08.10.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1719/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання Медведєва К.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Буйний А.О. (поза межами суду) - адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Лендфорт Дніпро" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/1719/22
за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД"
до Приватного підприємства "Лендфорт Дніпро"
про стягнення грошових коштів,
Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" (далі - позивач) у червні 2022 року звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Лендфорт Дніпро" (далі - відповідач) про стягнення 1 013 402,70 грн. пені та 5 001 457,92 грн. штрафу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024 у справі №904/1719/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024, Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024 у справі № 904/1719/22; ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією “Сантрейд» про стягнення з приватного підприємства “Лендфорт Дніпро» 1 013 402,70 грн - пені та 5 001 457,92 грн. - штрафу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024 у справі №904/1719/22 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024 у справі №904/1719/22 - залишено без змін.
26.05.2025 від ПП "Лендфорт Дніпро" до ЦАГС надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить: ухвалити додаткове рішення у справі №904/1719/22 та покласти на позивача ДП “САНТРЕЙД» судові витрати, які поніс відповідач у зв'язку з розглядом даної справи на загальну суму 60 000,00 грн.
На підтвердження зазначених витрат відповідачем надано копії наступних документів: Договір про надання правової допомоги №20-07/1 від 20.07.2022; Додаткова угода №5 від 10.06.2024; Акт прийому-передачі виконаних робіт №5 від 26.05.2025.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025 призначено заяву Приватного підприємства "Лендфорт Дніпро" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/1719/22 до розгляду в судовому засіданні на 08.10.2025 о 09:30 год.
29.09.2025 від Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" до ЦАГС надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, якими просить: врахувати вказані заперечення під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення від 26.05.2025; зменшити заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу на 50%.
Заперечення мотивовані тим, що ДП "САНТРЕЙД" вважає неспівмірною суму фіксованого гонорару зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань та тривалістю розгляду справи судом. Представником Відповідача не вказано та не надано деталізованого опису, які саме роботи за укладеним Договором були ним виконані та скільки часу на це було витрачено. Відтак, Відповідачем не деталізовано та необґрунтованою розмір заявленої до стягнення суми.
29.09.2025 від Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" до ЦАГС надійшло клопотання, яким просить здійснити розгляд апеляційних скарг Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024 року, від 21.03.2024 року, а також, заяви Приватного підприємства "Лендфорт Дніпро" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/1719/22 без участі представника Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД".
07.10.2025 від ПП "Лендфорт Дніпро" до ЦАГС надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просить: заперечення ДП «САНТРЕЙД» залишити без задоволення як безпідставні та такі, що суперечать усталеній практиці Верховного Суду; заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю та стягнути з ДП «САНТРЕЙД» на користь ПП «ЛЕНДФОРТ ДНІПРО» судові витрати у розмірі 60 000,00 грн.
Пояснення обґрунтовані наступним.
ДП «САНТРЕЙД» безпідставно стверджується про відсутність детального опису робіт адвоката та витраченого часу. Дані твердження суперечать усталеній практиці Верховного Суду та не враховують принципових правових висновків Великої Палати ВС, які викладені у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, а саме: Велика Палата ВС висунула принципову позицію, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Як вбачається з наданих відповідачем документів, ним деталізовано роботи наступним чином, зокрема: повний супровід розгляду господарської справи передбачає надання Клієнту наступних послуг: надання консультацій, пошук судової практики, складання та подання заяв по суті справи, інших процесуальних документів до суду, участь у судових засіданнях (в т.ч. в засідання у режимі ВКЗ) та виконання інших доручень, що пов'язані з розглядом господарської справи №904/1719/22.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту. Фіксований гонорар не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Заявлений розмір витрат 60 000,00 грн є обґрунтованим, розумним та співмірним з урахуванням всіх критеріїв ч. 4 ст. 126 ГПК України. Позиція скаржника є суперечливою та недобросовісною, що підтверджується заявленням ним власних витрат у розмірі 122 400,00 грн у суді першої інстанції та 100 000, 00 грн у суді апеляційної інстанції при одночасному оспорюванні суми витрат на правничу допомогу з боку відповідача як "завищеної".
У судове засідання 08.10.2025 з'явився представник відповідача. Позивач явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 08.10.2025 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови.
Згідно зі ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно зі ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до матеріалів справи, на необхідності компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, відповідачем зазначено у відзиві на апеляційну скаргу №б/н від 12.06.2024 (попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач планує понести за розгляд даної справи судом апеляційної інстанції становить 60 000 грн.). Докази понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (т. 7, а.с. 61-66) направлено до суду з використанням системи «Електронний суд» 26.05.2025, тобто, в межах п'ятиденного строку після ухвалення постанови ЦАГС від 21.05.2025.
Таким чином, заявником дотримано строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
З аналізу вищевикладеного слідує, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.
При цьому, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
У постанові від 12.01.2023 Верховний Суд у справі № 908/2702/21 вказав, що здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто, критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розглянувши заяву Приватного підприємства "Лендфорт Дніпро" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/1719/22, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Лендфорт Дніпро» (Клієнт) та адвокатом Буйним А.О. укладено договір про надання правової допомоги від №20-07/1 від 20.07.2022 року (т. 7, а.с. 64 на звороті).
Відповідно до п. 1.1. Договору ПП «Лендфорт Дніпро» доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу з питань захисту прав та інтересів Клієнта, зокрема, у судах всіх ланок та інстанцій.
За правову допомогу, передбачену в п. 1.2 Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеною за додатковою домовленістю Сторін (п. 3.1 Договору).
Умови та порядок розрахунків визначаються Сторонами окремо у додатках до цього Договору (п. 3.2 Договору).
Додатковою угодою №5 від 10.06.2024 до вказаного Договору, сторони конкретизували перелік правничої допомоги, що надається. Зокрема, відповідно до п. 1 Додаткової угоди, адвокат зобов'язується надати Клієнту наступну правничу допомогу: повний супровід розгляду господарської справи №904/1719/22 у суді апеляційної інстанції, провадження у якій відкрито на підставі ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2024 за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «САНТРЕЙД» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024; повний супровід розгляду господарської справи передбачає надання Клієнту наступних послуг: надання консультацій, пошук судової практики, складання та подання заяв по суті справи, інших процесуальних документів до суду, участь у судових засіданнях (в т.ч. у режимі ВКЗ) та виконання інших доручень Клієнта, що пов'язані з розглядом господарської справи №904/1719/22.
Пунктом 2 Додаткової угоди сторони узгодили винагороду адвоката у фіксованому розмірі 60 000,00 грн.
Зі змісту Акта прийому-передачі виконаних робіт №5 від 26.05.2025 слідує, що на момент підписання цього Акта адвокат надав, а Клієнт отримав юридичні послуги:
повний супровід розгляду господарської справи №904/1719/22 у суді апеляційної інстанції, провадження у якій відкрито на підставі ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2024 за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «САНТРЕЙД» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024;
повний супровід розгляду господарської справи складався із надання Клієнту наступних послуг: надання консультацій, пошук судової практики, складання та подання заяв по суті справи, інших процесуальних документів до суду, участь у судових засіданнях (в т.ч. у режимі ВКЗ).
Відповідно до п. 2 Акта винагорода адвоката складає 60 000,00 грн.
Акт підписано сторонами без зауважень.
Колегія суддів констатує, що матеріали справи містять відзив на апеляційну скаргу №б/н від 12.06.2024, заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу №б/н від 20.06.2024, складені адвокатом Буйний А.О., а також протоколи судових засідань від 12.03.2025, 21.05.2025, що підтверджують участь адвоката Буйного А.О. у судових засіданнях по справі.
Суд враховує, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Вартість повного супроводу розгляду справи №904/1719/22 в суді апеляційної інстанції, до складу якого увійшли наступні послуги: надання консультацій, пошук судової практики, складання та подання заяв по суті справи, інших процесуальних документів до суду, участь у судових засіданнях (в т.ч. у режимі ВКЗ), сторони погодили у Додатковій угоді №5 від 10.06.2024 у фіксованому розмірі 60 000 грн., а втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
У контексті заперечень позивача колегія суддів зауважує, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд зазначає, що у своїх запереченнях ДП «Сантрейд» вказує на невідповідність заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу критерію співмірності зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, засідань та тривалістю розгляду справи, однак, не наводить ґрунтовних аргументів стосовно таких доводів та не надає відповідних доказів, якими би спростовувалась реальність, дійсність та необхідність витрат відповідача на правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн. та не доводить, з наведенням відповідного мотивування, що понесені відповідачем витрати у вказаному розмірі не відповідають критерію розумності і співмірності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.
Саме посилання ДП «Сантрейд» у запереченнях стосовно того, що вартість послуги за повний супровід розгляду справи №904/1719/22 у суді апеляційної інстанції в розмірі 60 000 грн. є неспівмірною, за умови погодження такого розміру гонорару у Додатковій угоді №5 до договору, не є безумовною підставою для зменшення заявленого розміру судових витрат на професійну правничу допомогу з огляду на підтвердження обставин реальності та дійсності надання таких послуг.
Cудом апеляційної інстанції здійснена оцінка рівня витрат Приватного підприємства "Лендфорт Дніпро" на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з апеляційним переглядом справи №904/1719/22, в розрізі їх обґрунтованості та необхідності, як обов'язкового критерію при розподілі судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, керуючись ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, судова колегія вважає, що витрати на правничу допомогу, понесені відповідачем за повний супровід справи під час розгляду апеляційної скарги ДП «Сантрейд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024 у справі №904/1719/22 в розмірі 60 000 грн. підтверджені матеріалами справи, відповідають критеріям реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, відображають зміст виконаної адвокатом роботи в суді апеляційної інстанції, є обґрунтованими та пропорційними до предмета спору, відтак, підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 221, 244 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Заяву Приватного підприємства "Лендфорт Дніпро" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/1719/22 - задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" на користь Приватного підприємства "Лендфорт Дніпро" витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 60 000 грн., про що видати наказ.
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків, передбачених ст. 288 ГПК України.
Повна додаткова постанова складена 20.10.2025
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв