ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.10.2025Справа № 910/6950/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОВОЗ СЕРВІС"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 1162569,12 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Пригоцький В.Я.;
від відповідача - Муравський О.В.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОВОЗ СЕРВІС" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором №ПЗ/Т-24694/НЮ від 11.10.2024, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань вчасно та повністю оплатити надані йому послуги.
Ухвалою суду від 12.06.2025 відкрито провадження у справі №910/6950/25, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
19.06.2025 від відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у цій справі до моменту прийняття законного процесуального рішення Дарницьким управлінням поліції ГУ НП у м. Києві за кримінальним провадженням № 12025100020001793 від 06.05.2025.
23.06.2025 позивачем подано відповідь на відзив та заперечення проти заяви про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 24.06.2025 розгляд справи прийнято здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.08.2025.
Проте, підготовче судове засідання, яке було призначено на 11.08.2025 не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Сташківа Р.Б. на лікарняному.
Ухвалою суду від 18.08.2025 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 08.09.2025.
Ухвалою суду від 08.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06.10.2025, також у судовому засіданні 08.09.2025 було відмовлено у клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 06.10.2025 представник позивача вимоги позову підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між відповідачем як замовником та позивачем як виконавцем 11.10.2024 було укладено договір № ПЗ/ Т-24694/НЮ (далі - Договір) відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з ремонту обладнання крану КДЕ-163 (код за ДК 021:2015-50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки) (далі - Послуги), а Замовник - прийняти та оплатити надані послуги.
Даний договір укладено за результатами проведення відкритих торгів, оголошення № UA-2024-09-09-006600-а.
Обсяги та вартість послуг визначено у Додатку № 1 «Обсяги та вартість послуг з ремонту крану КДЕ-163», який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору вартість послуг визначається згідно Додатку № 1 «Обсяги та вартість послуг з ремонту крану КДЕ-163». Сума Договору складає 940000 грн, крім того ПДВ 20% - 188000 грн. Разом з ПДВ - 1128000 грн.
За умовами п. 4.3 Договору оплата здійснюється по факту надання послуг, шляхом перерахування виконавцю коштів на 45 (сорок п'ятий) календарний день з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг, за умови реєстрації виконавцем податкової накладної.
Пунктом 5.12 Договору передбачено, що після завершення надання послуг виконавець передає замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг у двох примірниках.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту надання позивачем відповідачу послуг за цим Договором, між сторонами було складено і підписано: акт №ОУ-0000012 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.12.2024 та окремо акт №1 приймання-передачі непридатних деталей та виробів в результаті виконання ремонту обладнання крану КДЕ-163 від 02.12.2024.
На виконання вимог Договору позивачем було зареєстровано податкову накладну №02122024 №1, згідно з актом №ОУ-0000012 від 02.12.2024, на підтвердження чого надано копію відповідної податкової накладної та квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Позивач зазначає, що відповідачем було порушено умови Договору, які полягають у несплаті наданих позивачем послуг, що стало підставою для звернення до суду з указаним позовом.
Відповідач не заперечує, що згідно з актом № ОУ-0000012 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.12.2024 позивачем надано відповідачу послуги у повному обсязі. Однак вказує, що в подальшому встановлено невідповідність обсягу наданих послуг фактично наданим послуг відповідачу. Враховуючи невідповідність обсягу наданих послуг регіональною філією «ПівденноЗахідна залізниця» АТ «Укрзалізниця» до Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві 17.04.2025 направлено заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення (вих. № Т-01-23/122). Дарницьким управління поліції ГУ НП у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020001793 від 06.05.2025 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення), що підтверджується витягом з ЄРДР від 06.05.2025.
Як пояснює відповідач, у подальшому заступником начальника локомотивного депо Дарниця регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» Артемом Сінчею, головним інженером Тарасом Ладигіним та директором ТОВ «Тепловоз Сервіс» в особі Оксани Колісник підписано Акт від 06.03.2025, яким встановлено, що роботи позивачем завершено (зворотні матеріали після виконання ремонту повернуто в повному обсязі), тобто позивачем було усунуто недоліки, передбачені Актом від 29.01.2025.
Відповідач стверджує, що після остаточного завершення робіт ТОВ «Тепловоз Сервіс», що підтверджується Актом від 06.03.2025, позивачем не було передано регіональній філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» письмового повідомлення про готовність до здачі наданих послуг та кінцевого Акту приймання-передачі наданих послуг.
Таким чином, відповідач вважає позовну вимогу про стягнення 1128000 грн за надані послуги такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не було реалізовано вимог, передбачених пп. 5.11, 5.12 Договору, а строк виплати за Договором не настав.
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у Позивача та Відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Факт надання позивачем відповідачу послуг за Договором на суму 1128000 грн підтверджується підписаним обома сторонами актом №ОУ-0000012 від 02.12.2024, у якому вказано, що сторони не мають претензій одна до одної.
Що ж стосується тверджень відповідача щодо невідповідності обсягу наданих послуг фактично наданим послуг відповідачу, то такі твердження спростовуються матеріалами справи.
З матеріалів справи слідує, що Київським регіональним управлінням Департаменту корпоративної безпеки 29.01.2025 проведено вибірковий моніторинг стану виконання умов Договору по локомотивному депо Дарниця регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», укладеним між АТ «Укрзалізниця» в особі начальника локомотивного депо Дарниця Карпенка С.М. та заступника начальника локомотивного депо Дарниця Могилевця Є.П, та ТОВ «Тепловоз Сервіс» в особі директора Колісник Оксани, з надання послуг з ремонту крану КДЕ-163 на суму 1128000 грн з ПДВ, про що складено відповідний Акт.
У вказаному Акті від 29.01.2025 зазначено інформацію щодо крану КДЕ-163 (інв.№3930410000469, заводський №3660) договір від 11.10.2024 № ПЗ/ Т-24694/НЮ: зворотні матеріали по п.п. 1.1, 1.2,1.6-1.9, 1.11, 1.12, 3.1-3.7, 4.2, 6 Додатку №1 до Договору у виробничому підрозділі «Локомотивне депо Дарниця» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» - відсутні.
Натомість, зауважень щодо наданих позивачем робіт за актом №ОУ-0000012 від 02.12.2024 немає.
У свою чергу, актом від 06.03.2025 про який зазначає відповідач, було підтверджено факт повернення позивачем відповідачу зворотні матеріали в повному обсязі.
Відповідач помилково ототожнює акт щодо повернення запчастин із актом виконаних робіт. Проте саме акт приймання-передачі робіт є головним доказом належного виконання Договору. Жодних зауважень до нього висловлено не було, а тому зобов'язання зі сторони позивача вважаються виконаними належним чином.
У матеріалах справи також наявний лист від 07.03.2025 №ППЗ ТЧ-9-01-02/314 виробничого підрозділу локомотивного депо Дарниця, у якому вказано, що претензій зі сторони виробничого підрозділу до виконання умов Договору та надання послуг позивачем немає. Разом з тим, юридична служба відхиляє заявлені вимоги щодо оплати послуг.
Крім того, позивачем було надіслано лист-запит вих.№ 087 від 09.06.2025 щодо технічного стану та експлуатації відремонтованої техніки, на який отримано відповідь листом від 18.06.2025 локомотивним депо Дарниця, в якій зазначено, що кран працює в задовільному режимі, зауваження по роботі крану відсутні.
Що ж стосується посилання відповідача на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020001793 від 06.05.2025 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення), то процес досудового розслідування сам по собі не доводить та не спростовує певні факти щодо вчинення правопорушень. Лише чинне рішення суду має законну силу.
У випадку, якщо судом за фактом заяви відповідача про кримінальне правопорушення буде встановлено факт завдання його працівниками шкоди відповідачу, то останній матиме право на відшкодування понесених збитків від винуватих осіб в окремому судовому порядку.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту виконання ним умов Договору щодо виконання робіт на суму 1128000 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже було вказано, за умовами п. п. 4.3 Договору оплата здійснюється по факту надання послуг, шляхом перерахування виконавцю коштів на 45 (сорок п'ятий) календарний день з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг, за умови реєстрації виконавцем податкової накладної.
Матеріали справи містять копії відповідного акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.12.2024, а також податкову накладну зареєстровану в ЄДРПН.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплатити вартість послуг у сумі 1128000 грн до 16.01.2025. Матеріали справи не містять доказів оплати спірної суми боргу ані на день подачі позву, ані на день ухвалення цього рішення, а отже вимоги позову в цій частині підлягають повному задоволенню.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 7.6 Договору сторони відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановили, що розмір відповідальності замовника за прострочення виконання грошового зобов'язання за цим договором становить 0,1 % річних від простроченої суми грошових зобовзань за цим договором.
Позивачем на суму боргу було нараховано 411 грн 02 коп. 0,1% річних, 34158 грн 10 коп. інфляційних втрат.
Розрахунок інфляційних втрат та 0,1 % річних, доданий позивачем до позову, судом перевірено і визнано обґрунтованим, а тому з відповідача підлягає стягнення наведених вище сум інфляційних втрат та 0,1% річних у повному обсязі.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ вул. Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОВОЗ СЕРВІС" (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 53, офіс 412; ідентифікаційний код 41711556) 1128000 (один мільйон сто двадцять вісім тисяч) грн боргу, 411 (чотириста одинадцять) грн 02 коп. 0,1% річних, 34158 (тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) грн 10 коп. інфляційних втрат, а також 17438 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять вісім) грн 54 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 21.10.2025.
Суддя Р.Б. Сташків