ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
м. Київ
16.10.2025Справа № 910/8905/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., дослідивши заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС з кредиторськими вимогами до боржника
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Протект Інжиніринг" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок, 8; ідентифікаційний код 39560464)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендор Компані" (02141, місто Київ, вулиця Руденко Лариси, будинок, 6а, офіс, 1; ідентифікаційний код 44192705)
про банкрутство
Представники: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Протект Інжиніринг" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендор Компані" у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначити на 14.08.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 відкладено підготовче засідання на 04.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 відкрито провадження у справі № 910/8905/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендор Компані"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Протект Інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендор Компані" в розмірі 2 437 304, 00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича. Попереднє засідання суду призначено на 13.11.2025.
08.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС з кредиторськими вимогами до боржника, на суму 190 919, 35 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника; перелік документів, які додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Судовий збір згідно ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.
Відтак, при зверненні із заявою з кредиторськими вимогами до боржника, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС повинен був бути сплачений судовий збір в сумі 6 056, 00 грн.
Натомість, судом встановлено, що Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до поданої заяви не надано доказів сплати судового збору.
В той час, у поданій заяві кредитор просив суд відстрочити сплату судового збору, оскільки Головне управління ДПС у м. Києві є бюджетною установою та порядок звернення до головного розпорядника бюджетними коштами та направлення, останнім, платіжного призначення є триваючим процесом.
Так, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Суд вважає за доцільне вказати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб'єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.
Отже, приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду у справах № 910/12806/15 від 02.12.2015, № 911/1372/15 від 25.12.2015.
Крім того, суд звертає увагу, що у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.
Таким чином, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, заявник повинен вказати конкретну дату, до якої він просить відстрочити сплату судового збору, та у випадку задоволення судом клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд повинен зазначити в ухвалі (про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, тощо) конкретний строк, до якої заявник повинен сплатити судовий збір, та такий строк не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви, з огляду на що суд вважає клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору до розгляду заяви по суті необґрунтованим.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочки сплати судового збору.
При цьому, суд вказує, що заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.
У свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
З огляду на викладене вище, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про недоведеність заявником обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а відтак, вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Також, судом встановлено, що Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС не зазначило інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника.
Згідно ч. 1 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогами цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення без руху суд повідомляє заявнику про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Таким чином, подана кредитором - Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС не відповідає вимогам ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд м. Києва
1. Заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС з кредиторськими вимогами до боржника на суму 190 919, 35 грн - залишити без руху.
2. Встановити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви з кредиторськими вимогами до боржника, шляхом надання інформації про заінтересованість кредитора стосовно боржника та надання доказів сплати судового збору в сумі 6 056, 00 грн.
3. Копію ухвали направити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС.
Ухвала набрала законної сили 16.10.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій СТАСЮК