вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3894/25
за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради, м. Дніпро
до Комунального позашкільного навчального закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (повідомлення) представників сторін
Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального позашкільного навчального закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" Дніпровської міської ради в якому просить суд стягнути з Комунального позашкільного навчального закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" Дніпровської міської ради на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради суму заборгованість за теплопостачання у розмірі 806 872, 29 грн, з яких: основний борг у розмірі 720 369, 18 грн, 3% річних у розмірі 14 380, 05 грн, інфляційні втрати у розмірі 61 647, 92 грн, пеня у розмірі 10 475, 14 грн.
Ухвалою суду від 23.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3894/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 23.07.2025 була доставлена в кабінет системи “Електронний суду» 23.07.25 18:19 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач є власником частини нежитлового приміщення № 1, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Інженерна, буд. 3, а послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по травень 2025 року йому надані.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
01.07.2016 між Комунальним позашкільним навчальним закладом "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" Дніпровської міської ради (споживач, відповідача) та Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради (постачальником) укладено договір № 080353 про постачання теплової енергії.
Як зазначає позивач, з 01.07.2016 ним здійснюється постачання теплової енергії до приміщення відповідача, тобто є теплопостачальною організацією.
Рішенням Дніпровської міської ради від 27.07.2016 р. 28/12 надано дозвіл на передачу з балансу КП Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» об'єктів і мереж теплопостачання а також рішенням Дніпровської міської ради «Про надання дозволу на передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП «Дніпровські міські теплові мережі» на баланс КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» від 19.07.2017 № 24/23.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 2454-VIII від 07.06.2018 “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Згідно з ст.12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Позивач зазначає, що відповідно до “Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - Правила 830), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, ним публіковано на своєму сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є договором приєднання (далі - договір приєднання).
Таким чином, з моменту набрання чинності Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір приєднання) припинилася дія договору про постачання теплової енергії № 080353 від 01.07.2016 і відносини сторін стали регулюватись договором приєднання.
Згідно з п. 13 Постанови 830, послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги». Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Оскільки протягом 30 днів з моменту опублікування договору і розміщення інформації про договори на інформаційних стендах у відповідача не виникло заперечень щодо його укладання, між позивачем та відповідачем діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Позивач посилається на те, що між ним та відповідачем діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір), який є договором приєднання, опублікований 01.10.2019, що набрав чинності 01.11.2019, із подальшими змінами та доповненнями, відповідно до чинного законодавства і діє станом на дату звернення до суду, в силу відсутності відомостей про відключення приміщення відповідача від систем теплопостачання у встановленому законодавством порядку. За приміщенням закріплено особовий рахунок 080353, тому позивач обліковує відносини із відповідачем як договір № 080353 від 01.07.2016.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1. договору).
Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5. договору).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу) (п. 11. договору).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32. договору).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33. договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34. договору).
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 45. договору).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору у період з листопада 2023 по березень 2025 поставив відповідачу теплову енергію та надав послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 720 369, 18 грн, в підтвердження вказаного позивачем надано акти прийому-передачі послуг:
- № 080353 про постачання в листопаді 2023 року теплової енергії на суму 26 891, 62 грн з ПДВ;
- № 080353 про постачання в грудні 2023 року теплової енергії на суму 47 319, 07 грн з ПДВ;
- № 080353 про постачання в січні 2024 року теплової енергії на суму 54 808, 49 грн з ПДВ;
- № 080353 про постачання в лютому 2024 року теплової енергії на суму 52 023, 59 грн з ПДВ;
- № 080353 про постачання в березні 2024 року теплової енергії на суму 45 329, 16 грн з ПДВ;
- № 080353 про постачання в листопаді 2024 року теплової енергії на суму 72 864, 49 грн з ПДВ;
- № 080353 про постачання в грудні 2024року теплової енергії на суму 98 333, 05 грн з ПДВ;
- № 080353 про постачання в січні 2025 року теплової енергії на суму 116 833, 21 грн з ПДВ;
- № 080353 про постачання в лютому 2025 року теплової енергії на суму 144 395, 34 грн з ПДВ;
- № 080353 про постачання в березні 2025 року теплової енергії на суму 61 571, 16 грн з ПДВ.
Позивач зазначає, що відповідачеві направлялись акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки на їх оплату, акт звіряння взаємних розрахунків та досудова вимога. Однак вони залишились без відповіді, а заборгованість не погашеною, що і є причиною виникнення спору.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 475, 14 грн, 3 % річних за загальний період у розмірі 14 380, 05 грн та інфляційні втрати у розмірі 61 647, 92 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.
Щодо суми основного боргу
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За нормами частини 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
З огляду на положення укладеного сторонами договору та дати отримання відповідачем рахунків на оплату, строк виконання ним зобов'язань з оплати вартості спожитої теплової енергії є таким, що настав.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 720 369, 18 грн за період з листопада 2023 по березень 2025.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 720 369, 18 грн відповідачем відповідно до положень ст. ст. 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 720 369, 18 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо сум 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 14 380, 05 грн за загальний період з 01.01.2024 по 10.07.2025 (за кожним актом окремо) та інфляційних втрат у розмірі 61 647, 92 грн за той самий період.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є правильними.
На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 14 380, 05 грн та інфляційних втрат у розмірі 61 647, 92 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 45 типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за теплову енергію, позивач розрахував та просить суд стягнути суму пеню у розмірі 10 475, 14грн за загальний період з 01.01.2024 по 10.07.2025 (за кожним актом окремо).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є правильними.
З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 10 475, 14 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 9 682, 47 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Комунального позашкільного навчального закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 52Г, код ЄДРПОУ 39725528) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 29, офіс 504, код ЄДРПОУ 32688148) основний борг у розмірі 720 369, 18 грн, 3% річних у розмірі 14 380, 05 грн, інфляційні втрати у розмірі 61 647, 92 грн, пені у розмірі 10 475, 14 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 682, 47 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко