вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" жовтня 2025 р. Справа№ 910/11319/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Авласенко Ю. А.
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт"
на рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2024
у справі № 910/11319/24 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт"
про стягнення заборгованості у розмірі 800 693,05 грн
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2024 року Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - позивач, КП "Спецжитлофонд") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" (далі - відповідач, ТОВ "Граніт") про стягнення 800 693,05 грн, з яких: 751 117,02 грн - основна заборгованість, 33 521,84 грн - інфляційні втрати, 16 054,19 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду в частині своєчасної та в повному обсязі компенсації витрат за спожиту електричну енергію на об'єкті будівництва та витрат на охорону об'єкта будівництва.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі № 910/11319/24 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ТОВ "Граніт" на користь КП "Спецжитлофонд" 719 628,28 грн основного боргу, 5839,61 грн 3% річних, 20 244,58 грн 58 коп. інфляційних втрат та 11 185,69 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що останнім днем строку компенсації вартості електричної енергії та послуг охорони є саме день повернення будівельного майданчику (фронту робіт).
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/11319/24, ТОВ "Граніт" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення:
- не враховано. що договірна ціна договору є динамічною та визначається на основі приблизного кошторису;
- не взято до уваги те, що позивачем жодним чином не було повідомлено відповідача про намір звернутись до третіх осіб по послуги з охорони об'єкту будівництва і не було погоджено із відповідачем вартість та обсяг послуг, які були замовлені позивачем.
Таким чином на переконання відповідача, прийняття позивачем одноосібного рішення про укладення договорів з третіми особами щодо охорони об'єкту навіть без погодження обсягів таких послуг (зокрема кількість залучених охоронців, встановлення графіку охорони, облаштування пунктів охорони та іншого) не може бути підставою для стягнення компенсації з відповідача.
ТОВ "Граніт" подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, зазначаючи про те, що:
- договірна ціна (додаток № 2 до договору) не регулює питання компенсації витрат на постачання електричної енергії на об'єкт будівництва;
- відповідач зобов'язаний згідно пункту 7.4.5 договору компенсувати позивачу вартість спожитої електроенергії, за яку сплачував кошти останній;
- договірна ціна за договором включає витрати відповідача на електроенергію;
- актами приймання-передачі від 03.04.2023 та від 03.06.2024, історією показань лічильника №02091107, а також рахунками-розшифровками підтверджується факт електроспоживання відповідачем;
- на момент укладення договору підряду у позивача вже були укладені відповідні договори про надання послуг у сфері охорони на 2023 рік і відповідач достеменно знав про цю обставину.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2025 (колегією суддів у складі: головуючої Ходаківської І. П., суддів Демидової А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Граніт" на рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2024 по справі № 910/11319/24 та розгляд якої призначено в судовому засіданні на 13.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ "Граніт" на рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2024. Розгляд справи № 910/11319/24 відкладено на 24.09.2025.
Протокольною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 оголошено перерву до 15.10.2025.
Присутній у судовому засіданні 15.10.2025 представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Відповідач явку свого представника у судове засідання 15.10.2025 не забезпечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
До визначеної дати проведення судового засідання від відповідача не надійшло заяв чи клопотань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об'єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 15.10.2025.
Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасника справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Між КП "Спецжитлофонд" (замовником, позивачем) та ТОВ "Граніт" (генпідрядником, відповідачем) було укладено договір підряду від 14.06.2023 № 2023-8-Т (надалі - договір підряду), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору, виконання будівельних робіт для завершення будівництва по об'єкту будівництва "Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вулиці Мілютенка та вулиці Шолом-Алейхема у Деснянському районі міста Києва" (перша черга 1 пусковий комплекс) (далі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи, в порядку та на умовах, передбачених договором.
Договірна ціна цього правочину є динамічною та визначається на основі приблизного кошторису (договірна ціна - додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору і становить 111 127 679,81 грн (разом із ПДВ) - пункт 3.1 договору підряду.
Також між сторонами було підписано та скріплено печатками додаток № 2 до договору на загальну суму 111 127 679,81 грн (разом із ПДВ). Вид договірної ціни - динамічна.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 договору підряду, генпідрядник зобов'язався здійснювати оплату або компенсацію замовнику за спожиту електроенергію та воду в процесі виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до показань лічильників та згідно з чинними тарифами на підставі відповідних актів.
У пункті 20.6 договору підряду зазначено, що замовник є платником податку на прибуток на загальних умовах.
Між позивачем (споживачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - постачальник, ТОВ "Київські енергетичні послуги") було укладено договір постачання електричної енергії споживачу № 472 від 19.12.2018 (далі - договір постачання електричної енергії), відповідно до пункту 2.1 якого останній продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а останній оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього правочину.
Згідно з пунктами 5.4.-5.6 договору постачання електричної енергії ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим правочином. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки споживача здійснюються на поточний рахунок постачальника. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Повідомленням від 06.01.2022 № 3/01/21/415 підтверджено, що позивач на підставі його заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 09.12.2021 №18/ЦОК12/1/1/112437 для потреб об'єкта за адресою: перетин вулиці Мілютенка та вулиці Шолом-Алейхема, з 06.01.2022 було приєднано до умов договору та з цієї ж дати укладено непублічні додатки, що регулюють організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії. Також позивачу було відкрито особовий рахунок № 82856016.
Актом від 03.04.2023 зафіксовано показники електролічильника на об'єкті будівництва: перетин вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема в КТП8610 станом на 03.04.2023, електролічильник GAMA 300, заводський № 02091107, - 3660,97 кВт, коефіцієнт трансформації 100.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем були підписані акти наданих послуг щодо компенсації витрат по електричні енергії від 31.07.2023 № 3288 (за червень 2023 року, липень 2023 року) на суму 27 129,42 грн (разом із ПДВ) та від 31.08.2023 № 3674 (серпень 2023 року) на суму 9 655,30 грн (разом із ПДВ).
Однак акти за період з вересня 2023 року по червень 2024 року на загальну суму 479 414,72 грн, не були підписані відповідачем.
Факт споживання електроенергії по вказаному об'єкту будівництва також підтверджується рахунками-розшифровками, а саме: від 01.09.2023 № 472/8/1 (за серпень 2023 року), споживання - 1468 кВт, тариф 5,48098 грн/кВт год, на суму - 9 655,30 грн (разом із ПДВ); від 01.10.2023 № 472/9/1 (за вересень 2023 року), споживання - 1656 кВт, тариф 5,51304 грн/кВт год, на суму - 10 955,51 грн (разом із ПДВ); від 01.11.203 № 472/10/1 (за жовтень 2023 року), споживання - 6874 кВт, тариф 5,73714 грн/кВт год, на суму - 47 324,52 грн (разом із ПДВ); від 01.12.2023 № 472/11/1 (за листопад 2023 року), споживання - 15739 кВт, тариф 5,85929 грн/кВт год, на суму - 110 663,24 грн (разом із ПДВ); від 01.01.2024 № 472/12/1 (за грудень 2023 року), споживання - 17039 кВт, тариф 5,96966 грн/кВт год, на суму - 122 060,45 грн (разом із ПДВ); від 01.02.2024 № 472/1/1 (за січень 2024 року), споживання - 8361 кВт, тариф 5,29741 грн/кВт год, на суму - 53 149,98 грн (разом із ПДВ); від 01.02.2024 № 472/2/1 (за лютий 2024 року), споживання - 8696 кВт, тариф 5,01046 грн/кВт год, на суму - 52 285,15 грн (разом із ПДВ); від 01.04.2024 № 472/3/1 (за березень 2024 року), споживання - 7930 кВт, тариф 4,70634 грн/кВт год, на суму - 44 785,54 грн (разом із ПДВ); від 01.05.2024 № 472/4/1 (за квітень 2024 року), споживання - 3451 кВт, тариф 4,39749 грн/кВт год, на суму - 18 210,89 грн (разом із ПДВ); від 01.06.2024 № 472/5/1 (за травень 2024 року), споживання - 1848 кВт, тариф 5,61086 грн/кВт год, на суму - 12 442,64 грн (разом із ПДВ); від 01.07.2024 № 472/6/1 (за червень 2024 року), споживання - 957 кВт, тариф 6,56287 грн/кВт год, на суму - 7 536,80 грн (разом із ПДВ).
Крім цього, споживання електричної енергії також підтверджується історією показань лічильника № 02091107, зі змісту якої вбачається, що станом на 30.06.2022 покази активної енергії становили 3 582,02, реактивної - 1 463,31, а 30.06.2024: реактивної - 1 626,52, активної - 4 423,95.
03.06.2024 між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі будівельного майданчика на об'єкті "Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вулиці Мілютенка та вулиці Шолом-Алейхема у Деснянському районі міста Києва. 1 пусковий комплекс".
У пункті 3 вказаного акту зазначено, що генпідрядником передано замовнику електричну збірку КТП №8610 (лічильник №02091107, показання станом на 03.06.2024 - 1.8.0. - 004422,3 кВт, 3.8.0. - 001625,65 кВт, коеф. трансформації 100. Фотофіксація показників лічильника в додатку № 3 до вказаного акту.
З огляду на викладене загальна сума спожитої електричної енергії за період з червня 2023 року по червень 2024 року становить 516 199,44 грн.
Вартість спожитої електроенергії, у тому числі по вказаному об'єкту будівництва, за спірний період була сплачена позивачем на користь ТОВ "Київські енергетичні послуги", що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями: від 31.08.2023 № 2894 на суму 200 000,00 грн; від 17.10.2023 № 281 на суму 151 611,84 грн; від 28.11.2023 № 3721 на суму 166 758,80 грн; від 02.02.2024 № 130 на суму 250 000,00 грн; від 07.02.2024 № 4963 на суму 53 149,98 грн; від 28.03.2024 № 5656 на суму 67 112,10 грн; від 17.04.2024 № 400 на суму 57 458,77 грн; від 14.05.2024 № 424 на суму 23 841,43 грн; від 30.05.2024 № 6710 на суму 22 000,00 грн; від 17.07.2024 № 7104 на суму 1346,64 грн.
Крім цього, пунктом 9.5 договору підряду також передбачено, що генпідрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього замовника, субпідрядників, залучених до виконання робіт згідно з умовами договору, до прийняття закінчених робіт замовником або компенсує витрати на охорону об'єкта, якщо її забезпечив замовник.
Між позивачем (далі за текстом договору - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона 2017" (далі - виконавець, ТОВ "Охорона 2017") було укладено договір про надання послуг у сфері громадського порядку та громадської безпеки (послуги охоронців) від 29.12.2022 № 2022-49-Т (далі - договір про охорону № 1), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується протягом 2023 року надавати замовнику послуги з цілодобової охорони об'єктів, перелік яких визначений в додатку № 1 "Дислокація об'єктів охорони" до цього договору, та майна, що знаходиться в них (далі - об'єкти), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Згідно з пунктом 3.2 договору про охорону № 1 вартість послуг за 1 календарний місяць встановлюється в розмірі 130 304,92 грн (без ПДВ).
Факт надання виконавцем послуг зазначається сторонами у двосторонньому акті прийняття-передачі наданих послуг за поточний місяць, який подається виконавцем замовнику до третього числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.4 договору про охорону № 1).
Строк дії договору охорони № 1 встановлено з 01.01.2023 по 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 9.1 договору охорони № 1).
У пункту 12.1 договору охорони № 1 замовник має статус платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах.
Згідно з додатком № 1 до договору охорони № 1 (Дислокація об'єктів охорони) ТОВ "Охорона 2017" взяло на себе зобов'язання про надання послуг з охорони об'єкта: будівельного майданчика позивача, який розташований на перетині вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема.
Між позивачем (далі за текстом договору - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніон Секьюріті" (далі - виконавець, ТОВ "Юніон Секьюріті") було укладено договір про надання послуг у сфері громадського порядку та громадської безпеки (послуги охоронців) від 27.12.2023 № 2023-35-Т (далі - договір про охорону № 2), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується протягом 2024 року надавати замовнику послуги з цілодобової охорони об'єктів, перелік яких визначений в додатку № 1 "Дислокація об'єктів охорони" до цього договору, та майна, що знаходиться в них (далі - об'єкти), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Згідно з пунктом 3.2 договору про охорону № 2 вартість послуг за 1 календарний місяць встановлюється в розмірі 115 500,00 грн (без ПДВ).
Факт надання виконавцем послуг зазначається сторонами у двосторонньому акті прийняття-передачі наданих послуг за поточний місяць, який подається виконавцем замовнику до третього числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.4 договору про охорону № 2).
Строк дії договору охорони № 2 встановлено з 01.01.2024 по 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 9.1 договору охорони № 2).
У пункту 12.1 договору охорони № 2 зазначено, що замовник має статус платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах.
Згідно з додатком № 1 до договору охорони № 2 (Дислокація об'єктів охорони) ТОВ "Юніон Секьюріті" взяло на себе зобов'язання про надання послуг з охорони об'єкта: будівельного майданчика позивача, який розташований на перетині вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема.
З матеріалами справи вбачається, що між позивачем та відповідачем були підписані акти надання послуг щодо компенсації витрат по послугам охорони від 11.09.2023 № 3675 (за червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року) на суму 74 068,20 грн (разом із ПДВ) та від 26.09.2023 № 3715 (вересень 2023 року) на суму 24 689,40 грн (разом із ПДВ).
Однак акти за період з жовтня 2023 року по червень 2024 року на загальну суму 212 668,20 грн не були підписані відповідачем.
Факт надання послуг охорони по вказаному об'єкту будівництва підтверджується актами надання послуг, підписаними:
1) між позивачем та ТОВ "Охорона-2017": від 30.06.2023 № 72 (за червень 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130 304,92 грн) (без ПДВ); від 31.07.2023 № 84 (за липень 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130 304,92 грн) (без ПДВ); від 31.08.2023 № 97 (за серпень 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130 304,92 грн) (без ПДВ); від 30.09.2023 № 112 (за вересень 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130 304,92 грн) (без ПДВ); від 31.10.2023 № 128 (за жовтень 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130 304,92 грн) (без ПДВ); від 30.11.2023 № 144 (за листопад 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130 304,92 грн) (без ПДВ); від 31.12.2023 № 157 (за грудень 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130 304,92 грн) (без ПДВ);
2) між позивачем та ТОВ "Юніон Секьюріті": від 31.01.2024 № 12 (за січень 2024 року) на суму 19 250,00 грн (всього на суму 115 500,00 грн) (без ПДВ); від 29.02.2024 № 26 (за лютий 2024 року) на суму 19 250,00 грн (всього на суму 115 500,00 грн) (без ПДВ); від 31.03.2024 № 47 (за березень 2024 року) на суму 19 250,00 грн (всього на суму 115 500,00 грн) (без ПДВ); від 30.04.2024 № 58 (за квітень 2024 року) на суму 19 250,00 грн (всього на суму 115 500,00 грн); від 31.05.2024 № 73 (за травень 2024 року) на суму 19 250,00 грн (всього на суму 115 500,00 грн) (без ПДВ); від 30.06.2024 № 87 (за червень 2024 року) на суму 19 250,00 грн (всього на суму 115 500,00 грн) (без ПДВ).
Вартість послуг охорони по вказаному об'єкту будівництва за спірний період була сплачена позивачем на користь ТОВ "Охорона 2017" та ТОВ "Юніон Секьюріті", що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями: № 2438 від 24.07.2023 на суму 20 574,50 грн; № 44 від 18.08.2023 на суму 20 574,50 грн; № 2914 від 12.09.2023 на суму 50 427,50 грн; № 3377 від 19.10.2023 на суму 130 304,92 грн; № 3707 від 27.11.2023 на суму 130 304,92 грн; № 116 від 27.12.2023 на суму 130 304,92 грн; № 117 від 27.12.2023 на суму 130 304,92 грн; № 4993 від 15.02.2024 на суму 115 500,00 грн; № 5387 від 26.03.2024 на суму 115 500,00 грн; № 6001 від 15.04.2024 на суму 115 500,00 грн; № 6411/16 від 22.05.2024 на суму 57 500,00 грн; № 6727 від 06.06.2024 на суму 115 500,00 грн; № 7073 від 08.07.2024 на суму 115 500,00 грн.
Таким чином позивачем за послуги охорони за період з червня 2023 року по червень 2024 року було сплачено ТОВ "Охорона 2017" та ТОВ "Юніон Секьюріті" 311 425,80 грн.
13.09.2023 відповідачем було сплачено на користь позивача 76 508,22 грн, що підтверджується довідкою про обороти рахунку 3614 з червня 2023 року по червень 2024 року по контрагенту - відповідачу, а також звітом по проводках з 01.01.2023 по 30.06.2024.
Зі змісту вказаних документів вбачається, що 27 129,42 грн були зараховані на погашення заборгованості по відшкодуванню електроенергії, а 49 378,80 грн - послуг охорони. Інших доказів оплати матеріали справи не містять.
З метою досудового врегулювання спору, 09.05.2024 та 03.06.2024 позивач звертався до відповідача з претензіями № 056/02-858 та № 056/02-1019, в яких просив підписати акти надання послуг щодо компенсації витрат на електроенергію та охорону, а також сплатити наявну заборгованість у розмірі 643 626,69 грн. Однак вказані претензії відповідачем залишені без відповіді та задоволення.
Спір у даній справі виник, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду у частині компенсації витрат за спожиту електроенергію та послуг охорони будівельного майданчику за період з червня 2023 року по червень 2024 року.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору є стягнення з відповідача понесених позивачем витрат за спожиту електроенергію та послуг охорони будівельного майданчику у розмірі 751 117,02 грн, 33 521,84 грн інфляційних втрат та 16 054,19 грн 3% річних.
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 договору підряду відповідач зобов'язався здійснювати оплату або компенсацію позивачу за спожиту електроенергію та воду в процесі виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до показань лічильників та згідно з чинними тарифами на підставі відповідних актів.
Зі змісту вказаного підпункту договору підряду випливає, що вартість спожитої у процесі будівництва об'єкту електроенергії покладається саме на відповідача.
Поряд цим, положеннями підпункту 7.4.5 пункту 7.4 договору передбачено дві моделі оплати за спожиту електроенергію: або самостійно відповідачем, або компенсація позивачу вартості таких витрат.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються види договорів, передбачених вказаною статтею, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.
Отже, для того, щоб самостійно сплачувати вартість спожитої електричної енергії, відповідачу необхідно було б укласти відповідний договір.
Однак матеріали справи не містять доказів укладення між відповідачем та постачальником електричної енергії відповідного договору.
Враховуючи, що відповідачем не було укладено індивідуального договору про постачання електричної енергії, останній зобов'язаний компенсувати позивача вартість сплаченої електричної енергії за договором від 19.12.2018 № 472, яка була спожита (була використана) відповідачем у процесі виконання договору підряду.
Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем було складено акти наданих послуг щодо компенсації витрат по електричні енергії № 3288 від 31.07.2023 (за червень 2023 року, липень 2023 року) на суму 27 129,42 грн (разом із ПДВ) та № 3674 від 31.08.2023 (серпень 2023 року) на суму 9 655,30 грн (разом із ПДВ). Вказані акти підписані між уповноваженими представниками сторін без жодних претензій та зауважень.
Втім акти за період з вересня 2023 року по червень 2024 року не були підписані зі сторони відповідача.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наведеного вище вбачається, що норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Вказані норми передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити.
В той же час, визначальною ознакою господарської операції є те, що за наслідком її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже окрім обставин оформлення первинних документів, значення має наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, тощо).
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити дану обставину іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19).
Таким чином, не зважаючи на відсутність у матеріалах справи належним чином оформлених (підписаних зі сторони відповідача) актів надання послуг щодо компенсації вартості спожитої електричної енергії, факт її споживання та оплати позивачем підтверджується рахунками-розшифровками, в яких зазначені діючі тарифи, історією показань лічильника № 02091107 та платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах даної справи.
У той же час, відповідачем не надано жодних доказів на спростування споживання електричної енергії в обсязі та за цінами, вказаних позивачем.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що загальна вартість електричної енергії, яка підлягає компенсації позивачу за період з червня 2023 року по червень 2024 року складає 516 199,44 грн.
Крім цього, відповідно до статті 841 ЦК України підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Пунктом 9.5 договору підряду також передбачено, що генпідрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього замовника, субпідрядників, залучених до виконання робіт згідно з умовами договору, до прийняття закінчених робіт замовником або компенсує витрати на охорону об'єкта, якщо її забезпечив замовник.
Виходячи з положень вказаного пункту договору та приписів статей 13, 14 та 74 ГПК України саме на відповідача покладено обов'язок доведення того, що ним самостійно було забезпечено охорону будівельного майданчика (огородження, освітлення тощо).
Однак матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем охорони майданчика.
Натомість, як було раніше зазначено, з метою охорони майданчика 29.12.2022 між позивачем та ТОВ "Охорона 2017", а також 27.12.2023 між позивачем та ТОВ "Юніон Секьюріті" було укладено договори № 2022-49-Т та № 2023-35-Т про надання послуг з охорони об'єкта: будівельного майданчика позивача, який розташований на перетині вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема.
Факт надання послуг зазначається сторонами у двосторонньому акті прийняття-передачі наданих послуг за поточний місяць (пункти 3.4 вказаних договорів).
Як було раніше встановлено, між позивачем та відповідачем були підписано акти надання послуг щодо компенсації витрат по послугам охорони № 3675 від 11.09.2023 (за червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року) на суму 74 068,20 грн (разом із ПДВ) та № 3715 від 26.09.2023 (вересень 2023 року) на суму 24 689,40 грн (разом із ПДВ). Однак акти за період з жовтня 2023 року по червень 2024 року не були підписані відповідачем.
У той же час, у матеріалах справи містяться акти надання послуг охорони на загальну суму 311 425,80 грн, а також докази сплати позивачем вказаних коштів на користь ТОВ "Охорона-2017"та ТОВ "Юніон Секьюріті".
Однак, зі змісту акту надання послуг №72 від 30.06.2023 та № 87 від 30.06.2024 вбачається, що послуги з охорони були нараховані за повні місяці (червень 2023 року та червень 2024 року).
При цьому, договір підряду було укладено 14.06.2023, а 03.06.2024 між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі будівельного майданчика. У вказаному акті зазначено, що майданчик прийнято замовником.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про те, що останнім днем строку компенсації вартості електричної енергії та послуг охорони є саме день повернення будівельного майданчику (фронту робіт), тобто 03.06.2024, відтак строк компенсації зазначених послуг є таким, що настав.
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо компенсації вартості електричної енергії та послуг охорони на суму 719 628,28 грн (279 937,06 грн (послуги охорони) + 516 199,44 грн (електроенергія) - 76 508,22 грн (часткова оплата), строк оплати якого настав, місцевий господарський суд правомірного висновку про наявність у відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі, а тому позовна вимога про стягнення вказаної суми боргу підлягає частковому задоволенню.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із несвоєчасною сплатою вартості наданих послуг, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 33 521,84 грн інфляційних втрат та 16 054,19 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.07.2023 по 10.09.2024 на відповідні суми боргу згідно з наданим розрахунком.
Враховуючи, що останнім днем строку компенсації вартості електричної енергії та послуг охорони було 03.06.2024, тобто першим днем прострочення вважається 04.06.2024, за розрахунком суду першої інстанції, обґрунтований розмір 3% річних складає 5839,61 грн та 20244,58 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 04.06.2024 по 10.09.2024 на суму боргу у розмірі 719 628,28 грн.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "Граніт" на користь КП "Спецжитлофонд" 719 628,28 грн основного боргу, 5839,61 грн 3% річних, 20 244,58 грн 58 коп. інфляційних втрат.
Твердження відповідача про те, що судом першої інстанції у спірних правовідносинах не було взято до уваги договірну ціну, яка є динамічною та визначається на основі приблизного кошторису, колегією суддів відхиляються оскільки договірна ціна (додаток № 2 до договору) не регулює питання компенсації витрат на постачання електричної енергії на об'єкт будівництва.
Посилання відповідача на те, що позивачем жодним чином не було повідомлено відповідача про намір звернутись до третіх осіб по послуги з охорони об'єкту будівництва і не було погоджено із відповідачем вартість та обсяг послуг, які були замовлені позивачем, судова колегія до уваги не приймає, оскільки умовами договору підряду не покладено на позивача обов'язку щодо повідомлення відповідача про залучення останнім третіх осіб щодо охорони об'єкта будівництва.
Інші наведені відповідачем у апеляційній скарзі доводи колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу твердження є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.
За результатами апеляційного перегляду, судовою колегією не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів теж не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/11319/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 20.10.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко