ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.09.2025Справа № 910/4782/25
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВ Метал Груп»
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої фірми «Мікрохім» 2. Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачаОСОБА_1
простягнення 56 243,50 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Яніцький В.В.
Представники учасників справи:
від позивачаМицул М.С.
від відповідача-1Глушковська Є.А.
від відповідача-2не з'явився
від третьої особине з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ Метал Груп» (далі - позивач, ТОВ «АВ Метал Груп») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої фірми «Мікрохім» (далі - відповідач, ТОВ НВФ «Мікрохім») про стягнення 49 243,50 грн різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, виплаченим Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», посилаючись на положення ст. 1172, 1194 Цивільного кодексу України.
18.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній, посилаючись на допущені у позовній заяві помилки при розрахунку ціни позову, просив стягнути з відповідача суму збитків у загальному розмірі 56 243,50 грн, з яких: 53 043,50 грн (різниці між фактичним розміром шкоди у сумі 123 084,27 грн і страховим відшкодуванням у сумі 70 040,77 грн) та 3 200,00 грн франшизи, оскільки страховим відшкодуванням у розмірі 70 040,77 грн, сплаченим Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», повністю не покрито суму збитків, які у загальному розмірі складають 123 084,27 грн, з яких: 6 000,00 грн витрат на проведення авто-товарознавчої експертизи, 19 995,27 грн витрат на придбання запчастин та 97 089,00 грн витрат на ремонтно-відновлювальні роботи.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/4782/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 22.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Вказаною ухвалою залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» третьою особою-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, та залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а також встановлено строк для подання пояснень третіми особами щодо позову - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та зобов'язано позивача до початку розгляду справи по суті надати докази направлення третім особам копії позовної заяви з додатками в порядку частини третьої ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
02.05.2025 через систему «Електронний суд» на виконання ухвали суду від 22.04.2025 від позивача надійшла заява про надання доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами третім особам.
08.05.2025 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що, відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України та висновків Верховного Суду, розмір збитку у сумі 56 243,50 грн не перевищує ліміту відповідальності страховика, тому саме страховик відповідача-1 повинен бути належним відповідачем за цим позовом, а ТОВ НВФ «Мікрохім» може нести відповідальність лише в разі недостатності виплати страхового відшкодування для покриття збитків, що перебільшує ліміт відповідальності страховика.
Щодо вартості матеріального збитку згідно Висновку експерта № 9954 від 09.09.2024, відповідач зазначав, що до вартості відновлювального ремонту з урахуванням строку експлуатації понад 12 років було застосовано коефіцієнт фізичного зносу, що дорівнює 0,7, проте у позовній заяві не зазначено інформацію щодо застосування вказаного коефіцієнту, в результаті чого сума відшкодування матеріального збитку не відповідає інформації, встановленої у вказаному висновку.
Також, відповідач-1 зазначав, що відповідно до інформації зазначеної у Висновку експерта № 9954 від 09.09.2024, середня ринкова ціна транспортного засобу ГАЗ 3302 становить 160 507,60 грн, тобто вартість матеріальних збитків, яка зазначена у позовній заяві, майже відповідає ринковій вартості аналогічного транспортного засобу без пошкоджень. Витрати на ремонтно-відновлювальні роботи згідно рахунку № 753 становлять 97 089,00 грн, серед яких лише вартість малярних робіт становить 62 570,00 грн, в декілька разів перевищує фактичну вартість виконання аналогічних робіт в цілому та перевищує вартість відновлювальних робіт зазначених у висновку.
На думу відповідача-1, з урахуванням ринкової вартості транспортного засобу, факту узгодження потерпілим розміру страхової виплати зі страховою компанією, завищеною вартістю малярних робіт, вимоги позивача є такими, що не відповідають ні фактичній вартості, ні вимогам закону, ні усталеній судовий практиці, ні правовій позиції Верховного суду України з цього питання.
14.05.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечував проти аргументів відповідача-1, викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі ст. 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Також, у вказаній відповіді на відзив міститься клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачем Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс».
09.06.2025 від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 19.06.2025 ухвалено проводити розгляд справи № 910/4782/25 в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.07.2025.
28.07.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку.
Ухвалою суду від 29.07.2025 надано можливість позивачу брати участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом».
У судовому засіданні 30.07.2025 представник позивача підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Заява ТОВ «АВ Метал Груп» про збільшення розміру позовних вимог відповідає приписам ст. 46 та ст. 252 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.
Також у судовому засіданні 30.07.2025 суд розглянув клопотання позивача про залучення співвідповідачем у справі Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс».
Ухвалою суду від 30.07.2025 заяву позивача про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено та залучено до участі у справі співвідповідачем Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»; встановлено відповідачу-2 Приватному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.
Також, вказаною ухвалою суду судове засідання у справі відкладено на 21.08.2025.
Зазначена ухвала суду була доставлена позивачу та відповідачам через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) 05.08.2025 о 16:28, що підтверджується відповідними повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
04.08.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про направлення позовної заяви та доданих до неї документів співвідповідачу - Приватному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 21.08.2025, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовільнити їх повністю.
У судовому засіданні, яке відбулось 21.08.2025, повідомлено судом, що вступну та резолютивну частини рішення буде оголошено 11.09.2025, про що відповідача-1 було повідомлено під розписку, а відповідача-2 та третю особу ухвалою суду, яка була доставлена учасникам справи через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) 22.08.2025 о 20:06, що підтверджується відповідними повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
08.09.2025 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти аргументів позивача, викладених у позовній заяві, та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Частинами першою та восьмою ст. 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина дев'ята ст. 165 ГПК України).
Так, ухвалою суду від 30.07.2025, зокрема, встановлено відповідачу-2 - Приватному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.
Зазначена ухвала суду була доставлена, зокрема, відповідачу-2 через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) 05.08.2025 о 16:28, що підтверджується відповідним повідомленням суду про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Отже, враховуючи дату та час доставлення ухвали суду від 30.07.2025 до Електронного кабінету відповідача-2, останній повинен був подати відзив на позов до 20.08.2025 (05.08.2025 + 15 днів) включно.
Частиною другою ст. 119 ГПК України передбачено, шо встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Проте, відзив на позов відповідачем-2 був наданий 08.09.2025, що підтверджується штампом вхідного документу Господарського суду міста Києва, тобто з порушення строку, встановленого ухвалою суду від 30.07.2025 на подання відповідачем-2 відзиву на позов.
Частиною першою ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина четверта ст. 119 ГПК України).
Проте, відповідачем-2 не подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Приймаючи до уваги викладене, відзив на позовну заяву не приймається судом до розгляду, оскільки поданий поза межами процесуального строку на їх подання, встановленого судом.
Слід зазначити, що ухвала суду від 22.04.2025, якою відповідача-2 було залучено до участі у справі третьою особою-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, та встановлено строк для подання пояснень щодо позову - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали, була отримана Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 05.05.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, пояснень щодо позову Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до справи надано не було.
Відповідач-2 та третя особа у судове засідання 11.09.2025 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 11.09.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва
27.06.2024 о 15 год. 00 хв. в м. Черкаси по вул. 14 Грудня, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом СКС FCFCD-05PK, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ НВФ «Мікрохім», при виїзді з прилеглої території не надав переваги в русі транспортному засобу ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , власником якого є ТОВ «АВ Метал Груп», який наближався з правого, чим порушив п. 2.3б, 10.2, 10.11 Правил дорожнього руху України. При ДТП автомобілі отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.07.2024 у справі № 712/8146/24 (провадження № 3/712/2682/24), відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок ДТП транспортний засіб ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, виявлені експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І. (свідоцтво центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України № 1382 від 30.10.2009) при обстеженні майна та враховані у Висновку експерта № 9954 від 09.09.2024, який оплачений позивачем у розмірі 6 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2000819864 від 16.08.2024, копія якої надана в матеріали справи.
За результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, встановлено, що вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого у наслідок ДТП, становить: 82 785,48 грн та вартість відновлювального ремонту автомобіля - становить: 122 653,28 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля СКС FCFCD-05PK, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР-217548449) зі строком дії з 29.10.2023 по 28.10.2024 включно, з встановленим розміром страхової суми за шкоду, заподіяну майну, - 160 000,00 грн, франшизи - 3 200,00 грн.
Як зазначає позивач, ним, на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про настання страхового випадку було повідомлено страхову компанію Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та складений акт огляду транспортного засобу.
Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було розраховано та виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 70 040,77 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР137245 від 03.12.2024 (призначення платежу: відш зг стр акту № 240001054404 від 03.12.2024 ТОВ «АВ Метал Груп»), копія якої надана в матеріали справи.
З метою здійснення ремонту та відновлення транспортного засобу - автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ТОВ «АВ Метал Груп» звернулось до відповідної організації та самостійно придбало частину необхідних матеріалів/запчастин/обладнання.
Вартість матеріалів/запчастин/обладнання згідно з рахунками на оплату ТОВ «Запчастини-Сервіс» № 6329 від 23.12.2024 на суму 6 576,35 грн та № 860 від 20.02.2025 на суму 13 418,92 грн, всього склала 19 995,27 грн з ПДВ, які були оплачені позивачем, на підтвердження чого надані копії платіжних інструкцій № 2000874605 від 30.12.2024 та № 2000900907 від 06.03.2025.
Згідно з Актом прийому-передачі виконаних робіт № 1780 від 21.03.2025, вартість робіт, запчастин та матеріалів по ремонту автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 97 089,00 грн без ПДВ, на оплату яких ФОП Гончаренко О.Л. виставлено рахунок на оплату № 753 від 21.03.2025.
Вказаний рахунок на оплату № 753 від 21.03.2025 на суму 97 089,00 грн без ПДВ був оплачений позивачем, що підтверджується копією платіжної інструкції № 2000914637, наданої в матеріали справи.
На думку позивача, сума страхового відшкодування, виплаченого Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у розмірі 70 040,77 грн не покриває в повному обсязі матеріальну шкоду, понесену ТОВ «АВ Метал Груп» внаслідок ДТП, у загальному розмірі 123 084,27 грн, з яких: 6 000,00 грн витрат на проведення авто-товарознавчої експертизи, 19 995,27 грн витрат на придбання запчастин та 97 089,00 грн витрат на ремонтно-відновлювальні роботи, у зв'язку з чим сума збитків, яку не покрито страховим відшкодуванням, становить 56 243,50 грн, з яких: 53 043,50 грн (різниця між фактичним розміром шкоди у сумі 123 084,27 грн і страховим відшкодуванням у сумі 70 040,77 грн) та 3 200,00 грн франшизи.
Вищевикладене і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За приписами частини першої ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 частини другої ст. 22 ЦК України).
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.
Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до п. 69 частини першої ст. 1 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (п. 50 частини першої ст. 1 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX).
Згідно з абз. 3 частини першої ст. 89 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX, страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.
За приписами ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об'єктом страхування можуть бути, зокрема відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Згідно зі ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Саме на забезпечення таких зобов'язань було ухвалено Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинний на дату виникнення спірних правовідносин.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV).
Частиною першою ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга ст. 1187 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.п. 1, 3 частини першої ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем СКС FCFCD-05PK, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлена у судовому порядку.
Як встановлено, станом на момент ДТП цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини водія якого сталось ДТП, автомобіля СКС FCFCD-05PK, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР-217548449) зі строком дії з 29.10.2023 по 28.10.2024 включно, з встановленим розміром страхової суми за шкоду, заподіяну майну, - 160 000,00 грн, франшизи - 3 200,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні (частина перша ст. 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.04.2024 № 3720-IX).
Згідно з п. 1 частини першої ст. 92 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), страховик за договором страхування зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.
Пунктом 77 частини першої ст. 1 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX, франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.
Частиною четвертою ст. 94 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX передбачено, що договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною. У разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи. У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком.
В силу ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Згідно полісу серії ЕР № 217548449, франшиза становить 3 200,00 грн, а отже, враховуючи розмір завданого матеріального збитку застрахованому транспортному засобу ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , розмір страхового відшкодування, яке мав виплатити страховик - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», зменшується на суму франшизи у розмірі 3 200,00 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 36.6. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Оскільки особою, винною у спричиненні матеріальної шкоди транспортному засобу - автомобілю ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано водія транспортного засобу - автомобіля СКС FCFCD-05PK, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ НВФ «Мікрохім», що не заперечується учасниками справи, сума франшизи, передбачена Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісом № ЕР-217548449) відшкодовується страхувальником.
Слід зазначити, що спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (п. 22.1 ст. 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29); відповідно до п. 32.4, п. 32.7 ст. 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з п. 12.1 ст. 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
При цьому страховик винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Так, положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.03.2017 у справі № 910/3650/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 12.03.2018 у справі № 910/5001/17, від 14.05.2018 № 910/5092/17, у разі, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Отже, виходячи з указаної норми, застосування коефіцієнту зносу на нові складові частини (деталі) пошкодженого автомобіля є обов'язковим.
Відповідно до вимог п. 8.2., з урахуванням п. 7.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2023 № 142/5/2092, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср + См + Сс х (1- Ез), де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
Відповідно п. 7.38. Методики, значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення ЕЗ приймається рівним 0,7 (п. 7.41. Методики).
З доданої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вбачається, що даний автомобіль є 2007 року випуску, тобто на момент ДТП (27.06.2024) строк експлуатації вказаного транспортного засобу перевищував 12 років.
Відповідно до п. 7.41 Методики для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення ЕЗ приймається рівним 0,7.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.
Позивачем в якості доказу розміру відшкодування завданої в результаті ДТП шкоди надано, зокрема, Висновок експерта № 9954 від 09.09.2024, складений експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І. (свідоцтво центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України № 1382 від 30.10.2009).
Згідно вказаного Висновку експерта № 9954 від 09.09.2024, при визначені вартості відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого у наслідок ДТП, також приймався коефіцієнт фізичного зносу - 0,7.
Верховний Суд у своїй постанові від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17 вказав, що у разі наявності спору щодо розміру заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суду слід виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, якою проводився ремонт автомобіля.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (частини перша, п'ята та шоста ст. 101 ГПК України)
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною першою ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (частина друга ст. 98 ГПК України).
Згідно з частиною третьою ст. 98 ГПК України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Водночас господарський суд враховує, що відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Дослідивши наданий позивачем висновок експерта, суд встановив, що він відповідає вимогам, передбаченим ст. 101 ГПК України та Інструкцією з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.07.2017 № 591.
Також у наданому висновку зазначено про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність по ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.
Отже, суд доходить висновку, що наданий позивачем висновок експерта є належним та допустимим доказом у справі.
Крім того, позивачем в ході розгляду справи жодних заперечень щодо вищевказаного Висновку експерта № 9954 від 09.09.2024 не наведено.
Так, згідно Висновку експерта № 9954 від 09.09.2024, за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, встановлено, що вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого у наслідок ДТП, становить: 82 785,48 грн та вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого у наслідок ДТП, становить: 122 653,28 грн.
Отже, з урахуванням визначених полісом ЕР № 217548449 страхових сум та франшизи, вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого у наслідок ДТП, визначеного згідно Висновку експерта № 9954 від 09.09.2024, у розмірі 82 785,48 грн, по спірному страховому випадку, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» зобов'язане було сплатити суму страхового відшкодування у сумі 79 585,48 грн (82 785,48 грн - 3 200,00 грн сума франшизи).
З наявної у справі платіжної інструкції № ЗР137245 від 03.12.2024 вбачається, що Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь позивача по спірному страховому випадку було виплачено 70 040,77 грн.
Доказів сплати решти належної до виплати суми відшкодування у сумі 9 544,71 грн (79 585,48 грн - 70 040,77 грн) відповідач-2 не надав.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 суми страхового відшкодування в частині 9 544,71 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи дані, наведені у Висновку експерта № 9954 від 09.09.2024, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу таким, що дорівнює 0,7 (як це передбачено п. 7.41 Методики), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням зносу становить 122 653,28 грн.
Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша ст. 1166 ЦК України)
Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у ст. 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень ст. 1194 цього Кодексу.
Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає, та шкода покрита в повному обсязі страховою вшглатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника. Іншої норми, яка визначала б особливості відповідальності осіб, що застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц встановлено наступне - відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована договором обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідач-2 при виплаті страхового відшкодування обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, статтями 29 (яка передбачає виплату страхового відшкодування з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу), 12 (страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи), 36 (страхове відшкодування зменшується на розмір ПДВ, якщо страхове відшкодування здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи).
Відтак, винна в ДТП особа відшкодовує різницю між страховою виплатою та завданим збитком, якщо розмір завданого збитку складається з платежів, які не покриваються страховою компанією. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 21.12.2022 № 369/13458/20, від 09.11.2022 № 366/2985/19, від 09.11.2022 № 497/470/2021, від 28.09.2022 № 727/182/21, від 21.09.2022 № 486/716/20.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст. 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
У постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 753/4696/16-ц зазначено, що якщо розмір завданої шкоди перевищує належним чином визначену страхову суму (регламентну виплату), відшкодування шкоди в обсязі такої різниці здійснюється в межах окремого деліктного зобов'язання за участі деліквента (особи, яка винна у скоєнні ДТП) та потерпілого. Тобто, якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком, відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування.
Наявною у справі платіжною інструкцією № ЗР137245 від 03.12.2024 підтверджується, що Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на виконання своїх зобов'язань як страховика за полісом ЕР № 217548449 виплатило позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 70 040,77 грн.
Оскільки у відповідності до Висновку експерта № 9954 від 09.09.2024 загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в результаті ДТП, становить: 122 653,28 грн, а Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», як страховиком, за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР-217548449) у відповідності до вимог ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) виплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 70 040,77 грн, суд дійшов висновку, що в силу положень ст.ст. 1172, 1194 Цивільного кодексу України у відповідача-1 виник обов'язок сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, а саме у розмірі 43 067,80 грн (122 653,28 грн - 79 585,48 грн) з урахуванням розміру франшизи.
За приписами частини першої ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Також позивач просив стягнути з відповідача 6 000,00 грн витрат на проведення авто-товарознавчої експертизи.
Частиною першою ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 частини третьої ст. 123 ГПК України).
Відповідно до п. 1 частини п'ятої ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Судом було враховано висновок експерта долучений позивачем.
Відповідно до платіжної інструкції № 2000819864 від 16.08.2024 позивачем було перераховано ФОП Крутінь В.І. суму коштів у розмірі 6 000,00 грн за виконання експертного дослідження.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частина третя ст. 98 ГПК України).
Оскільки, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, витрати по оплаті висновку експерта у розмірі 6 000,00 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та частини третьої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання даної позовної заяви до суду з долученими до неї документами в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» становить 2 422,40 грн (56 243,50 грн х 1,5% = 3 028,00 грн х 0,8).
У зв'язку із частковим задоволенням позову, судовий збір, розрахований з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, у позовній заяві було зазначено, що попередній розрахунок судових витрат позивача становить суму сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44; ідентифікаційний код: 24175269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Метал Груп» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Шолом-Алейхема, будинок 5; ідентифікаційний код: 36441934) суму страхового відшкодування у розмірі 9 544 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн 71 коп., 411 (чотириста одинадцять) грн 04 коп. судового збору та 1 018 (одна тисяча вісімнадцять) грн 08 коп. витрат на проведення експертизи.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої фірми «Мікрохім» (01013, місто Київ, вул. Будіндустрії, будинок 5; ідентифікаційний код: 13385409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Метал Груп» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Шолом-Алейхема, будинок 5; ідентифікаційний код: 36441934) 43 067 (сорок три тисячі шістдесят сім) грн 80 коп. збитків, 1 854 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири) грн 87 коп. судового збору та 4 594 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) грн 32 коп. витрат на проведення експертизи.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.10.2025
Суддя Ю.М. Смирнова