Ухвала від 16.10.2025 по справі 909/1056/15

Справа № 909/1056/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.10.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І., секретар судового засідання Клапків Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт"

Приватного підприємства "Вестхім"

до Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш"

про визнання банкрутом,-

за участі:

арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е.,

від кредитора ПП "Вестхім": Хоптій М.В., Пукіш Н.М.

від кредитора ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт"- Хоптій М.В.,

керуючого санацією Савчука О.Є.,

від кредитора ГУ ДПС в Івано-Франківській області Гаврилець О.Б., Харук В.І.,

інші учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились

встановив:

в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває на стадії санації справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш".

01.10.2025 року через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства "Вестхім" надійшла заява (вх.8466) про застосування заходів процесуального примусу та винесення окремої ухвали на арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е.

Подана заява обґрунтована тим, що на думку ПП "Вестхім" арбітражний керуючий Дерябкін О.Е. умисно не виконує ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2025 та від 23.08.2025, в частині передачі керуючому санацією Савчуку О.Є. бухгалтерської та іншої документації боржника, у тому числі цивільно-правові угоди, печатки і штампи, матеріальні та всі інші цінності. Заявник вважає за необхідне застосувати заходи примусу до арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е., винесення окремої ухвали на Дерябкіна О.Е. та направлення її до Міністерства юстиції України.

01.10.2025 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства "Вестхім" надійшла заява про роз"яснення ухвали від 14.08.2025 року (вх. 8469/25).

Подана заява обгрунтована незгодою заявника щодо відмови судом у задоволенні клопотання ПП “Вестхім» в частині проведення інвентаризації майна ТОВ «Пресмаш-ІФ 2021», також заявник просить суд роз"яснити яка частина конкурсних вимог кредиторів погашена; роз'яснити ПП «Вестхім» чому ухвала суду від 14.08.2025 року не є обов'язковою та скільки разів суд буде продовжувати терміни для передачі документів та не вживати заходів передбачених ст.246 ГПК України (окрема ухвала). Крім того, заявник просить суд роз'яснити частину 7 ст. 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чи мають право перебувати на одному підприємстві ВАТ «Пресмаш» та ТОВ «Пресмаш-ІФ 2021», яке створено з метою заміщення активів та погашення боргів ВАТ «Пресмаш» (ухвала суду від 21.09.2022 року), як керівники підприємства банкрута-два різних арбітражних керуючих - Савчук О. Є. та Дерябкін О. Е.

Ухвалою Господарського суду від 06.10.2025 року заяву представника ПП "Вестхім" про застосування заходів примусу та винесення окремої ухвали на арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. та заяву про роз"яснення ухвали від 14.08.2025 року призначено до розгляду у судовому засіданні 16.10.2025

У судовому засіданні представник ПП "Вестхім" підтримав подані заяви. Арбітражний керуючий Дерябкін О.Е. вказав, що ним частково виконано вимоги ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2025 та з посиланням на великий об"єм документації, з урахуванням, що всі документи передаються на підставі описів та мають бути прошиті та пронумеровані, зазначив про готовність передати документи. У судовому засіданні арбітражний керуючий Дерябкін О.Е. та керуючий санацією Савчук О.Є. узгодили дату передачі - 24.10.2025.

Розглянувши клопотання ПП "Вестхім" про застосування судом заходів процесуального примусу, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Згідно із частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За приписами частин 2, 3 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 131 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; ненадання копії відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк.

Частиною 3 статті 135 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника. Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 132 Господарського процесуального кодексу України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

Разом із тим, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що застосування заходів процесуального примусу є правом, а не обов'язком суду.

Враховуючи вищевикладене, станом на дату проведення судового засідання, суд не вбачає достатніх та вагомих підстав для застосування до арбітражного керуючого Дерябкіна О. Е. заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши клопотання ПП "Вестхім" про постановлення окремої ухвали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

Окрема ухвала суду у розумінні положень ст. 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов'язку яких відноситься усунення виявлених порушень.

При винесенні окремої ухвали слід враховувати, що вказівки стосовно усунення порушень законності чи недоліків у діяльності підприємств і організацій не повинні виходити за межі компетенції господарського суду.

При цьому, вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду та є його правом, а не обов'язком, яке суд може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору порушення певним органом чи особою вимог законодавства. (відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 913/768/21, від 01.04.2022 у справі №905/1926/18 та ухвалах від 11.10.2023 у справі №916/495/22 та від 24.05.2023 у справі №910/5241/20). Отже, право суду постановити окрему ухвалу є самостійним і не залежить від волевиявлення учасника судового процесу.

До того ж, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін.

Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено винесення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі; судом самостійно встановлюється наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені ст. 246 ГПК України.

Постановлення окремої ухвали є прерогативою суду в разі виявлення судом порушень сторонами законодавства або виявлення недоліків в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб.

Відтак, дослідивши матеріали справи, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ПП "Вестхім" про винесення окремої ухвали.

Розглянувши заяву про роз"яснення ухвали від 14.08.2025 року суд дійшов наступних висновків.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Виходячи із змісту наведеної норми, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Аналогічні висновки викладено Касаційним господарським судом у постанові від 01.10.2018 по справі № 14/5026/355/2012.

Частиною 2 ст. 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають ті рішення, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 4 ст. 245 ГПК України про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Подібна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19, постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 911/2581/14.

Суд вважає що в даному випадку ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2025 у справі про банкрутство № 909/69/22 за своєю правовою природою не належить до судового рішення, що підлягає виконанню у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ПП "Вестхім" про роз'яснення судового рішення у справі про банкрутство ВАТ "Пресмаш" - ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2025 за наслідками судового засідання у справі № 909/1056/15.

Керуючись ст. 135, 232, 233, 234, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд -

постановив:

відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Вестхім"(вх. 8466 від 01.10.2025) про застосування заходів процесуального примусу та винесення окремої ухвали на арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е.

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Вестхім" про роз"яснення ухвали від 14.08.2025 року (вх. 8469/25 від 01.10.2025).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України.

Повну ухвалу складено 21.10.2025.

Суддя Гула У.І.