ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.10.2025Справа №910/3816/25
За позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія»
про стягнення 134 338,43 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - позивач, АТ «Харківгаз») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» (далі - відповідач, ТОВ «Регіональна газова компанія») про стягнення 134 338,43 грн, з яких: 110 274,00 грн основного боргу, 18 870,98 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 5 193,45 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 12А160-223-21/38S610-25997-21 від 13.08.2021 в частині надання передбаченим цим правочином послуг у січні 2023 року, у зв'язку з чим наявні підстави для повернення позивачу переплати.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/3816/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 02.04.2025 позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду документи для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем, у строк встановлений судом, подано заяву про виконання ухвали суду.
Ухвалою суду від 15.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
01.05.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність (реальне надання послуг/виконання робіт), а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Так, ТОВ «Регіональна газова компанія» в січні 2023 року виконувало договірні зобов'язання згідно умов № 12A160-223-21/38S610-25997-21 від 13.08.2021 та забезпечило позивача можливістю користування в січні 2023 року послугами з платного користування програмно-апаратним комплексом «RGC Cloud», відповідно надаючи і послуги з приводу функціонування вказаного програмно-апаратного комплексу, підтвердженням чого слугують відомості про користування позивачем програмним продуктом «RGC Billing», який надавався за Договором № 07/082-87/19-Bil/38S610-2339-20 від 30.09.2019, оскільки програмний продукт «RGC Billing» не може існувати без програмно-апаратного комплексу «RGC Cloud», який є хмарним сховищем для сервісу «RGC Billing». Для того, щоб працював програмний продукт «RGC Billing» потрібні обчислювальні ресурси у вигляді серверів, надання яких забезпечувалось доступом до програмно-апаратного комплексу «RGC Cloud».
На підтвердження надання відповідачем прав користування програмним продуктом «RGC-Billing», а отже і прав користування позивачем програмно-апаратним комплексом «RGC Cloud» у січні 2023 року надано скрін-шоти з програми «RGC Billing», що, на думку відповідача, спростовують твердження позивача про наявність переплати.
За відсутності порушення зобов'язань відсутні підстави також для застосування господарських санкцій, передбачених законодавством чи договором.
Також, відповідач зазначав, що позивач не надав доказів направлення листа від 10.08.2023 № 2728 на адресу відповідача про повернення сум, які позивач вважає переплатою, оскільки відсутній трекінг поштового відправлення, за номером поштового відправлення в наданій позивачем поштовій накладній не міститься жодної інформації на сайті АТ «Укрпошта»; в описі вкладення у поштове відправлення № 6110911009368 зазначено лист АТ «Харківгаз» № 2728 від 10.08.2023 на 1 аркуші, а в додатках до позовної заяви міститься копія листа № 2728 від 10.08.2023 на 2 аркушах. Відсутні докази направлення листа на адресу ТОВ «Регіональна газова компанія» листа АТ «Харківгаз» № 19 від 09.01.2025, оскільки на копії листа, доданій до позовної заяви, зазначено адресу направлення: « 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 32/2, поверх 8», в той час як з 09.07.2024 ТОВ «Регіональна газова компанія» знаходиться за адресою: 03134, м. Київ, пр. Корольова Академіка, буд. 1, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.07.2024.
06.05.2025 в системі «Електронний суд» позивачем була сформована відповідь на відзив (зареєстрована судом 07.05.2025), в якій останній заперечував проти аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що первинним документом, який містить відомості про господарську операцію в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 є саме акт приймання-передачі наданих послуг, проте відповідачем, в порушення обов'язку, передбаченого п. 3.1. та п. 2.2. договору, акти приймання-передачі наданих послуг, як докази надання послуги, не складались та не направлялись АТ «Харківгаз» на підписання, доказів протилежного не надано і до суду, у зв'язку з чим відповідачем не доведено факту надання послуг за договором в січні 2023 року та не надано доказів їх реальності, а відтак, відсутні і підстави для стягнення з АТ «Харківгаз» оплати за договором.
На думку позивача, посилання відповідача на судову практику є безпідставним, оскільки правовідносини, які були предметом розгляду Верховним Судом, не є тотожними та релевантними до даних правовідносин. Зокрема, Верховний Суд виснував про реальність надання послуг та можливість стягнення коштів як оплати за надані послуги у разі наявності актів приймання-передачі наданих послуг, від підписання яких замовник відмовився та не надав у встановлений законом строк вмотивованої відмови від їх підписання. Проте, у даних правовідносинах надавачем послуг ТОВ «Регіональна газова компанія» актів приймання-передачі наданих послуг не складалось, одержувачу послуг АТ «Харківгаз» не направлялось, а АТ «Харківгаз» від підписання актів приймання-передачі наданих послуг не відмовлялось.
Також, позивач зазначав, що надані відповідачем скріншоти не є належними та допустимим доказами надання послуг за договором у січні 2023 року та не відображають реальність господарської операції, оскільки ТОВ «Регіональна газова компанія» за умовами договору фактично виконує функції адміністратора програмного продукту, право користування яким надається АТ «Харківгаз» за умовами договору, та має можливість доступу до програмного продукту та внесення коригування даних в програмі незалежно від доступу до програмного продукту його споживачем АТ «Харківгаз», у зв'язку з чим факти внесення до програми даних у січні 2023 року, їх фіксації та можливості доступу до вказаних даних у ТОВ «Регіональна газова компанія» як у адміністратора програмного забезпечення - не є належним доказом, що підтверджує факт надання та одержання послуги за договором.
Крім того, по наданим до суду відповідачем скріншотам неможливо ідентифікувати, з якої конкретно програми вони зроблені і за яким саме договором відповідачем надавались послуги по її обслуговуванню та адмініструванню. Посилань на договір, який є предметом спору, надані відповідачем скріншоти не містять.
Позивач зазначав, що факт неможливості існування програмного продукту «RGC Billing» без програмно-апаратного комплексу «RGC Cloud», який нібито є хмарним сховищем для сервісу «RGC Billing» - відповідачем не доведено. Посилання на вказану обставину в наведених відповідачем договорах не містяться.
Також позивач повідомив, що в провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/3884/25 за позовом АТ Харківгаз» до ТОВ «Регіональна газова компанія» про стягнення заборгованості за Договором № 07/082-87/19-Bil/389610-2339-20 від 30.09.2019, який обґрунтований наявністю переплати та ненадання ТОВ «Регіональна газова компанія» послуг, відсутністю актів приймання-передачі наданих послуг за січень 2023 року, відсутністю обов'язку АТ «Харківгаз» оплачувати послуги за Договором № 07/082-87/19-Bil/38S610-2339-20 від 30.09.2019, які фактично не надавались позивачеві відповідачем. Тобто, надання послуг обслуговування і адміністрування процесів програмного продукту «RGC Billing» також фактично не виконувався відповідачем у спірний період - січень 2023 року, що є предметом спору у справі № 910/3884/25.
Щодо направлення листів, позивач зазначав, що інформація в автоматизованій системі Укрпошти, згідно з п. 107 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, зберігається протягом шести місяців та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень. Оскільки лист АТ «Харківгаз» із вимогою про повернення коштів № 2728 направлявся відповідачеві ще у серпні 2023 року, наразі в автоматизованій системі Укрпошти відсутня інформація про зазначене поштове відправлення (за строком зберігання). АТ «Харківгаз» дотримано норм чинного законодавства, направлено лист від 10.08.2023 за актуальною на той момент адресою реєстрації відповідача - 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 32/2, поверх 8. Також, вказаний лист з вимогою під час відправлення в відповідачеві в серпні 2023 року було роздруковано на двох сторінках одного аркуша, а до суду надано відскановану копію двох сторінок зазначеного листа.
Щодо адреси направлення листа-вимоги № 19 від 09.01.2025, направленої у січні 2025 року, позивач зазначав, що ризик неотримання вказаного листа за адресою: 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 32/2, поверх 8, згідно вимог Договору, покладається на відповідача, який, всупереч положень п. 9.3. Договору, не повідомив АТ «Харківгаз» як контрагента за Договором про зміну адреси реєстрації з 09.07.2024 на: 03134, м. Київ, пр. Корольова Академіка, буд. 1.
12.05.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які містять аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву, окрім цього, відповідач зазначав, що інформація про заміну адреси ТОВ «Регіональна газова компанія» є загальнодоступною та з 09.04.2024 внесена та відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв'язку з чим позивач не був обмежений у доступі до інформації стосовно актуального місцезнаходження відповідача.
03.06.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній заперечував проти заперечень відповідача із зазначенням аргументів, викладених у відповіді на відзив.
06.06.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній повідомив про ухвалення 02.06.2025 Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/3884/25, яким за Договором № 07/082-87/19-Bil/389610-2339-20 від 30.09.2019 стягнуто з ТОВ «Регіональна газова компанія» на користь АТ «Харківгаз» 120 840,00 грн основного боргу, 20 679,12 грн інфляційних втрат, 5 671,20 грн 3% річних.
За приписами частини п'ятої ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до частини п'ятої ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
13.08.2021 між ТОВ «Регіональна газова компанія» (далі - Виконавець) та АТ «Харківгаз» (далі - Замовник) було укладено Договір № 12А160-223-21/38S610-25997-21 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець зобов'язується надати, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, передбачених цим Договором послуги Виконавця.
Послуги, що надаються в межах цього Договору: право строкового платного користування програмно-апаратним комплексом «RGC Cloud»; розширення функціоналу обчислювальних потужностей програмно-апаратного комплексу «RGC Cloud»; консультаційні послуги з приводу функціонування програмно-апаратного комплексу (п. 1.2. Договору).
Згідно з п. 2.1. Договору, у 2021 році за надані за цим договором послуги Замовник щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Виконавцю кошти в сумі 191 159,00 грн, в тому числі ПДВ 31 859,83 грн. У 2022 році за надані за цим договором послуги Замовник щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Виконавцю кошти в сумі 210 274,00 грн, в тому числі ПДВ 35 045,67 грн. У 2023 році за надані за цим договором послуги Замовник щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Виконавцю кошти в сумі 231 302,00 грн, в тому числі ПДВ 38 550,33 грн.
За підсумками звітного місяця Виконавець складає Акт приймання-передачі, який до 7 числа наступного місяця надає для підпису Замовнику (п. 2.2. Договору).
Умовами п. 2.3. Договору передбачено, що Замовник протягом п'яти робочих днів з дня отримання Акту підписує його та повертає один примірник Акту або мотивовану відмову від його підписання на адресу Виконавця. У випадку ненадання у зазначений строк Виконавцю підписаного Акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Замовником.
Підписання Акту приймання-передачі представником Виконавця є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 2.4. Договору).
Відповідно до п. 2.5. Договору, сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «М.E.Doс», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із Сторін.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний: щомісячно надавати Замовнику Акт приймання-передачі в порядку, передбаченому пунктом 2.2. Договору; підписувати Акти приймання-передачі у разі дотримання Замовником умов здійснення права користування. Замовник зобов'язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі проводити оплати за цим Договором (п. 3.3. Договору).
Згідно з п. 7.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, діє в частині надання послуг з 01.09.2021 по 31.12.2023 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків (п. 9.3. Договору).
На виконання умов вказаного Договору відповідачем надано, а позивачем отримано послуги - право користування програмно-апаратним комплексом «RGC Cloud» на загальну суму 2 687 924,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами ЕП без зауважень та заперечень Актами надання послуг № РЕЯ81002605 від 30.09.2021 на суму 191 159,00 грн, № РЕЯ81002856 від 31.10.2021 на суму 191 159,00 грн, № РЕЯ81003099 від 30.11.2021 на суму 191 159,00 грн, № PЕЯ81003386 від 31.12.2021 на суму 191 159,00 грн, № РЕЯ82000207 від 31.01.2022 на суму 210 274,00 грн, № PЕЯ82001095 від 28.02.2022 на суму 210 274,00 грн, № РЕЯ82001761 від 31.03.2022 на суму 210 274,00 грн, № PEЯ82002802 від 30.04.2022 на суму 210 274,00 грн, № РЕЯ82003785 від 31.05.2022 на суму 210 274,00 грн, № PEЯ82004567 від 30.06.2022 на суму 210 274,00 грн, № РЕЯ82005212 від 31.07.2022 на суму 110 274,00 грн, № РЕЯ82005894 від 31.08.2022 на суму 110 274,00 грн, № РЕЯ82006884 від 30.09.2022 на суму 110 274,00 грн, № PЕЯ82007644 від 31.10.2022 на суму 110 274,00 грн, № РЕЯ72000376 від 30.11.2022 на суму 110 274,00 грн, № PЕЯ72000759 від 31.12.2022 на суму 110 274,00 грн, копії яких долучені до матеріалів справи.
Позивачем у межах дії вказаного Договору здійснено оплату на загальну суму 2 798 198,00 грн, а саме: 26.11.2021 на суму 191 159,00 грн (документ № 43527), 02.12.2021 на суму 191 159,00 грн (документ № 43932), 02.12.2021 на суму 191 159,00 грн (документ № 43933), 26.01.2022 на суму 191 159,00 грн (документ № 2945), 28.01.2022 на суму 210 274,00 грн (документ № 2988), 01.02.2022 на суму 210 274,00 грн (документ № 3712), 26.04.2022 на суму 210 274,00 грн (документ № 7728), 11.05.2022 на суму 210 274,00 грн (документ № 8335), 18.05.2022 на суму 210 274,00 грн (документ № 8532), 17.06.2022 на суму 210 274,00 грн (документ № 9561), 17.06.2022 на суму 210 274,00 грн (документ № 9562), 28.06.2022 на суму 210 274,00 грн (документ № 9855), 22.09.2022 на суму 110 274,00 грн (документ № 14350), 11.10.2022 на суму 110 274,00 грн (документ № 15323), 18.11.2022 на суму 110 274,00 грн (документ № 18137), 15.12.2022 на суму 20 548,00 грн (документ № 19525), що підтверджується наданими в матеріли справи банківськими виписками.
Таким чином, різниця між сумою, сплаченою позивачем в якості оплати за надані послуги, та вартістю фактично наданих відповідачем у межах дії Договору послуг становить 110 274,00 грн (2 798 198,00 грн - 2 687 924, 00 грн), яку позивач вважає переплатою.
15.08.2021 позивач звернувся до відповідача з листом від 10.08.2023 № 2728, в якому повідомив, що 16.01.2023 правоохоронними органами встановлено відсутність первинної та іншої документації, яка забезпечувала діяльність АТ «Харківгаз», а також виявлено відсутність доступу до всіх електронних баз, які використовувало товариство для забезпечення своєї діяльності; за даними фактами до ЄРДР внесено інформацію про кримінальне провадження; згідно наявної у АТ «Харківгаз» інформації, останній період отриманих послуг за укладеними договорами грудень 2022 року, що підтверджується актами наданих послуг, отриманих через систему МЕDoc, у зв'язку з чим позивач, зокрема вимагав повернути у 7-ми денний строк дебіторському заборгованість за ненадані послуги, зокрема, за Договором № 12А160-223-21/38S610-25997-21 від 13.08.2021 у розмірі 110 274,00 грн.
В якості доказів направлення вказаного листа ТОВ «Регіональна газова компанія» за адресою: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2 були надані копії опису вкладення у 6110911009368, накладної Укрпошта № 6110911009368 від 15.08.2023 та фіскального чеку від 15.08.2023.
10.01.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою від 09.01.2025 № 19 в порядку ст. 530 ЦК України, в якій позивач в порядку, передбаченому частиною другою ст. 530 Цивільного кодексу України, вимагав у семиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги здійснити повернення переплати за Договором у розмірі 110 274,00 грн.
В якості доказів направлення вказаної вимоги ТОВ «Регіональна газова компанія» за адресою: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2, поверх 8 були надані копії опису вкладення у 6109939379502, накладної Укрпошта № 6109939379502 від 10.01.2025 та фіскального чеку від 10.01.2025.
Згідно інформації з офіціального сайту «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html щодо відстеження трекінгу № 6109939379502, поштове відправлення прибуло до відділення відповідача 13.01.2025 та підприємством зв'язку 27.01.2025 зазначено про неможливість вручення поштового відправлення № 6109939379502 відповідачу та повернення останнього позивачу через: закінчення встановленого терміну зберігання.
Оскільки, лист та вимога позивача, як вбачається з матеріалів справи, залишені відповідачем без відповіді та виконання, сума переплати за Договором в добровільному порядку відповідачем повернута не була, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до частини другої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін виникли на підставі Договору № 12А160-223-21/38S610-25997-21 від 13.08.2021, який за своїм змістом та правовою природою є договором надання послуг.
Частиною першою ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша ст. 903 ЦК України).
Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами частини першої ст. 193 ГК України.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першої ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Умовами Договору визначено порядок оплати та приймання послуг. Зокрема, п. 2.1. Договору передбачений обов'язок позивач щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати відповідачу кошти за надані за цим договором послуги. Пунктом 2.2. Договору передбачений обов'язок відповідача за підсумками звітного місяця скласти Акт приймання-передачі та до 7 числа наступного місяця надати для підпису позивачу.
Умовами п. 2.3. Договору передбачено, що Замовник протягом п'яти робочих днів з дня отримання Акту підписує його та повертає один примірник Акту або мотивовану відмову від його підписання на адресу Виконавця. У випадку ненадання у зазначений строк Виконавцю підписаного Акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Замовником. Підписання Акту приймання-передачі представником Виконавця є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 2.4. Договору).
З системного аналізу умов Договору вбачається, що передумовою для здійснення оплати позивачем отриманих послуг за Договором, є покладений на відповідача обов'язок складання Акту приймання-передачі послуг. Саме акт, підписаний сторонами (або ненадання позивачем мотивованої відмови від підписання акту) є підтвердженням надання відповідачем позивачу послуг за Договором за відповідний період та підставою для здійснення позивачем оплати.
Проте, у матеріалах справи відсутні Акти наданих відповідачем позивачу послуг, як за січень 2023 року, так і за інші місяці з лютого 2023 року у межах дії Договору, окрім тих, які є погодженими сторонами та оплаченими позивачем.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на виконання ним договірних зобов'язання згідно умов Договору № 12A160-223-21/38S610-25997-21 від 13.08.2021 у січні 2023 року та реальність вказаних господарських операцій, що підтверджується відомостями (скрін-шоти з програми «RGC Billing») про користування позивачем програмним продуктом «RGC Billing» за Договором № 07/082-87/19-Bil/38S610-2339-20 від 30.09.2019, оскільки програмний продукт «RGC Billing» не може існувати без програмно-апаратного комплексу «RGC Cloud», який є хмарним сховищем для сервісу «RGC Billing», у зв'язку з чим докази користування програмним продуктом «RGC Billing» у січні 2023 року підтверджують користування позивачем у січні 2023 року програмно-апаратним комплексом «RGC Cloud» та спростовують твердження позивача про наявність переплати.
Проте, доказів користування позивачем саме програмно-апаратним комплексом «RGC Cloud» у січні 2023 року в матеріали справи надано не було.
Надані відповідачем скрін-шоти з програми «RGC-Billing» не є належними доказами, з огляду на встановлений Договором порядок підтвердження надання послуг саме за програмно-апаратним комплексом «RGC Cloud».
Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/3884/25 за позовом АТ «Харківгаз» до ТОВ «Регіональна газова компанія» про стягнення 147 210,19 грн зайво сплачених грошових коштів за січень 2023 року за Договором № 07/082-87/19-Віl/389610-2339-20 від 30.09.2019, встановлено відсутність актів наданих відповідачем позивачу послуг користування програмним продуктом «RGC Billing» за січень 2023 року, у зв'язку з чим позовні вимоги АТ «Харківгаз» задавлено частково та стягнуто з ТОВ «Регіональна газова компанія» зайво сплачені кошти за січень 2023 року у розмірі 120 840,00 грн, а також нараховані інфляційні втрати та 3% річних.
Також, судом прийнято до уваги, що згідно листа від 10.08.2023 № 2728, 16.01.2023 правоохоронними органами встановлено відсутність первинної та іншої документації, яка забезпечувала діяльність АТ «Харківгаз», а також виявлено відсутність доступу до всіх електронних баз, які використовувало товариство для забезпечення своєї діяльності.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Разом з тим, належних, допустимих та більш вірогідних доказів надання відповідачем позивачу послуг на заявлену до стягнення суму за спірним Договором до матеріалів справи відповідачем не долучено. Протилежного суду не доведено.
Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем заперечення на позов не спростовують зазначені позивачем доводи за встановлених вище судом фактів та обставин.
Частиною другою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначає позивач, з вимогою про повернення коштів переплати за Договором у розмірі 110 274,00 грн, він звертався до відповідача з листом від 10.08.2023 № 2728, про що надані копії опису вкладення у 6110911009368, накладної Укрпошта № 6110911009368 від 15.08.2023 та фіскального чеку від 15.08.2023, та вимогою від 09.01.2025 № 19 в порядку ст. 530 ЦК України, про що надані копії опису вкладення у 6109939379502, накладної Укрпошта № 6109939379502 від 10.01.2025 та фіскального чеку від 10.01.2025.
Разом з тим, лист від 10.08.2023 № 2728 не є належним доказом звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення коштів, оскільки направлений на адресу: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2, тоді як у розділі 10 Договору, адресою ТОВ «Регіональна газова компанія» зазначена: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2, поверх 8, у зв'язку з чим твердження позивача про направлення вказаного листа за актуальною на той момент адресою реєстрації відповідача спростовуються наданими ним доказами.
З вимогою про повернення коштів від 09.01.2025 № 19 в порядку ст. 530 ЦК України, позивач звернувся до відповідача 10.01.2025 за адресою: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2, поверх 8.
Слід зазначити, що судом прийнято до уваги заперечення відповідача про відсутність доказів направлення вказаної вимоги на адресу відповідача: 03134, м. Київ, пр. Корольова Академіка, буд. 1, яка з 09.07.2024 зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте, саме відповідач відповідно до умов п. 9.3. Договору зобов'язувався своєчасно у письмовій формі повідомляти позивача про зміну його реквізитів, і у разі неповідомлення несе ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків, зокрема, в даному випадку направлення вимоги про повернення коштів на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Договорі.
Згідно інформації з офіціального сайту «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html щодо відстеження трекінгу № 6109939379502, поштове відправлення прибуло до відділення відповідача 13.01.2025 та підприємством зв'язку 27.01.2025 зазначено про неможливість вручення поштового відправлення № 6109939379502 відповідачу та повернення останнього позивачу через: закінчення встановленого терміну зберігання.
Відтак, в силу приписів ст.ст. 530 ЦК України, з урахуванням положень пп. 1.7. п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», відповідач зобов'язаний був повернути позивачу сплачені ним кошти до 03.02.2025 включно (27.01.2025 день пред'явлення вимоги + 7 днів).
Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного виконання. Доказів повернення позивачу грошових коштів у сумі 110 274,00 грн матеріали справи не містять. Доводи позивача та надані на їх підтвердження докази відповідачем не спростовані.
За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.
Частинами першою та другою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
При цьому, суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що спірні грошові кошти у розмірі 110 274,00 грн підлягають поверненню відповідачем позивачу, у зв'язку з чим позовні вимоги у зазначеній частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 18 870,98 грн інфляційних втрат за період вересень 2023 року - лютий 2025 року та 3% річних у розмірі 5 193,45 грн за період з 01.09.2023 по 25.03.2025, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунків, наведених у позовній заяві, позивач починає нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 01.09.2023 - перший день місяці наступного за місяцем в якому вперше висунуто вимогу про повернення котів, проте, як встановлено судом, вимога про повернення коштів переплати за Договором, викладена у листі від 10.08.2023 № 2728, не приймається як належний доказ звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення суми переплати, оскільки була надіслана на адресу відповідача: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2, тоді як адресою ТОВ «Регіональна газова компанія», визначену у Договорі, є: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2, поверх 8, у зв'язку з чим відповідач згідно вимоги про повернення коштів від 09.01.2025 № 19 зобов'язаний був повернути позивачу сплачені ним кошти до 03.02.2025 включно, а прострочення виконання грошового зобов'язання починається з 04.02.2025.
Приймаючи до уваги викладене, судом здійснено власний розрахунок 3% річних за період з 04.02.2025 по 25.03.2025 та інфляційних витрат за період з 04.02.2025 по 28.02.2025, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 453,18 грн та інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 882,19 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (сплачений позивачем з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8), відповідно до положень ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, позивачем у позовній заяві було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, складається із суми сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» (03134, м. Київ, пр. Корольова Академіка, буд. 1; ідентифікаційний код: 37401646) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (61109, Харківська обл., м.Харків, вул.Безлюдівська, буд. 1; ідентифікаційний код: 03359500) 111609 (сто одинадцять тисяч шістсот дев'ять) грн 37 коп., з яких: 110274 (сто десять тисяч двісті сімдесят чотири) грн 00 коп. основного боргу, 453 (чотириста п'ятдесят три) грн 18 коп. 3% річних та 882 (вісімсот вісімдесят дві) грн 19 коп. інфляційних втрат, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 012 (дві тисячі дванадцять) грн 55 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова