номер провадження справи 19/165/25
21.10.2025 Справа № 908/3008/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши клопотання ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» про зупинення провадження у справі
за позовом заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі
позивача : Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, п-т. Соборний, буд. 164, ідентифікаційний код 02143429)
до відповідача 1: Комунального закладу “Вільнянська спеціальна спеціальна загальноосвітня школа-інтернет» (70005, Запорізька обл., Вільнянський р-н., с. Павлівське, вул. Степова, буд. 2г, ідентифікаційний код 20516295)
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, бу.35, ідентифікаційний код 420832 заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів
без участі представників сторін
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 3301/08-07/25 від 26.09.2025) заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації до відповідача 1- Комунального закладу “Вільнянська спеціальна спеціальна загальноосвітня школа-інтернет», відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» про:
- визнання недійсною додаткову угоду №3 від 01.02.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №60_162 від 13.01.2021;
- визнання недійсною додаткову угоду №4 від 24.02.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №60_162 від 13.01.2021
- визнання недійсною додаткову угоду №5 від 18.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №60_162 від 13.01.2021,
- визнання недійсною додаткову угоду №6 від 23.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №60_162 від 13.01.2021,
- визнання недійсною додаткову угоду №7 від 27.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №60_162 від 13.01.2021,
- визнання недійсною додаткову угоду №8 від 29.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №60_162 від 13.01.2021,
- визнання недійсною додаткову угоду №9 від 26.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №60_162 від 13.01.2021,
- визнання недійсною додаткову угоду №10 від 30.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №60_162 від 13.01.2021,
- стягнення з ТОВ “Запоріжжяелектропостачання» на користь Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації кошти в сумі 179 844,88 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 26.09.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3008/25 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 30.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3008/25, присвоєно справі номер провадження 19/165/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
15.10.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» через підсистему “Еектронний суд» надійшла заява (вх.21041/08-08/25 від 16.10.2025) про продовження строку для подання відзиву на позову заяву.
Ухвалою суду від 17.10.2025 задоволено заяву ТОВ “Запоріжжяелектропостачання» про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, продовжено ТОВ “Запоріжжяелектропостачання» строк для подання відзиву у справі №908/3008/25 до 22 жовтня 2025 року включно.
15.10.2025 від Комунального закладу “Вільнянська спеціальна спеціальна загальноосвітня школа-інтернет» до суду надійшов відзив на пощовну заяву, відповідач протии позову заперечує.
Також до суду від ТОВ «Запоріжелектропостачання» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначив наступне.
У справі № 920/19/24 вирішується спір у подібних правовідносинах, а саме про можливість зміни істотних умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, при зміні ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, яка перебуває на розгляді в касаційному суді, що, на думку відповідача, є підставою для зупинення провадження у справі № 908/3008/25 до закінчення перегляду справи № 920/19/24 Верховним Судом.
При цьому, 29 січня 2025 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 920/19/24 справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22. Підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є: - зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції із змінами, внесеними Законом №1530-IX від 03.06.2021; - порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі": Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
04 квітня 2025 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду прийнято до розгляду справу № 920/19/24.
Розглянувши заявлене клопотання та матеріали справи, суд встановив наступне.
Предметом спору в даній справі є вимоги заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод до договору №60_162 від 13.01.2021 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу,
укладеного Комунальним закладом “Вільнянська спеціальна спеціальна загальноосвітня школа-інтернет» та ТОВ “Запоріжжяелектропостачання» та стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 179 844,88 грн, в наслідок підвищення цін за кВт.год.
Позовні вимоги обґрунтовані порушеннями з боку відповідача законодавства при укладанні додаткових угод до договору та збільшенні ціни за електроенергію, а саме підвищення ціни за кВт.год. за відсутності обґрунтування коливання ціни такого товару на ринку в порушення умов договору та Закону України «Про публічні закупівлі».
В обґрунтування позовних вимог позивач також посилався на практику Верховного Суду у подібних справах та наводив висновки суду, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Дана норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.
Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Верховний Суд у постанові від 18.06.2021р. у справі № 927/491/19 дійшов висновку, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Отже право сторін договору збільшити ціну товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку можливе за наявності двох умов: 1 - така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 2 - збільшення ціни не більше 10 відсотків від ціни зазначеної в договорі. При цьому коливання ціни на ринку повинно бути належним чином обґрунтоване та підтверджене відповідними доказами.
Позивач зазначає, що додаткові угоди №№ 3 -10 укладені з перевищенням ціни більше ніж на 10 відсотків, що є порушенням умов Договору та п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про державні закупівлі», а тому наявні підстави для визнання додаткових угод до договору, укладених з порушенням законодавства про закупівлі, недійсним з підстав, відповідно до ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн.
У вказаній ухвалі колегія суддів дійшла висновку про необхідність відступити (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору).
« 94. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.
>
96. У цьому випадку підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є:
- зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції із змінами, внесеними Законом №1530-IX від 03.06.2021;
- порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі": Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.».
04 квітня 2025 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду прийнято до розгляду справу № 920/19/24.
Відтак Верховним Судом встановлено наявність підстав для передачі справи №920/219/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв'язку з можливістю відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору).
Із загального змісту судових рішень по справі №920/19/24 та №922/2321/22 вбачається, що ці справи є подібними до справи №908/3008/25 за суб'єктним складом спірних правовідносин, предметом спору та правовим регулюванням спірних правовідносин.
Обставини справи №920/19/24 та №908/3008/25 є подібними, тож правові висновки Верховного Суду, які будуть викладені Великою Палатою за результатом розгляду означеної справи, підлягатимуть застосуванню при розгляді справи №908/3008/25.
Пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Частиною 4 ст. 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, оскільки висновок щодо правозастосування положення п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» України буде викладений Верховним Судом за результатами перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №920/19/24, Господарський суд Запорізької області дійшов висновку про необхідність зупинити провадження у справі №908/3008/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №920/2167/24 Великою Палатою Верховного Суду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.
При цьому зупинення провадження у справі №908/3008/25 є цілком виправданим, оскільки врахування висновків Верховного Суду сприятиме ухваленню судом за результатом вирішення спору у даній справі законного і обґрунтованого судового рішення, з дотриманням завдань та основних засад господарського судочинства.
Керуючись ст. ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зупинити провадження у справі №908/3008/25 за позовом заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації до відповідача 1- Комунального закладу “Вільнянська спеціальна спеціальна загальноосвітня школа-інтернет», відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» про визнання недійсними додаткових угод №3-10 до договору про постачання електричної енергії споживачу №60_162 від 13.01.2021, стягнення з ТОВ “Запоріжжяелектропостачання» на користь Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації кошти в сумі 179 844,88 грн до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Відповідно до ст.ст. 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Суддя І.В. Давиденко