номер провадження справи 19/86/25
08.10.2025 Справа № 908/1869/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Управління поліції охорони в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Габдрахманова, 1, ідентифікаційний код 40109000)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 11а, каб.8, ідентифікаційний код 40308189)
про стягнення 3 639 975,60 грн.
Представники сторін
Від позивача : не з'явився
Від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 2030/08-07/25 від 18.06.2025) Управління поліції охорони в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» про стягнення 3 639 975,60 грн за непоставлений товар за Договором купівлі-продажу товарів № 6605 від 19.12.2024.
Позов обґрунтовано приписами ст.ст. 16, 22, 526, 527, 530, 611, 612, 615, 655,662-665, 667, 668, 670, 712 ЦК України та мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань з відпуску паливно-мастильних матеріалів, за попередньо оплаченими стягувачем, однак непогашеними боржником скретч-картами (талони) на бензину А-95 та дизпалива на суму 3 639 975,60 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025, справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1869/25 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1869/25, присвоєно справі номер провадження 19/86/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 09.07.2025, 11-40.
В зв'язку з перебуванням судді Давиденко І.В. 09.07.2025 на лікарняному, судове засідання перенесено на 12.08.2025,16-10.
Ухвалою суду від 12.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання призначено на 17.09.2025.
12.09.2025 від представника Управління поліції охорони в Кіровоградській області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про проведення судового засідання за відсутністю представника позивача, відповідно до якої зазначає, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 17.09.2025 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено н 08.10.2025.
До матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа - ухвали суду про відкриття провадження у справі №908/1869/25 від 23.06.2025, до електронного кабінету відповідача 23.06.2025, 20:14.
Судом встановлено, що в установлений ухвалою суду строк, відзив до суду не надійшов.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося в зв'язку з неявкою сторін.
В засіданні суду здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору.
У судовому засіданні 08.10.2025, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами.
Дослідивши докази, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, прийнятно рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
19.12.2024 між Управлінням поліції охорони в Кіровоградській області (далі -позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (далі - відповідач, постачальник) укладено Договір купівлі-продажу товарів № 6605.
Пунктами 1.1-1.2. Договору встановлено, що продавець зобов'язується поставити покупцеві товар,зазначений у цьому Договорі ( ДК 021:2015:09130000-9 нафта і дистеляти)- Бенщин А-95 60 000 літрів за ціною 55.91 грн за літр, дизельне паливо 10 000 літрів за ціною 52,75 грн за літр, всього 3 882 100,00 грн з ПДВ, а покупець - прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, вказаних у цьому Договорі та додатках (додаткових угодах) до нього. Продавець зобов'язується забезпечити збереження придбаного покупцем у продавця товару, а покупець зобов'язується своєчасно отримати товар зі зберігання згідно умов вказаних у Договорів та додатках (додаткових угодах) до нього.
Згідно з п.4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем суми згідно наданого продавцем рахунку на оплату товару та підписаної сторонами видаткової накладної.
Строк (термін) поставки(передачі) Товарів :впродовж одного дня з дати направлення заявки покупця на електронну адресу постачальника.
Відповідно до п.5.3. Договору, продавець зобов'язаний забезпечити зберігання придбаного покупцем товару протягом 365 календарних днів з дати поставки (далі- строк зберігання). Видача товару зі зберігання здійснюється на АЗС (автозаправні станції) згідно переліку АЗС, який доводиться до відома покупця шліхом розміщення та оновлення (змінюється в односторонньому порядку) продавцем на ВЕБ-саті продавця або шляхом надання покупцю в письмовій формі актуального переліку, чинного на дату вимоги.
Пунктом 5.5 Договору визначено, що для отримання товарів зі зберігання, покупець зобов'язаний пред'явити відповідні документи, технічні засоби, що підтверджують право на отримання товару. Умови отримання/пред'явлення покупцем вказаних документів, технічних засобів, що підтверджують право покупця на отримання товару зі зберігання, умови видачі/припинення видачі товарів зі зберігання узгоджується сторонами у додатках (додаткових угодах) до Договору.
Згідно з п. 6.2.1 Договору, покупець має право контролювати та вимагати поставку товару, видачу товарів зі зберігання у строки, встановлені цим Договором.
Продавець зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором (п. 6.3.2 Договору), забезпечити видачу товарів за зберігання у строки та порядку, встановлені цим договором, додатками ( додатковими угодами) до цього Договору.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (7.1 Договору)
Відповідно до п.10.1 Договору, договір набирає чинного з дати його укладання (підписання) сторонами та діє до 30 червня 2025 року, а в частині виконання грошових зобов'язань за цим Договором - до моменту повного та належного виконання сторонами всіх своїх грошових зобов'язань за цим Договором.
19.12.2024 покупець здійснив оплату за пальне, що підтверджується платіжною інструкцією № 2 від 19.12.2024 на суму 3 882 100,00 грн.
На виконання договору сторонами складено та підписано видаткову накладну №0008/0002571 від 20.12.2024 на 60 000 літрів Бензину А-95 та 10 000 літрів дизельного палива на суму 3 882 10,00 грн.
Відповідачем складено специфікацію № 0008/0002571-С відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0008/0002571 від 20.12.2024.
Покупець в повному обсязі не отримав оплачений товар через його відсутність на АЗС.
На час звернення позивача до суду за Договором № 6605 від 19.12.2024 товар бензин А-95 у кількості 56 160 літрів, дизельне пальне 9480 літрів відповідачем не поставлено.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов поставки нафтопродуктів за скретч-картками, позивач 27.02.2025 до відповідача з вимогою про передачу пального чи повернення коштів.
Вимога відповідачем отримана, проте залишена відповідачем без належного реагування, зобов'язання щодо повернення коштів не виконано.
Отже відповідач висунуті вимоги позивача не задовольнив - гроші не повернув, що стало підставою звернення позивача до суду з даними вимогами про стягнення 3 639 975,60 грн заборгованості за договором.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України).
Договір підписаний уповноваженими особами сторін та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки).
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (приписи якого діяли на момент виникнення спірних правовідносин сторін) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського Договору поставки.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (зі змінами) затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та авто газозаправних пунктів (АЗС), абзац 2 п. 3 Правил.
Згідно з п. 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п. п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери, п. п. 10.3.3.1; заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП, п.п.10.3.3.2.
Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, то покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже у розумінні приписів наведеної норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передплати за непоставлений товар. Право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов'язання - повернути кошти.
Відповідачем з урахуванням ст. ст. 73, 76, 77, 80 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів повного виконання умов договорів поставки, доводи та докази наведені позивачем в обґрунтування позову не спростовані.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови поставки товару в повному обсязі, оскільки позивачем не отримано товару на 3 639 975,60 грн, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 3 639 975,60 грн за пальне, вартість якого сплачена, але не поставлена.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем попередньо оплачено товар, однак відповідач товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива на суму 3 639 975,60 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В поряду ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд. 11А, каб.8, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Управління поліції охорони в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Габдрахманова, 1, ідентифікаційний код 40109000) заборгованість в розмірі 3 639 975,60 грн (три мільйони шістсот тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 60 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 43 679,71 грн (сорок три тисячі шістсот сімдесят дев'ять гривень 71 коп.).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 20.10.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.