.
В подальшому у рамках кримінального провадження № 42023122030000153 від 07.11.2023 року, на виконання постанови старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 19.02.2024 року, судовим експертом проведено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання чи відповідають обсяги та перелік фактично виконаних (наданих) відповідачем робіт (послуг) по поточному ремонту найпростішого укриття у підвальному приміщенні будівлі Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області за Договором № 117 від 03.08.2023 року обсягам та переліку, визначених первинною звітною документацією (актам виконаних робіт примірної форми КБ-2В), у разі невідповідності, в чому саме полягає така невідповідність та на яку суму відповідно до первинної звітної документації.
За наслідками проведення вказаної експертизи експертом 02.05.2024 року складено висновок № 2002/24.
З урахуванням висновку експерта Кіровоградського НДЕКЦ МВС від 11.03.2024 року № CE-19/112-24/3214-ТВ щодо результатів судової товарознавчої експертизи, констатовано, що вартість встановленої припливно-витяжної установки "Gree ERV", модель FHBQ-D10-К є більшою в 4-ри рази від ринкової, що не відповідає пункту 4.9 КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року за № 281, в частині прийняття ціни, яка є вищою за середню ціну матеріального ресурсу, що склалася на момент розроблення проектної документації.
З урахуванням встановленого, експертом, за наслідками проведення судової будівельно-технічної експертизи констатовано, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт на об'єкті «Поточний ремонт найпростішого укриття у підвальному приміщені будівлі Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області», що виконувались відповідачем за Договором про надання послуг № 117 від 03.08.2023 року, із врахуванням ринкової вартості припливно-витяжної установки визначеної у висновку експерта від 11.03.2024 року № CE-19/112-24/3214-ТВ, не відповідають обсягам та вартості первинних облікових (звітних) документів форми КБ-2в, невідповідність полягає у фактичних обсягах та вартості, що є меншими ніж визначені договірною ціною, що зумовлено внесенням до актів обсягів та вартості робіт, які фактично не виконувались на суму 290 273,03 грн.
Зокрема, вартість невиконаних робіт, зазначених у акті приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2023 року складає 167 872,43 грн. (з них: прямі витрати 164 126,14 грн., загальновиробничі витрати 297,79 грн., прибуток 60,36 грн., адміністративні витрати 30,69 грн., податок 2% - 3 357,45 грн.).
Вартість невиконаних робіт, зазначених у акті приймання виконаних будівельних робіт № 2 за вересень 2023 року складає 89 522,81 грн. (з них: прямі витрати 78 247,93 грн., загальновиробничі витрати 7 194,31 грн., прибуток 1 518,14 грн., адміністративні витрати 771,97 грн., податок 2% - 1 790,46 грн.).
Вартість невиконаних робіт, зазначених у акті приймання виконаних будівельних робіт № 3 за жовтень 2023 року складає 32 877,79 грн. (з них, прямі витрати 24 583,51 грн., загальновиробничі витрати 5 850,10 грн., прибуток 1 184,37 грн., адміністративні витрати 602,25 грн., податок 2% - 657,56 грн.).
Крім того під час проведення розслідування у кримінальному провадженні № 42023122030000153 від 07.11.2023 року, на виконання постанови старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 06.07.2024 року, Кіровоградським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України проведено судову економічну експертизу.
Судовим експертом 07.08.2024 року складено висновок № СЕ-19/112-24/9069-ЕК судової економічної експертизи.
Експертом встановлено, що документально підтверджується матеріальна шкода (збитки) при виконанні будівельних робіт відповідачем на загальну суму 290 273,03 грн., на об'єкті "Поточний ремонт найпростішого укриття у підвальному приміщені будівлі Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області", що виконувались відповідачем за Договором про надання послуг № 117 від 03.08.2023 року, з урахуванням висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 2002/24 від 02.05.2024 року.
Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною першою якої визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
З матеріалів справи вбачається, що Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області звернулась до Приютівської селищної ради з листом від 15.10.2024 року, в якому повідомлено про виявлені порушення щодо завищення вартості виконаних робіт та запитано інформацію про вжиті заходи.
У відповіді на вказаний запит Приютівська селищна рада в листі від 17.10.2024 року зазначила про те, що у останньої відсутні підстави для застосування заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади.
13.03.2025 прокуратура направила на адресу Приютівської селищної ради повідомлення в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Отже, прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
Верховний Суд вже викладав висновок про підставність звернення прокурора до суду в інтересах органів місцевого самоврядування після підтвердження їх бездіяльності в усуненні порушень законодавства в сфері публічних закупівель, виявлених прокурором (зокрема постанова від 05.03.2024 року у справі № 918/323/23).
Суд враховує, що Приютівська селищна рада, як головний розпорядник бюджетних коштів, має забезпечувати належне виконання усіх заходів, спрямованих на реалізацію відповідних повноважень належним чином.
Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету порушує економічні інтереси територіальної громади.
Невжиття Приютівською селищною радою, як компетентним органом, жодних заходів протягом розумного строку після того, як стало відомо про можливе порушення інтересів держави, кваліфікується судом як бездіяльність даного органу.
З підстав вищевикладеного, судом встановлено обґрунтованість звернення прокурора з позовом у даній справі та наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Приютівської селищної ради.
Стаття 875 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 876 Цивільного кодексу України встановлено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Згідно з частиною 1 статті 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Статтею 882 Цивільного кодексу України врегульовано порядок передання та прийняття робіт за договором будівельного підряду.
Частиною 1 вказаної статті передбачається, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 293 від 05.07.2013 року, які діяли в період виконання робіт за Договором, встановлено форму Акта приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в та форму Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3.
Згідно пункту 1.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, цей стандарт носить обов'язковий характер при визначені вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Частинами 1, 2 статті 883 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Враховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Натомість відповідачу, з урахуванням положень частини 1 статті 883 Цивільного кодексу України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Той факт, що висновки судових експертиз проведених в межах провадження з іншої справи оцінюються на загальних підставах як доказ зі справи, не вказує на неможливість брати до уваги їх зміст та оцінювати в сукупності з іншими доказами у справі. Крім того, для можливості оцінки такого висновку основним є те, чи він містить відповіді на питання, які стосуються предмету спору.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.07.2019 року у справі № 914/194/17 та від 06.02.2020 року у справі № 913/274/19.
Стаття 98 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно зі статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Оцінивши наданий до справи висновок експерта судової економічної експертизи № СЕ-19/112-24/9069-ЕК від 07.08.2024 року, суд зазначає, що такий висновок складено відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку міститься посилання про попередження експерта про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку та за статтею 385 Кримінального кодексу України за відмову від надання висновку.
Як зазначено вище, на підставі висновку експерта № СЕ-19/112-24/9069-ЕК від 07.08.2024 року у зв'язку з проведенням судової економічної експертизи, експертом встановлено, що документально підтверджується матеріальна шкода (збитки) при виконанні будівельних робіт відповідачем на загальну суму 290 273,03 грн., на об'єкті "Поточний ремонт найпростішого укриття у підвальному приміщені будівлі Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області", що виконувались відповідачем за Договором про надання послуг № 117 від 03.08.2023 року, з урахуванням висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 2002/24 від 02.05.2024 року.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним завищення вартості виконаних будівельних робіт за Договором на суму 290 273,03 грн.
Зазначене свідчить про протиправність дій відповідача, що полягає в порушенні умов Договору щодо об'ємів фактично виконаних робіт та визначення їх вартості, наявність збитків у вигляді завищення вартості в розмірі 290 273,03 грн. та причинно-наслідковий зв'язок між вказаними діями і заподіяними збитками.
Відсутність вини відповідача під час розгляду справи відповідачем не спростовано.
При цьому, підписання актів без зауважень не позбавляє замовника права заперечувати фактичний обсяг та вартість виконаної роботи. Закон пов'язує виникнення зобов'язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов'язального правовідношення.
Виходячи з системного аналізу змісту частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України та статті 322 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.
Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 року у справі № 916/477/18 про стягнення збитків у зв'язку з неналежним виконанням будівельних робіт за договором підряду, вказав, що враховуючи наявний у справі висновок судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що роботи, вартість яких позивач просить стягнути із відповідача, виконані неналежним чином та не у повній відповідності з умовами договору, а відтак, наявні підстави для відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірного зобов'язання.
За таких обставин, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь територіальної громади в особі Приютівської селищної ради збитків, заподіяних неповним виконанням відповідачем робіт за Договором в розмірі 290 273,03 грн.
Окрім того, прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача 24 369,17 грн. штрафу та 15 665,90 грн. пені, у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт за Договором на підставі частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Перевіривши розрахунок прокурора щодо нарахування штрафу та пені, судом встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає положенням чинного законодавства, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 24 369,17 грн. штрафу та 15 665,90 грн. пені також підлягають задоволенню за розрахунком прокурора, який відповідає вимогам статей 231, 232 Господарського кодексу України.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на ціну даного позову, сплаті підлягав судовий збір у розмірі 4 954,62 грн. Таким чином, за наслідками розгляду справи стягненню з відповідача підлягають судові витрати по сплаті судового збору саме у вказаному розмірі, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов підлягає задоволенню.
Враховуючи, що прокурором внесено суму судового збору в більшому розмірі, ніж передбачено законом, переплата в сумі 2 428,38 грн. може бути йому повернута в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Загалбуд" (03061, місто Київ, проспект Відрадний, будинок 95-Г; ЄДРПОУ: 42512599) на користь територіальної громади в особі Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, селище міського типу Приютівка, вулиця Шкільна, будинок 4; ЄДРПОУ: 05378803) 290 273 (двісті дев'яносто тисяч двісті сімдесят три) грн. 03 коп. збитків, 24 369 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят дев'ять) грн. 17 коп. штрафу та 15 665 (п'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 90 коп. пені.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Загалбуд" (03061, місто Київ, проспект Відрадний, будинок 95-Г; ЄДРПОУ: 42512599) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (одержувач: Кіровоградська обласна прокуратура, ЄДРПОУ: 02910025, р/рахунок: UA848201720343100001000004600, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО: 820172, призначення платежу: повернення судового збору) 4 954 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 62 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна