17 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 922/1537/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Арена", м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №922/1537/25
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Арена", м. Харків
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної установи "Харків-Арена", м. Харків
про розірвання договору оренди та повернення орендованого державного майна
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №922/1537/25 позов задоволено частково; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Арена" повернути балансоутримувачу - Державній установі "Харків-Арена" шляхом підписання акту приймання-передавання про повернення Майна державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (або їх частини), що знаходяться на першому, другому та третьому поверхах Південної трибуни стадіону "Металіст", літ. "В-3", загальною площею 3227,58 метрів квадратних, за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська (Георгія Тарасенка), 65. Закрито провадження у справі в частині вимог про розірвання договору оренди №170А-17 від 27.06.2017, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Арена".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Арена", м. Харків з рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №922/1537/25 та ухвалити нове рішення - у задоволенні позову відмовити повністю.
Також скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №922/1537/25.
У якості причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявник посилався на наступні обставини: отримання копії оскаржуваного рішення 08.09.2025 під розписку безпосередньо в суді першої інстанції, оскільки Електронний кабінет відсутній, а рекомендований лист з копією судового рішення на поштове відділення скаржника не надходив.
Ухвалою суду від 19.09.2025 року визнано неповажними підстави пропуску Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Арена", м. Харків строку на апеляційне оскарження на рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №922/1537/25, апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту встановлений 10-денний строк для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №922/1537/25 з наданням доказів, що їх підтверджують.
Ухвалою суду від 08.10.2025 року витребувано матеріали справи №922/1537/25 з Господарського суду Харківської області; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Арена", м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №922/1537/25 до надходження матеріалів справи.
Через систему “Електронний суд» від Позивача на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли заперечення проти відкриття апеляційної скарги, в яких Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків просить відмовити у відкритті апеляційного провадження в зв'язку з тим, що клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження є безпідставним, необґрунтованим та таким, яке не підлягає задоволенню.
На адресу суду 13.10.2025 з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/1537/25.
Відповідно до частин 1,2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Наведене кореспондується з положеннями частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Положення ГПК України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, тому у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому з огляду на вимоги статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30 вересня 2022 року у cправі №910/21285/21.
Верховний Суд у постановах від 18 серпня 2023 року у справі №32/257-10 та від 03 квітня 2023 року у справі № 906/1357/20 дійшов висновку про те, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в Господарському процесуальному кодексі України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі.
При цьому законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк. У разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
При цьому, поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
За змістом ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено 13.08.2025, повне рішення підписано 14.08.2025 року, отже кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №922/1537/25 є 03.09.2025.
Судовою колегією встановлено, що на поштову адресу скаржника було направлено копію рішення від 13.08.2025 (номер поштового відправлення №0610274705461), яка була повернута до суду з довідкою поштової установи від 23.08.2025 про відсутність адресата за вказаною адресою.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №922/1537/25 скаржник звернувся 16.09.2025, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.
Між тим, скаржником заявлено клопотання про поновлення вищенаведеного процесуального строку за мотивами отримання копії оскаржуваного рішення 08.09.2025 під розписку безпосередньо в суді першої інстанції, оскільки Електронний кабінет відсутній, а рекомендований лист з копією судового рішення на поштове відділення скаржника не надходив.
Поштові відправлення на адресу скаржника з ухвалами суду про призначення справи до розгляду, а також рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2025р. у справі № 922/1537/25, були повернуті на адресу суду із відміткою "відсутність адресата за вказаною адресою".
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Встановлений Правилами надання послуг поштового зв'язку порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвали, рішення для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).
Тому, беручи до уваги вимоги процесуального законодавства та практику ЄСПЛ, апеляційний суд доходить висновку, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду (близькі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18, провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується виконання судом вимог Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Арена", м. Харків, а апелянтом не спростована правомірність дій суду щодо інформування його про постановлення процесуальних рішень у справі.
Також з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення прийнято судом 13.08.2025, представник відповідача - Романенко Є.В. був присутнім в залі судового засідання, повний текст рішення підписано настпуного дня - 14.08.2025, отже заявник був обізнаний з прийняттям судом рішенням та мав можливість отримати його копію у будь-який час.
Зі змісту Єдиного державного реєстра судових рішень вбачається, що текст рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №922/1537/25 було опубліковано 15.08.2025, дані якого є публічними, безоплатними та цілодобово доступними.
Також судовою колегію встановлено, що 25.08.2025 через канцелярію Господарського суду Харківської області від Відповідача надійшла заява від 25.08.2025 щодо роз'яснення судового рішення, за змістом якої Відповідач посилається на незрозумілість йому рішення, що спростовує його доводи заявника щодо необізнаності з повним текстом рішення.
Отже, скаржник, який є учасником справи, був обізнаним про прийняття оскаржуваного рішення у справі, та, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав та обов'язків, в т.ч. щодо обов'язкової реєстрації юридичних осіб в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (у даному випадку лише 26.09.2025р.), якими він як сторона по справі повинен користуватися добросовісно на рівні з іншими сторонами, мав вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.
Звертаючись із апеляційною скаргою 16.09.2025 скаржник не наводить обґрунтованих підстав з підтверджуючими доказами такого зволікання та неможливості звернення до суду з апеляційною скаргою раніше. Зокрема, скаржник обґрунтовує клопотання тим, що рекомендований лист з копією судового рішення на поштове відділення скаржника не надходив, оскільки він не був зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС).
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
За умовами частини сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Отже,з урахуванням встановлених судовою колегією обставин:
- повренення до суду поштового відправлення з копією рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2025р. у справі № 922/1537/25 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою;
- нехтування Відповідачем, як юридичною особою, обовязком з реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами на стадії розгляду справи в суді першої інстанції;
- присутності представника Відповідача в суді першої інстанції під час розгляду справи по суті та ухвалення рішення суду 13.08.2025;
- підписання повного тексту судвого рішення наступного дня - 14.08.2025 та опублікування його в Єдиному державному реєстрі судових рішень- 15.08.2025;
- звернення Відповідача протягом строку на апеляційне оскарження рішення суду - 25.08.2025 до господарського суду із заявою про його роз'яснення-
спростовує доводи скаржника про пропуск строку на апеляційне оскарження саме через невчасне отримання ним повного тексту рішення суду та підтвреджує доводи Позивача про намагання Відповідача перешкоджати вчасному виконанню судового рішення та відсутність поважних причин до поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Таким чином, враховуючи визнання наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними за ухвалою суду від 19.09.2025 та ненадання суду апеляційної інстанції інших обґрунтованих причин об'єктивної неможливості звернення (існування незалежних від волі апелянта перешкод) до суду з апеляційною скаргою раніше, судова колегія в силу положень п.4 ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Визнати зазначену в клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Арена", м. Харків причину пропуску строку на апеляційне оскарження-неповажною.
Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Арена", м. Харків про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Арена", м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2025 у справі №922/1537/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця