вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4046/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Мартинюка Валерія Олексійовича, с. Яворницьке, Синельниківський район, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс", смт. Роздори, Синельниківський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
Фізична особа-підприємець Мартинюк Валерій Олексійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" в якій просить суд стягнути заборгованість за договором № ТП-164-ДАА на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом від 03.07.2023 у розмірі 69 919, 77 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 60 859, 13 грн, штраф відповідно до п. 5.5. договору у розмірі 1 631, 02 грн, інфляційні втрати за вказаний період у розмірі 6 089, 92 грн, 3% річних у розмірі 1 339, 70 грн.
Ухвалою суду від 24.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 24.07.2025 була доставлена в кабінет системи "Електронний суду" 25.07.25 08:00 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № ТП-164-ДАА на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом від 03.07.2023 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" (відповідач, замовник) та Фізичною особою - підприємцем Мартинюком Валерієм Олексійовичем (позивач, перевізник) укладено договір № ТП-164-ДАА на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до умов п.1.1 договору, перевізник зобов?язується протягом усього строку дії цього договору за завданнями замовника в обумовлені сторонами строки приймати довірений йому замовником вантаж, доставляти цей вантаж власним автомобільним транспортом до пункту призначення та видавати його визначеній замовником особі, яка має право на одержання такого вантажу, а замовник зобов'язується оплачувати належним чином надані перевізником послуги.
Перевізник здійснює перевезення вантажів на підставі письмової або усної заявки замовника, у якій зазначається вся необхідна для виконання умов цього договору інформація, а саме: найменування замовника; найменування та реквізити вантажовідправника; найменування та реквізити вантажоодержувача; інформація про вантаж (найменування, характеристика, кількість, об?єм, пакування, тощо); адреса, дата та час (години) місць завантаження і розвантаження вантажу; вартість послуги. (п. 2.1.).
Заявка на перевезення вантажів подається замовником не менше, ніж за одну добу до моменту подання автомобіля до пункту завантаження. У разі термінового перевезення вантажів за згодою сторін замовник подає, а перевізник приймає до виконання заявку в той самий день, але не менше, ніж за одну годину до моменту подання автомобіля до пункту завантаження. перевізник протягом однієї години з моменту отримання заявки від замовника зобов'язується підтвердити прийняття заявки або надання відмови від її виконання з обов'язковим обґрунтуванням поважності причин такої відмови. У разі направлення перевізником на адресу замовника підписаної уповноваженою особою перевізника отриманої заявки, така заявка вважається погодженою сторонами і прийнятою до виконання перевізником. У разі відсутності у замовника жодної відповіді перевізника щодо заявки замовника протягом однієї години з моменту отримання перевізником заявки, така заявка вважається прийнятою до виконання перевізником автоматично. (п. 2.2.).
Згідно з п. 4.1 договору, надання послуг по цьому договору фіксується двостороннім актом виконаних робіт (послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, підписується уповноваженими представниками перевізника й замовника та засвідчується печатками сторін та повинен містити наступну інформацію: найменування перевізника та замовника; вантажовідправника та вантажоодержувача; інформація про перевезений вантаж; дата і маршрут перевезення; інформація про транспортний засіб; вартість перевезення.
Загальна сума цього договору складається із сум вартостей підписаних обома сторонами актів виконаних робіт (послуг)(п. 4.2.).
Факт надання послуги з перевезення підтверджується: документами, що підтверджують передавання вантажу від вантажовідправника перевізнику, передавання вантажу перевізником вантажоодержувачу згідно чинного законодавства України, товарно-транспортною накладною, актом виконаних робіт (послуг)(п. 4.5.).
Пунктом 4.6 договору, погоджено, що замовник оплачує вартість послуг з перевезення на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури протягом 7 банківських днів з моменту отримання замовником від перевізника належним чином оформлених документів згідно п. 4.5 цього договору. При здійсненні оплати замовник має право вартість послуг за рахунком-фактурою зменшити на суми заборгованості перевізника перед замовником відповідно до пунктів 5.3, 5.4.1 цього договору.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2024. Строк дії цього договору автоматично продовжується до 31 числа грудня місяця наступного календарного року якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення (п. 9.1.).
На виконання умов договору позивачем здійснило перевезення вантажу на загальну суму 80 859, 13 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.08.2024.
Однак, в порушення договірних зобов'язань відповідачем належним чином не здійснено оплату наданих позивачем послуг та внесено частково оплату у розмірі 20 000 грн, що підтверджується банківсько випискою по рахунку позивача за період з 15.07.2024 по 10.07.2025. У зв'язку з чим заборгованість відповідача на час розгляду справи в суді складає у розмірі 60 859, 13 грн.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Вищезазначені обставини і стали причиною виникнення спору.
Крім суми основного боргу у розмірі 60 589, 13грн позивач просить суд стягнути з відповідача 1 631,02 грн пені, 1 339, 70 грн 3 % річних, 6 089, 92 грн інфляційних втрат.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до положень статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Правовідносини сторін у даній справі виникли за договором, який за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.
Щодо суми основного боргу
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За змістом ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Частиною 1 ст. 919 цього Кодексу передбачено, що доставка вантажу до пункту призначення здійснюється перевізником у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків у розумний строк.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи умови пунктів п. 4.5 та 4.6 договору щодо порядку розрахунків за надані послуги з перевезення, приймаючи до уваги їх прийняття відповідачем за актом наданих послуг, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено порушення з боку відповідача грошових зобов'язань щодо оплати наданих послуг, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 60 859, 13 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо суми пені
За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пунктів 5.5 договорів у разі порушення замовником строків оплати наданих перевізником послуг, крім випадків, передбачених пунктами 4.8, 4.9 та розділом 6 цього договору, замовник зобов'язаний на вимогу перевізника сплатити, пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Позивачем надано розрахунок пені за період з 30.10.2024 по 24.07.2025, що складає у розмірі 1 631, 02 грн.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 1 631, 02 грн.
Щодо суми 3 % річних
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, за прострочення оплати наданих послуг відповідач мав сплатити на користь позивача 3% річних у розмірі 1 339, 70 грн та інфляційні втрати у розмірі 6 089, 92 грн за період з 30.10.2024 по 24.07.2025.
Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунок 3 % річних здійснено арифметично правильно, однак розрахунок інфляційних втрат здійснено арифметично не правильно.
Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період та встановлено, що інфляційні втрати складають у розмірі 5 956, 02 грн.
Відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 3 % річних у розмірі 1 339, 70 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 956, 02 грн. В решті заявлених позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 417, 76 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" (52532, Дніпропетровської області, смт. Роздори, вул. Робоча, буд. 10-Б; код ЄДРПОУ 34590337) на користь Фізичної особи - підприємця Мартинюка Валерія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 60 859, 13 грн, пеню у розмірі 1 631, 02 грн, 3 % річних у розмірі 1 339, 70 грн, інфляційні втрат у розмірі 5 956, 02 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 417, 76 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко