номер провадження справи 19/118/25
07.10.2025 Справа № 908/2158/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., за участю секретаря судового засіданні Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 9а, ідентифікаційний код 36163895)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 27, ідентифікаційний код 37573508)
про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання виключити відомості про керівника товариства
представники сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №2350/08-07/25 від 14.07.2025) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" про:
1. Визнання припиненими трудових правовідносин між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" із займаної посади директора Товариства за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України з 02.06.2025 р.;
2. Зобов?язання Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт".
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025, справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2158/25 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 21.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2158/25, присвоєно справі номер провадження 19/118/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 13.08.2025, 11-50.
Сторони в підготовче засідання 13.08.2025 не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач причину неявки не повідомив.
30.07.2025 від Департаменту адміністративних послуг ЗМР до суду надійшли пояснення по суті позовних вимог, якими третя особа зазначила, що заперечень щодо вимог не має, позов просить вирішити без її участі.
Позивач звернувся 05.08.2025 до суду з клопотанням про проведення судових засідань без його участі.
Ухвалою суду від 13.08.2025 підготовче засідання відкладено на 17.09.2025.
Ухвалою суду від 17.09.2025 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 07.10.2025 о 16-20.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
07.10.2025 для огляду суду від позивача надійшли оригінали документів доданих до позовної заяви в копіях.
До матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа - ухвали суду про відкриття провадження у справі №908/2158/25 від 21.07.2025, до електронного кабінету відповідача 21.07.2025, 20:32.
Судом встановлено, що в установлений ухвалою суду строк, відзив до суду не надійшов.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, не здійснювалося фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу в зв'язку неявкою сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 22.09.2008 було здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Фірма Запоріжнафтопродукт», ідентифікаційний код 36163895, номер запису 11031020000023911; місцезнаходження юридичної адреси: Україна, 69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, бул.Центральний, буд. 9А.
Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, засновниками (учасником) юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" є:
-КОМПАНІЯ ЛОНАР ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД, резидентство: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, Жанні Пападопулу,4, Ніа Екалі,Лімассол,Кіпр, Розмір частки засновника (учасника): 10785600,00 грн
-КОМПАНІЯ ХОЛЛІВЕЛЛ КОММЕРШІАЛ ЛІМІТЕД, резидентство: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, Юпатіс,6,Агіос Афанасіос,П.С. 4108,Лімассол,Кіпр, Розмір частки засновника (учасника): 10785600,00 грн
-КОМПАНІЯ КАСЕРТА ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД, резидентство: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, Стравонос,2,Омоноіа,П.С. 3052,Лімассол,Кіпр, Розмір частки засновника (учасника): 10785600,00 грн
-КОМПАНІЯ ГОМАРТ КОНСАЛТІНГ ЛІМІТЕД, резидентство: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, Атталу,5,П.С.3090,Лімассол,Кіпр, Розмір частки засновника (учасника): 10785600,00 грн
-КОМПАНІЯ КРУТІМАКС ДІВЕЛОПМЕНТ ЛІМІТЕД, резидентство: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, Ерефіу,10-А,П.С. 3075,Лімассол, Кіпр, Розмір частки засновника (учасника): 10785600,00 грн.
Вищим органом управління Товариства є Загальні збори Учасників Товариства, повноваження яких визначені у Статті 7 Статуту «Вищий орган управління товариства».
Відповідно до п. 8.1. Статуту, у товаристві створюється виконавчий орган; одноособовий (директор) або колегіальний (дирекція). Дирекцію очолює директор. До складу дирекції можевходити виконавчий директор. Членами виконавчого органу можуть бути особи які не є Учасниками Товариства. Директор (дирекція) здійснює поточний керівництво Товариством, вирішує усі питання діяльності Товариства крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів Учасників Товариства. Загальні збори можуть прийняти рішення про передання частини прав, що їм належать до компетенції директора (дирекції). Директор (дирекція) підзвітний Загальним збором Учасників Товариства та організовує виконання їх рішень. Директор (дирекція) не мас права приймати рішення, обов'язкові для Учасників Товариства».
Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт»», оформленим протоколом (розпорядженням) №03/05-1 від 03.05.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду директора.
Відповідно до наказу (розпорядження) №2-ТФО від 13 червня 2023 р. ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «ТФ ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ» з 15 червня 2023 р.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є керівником ТОВ «ТФ Запоріжнафтопродукт», який має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (відповідно до Статуту).
Позивачем прийнято рішення припинення своїх повноважень на зазначеній посаді.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2025 позивач, як директор товариства більше як за 30 днів надіслав учасникам рекомендованими листами заяву про звільнення, лист-повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ, повідомлення про подяк денний позачергових зборів Учасників скликаних на 12.06.2025 о 12-00год., за місцем реєстрації товариства - м.Запоріжжя, бульвар Центральний, буд.9А, до порядку денного якого включено зокрема питання: про звільнення директора ОСОБА_1 та припинення його повноважень, виключення з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань даних про те що ОСОБА_1 є директором товариства.
Як зазначає позивач, відповідно до трекінгів відправлень, що міститься на офіційному веб-порталі АТ «Укрпошта»:
- відправлення №RD690149551 UА для учасника - компанії ЛОНАР
ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД (LОNАRК ЕNТЕRPRISES LIMITED) надіслане 11.03.2025 р.
має статус «Відправлення вручено» - 28.04.2025 р.
- відправлення №RD690149548UA для учасника - компанії ХОЛЛІВЕЛЛ
КОММЕРШІАЛ ЛІМІТЕД (НАLLIWELL СОММЕRCIAL LIMITED) надіслане
11.03.2025 р., 29.05.2025 р. повернено Відправнику зі статусом «Відправлення
повернуте відправнику: Незатребуване Одержувачем».
- відправлення №RD690І49565UA для учасника - компанії ГОМАРТ
КОНСАЛТІНГ ЛІМІТЕД (GОМАRT CONSULTING LIMITED), надіслане 11.03.2025 р.,
має статус «Відправлення вручено» - 04.04.2025 р.
-відправлення №RD690149596UA для учасника - компанії КРУТІМАКС
ДІВЕЛОПМЕНТ ЛІМІТЕД (СRUTIMAX DEVELOPMENT LIMITED), надіслане
11.03.2025, має статус «Відправлення вручено» - 10.04.2025.
-відправлення №RD69014958UA для учасника - компанії КАСЕРТА
ТРЕЙДIНГ ЛІМІТЕД (САSЕRТА TRADING LIMITED), надіслане 11.03.2025 р, має
статус «Відправлення вручено» - 08.04.2025.
Також наведені документи були направлені електронними листами на електронні адреси засновників Товариства з яких раніше здійснювалася комунікація, а саме: НАLLIWELL СОММЕRCIAL LIMITED - enquiries@halliwellcommercial.com, LОNАRК ЕNТЕRPRISES LIMITED-office@lonarenterprises.com GОМАRT CONSULTING LIMITED - contact@gomartconsulting.com, СRUTIMAX DEVELOPMENT LIMITED- enquiries@crutimax.com, САSЕRТА TRADING LIMITED- contact@casertatrading.biz
Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься копія Акту від 02.06.2025 про не проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт» у зв'язку з неприбуттям учасників товариства та незабезпеченням явки представників. Акт підписаний ОСОБА_2 .
Позивач посилався на те, що ним були здійснені всі необхідні дії з приводу скликання загальних зборів товариства та очікувалось отримання відповідного результату, проте загальні збори не відбулись, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.13, ч.1 ст.14 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 12, ст. 15, ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Конституційний Суд України в абзаці четвертому пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 вказав, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним
Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.04.2019 у справі № 510/456/17, від 08.11.2019 у справі № 667/1/16, від 04.02.2020 у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19.02.2020 у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12.01.2021 року у справі № 127/21764/17, в яких зазначалось, що хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов'язані з управлінням товариством.
У постанові Касаційного господарського суду ВС від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 зазначено, що позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.
Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини 1, 2 статті 97 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
З положень ч.ч. 1, 2, 3 статті 99 ЦК України слідує, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
В ч.ч. 1, 2 ст. 113 Цивільного кодексу України визначено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 № 2275-VIII.
Згідно зі ст. 28, ч. 1 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон № 2275-VIII) органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Згідно з ч. 1 ст. 30, ч. 1 статті 37 Закону №2275-VIII, загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства. У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
Обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них) належать до компетенції загальних зборів учасників (до п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII).
Зі змісту ч.ч. 1, 4 ст. 39 цього Закону № 2275-VIII слідує, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
Згідно із п. 7.1 Статуту ТОВ «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт» (далі Статут), вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства. Вони складаються з учасників чи призначених ними представників, повноваження яких мають бути підтверджені належним чином оформленими довіреностями або іншими документами, що у відповідності до законодавства України можуть підтверджувати повноваження представника Учасника. Представники учасників можуть бути постійними або призначатися на певний термін. Учасник має право у будь-який час змінити свого представника у зборах, негайно повідомивши про це інших учасників у письмовій формі. Учасник Товариства має право передати свої повноваження у Зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника Товариства.
Пунктом 7.3 Статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства належить створення та відкликання виконавчого органу Товариства, в т.ч. обрання (призначення на посаду) і відкликання (звільнення з посади) генерального директора, членів виконавчого органу, Голови Товариства, визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.
Відповідно до п. 7.6. Статуту, Загальні збори Учасників Товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники учасників), що володіють в сукупності більше 60% голосів. Брати участь у Загальних зборах Учасників Товариства і правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками Товариства. Учасники Товариства, які беруть участь у Загальних зборах Учасників Товариства, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожен учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем Зборів.
Пунктом 7.8. Статуту встановлено, що Загальні Збори Учасників Товариства скликаються не рідше ніж двічі на рік. Позачергові Збори скликаються Головою Товариства, якщо цього вимагають інтереси Товариства в цілому, в разі неплатоспроможності Товариства, а також якщо виникає загроза значного зменшення Статутного (складеного) капіталу Товариства. Загальні збори Учасників Товариства мають скликатися також- за вимогою виконавчого органу Товариства. Учасники Товариства, що володіють в сукупності більше 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових Зборів Учасників у будь-який час із будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо протягом 25 днів директор не виконав цю вимогу, вони мають право на самостійне; скликання Загальних Зборів Учасників.
Відповідно до п.7.9 Статуту, про скликання Зборів Учасників Товариства повідомляються персонально, шляхом направлення кожному учаснику письмового повідомлення поштою, а також електронними засобами зв'язку (телефон, факс, електронна пошта), з за значенням часу і місця проведення зборів, а також порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до скликання Загальних зборів Учасників Товариства.
Загальні Збори Учасників Товариства відбувається за місцезнаходженням Товариства або в іншому місці, визначеному виконавчим органом Товариства ( п. 7.12 Статуту).
Відповідно д п. 7.11. Статуту, у випадку, коли на Загальних зборах Учасників Товариства, які були скликані, немає кворуму, протягом двох тижнів скликаються повторні Збори Учасників. Рішення про скликання повторних Зборів приймається Учасниками (представниками Учасників) Товариства, які присутні на зборах, що не відбулись, незалежно від кількості голосів, що їм належать. Якщо на повторних Загальних зборах Учасників Товариства знову не буде необхідного кворуму, Збори мають право невідкладно розглянути питання про виключення з Товариства Учасника (Учасників), який не бере участі у Зборах і тим самим порушує своє зобов'язання здійснювати управління справами Товариства (за винятком випадків, коли Учасник (його представник) не бере участі у Зборах внаслідок обставин непереборної сили).
У частинах 1 та 3 ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Відповідно до вимог статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт» рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №03/05-1 від 03.05.2023.
Відповідно до положень Статуту ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт» не вбачається право директора товариства (одноосібного виконавчого органу) самостійно вирішувати питання про припинення своїх повноважень.
При цьому, пунктами 7.3. Статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу Товариства, в т.ч. обрання (призначення на посаду) і відкликання (звільнення з посади) генерального директора, членів виконавчого органу.
Приписами п. 7.8 Статуту встановлено, що загальні збори скликаються також за вимогою виконавчого органу Товариства.
За змістом ч. 1 ст. 31 Закону № 2275-VIII, загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства (ч. 2, ч. 3 ст. 32 Закону № 2275-VIII).
З положень частини 13 статті 39 Закону № 2275-VIII слідує, що повноваження одноосібного виконавчого органу можуть бути припинені лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасового виконувача його обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.
Враховуючи вищенаведені положення Статуту ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" та Закону України №2275-VIII, незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням, керівник (директор) Товариства має за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких поставити відповідні питання.
З урахуванням вищенаведених приписів ч. 2, 3 ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також п. 7.9 Статуту, директор ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" при скликанні загальних зборів мав дотриматися такого порядку: надіслати повідомлення про скликання загальних зборів кожному учаснику Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів.
Засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" на даний час є: КОМПАНІЯ ЛОНАР ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД, резидентство: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, Жанні Пападопулу,4, Ніа Екалі,Лімассол,Кіпр, КОМПАНІЯ ХОЛЛІВЕЛЛ КОММЕРШІАЛ ЛІМІТЕД, резидентство: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, Юпатіс,6,Агіос Афанасіос,П.С. 4108,Лімассол,Кіпр, КОМПАНІЯ КАСЕРТА ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД, резидентство: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, Стравонос,2,Омоноіа,П.С. 3052,Лімассол, Кіпр, КОМПАНІЯ ГОМАРТ КОНСАЛТІНГ ЛІМІТЕД, резидентство: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, Атталу,5,П.С.3090,Лімассол,Кіпр, КОМПАНІЯ КРУТІМАКС ДІВЕЛОПМЕНТ ЛІМІТЕД, резидентство: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, Ерефіу,10-А,П.С. 3075, Лімассол, Кіпр.
Як свідчать матеріали справи та зазначено судом вище, 11 березня 2025 року позивачем було складено заяву про звільнення з займаної посади директора за власним бажанням та повідомлення про скликання 02.06.2025 загальних зборів учасників ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" за місцезнаходженням товариства з порядком денним: розгляд питання про звільнення директора ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" ОСОБА_1 з займаної посади; розгляд питання призначення директора Товариства, питання приведення статуту товариства у відповідність до вимог чинного законодавства.
Зазначені заява та повідомлення були направленні 11.03.2025 на адреси учасників, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб поштовими відправленнями з описом вкладення, отже у строк, встановлений Статутом та ч. 3 ст. 32 Закону № 2275-VIII.
На підтвердження направлення цих документів до позовної заяви додані (у копіях) фіскальні чеки АТ "Укрпошта" від 11.03.2025, описи вкладення у цінний лист з відбитками поштового штемпеля 11.03.2025, трекінги відстеження листів з сайту Укрпошта.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем вчинені усі необхідні дії, передбачені Статутом ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" та Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо належного інформування учасників Товариства про намір припинити свої повноваження, як директора та про скликання загальних зборів учасників товариства із внесенням цього питання до порядку денного.
02.06.2025 загальні збори ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" не відбулись, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Крім того, позивачем був складений Акт про не проведення загальних зборів учасників ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" від 02.06.2024, в якому відображено, що загальні збори учасників Товариства не відбулись із-за відсутності представників товариства за адресою юридичної реєстрації, жодні рішення по питанню порядку денного зборів не прийняті.
Зазначене призвело до порушення гарантованого законом та Статутом права позивача ОСОБА_1 як директора ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" на припинення трудових правовідносин із зазначеним товариством.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду. Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством. Відповідна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позивачем у даній справі при заявлені позовної вимоги про припинення трудових відносин на посаді керівника Товариства обрано належний спосіб захисту та таке порушене право підлягає поновленню в судовому порядку, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про припинення трудових відносин на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо визначеної позивачем дати припинення трудових відносин - 02.06.2025 року суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, Позивач подав заяву про звільнення від 11.03.2025 на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України (далі - "КЗпП України"). Датою звільнення вказано 02.06.2025, підставою для звільнення вказано «за власним бажанням». Заява містить вказівку що, дата бажаного звільнення обрана з урахуванням двотижневого строку, передбаченого приписами ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
При цьому, за змістом частини першої ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Позивачем дотримано вимоги ст. 38 КЗпП України, засновки повідомлені про намір звільнення більше ніж за два тижні, оскільки заяву про звільнення позивач направив 11.03.2025, а звільнити просить з 02.06.2025.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку наявні фактичні та правові підстави для припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем з 02.06.2025.
Розглянувши позовну вимогу про зобов'язання Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу «керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» відомості про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт", суд зазначає наступне.
Спеціальним Законом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Закон про реєстрацію).
Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про реєстрацію, державна реєстрація - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу.
Стаття 7 Закону про реєстрацію зазначає, що Реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб -підприємців з Єдиного державного реєстру.
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Отже факт припинення повноважень директора, як виконавчого органу товариства пов'язується із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За змістом ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", в т.ч. щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
Статтею 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", зокрема, визначено, що систему органів у сфері державної реєстрації становлять: Міністерство юстиції України; інші суб'єкти державної реєстрації. До повноважень інших суб'єктів державної реєстрації належить, зокрема, забезпечення прийому документів, поданих для державної реєстрації,забезпечення державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, ведення Єдиного державного реєстру.
Таким чином, оскільки відповідач ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" не є суб'єктом державної реєстрації та не має таких повноважень щодо безпосереднього та самостійного здійснення проведення будь-яких реєстраційних дій, в т.ч. шляхом виключення відомостей з Єдиного державного реєстру, а Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради не є відповідачем у справі, а залучений третьою особою без самостійних вимог, вимога позивача про зобов'язання Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт» є безпідставною.
На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу «керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» відомості про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт».
Крім того, суд зазначає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який підтверджує припинення відносин з управління товариством у зв'язку з цим, в т.ч. на підставі судового рішення.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити трудові відносини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 9а, ідентифікаційний код 36163895) з 02.06.2025.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 9а, ідентифікаційний код 36163895) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 3028 (три тисячі двадцять всім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
4. В іншій частині позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 17.10.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.