вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
15 жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/275/25
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого - судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Повідайчик Т.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ - 44907200, місцезнаходження - 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 45365917, місцезнаходження - 88015, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Погорєлова Володимира, будинок 2,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Дешко Василя Васильовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ,
про стягнення вартості перерахованого об'єму природного газу, нарахованого на підставі акту про порушення Кодексу газорозподільних систем,
за участі представників сторін:
від позивача - адвоката Фраткіної Т.Ф. (згідно довіреності №3/Дов-25 від 31.12.2024),
від відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - позивач), від імені та в інтересах якого діє адвокат Фраткіна Тетяна Федорівна (на підставі довіреності від 31.12.2024 №3/Дов - 25 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №21/816 від 14.12.2012), через систему «Електронний суд» 14.03.2025 подало до Господарського суду Закарпатської області позовну заяву від 14.03.2025 до фізичної особи - підприємця Дешко Василя Васильовича (далі - відповідач, ФОП Дешко В.В.) про стягнення з нього 57629,50 грн вартості перерахованого об'єму природного газу, нарахованого на підставі Акту про порушення №ZK 003160 від 08.03.2024 за допущене порушення Кодексу газорозподільних систем у виді пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025.
Ухвалою суду від 19.03.2025 позовну заяву ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 12.03.2025 до ФОП Дешко В.В. - залишено без руху. Встановлено позивачу - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі.
На виконання вимог ухвали суду від 19.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Фраткіної Т.Ф. надійшла заява від 26.03.2025 про усунення недоліків позовної заяви (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/2883/25 від 26.03.2025), до якої долучені докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 31.03.2025 відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 30.04.2025.
Ухвалою суду від 30.04.2025 через неявку відповідача, з метою його повторного повідомлення про призначене судове засідання, розгляд справи відкладено на 28.05.2025.
28.05.2025 через канцелярію суду від представника позивача - адвоката Фраткіної Т.Ф. надійшли письмові пояснення по справі від 28.05.2025 (зареєстровані за вх.№02.3.1-02/5137/25), до яких долучені докази направлення пояснень відповідачу рекомендованим поштовим відправленням.
Ухвалою суду від 28.05.2025 задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення судового засідання (враховуючи направлення позивачем відповідачу 28.05.2025 письмових пояснень від 28.05.2025 та необхідність ознайомлення відповідача з такими поясненнями до наступного судового засідання); розгляд справи відкладено на 16.07.2025.
Згідно з ухвалою суду від 16.07.2025 задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, яке призначене на 14.08.2025.
Згідно з ухвалою від 14.08.2025 через неявку сторін у справі, розгляд справи відкладений на 15.10.2025.
З довідок про доставку електронного листа, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що ухвали суду від 31.03.2025, від 30.04.2025, 28.05.2025, 16.07.2025, 14.08.2025 у справі №907/275/25 (суддя Сисин С.В.) були надіслані одержувачу - позивачу та його представнику в їх Електронний кабінет. Документи доставлені до електронного кабінету позивача - ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та представника позивача - адвоката Фраткіної Т.Ф 01.04.2025 о 18:30, 02.05.2025 о 11:09, 29.05.2025 о 18:44, 17.07.2025 о 02:56, 14.08.2025 о 17:01.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Згідно відповіді №8483726 від 27.03.2025 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, сформованої на запит суду, встановлено, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету.
Враховуючи наведене, ухвали суду від 31.03.2025, 30.04.2025, 28.05.2025, 17.07.2025, 14.08.2025 направлені відповідачу - ФОП Дешко В.В. поштовою кореспонденцією згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0601130133170 від 01.04.2025, №0601141796015 від 02.05.2025, №0601152716625 від 30.05.2025, №0601171232302 від 17.07.2025, №0601182046551 від 15.08.2025 за адресою відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 .
18.04.2025 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0601130133170 із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання», «неправильно зазначена (відсутня) адреса - індекс».
13.05.2025 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0601141796015 з відомостями про вручення 10.05.2025 відповідачу поштового відправлення разом з ухвалою від 30.04.2025.
16.06.2025 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0601152716625 з відомостями про вручення відповідачу 13.06.2025 поштового відправлення разом з ухвалою від 28.05.2025
01.08.2025 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0601171232302 із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання», «неправильно зазначена (відсутня) адреса - індекс».
19.08.2025 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0601182046551 від 15.08.2025 з відомостями про вручення відповідачу 18.08.2025 поштового відправлення разом з ухвалою від 14.08.2025.
Крім цього, з метою вжиття вичерпних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи та призначені судові засідання, 02.05.2025 і 28.05.2025 судом у порядку ст.122 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) були опубліковані на офіційному вебсайті «Судової влади України» оголошення про виклик ФОП Дешко В.В. у призначені судові засідання 28.05.2025 і 16.07.2025.
Отже, сторони про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 15.10.2025, належним чином повідомлені.
Щодо неявки відповідача в судові засідання, то суд зазначає, що фізична особа-підприємець Дешко Василь Васильович, будучи неодноразово належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, не прибував та не уповноважив представника в призначені судом судові засідання, зокрема, отримавши 18.08.2025 ухвалу суду 14.08.2025, повторно не прибув у призначене судове засідання 15.10.2025.
Застосовуючи при розгляді справи відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Таким чином, суд констатує, що відповідач належним чином повідомлявся судом про розгляд справи у суді та мав можливість, передбачену законом, на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням приписів ГПК України щодо належного повідомлення учасників процесу.
Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.
Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
За таких обставин, суд зазначає, що відповідач, будучи неодноразово належним чином повідомлений судом про розгляд справи, про дату, час і місце судових засідань, у строк, встановлений ч.1 ст. 251 ГПК України відзиву на позов не подав і не забезпечив явку в судові засідання, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами на участь у розгляді справи.
Відтак, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, відповідно до ст. 202 ГПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд за участі представника позивача, на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті, 15.10.2025 розглянув справу за наявними у ній документами.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 15.10.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на правові засади функціонування ринку природного газу України, що визначені Законом України «Про ринок природного газу». Відповідно до вказаного закону був розроблений Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС).
В обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі представник позивача покликається на те, що 08.03.2024 представниками Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на об'єкті відповідача, що знаходиться за адресою м. Мукачево, вул. Новий Пасаж буд. 10 під час проведення обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, яке кваліфікуються як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (підпункт 4 пункту 2 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС).
За твердженням представника позивача, вказане порушення, у відповідності до глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, за участю представника споживача, що знаходиться за адресою: м. Мукачево, вул. Новий Пасаж буд. 10 зафіксовано актом про порушення №ZK 003160 від 08.03.2024.
Покликаючись на положення глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, представник позивача зазначає, що вищенаведений акт про порушення 09.04.2024 розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення; оператором ГРМ перераховано об'єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання з 13.01.2024 (з дати початку прострочення повірки) до 06.03.2024 (день, що передував дню усунення порушення - акт про припинення газопостачання 07.03.2024).
Позивач зазначає, що у відповідності до положень пункту 12 глави 5 Розділу 11 Кодексу ГРС, зазначена вартість донарахованого об'єму природного газу пред'явлена до сплати відповідачу окремим платіжним рахунком шляхом надіслання йому рекомендованим поштовим відправленням разом із Вимогою від 09.04.2024 за №ЗФ/100/Вих-1540-24.
Відповідно до доводів позивача, перерахований об'єм природного газу у зв'язку виявленим порушенням є одним із засобів обліку протранспортованого природного газу, передбачений Кодексом ГРС, який згідно з умовами договору розподілу природного газу, поширюється на сторін договору.
Згідно пункту 5.9 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року №618, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 26.01.2006 року за №67/11941, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.
Відповідно до Кодексу ГРС, власники ЗВТ (засобів вимірювальної техніки), що є елементами комерційних ВОГ (вузол обліку природного газу), зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацією проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок. При цьому, для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен: завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником оператора ГРМ розпломбування ЗВТ.
Позивач на обґрунтування своїх доводів, що строк повірки лічильника сплив 12.01.2024, покликається на наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 13.10.2016 №1747, в якому затверджено міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, відповідно до п. 41 яких для лічильників газу та пристрої перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,5 встановлено міжповірочний інтервал - 8 років.
Позивач зазначає, що перерахований до сплати об'єм природного газу становить 3719,52 куб. м., а його вартість, яку відповідач повинен компенсувати оператору ГРМ - Закарпатській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» становить - 57629,50 грн.
На підставі положень пункту 12 глави 5 Розділу 11 Кодексу ГРС, зазначену вартість донарахованого об'єму природного газу пред'явлено до сплати відповідачу окремим платіжним рахунком шляхом надіслання такого рекомендованим поштовим відправленням разом із вимогою №ЗФ/100/Вих-1540-24 від 09.04.2024.
Водночас представник позивача зазначає, що відповідачем добровільно вартість донарахованого об'єму природного газу у розмірі 57629,50 грн позивачу компенсовано не було, що, у свою чергу, і стало підставою для звернення ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до суду з позовом про стягнення з відповідача вищевказаної суми у примусовому порядку.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, для участі в судових засіданнях не з'явився, участь уповноваженого представника не забезпечив.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Відтак, з врахуванням положень ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та ФОП Дешко В.В. укладений договір розподілу природного газу шляхом подачі позивачу заяви-приєднання №42Мк-1298-П-24 від 01.01.2024 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - договір).
У додатку №4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача» до заяви приєднання зазначено: адресу об'єкта - м. Мукачево, вул. Новий Пасаж буд. 10; перелік точок комерційного обліку об'єкта споживача - лічильник Самгаз RS/2001-21 №5600170; про встановлене на об'єкті газоспоживаюче обладнання - котел Beretta номінальною витратою природного газу - 2,87 м.куб./год, режимом роботи 24 год/добу.
Згідно з п. 3.2 договору за наявності підтвердженого обсягу природного газу споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу.
За умовами п. 2.1. договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначенні цим договором.
За твердженням позивача, свої зобов'язання за договором газорозподільне підприємство виконує належним чином та в повному обсязі. При цьому, відповідачем допущено порушення зазначених норм за наступних обставин.
У паспорті лічильника газу мембранні САМГАЗ «СМУК.407369.014ПС», який виданий ТОВ «САМГАЗ» №UA.2.055..07963-13, ДСТУ ISO 9001:2009 щодо лічильника, який встановлений на об'єкті ФОП Дешко В.В. за адресою: м. Мукачево, вул. Новий Пасаж буд. 10, зазначено: марку газового лічильника - Самгаз RS/2001-21, G-4; заводський № - 5600170; клас точності - 1,5; дата виготовлення (первинна повірка) - 12.01.2016; вказано про його придатність до експлуатації.
06.03.2024 ФОП Дешко В.В. звернувся до начальника Мукачівського УЕГГ Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з заявою про опломбування газопостачання у зв'язку з тимчасовим невикористанням (заява зареєстрована за вх. №ЗФ/100/ЗС-3084-0324 від 06.03.2024).
06.03.2024 ФОП Дешко В.В. звернувся до начальника Мукачівського УЕГГ Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з заявою про зняття газового лічильника на планову повірку (заява зареєстрована за вх. №ЗФ/100/ЗГ-3078-0324 від 06.03.2024).
07.03.2024 представниками Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» за участі споживача складено акт про припинення газопостачання (розподілу природного газу) №40 на об'єкті за адресою м. Мукачево, вул. Новий Пасаж буд. 10, у зв'язку з поданням споживачем письмової заяви про припинення газопостачання №ЗФ/100/ЗС-3084-0324 від 06.03.2024.
08.03.2024 на об'єкті відповідача за адресою м. Мукачево, вул. Новий Пасаж буд. 10 працівниками позивача під час проведення обстеження вузла обліку виявлено порушення п.п. 4 п. 2 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС - пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, що вбачається зі змісту акту про порушення №ZK003160 від 08.03.2024 (далі - акт про порушення), складеного працівниками позивача у зв'язку з виявленим у споживача порушенням.
Вказаний акт про порушення складено представниками Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та підписано представником ФОП Дешко В.В. - Акімовою Євгенією Ігорівною. Власним підписом представник ФОП Дешко В.В. - Акімова Є.І. підтвердила отримання копії акту про порушення 08.03.2024.
В акті про порушення зазначено, що на час виявлення порушення на об'єкті відповідача було встановлено наступне газоспоживаюче обладнання: один котел Beretta, максимальною потужністю 24 кВт/год, що відповідає зазначеному в Додатку №4 до заяви-приєднання 42Мк-1298-П-24 від 01.01.2024 переліку газоспоживаючого обладнання.
Відповідно до протоколу №71 від 08.03.2024 щодо направлення ЗВТ та/або пломби на позачергову повірку представниками Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснено демонтаж ЗВТ у споживача ФОП Дешко В.В. У протоколі вказано таке: ЗВТ направляється на позачергову повірку в КПП ДП «Закарпаттястандартметрологія»; лічильник газу доставляється представником оператора ГРМ; споживач повідомлений про місце проведення повірки та довіряє виконати повірку без його участі.
Протокол №71 від 08.03.2024 підписано представниками Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та представником ФОП Дешко В.В. - Акімовою Є.І.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №КП-41 від 12.03.2024, лічильник Самгаз RS/2001-21, G-4, заводський №5600170, рік виготовлення - 2016 відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020. Свідоцтво чинне до 12.03.2032.
Згідно листа Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» №121 від 13.03.2024, направленого за адресою місцезнаходження ФОП Дешко В.В., відповідача повідомлено про розгляд 09.04.2024 о 11:00 акту про порушення комісією з розгляду актів про порушення у відповідності до глави 5 Розділ ХІ Кодексу ГРС, що підтверджується долученим до матеріалів справи фіскальним чеком та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8801600092830, з якого вбачається отримання листа ФОП Дешко В.В. 15.03.2024.
Відповідно до витягу з рішення комісії з розгляду актів про порушення від 09.04.2024, комісія з розгляду актів про порушення, розглянувши акт про порушення вирішила задоволити акт про порушення №ZK003160 від 08.03.2024 складений за адресою: Закарпатська область, місто Мукачево, вулиця Новий Пасаж, будинок 10 стосовно споживача - ФОП Дешко Василь Васильович.
Згідно вказаного витягу, споживач (представник) ФОП Дешко В.В. на засідання комісії не з'явився.
На підставі Акту про порушення, який був задоволений рішенням комісії з розгляду актів про порушення від 09.04.2024, позивачем складено акт-розрахунок від 09.04.2024 необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, згідно з яким відповідачу на підставі п.п. 4, п. 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС донараховано 3719,52 м.куб. природного газу на суму 57629,50 грн.
Означений розрахунок позивачем проведено за період з 13.01.2024 (з дати початку прострочення періодичної повірки газового лічильника) до 06.03.2024 (враховуючи, що 07.03.2024 усунуто порушення), виходячи з зазначеного в акті про порушення та заяві-приєднання №42Мк-1298-П-24 від 01.01.2024 газоспоживаючого обладнання - одного котла Beretta, номінальною витратою природного газу - 2,87 м.куб./год.
10.04.2024 Закарпатською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» направлено на адресу місцезнаходження ФОП Дешко В.В. вимогу №ЗФ/100/Вих-1540-24 від 09.04.2024 про оплату вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу про сплату у семиденний термін з дня отримання вимоги вартість об'єму природного газу через порушення у сумі 57629,50 грн.
До вимоги долучено рахунок на оплату з реквізитами одержувача - Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на суму 57629,50 грн.
Надсилання на адресу ФОП Дешко В.В. вимоги №ЗФ/100/Вих-1540-24 від 09.04.2024 разом з рахунком на оплату на суму 57629,50 грн рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення №0600908307728 від 10.04.2024 підтверджується наявними в матеріалах справи згрупованим списком ф. 103 на поштові відправлення №10032024 та службовим фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 10.04.2024.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, згідно з яким просить стягнути з відповідача вартість перерахованого об'єму природного газу, нарахованого на підставі акту про порушення Кодексу газорозподільних систем у розмірі 57629,50 грн.
Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП №2494 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», постановою від 30.09.2015 року №2494 затверджено Кодекс ГРС, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Пункт 1 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС (тут і надалі - в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
За приписами абзацу 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
На підставі абзацу 1 пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
На виконання вимог ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір), який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. Договору); умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем (п. 1.2. Договору); договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Договору). За умовами договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1. Договору).
За матеріалами справи судом встановлено, що 01.01.2024 відповідачем підписано і подано позивачу заяву-приєднання №Мк-1298-П-24 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), внаслідок чого між Закарпатською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» (оператором ГРМ, позивачем у справі) та Фізичною особою - підприємцем Дешко Василем Васильовичем (споживачем, відповідачем у справі) укладено договір розподілу природного газу №Мк-1298-П-24 від 01.01.2024.
Пунктом 7.4. договору встановлені обов'язки споживача, зокрема: 1) здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором; 2) своєчасно повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних в заяві-приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу); 3) не перешкоджати Оператору ГРМ у здійсненні заходів щодо вдосконалення обліку природного газу для точності виміру обсягів розподілу та споживання природного газу, у тому числі встановлення засобів дистанційної передачі даних, установлення дублюючих засобів вимірювальної техніки чи монтажу окремих закладних частин для можливості їх встановлення за рахунок Оператора ГРМ; 4) забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; 5) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 6) забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін; 7) дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем; 8) на вимогу Оператора ГРМ у десятиденний строк сплатити Операторові ГРМ компенсацію за порушення, які передбачені пунктом 3 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.
За змістом пункту 8.1. договору, за його невиконання або неналежне виконання сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 18 Закону України «Про ринок природного газу», приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання. Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу.
За положеннями пунктів 1, 5 глави 6 розділу X Кодексу ГРС, власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах. Засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу.
У главі 7 розділу X Кодексу ГРС встановлений порядок періодичної повірки ЗВТ по об'єктах споживачів, що не є побутовими, відповідно до якого власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.
Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен: 1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму вебсайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати; 2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування; 3) у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність представника Оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.
За приписами абзацу 1 пункту 8 глави 7 розділу Х Кодексу ГРС, у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.
Пунктом 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04.06.2015, лічильники газу та пристрої перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов'язковій повірці, та на які поширюється сфера дії Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
Приписами ч. 1, 2 та 4 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Згідно із пунктом 5.9. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.
Згідно з п.41 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 13.10.2016 № 1747, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.11.2016 за № 1417/29547, встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, а саме: лічильників газу та пристроїв перетворення об'єму (які використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ), зокрема, для лічильників газу та пристроїв перетворення об'єму класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5 - 8 років.
Таким чином, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства та умов Типового договору розподілу природного газу, відповідач, як споживач, що не є побутовим, зобов'язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19.03.2019 у справі №922/1838/17 та від 29.09.2021 у справі №904/3618/20.
На підставі підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до порушень, внаслідок яких оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого газу споживачу.
Положеннями пунктів 1 та 2 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Матеріалами справи встановлено, що 08.03.2024 працівниками Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» в ході обстеження газового обладнання відповідача було встановлено пропущення останнім строку періодичної повірки ЗВТ - лічильника газу Самгаз RS/2001-21 №5600170, про що складено акт про порушення №ZK003160 від 08.03.2024, підписаний представником споживача ФОП Дешко В.В. - Акімовою Є.І. без будь-яких зауважень.
В акті про порушення №ZK003160 від 08.03.2024 та у протоколі №71 від 08.03.2024 щодо направлення ЗВТ та/або пломби на позачергову повірку, підписаних представником споживача ФОП Дешко В.В. - Акімовою Є.І. без будь-яких зауважень, зазначена дата останньої повірки лічильника - 12.01.2016. Наведене відповідає відомостям паспорту лічильника газу «СМУК.407369.014ПС», виданому ТОВ «САМГАЗ» №UA.2.055.07963-13, щодо означеного лічильника, який встановлений на об'єкті відповідача, марки Самгаз RS/2001-21, G-4, заводський № - 5600170, клас точності - 1,5, у якому вказано дата виготовлення (первинної повірки) - 12.01.2016.
Враховуючи те, що лічильник газу марки Самгаз RS/2001-21, G-4, заводський № - 5600170, віднесено до класу точності - 1,5, то з урахуванням досліджених судом достовірних доказів (акту про порушення №ZK003160 від 08.03.2024, протоколу №71 від 08.03.2024, паспорту лічильника газу «СМУК.407369.014ПС»), у яких зазначено про останню повірку лічильника - 12.01.2016, з урахуванням приписів п.41 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 13.10.2016 №1747, судом встановлено сплив 12.01.2024 строку повірки лічильника, який встановлений на об'єкті відповідача. Відтак судом встановлено правомірність складання представниками позивача акту про порушення, у зв'язку із вчиненням відповідачем порушення п.п. 4 п. 2 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС - пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.
На підставі пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Судом встановлено, що акт про порушення №ZK003160 від 08.03.2024, у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг із рішення комісії від 09.04.2024. Оператором ГРМ перераховано об'єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання з 13.01.2024 по 06.03.2024; перерахований до сплати необлікований об'єм природного газу становить 3719,52 куб.м., а його вартість складає 57629,50 грн.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України (тут і далі - в редакції на час виникнення спірних правових відносин)), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом приписів ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу», суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Отже, донарахування об'єму природного газу у зв'язку з виявленим порушенням є одним із засобів обліку протранспортованого природного газу, що передбачений Кодексом ГРС, який, згідно з умовами договору розподілу природного газу, поширюється на його сторін.
Щодо цього, суд зазначає, що нарахування вартості необлікованого об'єму природного газу, здійснені оператором ГРМ, не є ні збитками у розумінні законодавства, яке регулює правовідносини у сфері ринку природного газу, ні оперативно-господарською санкцією в розумінні господарського законодавства, а є платою за поставлений природний газ (аналогічної позиції притримується і Верховний Суд у постановах від 12.03.2020 у справі №914/766/17, від 27.04.2020 у справі №914/2471/17, від 01.07.2020 у справі №914/2285/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17).
Враховуючи такі обставини справи та приписи Кодексу ГРС, суд зазначає, що Оператором ГРМ відповідно до глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, з урахуванням вимог підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, на підставі акту про порушення №ZK003160 від 08.03.2024 згідно з актом-розрахунком від 09.04.2024 необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, правильно визначено період перерахунку об'єму спожитого газу відповідачем - з 13.01.2024 (з дня початку прострочення періодичної повірки) до 06.03.2024 (перед 07.03.2024 - перед днем усунення порушення) та правильно визначено об'єм перерахованого природного газу в кількості 3719,52 куб.м на суму 57629,50 грн, виходячи із зазначених в акті про порушення та заяві-приєднання газоспоживаючого обладнання та його номінальної потужності.
У відповідності до положень Кодексу ГРС, зазначена вартість донарахованого об'єму природного газу в сумі 57629,50 грн пред'явлена до сплати відповідачу окремим платіжним рахунком з реквізитами одержувача - Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» разом з вимогою про сплату №ЗФ/100/Вих-1540-24 від 09.04.2024 у семиденний термін з дня її отримання, які направлені ФОП Дешко В.В. рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення №0600908307728 від 10.04.2024.
Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України (п. 8.1. договору).
За змістом ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За таких обставин, з урахуванням викладеного вище, зокрема, несплати відповідачем вартості перерахованого об'єму природного газу згідно рахунку на суму 57629,50 грн, направленого ФОП Дешко В.В. згідно з вимогою про сплату №ЗФ/100/Вих-1540-24 від 09.04.2024, суд визнає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими, незапереченими відповідачем належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд виснує про наявність законних та обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача вартості перерахованого об'єму природного газу у розмірі 57629,50 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями ст. ст. 13 - 14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Суд також зазначає, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд у справі, не подав своїх заперечень проти позовних вимог та наведених позивачем обставин справи, не надав доказів на спростування викладених позивачем обставин, а також не надав доказів добровільної сплати вартості перерахованого об'єму природного газу у розмірі 57629,50 грн.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Згідно платіжної інструкції №240226 від 24.02.2025 при подачі позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Відтак, оскільки позовні вимоги задоволено повністю, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору повністю.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 252, 256 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дешко Василя Васильовича (РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ - 44907200, місцезнаходження - 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1), в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 45365917, місцезнаходження - 88015, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Погорєлова Володимира, будинок 2) 57629,50 грн (п'ятдесят сім тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень 50 копійок) вартості перерахованого об'єму природного газу та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено і підписано 20.10.2025
Суддя С.В.Сисин