ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2025Справа № 910/8113/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
(01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А;
ідентифікаційний код: 03366500)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича"
(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 29;
ідентифікаційний код: 18093479)
про стягнення 73 341,33 грн.
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням умов Договору оренди №838-2 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 15.09.2021, у загальному розмірі 73 341,33 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/8113/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
21.07.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав необґрунтованості та недоведеності.
25.07.2025 позивачем подано відповідь на відзив.
25.07.2025 позивачем також подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В той же час, ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
З огляду на те, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, зокрема до неї додано докази направлення примірника такої заяви відповідачу, а також зважаючи на те, що вказана заява подана до суду до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду відповідну Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", у зв'язку з чим має місце нова ціна позову.
30.07.2025 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ожерелья Славутича» - орендарем, а також КП «Київжитлоспецексплуатація» (балансоутримувачем) було укладено договір оренди від 15.09.2021 №838-2 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності. Відповідно до договору № 832-2 передається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Ожерелья Славутича» (далі - відповідач) нежилі приміщення загальною площею 48.20 кв. м, в т. ч. 1 поверх - 5.30 кв. м, підвал - 42.90 кв.м згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину Договору оренди від 15.09.2021 №838-2 в будинку № 29/1 літер А на вул. Хрещатик у м. Києві.
Згідно п. 3.1 договору Орендна плата становить суму, визначену у підпункті 8.1 пункту 8 Змінюваних умов договору - 11 502,20 грн, без податку на додану вартість. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 3.2 Незмінюваних умов договору визначено, Якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди.
Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Відповідно до пункту 1.2 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні» нарахування орендної плати припинено з 24.02.2022 року, а пунктом 1.3.2 рішення Київської міської ради від 16.06.2024 № 925/8891 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» установлено, що на період з 01.01.2024 по 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва».
Відповідно до пункту 1 рішення Київської міської ради від 30.01.2025 № 21/10488 «Про особливості нарахування орендної плати за договорами оренди суб'єктам господарювання під час дії воєнного стану в Україні та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» було внесено зміни до рішення Київської міської ради від 30 березня 2022 року № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні», доповнивши рішення новим підпунктом 1.7.1 такого змісту:- на період з 01 березня 2025 року до 31 грудня 2025 року розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва; Згідно з п. 3.3 Незмінюваних умов договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує на рахунок КП «Київжитлоспецексплуатація» (далі - позивач) орендну плату щомісяця до 15 числа поточного місяця за поточний місяць, починаючи з дати підписання Акту приймання - передачі майна.
Відповідно до п. 9.2 Незмінюваних умов договору Орендар має можливість, забезпечену його власними або залученими фінансовими ресурсами, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до цього договору.
Строк дії договору - 5 років з дати набрання чинності цим договором (п. 11 змінюваних умов договору).
Так, 15.09.2021за актом приймання-передачі майна позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування згідно договору оренди № 838-2 від 15.09.2021 нежилі нежилі приміщення загальною площею 48.20 кв. м, в т. ч. 1 поверх - 5.30 кв. м, підвал - 42.90 кв.м у будинку, що перебуває на балансі у КП "Київжитлоспецексплутація", розташованому за адресою: № 29/1 літер А на вул. Хрещатик у м. Києві.
Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором. Відповідач в установлений Договором строк в період з 15.12.2024 по 30.04.25 не здійснив сплату на користь позивача орендної плати в сумі 52716,47 грн.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
За змістом ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідач користується орендованим майном, починаючи з вересня 2021 року, проте взяті на себе зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати виконував неналежним чином, зокрема, сплачував їх не у повному обсязі та з порушенням строку, встановленого п. 3.3. договору.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, згідно із п. 3.3 незмінюваних умов договору орендар сплачує оренду плату на рахунок балансоутримувача щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди за поточний місяць. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі майна.
При цьому, щодо розміру заборгованості ТОВ «Ожерелья Славутича» з орендної плати, судом враховано таке.
Відповідно до п. 19.11 рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 (зі змінами та доповненнями) "Про бюджет міста Києва на 2024 рік" установлено, що на період з 01.01.2024 до 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Згідно із п. 1.8. рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 (зі змінами та доповненнями) "Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва під час воєнного стану в Україні" розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить: з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 75% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
У відповідності до п. 1.7.1. рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 (зі змінами та доповненнями) "Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва під час воєнного стану в Україні" (в реакції рішення Київської міської ради від 30.01.2025 № 21/10488) на період з 01 березня 2025 року до 31 грудня 2025 розу розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної в договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Отже, судом встановлено, що у період за період з 08.01.2025 по 30.04.2025 включно заборгованість з орендної плати склала становить 52 716,47 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ТОВ «Ожерелья Славутича» порушило умови договору про оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 838-2 від 15.09.2021 та положення ст. 526 ЦК України, що має наслідком задоволення вимог КП "Київжитлоспецексплутація" про стягнення заборгованості у розмірі 52 716,47 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1659,23 грн., інфляційних витрат в сумі 2008,63 грн. грн та 3% річних у розмірі 427,83 грн, нарахованих за період з 11.12.2024 по 30.04.2025, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Балансоутримувачем.
Відповідно до п. 3.8. договору, на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Крім того, орендар згідно з п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні втрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, і суд визнає його арифметично вірним, таким чином ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.
Аргументи та заперечення відповідача суд розглянув та відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.
З огляду на вказані вище приписи законодавства та встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем умов договору щодо повного розрахунку за надані послуги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплутація" - задовольнити.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 29; ідентифікаційний код: 18093479) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплутація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51/А; ідентифікаційний код 03366500) 52 716,47 грн. - заборгованості, 1 659,23 грн. - пені, 427,83 грн. - 3% річних, 2 008,63 грн. - інфляційних втрат та 2 422,40 грн. - судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов