ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
20 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2102/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.07.2025, постановлену суддею Гутом С.Ф., м. Одеса, про повернення зустрічної позовної заяви
у справі № 916/2102/25
за позовом: Антимонопольного комітету України
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35»
про: стягнення 3 200 000 грн та зобов'язання вчинити певні дії,
Антимонопольний комітет України (далі АМК України) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» (ТОВ «ППЛ 33-35») про стягнення з останнього 3 200 000 грн (штрафу та пені), а також про зобов'язання виконати пункт 6 резолютивної частини рішення АМК України від 12.09.2019 № 625-р, (припинити порушення).
Позов мотивований прийняттям АМК України 12.09.2019 рішення № 625-р за результатами розгляду матеріалів справи № 143-26.13/97-17 про порушення ТОВ «ППЛ 33-35» законодавства про захист економічної конкуренції, котрим на останнього накладено штраф у сукупному розмірі 1600000 грн та зобов'язано припинити порушення. Накладений штраф у передбачені законодавством строки своєчасно та остаточно не сплачено. Поряд із цим, за результатами розгляду справи № 910/16728/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог порушення ТОВ «ППЛ 33-35» про оскарження рішення АМК України від 12.09.2019 № 625-р. Відтак, за посиланням позивача, наявні правові підстави для стягнення з ТОВ «ППЛ 33-35» в судовому порядку накладеного штрафу, нарахованої пені (у зв'язку із несвоєчасною сплатою штрафу), а також зобов'язання ТОВ «ППЛ 33-35» припинити порушення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2025 вказану прийнято позовну прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2102/25.
14.07.2025 ТОВ «ППЛ 33-35» звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою, в якій просить зобов'язати АМК України та Міністерство економіки України (далі Міністерство) прийняти рішення про запровадження державного регулювання ціни реалізації послуг з технічної підтримки та обслуговування Інформаційної системи портового співтовариства.
В обґрунтування зустрічного позову ТОВ «ППЛ 33-35» посилається на те, що однією із позовних вимог АМК України визначено зобов'язання ТОВ «ППЛ 33-35» виконати пункт 6 резолютивної частини рішення АМК України від 12.09.2019 № 625-р, а саме припинити порушення, при цьому, відповідна діяльність ТОВ «ППЛ 33-35» припинена з 01.01.2023, у той же час, як зазначає останній, відповідна вимога не може бути виконана без вчинення Міністерством з АМК України дій щодо прийняття відповідного нормативно-правового акту. В силу нормативно-правового регулювання відповідні дії із прийняття рішень про державне регулювання цін на продукцію монопольних утворень приймається на загальнодержавних ринках Міністерством з АМК України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2025 у справі № 916/2102/25 зустрічну позовну заяву ТОВ «ППЛ 33-35» повернуто заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України, яка таку, що подана з порушенням вимог ч. 2 цієї статті.
Місцевий господарський суд виходив з відсутні правових підстав для прийняття зустрічного позовну до спільного розгляду з первісним позовом, у зв'язку із відсутністю взаємопов'язаності та тим, що заявлена вимога не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ «ППЛ 33-35» подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити матеріали даної справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісною позовною заявою для продовження судового розгляду.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ «ППЛ 33-35» посилається на наступне:
- згідно резолютивної частини рішення АМК України від 12.09.2019 № 625-р та, з огляду на правові норми Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1995 № 135 (далі Положення 135), АМК України визнав ТОВ «ППЛ 33-35» суб'єктом господарювання, який порушує вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, встановлюючи такі ціни чи інші умови придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку. Цей факт сторонами спірних правовідносин визнається та не оскаржується;
- звертаючись із зустрічним позовом у порядку ст. 180 ГПК України, ТОВ «ППЛ 33-35» акцентувало увагу суду першої інстанції, що можливе задоволення позовних вимог по первісному позову у даній справі № 916/2102/25 (у тому числі, вказаної вище немайнової позовної вимоги), є неможливим без попереднього виконання компетентними центральними органами виконавчої влади України - АМК України та Міністерством своїх безпосередніх обов'язків як державних регуляторів, що встановлені п. 2 Положення 135 (детально правові підстави звернення до суду першої інстанції викладені у зустрічному позові від 14.07.2025);
- задоволення поданого зустрічного позову у повній мірі відповідає умові ч. 2 ст. 180 ГПК України в частині вимог первісного позову, тобто відповідає змісту однієї з первісних позовних вимог АМК України, а саме «припинити порушення»;
- обидва позови є безпосередньо та безперечно взаємопов'язаними, чим повністю виконується й інша умова ч. 2 ст. 180 ГПК України;
- в порушення вказаних у зустрічному позові вимог Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та Закону України «Про захист економічної конкуренції», АМК України не вказує та відмовляється вказувати, яку саме ціну реалізації товару (послуги) з технічної підтримки та обслуговування ІСПС слід встановити суб'єкту господарювання ТОВ «ППЛ 33-35» для припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, як того вимагає сам АМК України у своєму рішенні. Тобто, для належного виконання ТОВ «ППЛ 33-35» пункту 6 рішення АМК України від 12.09.2019 № 625-р.
- відтак, ТОВ «ППЛ 33-35» вважає первісну позовну вимогу у справі № 916/2102/25 «припинити порушення» такою, що не може бути виконана без вчинення відповідних дій та прийняття рішень з боку АМК України (спільно з Міністерством), що віднесені до їх компетенції нормативно-правовими актами чинного законодавства України. І, у першу чергу, це стосується необхідності виконання АМК України (спільно з Міністерством) вказаних у зустрічному позові вимог Положення 135.
- суд дійшов помилкових та суперечливих висновків щодо підсудності даного спору. Скаржник звертає увагу, що до юрисдикції господарських судів віднесено не тільки справи, предметом яких є оскарження рішень АМК України, а також інші справи, які виникають з правовідносин, які врегульовано законодавством про захист економічної конкуренції.
Разом з апеляційною скаргою ТОВ «ППЛ 33-35» заявлено клопотання про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) учасників
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Ярош А.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області копії матеріалів справи № 916/2102/25, необхідних для розгляду апеляційної скарги ТОВ «ППЛ 33-35» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.07.2025, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з Господарського суду Миколаївської області.
06.08.2025 матеріали надійшли до суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Ярош А.І. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 прийнято дану справу до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М., апеляційну скаргу ТОВ «ППЛ 33-35» залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України та встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу.
08.08.2025 від ТОВ «ППЛ 33-35» надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію від 08.08.2025 № 1802-2595-7805-7441 на суму 2422,40 грн.
11.08.2025 від ТОВ «ППЛ 33-35» надійшла ще одна заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію від 08.08.2025 № 4191940 про доставку документів до електронного кабінету АМК України.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 ТОВ «ППЛ 33-35» відмовлено у задоволення клопотання про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) учасників, за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.07.2025 про повернення зустрічної позовної заяви у справі № 916/2102/25 відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено АМК України строк до 12.09.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення відповідачу) та роз'яснено учасникам справи про їх право в цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
10.09.2025 від АМК України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, постановленою без порушення норм матеріального та процесуального права, з посиланням на норми чинного законодавства, за результатом всебічного та повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
11.09.2025 від Міністерства також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема про відсутність правових підстав для прийняття зустрічного позовну, у зв'язку із відсутністю взаємопов'язаності з первісним позовом, а також неправильне визначення позивачем за зустрічним позовом предметної юрисдикції. Також зазначено, що задоволення зустрічного позову не може виключити задоволення первісного позову, а виконання рішення АМК України не залежить від ухвалення додаткових актів органів державної влади.
У відповідях на відзиви АМК України та Міністерства на апеляційну скаргу ТОВ «ППЛ 33-35» заперечувало проти їх доводів та аргументів.
Будь-яких інших заяв чи клопотань не надходило.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія зазначає наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою повернуто зустрічну позовну заяву на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України, яка таку, що подана з порушенням вимог ч. 2 цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України він визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Частинами 1-6 ст. 180 ГПК України передбачено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
В постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок: «Верховний Суд зауважує, що відповідно до пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в тому числі зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».
Предметом первісного позову у даній справі є матеріально правова вимога про стягнення з відповідача штрафу та пені, а також про зобов'язання виконати п. 6 резолютивної частини рішення АМК України - припинити порушення.
Первісний позов спрямований на захист економічної конкуренції шляхом зобов'язання суб'єкта господарювання припинити зловживання домінуючим становищем.
Натомість предметом зустрічного позову є вимога про зобов'язання АМК України Міністерство прийняти рішення про запровадження державного регулювання ціни реалізації послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС (Інформаційної системи портового співтовариства).
Тобто зустрічний позов фактично має на меті зобов'язати органи державної влади ухвалити певні акти, що визначали б правила ціноутворення чи методику розрахунку тарифів.
Колегія суддів констатує очевидну відмінність предметів заявлених позовних вимог.
Водночас, задоволення зустрічного позову не може виключити задоволення первісного позову, а виконання рішення АМК України не залежить від ухвалення будь-яких додаткових актів органів державної влади.
Крім того, положення ч. 1 ст. 20 ГПК України встановлюють, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Приписами Положення 135 передбачено, що воно визначає порядок державного регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, встановлюючи такі ціни чи інші умови придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку, або застосовуючи різні ціни чи різні інші умови до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.
Пунктом 2 Положення 135встановлено, що рішення про запровадження та скасування державного регулювання цін на продукцію монопольних утворень, за винятком продукції, ціни на яку регулюються рішеннями Кабінету Міністрів України, приймається: на загальнодержавних ринках Мінекономіки разом з Антимонопольним комітетом.
Натомість, зустрічний позов не стосується обов'язків відповідача, як суб'єкта господарювання, і не спрямований проти позивача у первісному спорі. Його предметом є вимога про зобов'язання органів державної влади прийняти рішення про запровадження державного регулювання, що будь-якому разі не належить до господарської юрисдикції.
Так, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс спори, ознакою яких є не лише особливий суб'єктний склад, але й їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Поряд з цим колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги зустрічної позовної заяви у світлі заявленої вимоги про зобов'язання АМК України та Міністерство прийняти певне рішення за своїм змістом не є управлінською діяльністю, яка створює безпосередньо для ТОВ «ППЛ 33-35» будь-які правові наслідки, а тому ці правовідносини не можуть створювати публічно-правовий спір, який віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів цілком погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для прийняття зустрічного позовну до спільного розгляду з первісним позовом, у зв'язку із відсутністю взаємопов'язаності та тим, що заявлена вимога не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Скаржником не спростовані висновки суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу приписів ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 277, 281, 282, 284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.07.2025 у справі № 916/2102/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська