ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20.10.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/676/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., розглянувши заяву ТОВ "Прикарпатенерготрейд" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вх.№15879/25 від 30.09.2025 у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Калініченко Ольги Андріївни
про стягнення заборгованості за договором в сумі 555 043 грн 81 коп.
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Калініченко Ольги Андріївни про стягнення заборгованості в сумі 555043 грн 81 коп., з яких: 503145 грн 57 коп. заборгованість за спожиту електричну енергію; 38874 грн 27 коп. - пеня; 3795 грн 45 коп. - 3% річних, 9228 грн 52 коп. - інфляційні втрати.
Вирішення судом процесуальних питань.
30.09.2025 суд ухвалив рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" до Фізичної особи-підприємця Калініченко Ольги Андріївни про стягнення заборгованості за договором в сумі 555 043 грн 81 коп.
30.09.2025 ТОВ "Прикарпатенерготрейд" подало заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вх.№15879/25 від 30.09.2025 з долученням доказів понесення таких витрат.
Відповідно до ч.3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд заяви ТОВ "Прикарпатенерготрейд" без повідомлення учасників справи.
20.10.2025 суд ухвалив додаткове рішення.
Позиція позивача.
Подана заява мотивована тим, що через неправомірні дії відповідача позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав, внаслідок чого поніс витрати пов"язані з наданням професійної правничої допомоги. Зазначив, що вартість таких витрат становить 21 000 грн. В підтвердження понесених витрат подав Договір про надання професійної правничої допомоги №2025/19 від 03.01.2025, Акт приймання - передачі послуг від 26.06.2025 та платіжну інструкцію №177363 від 26 червня 2025 року.
Позиція відповідача.
Відповідач заперечення щодо поданої заяви не подав.
Обставини справи, оцінювання доказів.
03.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (Клієнт) з однієї сторони та Адвокат - Мороз Оксана Михайлівна, яка діє на підставі Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ІФ № 001600 від 16.08.2019 року та здійснює незалежну професійну діяльність згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.06.2018 (Адвокат) уклали договір про надання професійної правничої допомоги №2025/19.
Відповідно до п.1.1. договору, Адвокат зобов'язується надавати Клієнту необхідну професійну правничу допомогу під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, пов'язаного з діяльністю Клієнта та його посадових осіб.
Згідно з п. 4.1. договору, представництво та захист прав та законних інтересів Клієнта, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського, адміністративного, кримінального провадження та провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язаного з діяльністю Клієнта, відповідно до умов цього Договору, здійснюється на платній основі.
Сторони погодили, що винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту у судових справах обчислюється у фіксованому розмірі та зазначається в Актах приймання-передачі наданих послуг (4.2. договору).
Розмір, вартість та порядок розрахунків за надані Адвокатом послуги відповідно до умов цього Договору підтверджується погодженими сторонами Актами приймання-передачі наданих послуг. Клієнт перераховує Адвокату кошти згідно суми, обумовленої в Акті приймання-передачі наданих послуг (4.2. договору).
Відповідно до п.7.1. договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2025 року, але у будь-якому разі до повного та належного його виконання.
На виконання умов договору Адвокат надав послуги з представництва інтересів позивача у суді, що підтверджується Актом приймання - передачі послуг від 26.06.2025 на суму 21000 грн 00 коп., а позивач оплатив такі послуги, що підтверджується платіжною інструкцією №177363 від 26 червня 2025 року.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Згідно зі ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Разом з тим, згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Висновок суду.
При визначені розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суд взяв до уваги ту обставину, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які належать дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що критеріям співмірності та розумності їх розміру, відповідають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн 00 коп., які відповідно до приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України належить покласти на відповідача.
Керуючись статтями 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
частково задовольнити заяву ТОВ "Прикарпатенерготрейд" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вх.№15879/25 від 30.09.2025.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Калініченко Ольги Андріївни, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", вул. Надрічна, буд. 4 "Б", м. Івано-Франківськ, 76019 (код 42129720, рахунок UA) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 000 (одинадцять тисяч) покласти на позивача.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строк, визначений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне додаткове рішення складено 20.10.2025
Суддя Т. В. Максимів