ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2025Справа № 910/12587/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши
заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі:
1) Київської міської державної (військової) адміністрації;
2) Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
про забезпечення позову
у справі за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі:
1) Київської міської державної (військової) адміністрації;
2) Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
до Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЦЕПТ ЛОГИСТИК ГРУП"
про скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, припинення права постійного користування земельною ділянкою та її повернення державі
Представники учасників процесу:
від прокуратури: Сімаченко А.О.
від позивача-1: не з'явився
від позивача-2: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Іванов О.В.
Заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської державної (військової) адміністрації, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України, відповідно до прохальної частини якої просить суд:
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:151:0004 площею 215,6506 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:151:0003 площею 14,5058 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги;
- припинити Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України право постійного користування земельною ділянкою площею 14,5058 га, якій наразі присвоєно кадастровий номер 8000000000:75:151:0003, що є частиною земельної ділянки, наданої в постійне користування Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 005064 від 09.04.2001, зобов'язавши повернути цю ділянку державі в особі Київської міської державної (військової) адміністрації.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним віднесенням спірних земельних ділянок водного фонду до категорії "Землі житлової та громадської забудови", а також нецільовим використанням земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:151:0003.
Разом із позовом Заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської державної (військової) адміністрації, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру подав заяву про забезпечення позову.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.10.2025 призначив розгляд заяви про забезпечення позову на 15.10.2025
Ухвалою від 13.10.2025 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/12587/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 13.11.2025, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЦЕПТ ЛОГИСТИК ГРУП".
15.10.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли пояснення щодо заяви про забезпечення позову.
15.10.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.
У судовому засіданні 15.10.2025 прокурор підтримав заяву про забезпечення позову, представник третьої особи заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову.
Інші учасники процесу в судове засідання 15.10.2025 не з'явились.
У судовому засіданні 15.10.2025 суд оголосив скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У заяві про забезпечення позову прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонити Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України та іншим особам, у тому числі державним кадастровим реєстраторам і державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо об'єднання/поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:151:0003 i 8000000000:75:151:0004, а також реєстрації будь-яких речових прав або обтяжень на ці ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно, права власності чи права постійного користування;
- заборонити Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України та іншим особам здійснювати будівельні й підготовчі роботи або будь-які інші дії, які можуть призвести до пошкодження земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:151:0003, зокрема, але не виключно, огороджувати, розорювати, проводити земляні роботи, роботи з підготовки будівельного майданчика і розчистку території, намив ґрунту чи піску, знищувати рослинний покрив будь-яким способом тощо.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Так, з огляду на вищевикладені норми процесуального законодавства метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Слід зазначити, що гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Так, у цій справі Заступником Генерального прокурора заявлено вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок 8000000000:75:151:0004 та 8000000000:75:151:0003 в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги та припинення Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України право постійного користування земельною ділянкою площею 14,5058 га, якій наразі присвоєно кадастровий номер 8000000000:75:151:0003, що є частиною земельної ділянки, наданої в постійне користування Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 005064 від 09.04.2001, зобов'язавши повернути цю ділянку державі в особі Київської міської державної (військової) адміністрації.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги та необхідність вжиття заходів забезпечення позову, прокурор зазначає, що у 1999 році Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України (далі - Інститут) надано в постійне користування земельну ділянку площею 240,85 га з кадастровим номером 8000000000:75:151:0001, яка майже повністю зайнята ставками для риборозведення, які забезпечують діяльність дослідного господарства "Нивка".
У 2001 році при реєстрації цієї ділянки в Державному земельному кадастрі їй протиправно не вказано категорію земель водогосподарського призначення, а лише зазначено вид використання - для обслуговування та експлуатації комплексу будівель і споруд Інституту та дослідного господарства "Нивка".
У 2006 році між Інститутом та ТОВ "НОВЕ МІСТО" (в подальшому замінено на ТОВ "АКЦЕПТ ЛОГИСТИК ГРУП") укладено договір часткової участі в будівництві житла малої та середньої поверховості, щодо будівництва на частині земельної ділянки орієнтовною площею 14 га.
Прокурор зазначає, що у порядку підготовки до спорудження котеджного містечка, ставки на згаданій ділянці повністю засипано, а територію вирівняно, що свідчить про використання Інститутом цієї земельної ділянки не за цільовим призначенням.
У 2021 році Інститут звернувся до Київської міської державної адміністрації з заявою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:151:0001.
У розробленій технічній документації із землеустрою за рахунок території, ставки на якій знищені, сформовано окрему земельну ділянку площею 14,5058 га (кадастровий номер 8000000000:75:151:0003). Другій ділянці площею 215,6506 га, ставки на якій збереглися, присвоєно кадастровий номер 8000000000:75:151:0004.
При реєстрації обох новоутворених ділянок в Державному земельному кадастрі вказано категорію "Землі житлової та громадської забудови", хоча первинна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:151:0001 до такої категорії не належала і уповноважений орган рішення про зміну цільового призначення не приймав.
Позов прокурора спрямований, зокрема, на скасування кадастрової реєстрації земельних ділянок з кадастровими 8000000000:75:151:0004 і 8000000000:75:151:0003 як земель житлової та громадської забудови, адже, на переконання прокурора, віднесення зайнятих ставками земель до такої категорії є незаконним та створює передумови для неправомірного будівництва.
При цьому, прокурор зазначає, що обов'язковою передумовою виконання судового рішення про скасування реєстрації ділянок в Державному земельному кадастрі є відсутність зареєстрованих щодо земельних ділянок речових прав або обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
На момент подання прокурором позову речові права на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:75:151:0003 і 8000000000:75:151:0004 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровані.
В той же час, за доводами прокурора, Інститут як постійний землекористувач може у будь-який момент здійснити державну реєстрацію права постійного користування зазначеними ділянками у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову. Зокрема, для такого виконання необхідним буде звернення з окремим позовом про припинення зареєстрованих речових прав. Крім того, виконання рішення буде унеможливленим у разі об'єднання або поділу земельних ділянок.
Також прокурор зазначає, що намір забудови земельної ділянки 8000000000:75:151:0003 виник на підставі договору від 27.02.2006 № 12-14/77 про часткову участь в будівництві житла малої та середньої поверховості на вул. Обухівській, 135 у Святошинському p-ні м. Києва. При цьому в Інституту є усі можливості продовжити будівництво, адже останній має дозвіл від 15.03.2012 № КВ 11412038443 на виконання будівельних робіт та розроблену проектну документацію на будівництво.
Прокурор наголошує, що враховуючи, що у 2001 році ділянка надана Інституту в постійне користування як земля водогосподарського призначення, до вирішення цієї справи важливим є її збереження у сучасному частково відновленому природному стані і недопущення подальшого проведення будівельних робіт.
Судом враховано, що статтею 136 ГПК України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Тобто, за замістом частини 2 статті 136 ГПК України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звертається позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.
Оцінивши наведені Заступником Генерального прокурора обґрунтування та представлені заявником документи, з огляду на наявні у Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України провомочності користування земельною ділянкою, існування реальної загрози забудови спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких Заступник Генерального прокурора звернувся до суду.
Заходи забезпечення позову, які заступник Генерального прокурора просить вжити у поданій заяві, стосуються земельних ділянок які є предметом спору у цій справі.
Як зазначено судом вище, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Зважаючи на наведені обставини, враховуючи наведені у позові мотивування щодо незаконності реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі як земель категорії "Землі житлової та громадської забудови", з огляду на наявність у Інституту права постійного користування, яке може бути зареєстроване у будь-який момент, з огляду на можливий поділ або об'єднання земельних ділянок, суд вважає обґрунтованими доводи заявника про те, що виправданим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову буде встановлення заборони Інституту та іншим особам, у тому числі державним кадастровим реєстраторам і державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо об'єднання / поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:151:0003 і 8000000000:75:151:0004, а також реєстрації будь-яких речових прав або обтяжень на ці ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно, права власності чи права постійного користування.
Також суд враховує, що Інститут має дозвіл від 15.03.2012 № КВ 11412038443 на виконання будівельних робіт, а тому в будь-який момент може здійснювати підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці 8000000000:75:151:0003, що може призвести до пошкодження земельної ділянки.
Подібної правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 06.06.2024 у справі № 910/17599/23.
Таким чином, способи забезпечення позову, які просить заявник, відповідає заходам забезпечення позову, встановленим у ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, предмету позову, принципам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, не порушують права та законні інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що обрані прокурором заходи забезпечення позову спрямовані на запобігання виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.
Крім того, немає підстав вважати, що застосування таких заходів призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки земельна ділянка залишається в користуванні відповідача, а обмеження застосовуються на певний час.
При цьому суд зауважує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Суд враховує, що одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Прокурор навів суду достатньо переконливе обґрунтування наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову та довів необхідність обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача на цьому етапі судового розгляду.
Водночас суд зазначає, що за змістом норм Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Щодо заперечень ТОВ "АКЦЕПТ ЛОГИСТИК ГРУП" та пояснень відповідача щодо забезпечення позову, то суд зазначає таке:
- під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується;
- як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- правові наслідки вжитих заходів забезпечення позову не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав відповідача та третьої особи, заходи забезпечення позову є тимчасовими, а їх дія пов'язана з перебуванням справи у провадженні суду;
- заборона відповідачу та іншим особам вчиняти дії щодо об'єднання / поділу земельних ділянок, реєстрації будь-яких речових прав, а також заборона здійснювати будівельні й підготовчі роботи або будь-які інші дії, які можуть призвести до пошкодження земельної ділянки не є тотожними із позовними вимогами про скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок з одночасним закриттям Поземельної книги та припинення права постійного користування із зобов'язанням повернути цю ділянку державі;
- інші доводи фактично стосуються вирішення справи по суті позовних вимог, а тому не можуть бути предметом розгляду під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Надавши оцінку наявним у матеріалам справи доказам відповідно до вимог ст.86 ГПК України, керуючись ст.136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Доцільність застосування зустрічного забезпечення під час розгляду судом заяви про забезпечення позову сторонами не обґрунтована.
За таких обставин, суд задовольняє заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської державної (військової) адміністрації, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про забезпечення позову.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 232, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської державної (військової) адміністрації, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про забезпечення позову задовольнити.
2. З метою забезпечення позову у справі №910/12587/25:
Заборонити Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України (03164, м. Київ, вул. Обухівська, буд.135, ідентифікаційний код 04372342) та іншим особам, у тому числі державним кадастровим реєстраторам і державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо об'єднання / поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:151:0003 і 8000000000:75:151:0004 (м. Київ, вул. Обухівська, буд.135), а також реєстрації будь-яких речових прав або обтяжень на ці ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно, права власності чи права постійного користування.
Заборонити Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України (03164, м. Київ, вул. Обухівська, буд.135, ідентифікаційний код 04372342) та іншим особам здійснювати будівельні й підготовчі роботи або будь-які інші дії, які можуть призвести до пошкодження земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:151:0003 (м. Київ, вул. Обухівська, буд.135), зокрема, але не виключно, огороджувати, розорювати, проводити земляні роботи, роботи з підготовки будівельного майданчика і розчистку території, намив ґрунту чи піску, знищувати рослинний покрив будь-яким способом тощо.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Стягувач: Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код 00034051)
Боржник: Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України (03164, м. Київ, вул. Обухівська, буд.135, ідентифікаційний код 04372342)
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення вказаної ухвали до виконання - до 15.10.2028.
Повний текст ухвали складено 20.10.2025.
Суддя С.О. Турчин