ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2025Справа № 910/6995/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Департаменту патрульної поліції
до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
про стягнення 72043,36 грн
Без виклику представників сторін
Департамент патрульної поліції звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 72043,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 29.10.2023 в м. Одеса, по вул. Рішельєвській/Успенській відбулась ДТП за участі транспортних засобів «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Позивач зазначає, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30.11.2023 у справі №522/22063/23, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14.05.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Також, позивач зазначає, що постановою Одеського апеляційного суду у справі №522/22062/23 від 13.03.2024 постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2023 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП скасовано, провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Позивач вказує на те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП не встановлено. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» згідно полісу №АТ/4275944, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в частині різниці грошових сум визначених висновками експертного дослідження №ЕД-19/116-24/24601-АВ, №ЕД-19/116-24/20636-АВ та виплачених відповідачем, а саме у розмірі 72043,36 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, вказавши, така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Також, відповідач зазначив, що суд при розгляді справи, не позбавлений та не обмежений у праві самостійно, в рамках розгляду даного виду спору та при наявності відповідних документальних доказів, встановити наявність /відсутність вини в діях, в даному випадку водія. Відповідач вказує на те, що дорожньо-транспортна подія, яка відбулася 29.10.2023 сталася з вини обох водіїв та послався на п.36.3. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, відповідач зазначив, що згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/116-24/24601-АВ від 28.11.2024 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Skoda Rapid», номерний знак НОМЕР_2 , визначається такою, що дорівнює його ринковій вартості на момент пошкодження та становить 362253,61 грн, оскільки відновлення транспортного засобу є економічно недоцільним. Так, відповідач вказує на те, що належаною суму страхового відшкодування, яка підлягала виплаті позивачу є 84547,85 грн із розрахунку 362252,61 грн (вартість транспортного засобу до ДТП) - 190656,91 грн (вартість транспортного засобу після ДТП) - 2500 грн (франшиза) = 169095,70/2 (оскільки обопільна вина). При цьому, відповідач зазначає, що ним 22.04.2024 було сплачено позивачу 99552,34 грн, що підтверджується платіжною інструкціє №22665.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30.11.2023 у справі №522/22063/23 (провадження №3/522/13024/23) встановлено, що 29.10.2023 о 12 год. 47 хв., громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Рішельєвській/вул. Успенській, наближаючись до вказаного перехрестя, був неуважним, створив перешкоду для руху, не надав дорогу, не забезпечив безперешкодний проїзд транспортному засобу «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_2 , який наближався до вказаного перехрестя по вул. Успенській та рухався з увімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору з увімкненим звуковим сигналом, в результаті чого скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 3.2 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
У вказаній постанові, суд також зазначив, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення вимог пункту 3.2 Правил дорожнього руху, які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30.11.2023 у справі №522/22063/23 (провадження №3/522/13024/23), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14.05.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Таким чином, враховуючи, що вищезазначеною постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30.11.2023 у справі №522/22063/23 (провадження №3/522/13024/23), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14.05.2024 та набрала законної сили, встановлено наявність вини ОСОБА_1 у скоєному 29.10.2023 ДТП, суд вважає, що доведення вини останнього не потребують повторного доказування відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2023 у справі №522/22062/23 (провадження №3/522/13023/23), встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.10.2023 серії ААД № 648322, 29.10.2023 о 12:47 в м. Одеса, перехрестя вул. Рішельєвська та вул. Успенська, на регульованому перехресті, водій ОСОБА_2 керуючи т/з Skoda Rapid, н.з. НОМЕР_3 , виконуючи невідкладне службове завдання при ввімкнених спеціальних звукових сигналах: проблисковими маячками синього та червоного кольорів, відступаючи від вимог пп. е) п. 8.7.3. Правил дорожнього руху на регульованому перехресті не забезпечив безпеку дорожнього руху, внаслідок чого сталося зіткнення з т/з Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено вимоги п. 3.1 Правил дорожнього руху.
Вказаною постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2023 у справі №522/22062/23 (провадження №3/522/13023/23) провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 13.03.2024 у справі №522/22062/23 постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2023 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП скасовано. Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Частинами 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, в першу чергу необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, відтак цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Суд зазначає, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
При цьому, суд при розгляді справи, не позбавлений та не обмежений у праві самостійно, в рамках розгляду даного виду спору та при наявності відповідних документальних доказів, встановити наявність /відсутність вини в діях, в даному випадку водія.
В постанові Одеського апеляційного суду від 13.03.2024 у справі №522/22062/23, судом було встановлено та зазначено, зокрема: «Відповідно до п. 2.3. б ПДР України передбачено, що водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно пункту 1.10 ПДР України перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
З матеріалів справи вбачається, що перехрестя вулиць Рішельєвська, Успенська є регульованим перехрестям.
Згідно п.п. 16.1 ПДР України, перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора чи регулювальника, вважається регульованим. На такому перехресті знаки пріоритету не діють.
Однак, відповідно до п. 3.1 ПДР України водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та п. 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений. Право відступати від вимог ПДР України надається водіям оперативних транспортних засобів за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 3.1 ПДР України під безпекою дорожнього руху необхідно розуміти такий рівень безпеки, який дозволяє водіям інших транспортних засобів виконати вимоги п. 3.2 ПДР України, щодо надання дороги і забезпечення безперешкодного проїзду зазначеного транспортного засобу.
Так, з відеозапису вбачається, що водій транспортного засобу «Skoda Rapid» наближаючись до перехрестя вул. Рішельєвської кут вул. Успенської, розуміючи що їде на заборонений сигнал світлофору для забезпечення безпеки дорожнього руху, надав декілька разів переривчастий спеціальний звуковий сигнал, однак не врахував того, що вулиця яку він має перетнути (Рішельєвська) має чотири полоси для руху автомобілів. Дві полоси на яких рухалися транспортні засоби змогли побачити та почути, що їде патрульний автомобіль, оскільки на той час їм тільки загорілося дозволене зелене світло світлофору.
Однак, для того, щоб маневр ОСОБА_2 був безпечним, звуковий сигнал потрібно було повторити і на середині проїзної частини, оскільки автомобіль під керуванням ОСОБА_1 тільки під'їжджав до перехрестя на свій дозволений зелений сигнал світлофору, та не чув спец сигналу, який працівники поліції надавали, коли тільки до даного перехрестя наближались.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що їх патрульний автомобіль не обладнаний спеціальним звуковим сигналом типу «сирена», тому задля забезпечення безпеки дорожнього руху користувалися спеціальним переривчастим звуковим сигналом.
Водій ОСОБА_2 , як водій оперативного транспортного засобу, який виконував невідкладне службове завдання, мав право відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та п. 28.1 Правил дорожнього руху за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху.
Однак, в порушення вказаного, ОСОБА_2 не в повній мірі було забезпечено безпеку дорожнього руху.
Відповідно до п. 3.2 ПДР у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.
Спеціальні світлові сигнальні пристрої на оперативних транспортних засобах вмикаються у разі виконання водіями таких транспортних засобів невідкладних службових завдань, у результаті яких можуть виникнути ситуації, що вимагають відхилення від вимог розмітки, знаків або правил проїзду перехресть, у таких ситуаціях водії оперативних транспортних засобів зобов'язані переконатися в безпечності виконуваного ними маневру.
ОСОБА_2 не в повній мірі переконався, що його маневр буде безпечним для всіх учасників дорожнього руху, не вжив заходів, щодо надання додаткових переривчастих спеціальних звукових сигналів.».
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також, відповідачем до матеріалів справи додано відповідь від Національної поліції України №3023303554096977, згідно якої правопорушниками (винуватцями ДТП) визначено водія автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 (1-й винуватець ДТП) та водія автомобіля «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 (2-й винуватець ДТП). Власником автомобіля «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_2 є Департамент патрульної поліції.
Як встановлено судами у справі №522/22062/23, ОСОБА_2 є працівником Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Отже, з огляду на встановлені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ДТП, яка відбулась 29.10.2023 сталася також з вини водія «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) ОСОБА_2 , так само як і з вини водія «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 .
Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку експертного дослідження №ЕД-19/116-24/24601-АВ від 28.11.2024 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_2 визначається такою, що дорівнює його ринковій вартості на момент пошкодження та становить 362252,61 грн, оскільки відновлення транспортного засобу є економічно недоцільним.
Згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/116-24/20636-АВ від 24.10.2024 вартість автомобіля «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням пошкоджень отриманих у ДТП від 29.10.2023 становить 190656,91 грн.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції чинні на момент ДТП) транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно п.36.3 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Крім того, відповідно до пункту 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до наявного в матеріалах справи полісу №АТ/4275944 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи становить 2500 грн.
Отже, оскільки в розумінні ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) вважається фізично знищеним, враховуючи встановлену судами вину водія «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) ОСОБА_2 та водія «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 у ДТП 29.10.2023, суд приходить до висновку, що вірною та належною сумою страхового відшкодування на користь позивача є 83297,85 грн із розрахунку:
· 362252,61 грн (вартість транспортного засобу до ДТП) - 190656,91 грн (вартість транспортного засобу після ДТП) = 171595,70 грн;
· 171595,70 / 2 грн (п.36.3 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») = 85797,85;
· 85797,85 грн - 2500 грн (франшизи) = 83297,85 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 22.04.2024 на користь позивача було сплачено страхове відшкодування на суму 99552,34 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №22665 від 22.04.2024.
Вказана оплата не заперечується й самим позивачем.
Відтак, враховуючи вищевикладене в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 20.10.2025
Суддя Я.В. Маринченко