79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"13" жовтня 2025 р. Справа № 914/1507/23
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від прокуратури (скаржника) - Панькевич Р. В.
від позивача (скаржника) - Омельченко Б. Л. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)
від відповідача-1 - не з'явився
від відповідача-2 - Янчак П. О.
від третьої особи - не з'явився
від органу ДВС - не з'явився
розглянувши апеляційні скарги:
- Північного офісу Держаудитслужби, вих.№262616-17/3986-2025 від 09 червня 2025 року
- Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 06 червня 2025 року
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 20 травня 2025 року (суддя Ділай У.І.)
про задоволення скарги про визнання неправомірними дії (бездіяльності) головного державного виконавця Золочівського ВДВС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця
у справі № 914/1507/23
за позовом Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області, м. Золочів, Львівська область
в інтересах держави в особі:
позивача Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ
до відповідача-1 Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва", м. Київ
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мастак", м. Золочів, Львівська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
про визнання недійсним протоколу тендерного комітету та договору як таких, що суперечать інтересам держави й суспільства з умислу однієї сторони та застосування наслідків недійсності
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мастак" звернулося до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії (бездіяльність органу ДВС та просило суд визнати неправомірними дії (бездіяльність) головного державного виконавця Золочівського ВДВС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та визнати протиправними і скасувати постанови державного виконавця.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20 травня 2025 року у справі № 914/1507/23 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мастак" задоволено. Суд постановив:
-визнати неправомірними дії головного державного виконавця Смереки А. В. Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 26.03.2025;
-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 26.03.2025;
-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій № НОМЕР_3 від 26.03.2025;
-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору № НОМЕР_3 від 26.03.2025;
-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів боржника № НОМЕР_3 від 26.03.2025;
-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про арешт майна боржника № НОМЕР_3 від 26.03.2025;
-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів боржника № НОМЕР_3 від 26.03.2025.
Ухвала суду мотивована тим, що державним виконавцем неправильно визначено боржника Північного офісу Держаудитслужби за наказом № 914/1507/23 від 05.11.2024, яким виступає АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва», а не ТОВ «НВП «Мастак». Суд в ухвалі зазначає, що з аналізу наказу, виданого Господарським судом Львівської області на виконання постанови Верховного Суду від 17.10.2024 у справі 914/1507/23 вбачається, що касаційним судом визначено чіткий порядок стягнення грошових коштів, а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мастак» стягується 2 138 079,60 грн на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва», а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 2 138 079,60 грн - стягуються в дохід держави в особі Північного офісу Держаудитслужби. Тобто, ТОВ «НВП «Мастак» є боржником по відношенню до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва», а Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» є боржником перед Північним офісом Держаудитслужби.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Північний офіс Держаудитслужби та Перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернулися до Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 20 травня 2025 року у справі № 914/1507/23 та відмовити у задоволенні скарги ТОВ «НВП «Мастак».
Перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури у своїй апеляційній скарзі зокрема вказує, що згідно з вимогами ч.2 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, проте у наказі Господарського суду Львівської області не зазначено боржника і стягувача, а лише резолютивну частину постанови Верховного Суду від 17.10.2024. Наголошує, що у постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем чітко, без будь-яких змін чи тлумачень викладено зміст наказу суду від 05.11.2024, з якого вбачається, що боржником у справі визначено ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мастак», яке і було відповідачем у справі, а стягувачем - держава в особі Північного офісу Держаудитслужби (позивач). Вважає, що у державного виконавця не було підстав не приймати наказ до виконання та не відкривати виконавче провадження. Крім цього, звертає увагу, що інший наказ Господарського суду Львівської області датований 05.11.2024, в якому визначено стягувача: «Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва», а також боржника: «Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастак» до підсистеми «Електронний суд» долучено Господарським судом Львівської області лише 22.04.2025 та отримано АТ «Укрзалізниця» 30.04.2025; при цьому, жодним із учасників у справі не ініціювалося перед судом у встановленому ст. 328 ГПК України порядку питання щодо виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню. Також апелянт звертає увагу, що інших виконавчих листів, а саме щодо стягнення (переведення) коштів з АТ «Українська залізниця» на користь держави в особі Північного офісу Держаудитслужби судом не видавалось. Відтак, наголошує, що на час прийняття постанови державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження (26.03.2025) у нього на розгляді не перебувало та не могло перебувати інших виконавчих документів (в інших редакціях) та не могло існувати до часу долучення його судом до підсистеми «Електронний Суд» (22.04.2025) та надіслання до АТ «Укрзалізниця» поштовим зв'язком (23.04.2025).
Північний офіс Держаудитслужби у своїй апеляційній скарзі зокрема зазначає, що єдиним позивачем та стягувачем у цій справі є держава в особі Північного офісу Держаудитслужби, а єдиним відповідачем і боржником - ТОВ «НВП «Мастак», відтак вважає правомірними дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та визначення сторін виконавчого провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «НВП «Мастак» просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби - без задоволення. Зокрема, зазначає, що твердження апелянта про те, що ТОВ «НВП «Мастак» є єдиним боржником та відповідачем у цій справі не відповідає дійсності, оскільки спочатку Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» (стягувач) повинне стягнути кошти з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мастак» (боржник), а потім держава (стягувач) повинна стягнути кошти з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» (боржник). Наголошує, що згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2025 державним виконавцем визначено стягувача Північний офіс Держаудитслужби, а боржником ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мастак», що не відповідає змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2024 у цій справі. Відтак вважає, що виконавець, перебираючи на себе функції суду, фактично змінив порядок (спосіб) виконання рішення суду, що є неприпустимо та незаконно.
Судові засідання з розгляду апеляційних скарг проводилися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за клопотанням скаржника та на підставі відповідних ухвал суду.
Прокурор та представник позивача (апелянти) в судовому засіданні підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, просили такі задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 20 травня 2025 року у справі № 914/1507/23 та відмовити у задоволенні скарги ТОВ «НВП «Мастак», з підстав, наведених в апеляційних скаргах.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти вимог апеляційних скарг заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представники відповідача-1, третьої особи та органу ДВС в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки явка представників відповідача-1, третьої особи та органу ДВС в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за їх відсутності.
Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача і відповідача-2, розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 30 жовтня 2023 року у справі № 914/1507/23 за позовом Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до відповідача-1 Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва, до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Мастак за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним протоколу тендерного комітету та договору як таких, що суперечать інтересам держави й суспільства з умислу однієї сторони та застосування наслідків недійсності - у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2024 року рішення Господарського суду Львівської області від 30 жовтня 2023 року у справі № 914/1507/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 30.10.2023 у справі № 914/1507/23 скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову: визнано недійсним договір поставки від 28.08.2018 № ЦЗВ-07-06718-01, укладений Філією «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Мастак»; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Мастак» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» грошові кошти у розмірі 2 138 079,60 грн, а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 2 138 079,60 грн стягнути в дохід держави в особі Північного офісу Держаудитслужби. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
На виконання постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року у цій справі видано наступні накази:
1) наказ від 05.11.2024 у справі № 914/1507/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Мастак» (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Барвінського, 50, код ЄДРПОУ 38708831) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) грошових коштів у розмірі 2 138 079,60 грн, а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 2 138 079,60 грн - в дохід держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560);
2) наказ від 05.11.2024 у справі № 914/1507/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Мастак» (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Барвінського, 50, код ЄДРПОУ 38708831) на користь Львівської обласної прокуратури (розрахунковий рахунок UA138201720343140001000000774 в ДКС України у м. Києві, МФО 820172, отримувач Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031) судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 13 902,08 грн, за подачу апеляційної скарги у розмірі 20 853,12 грн, за подачу касаційної скарги у розмірі 27 804,15 грн;
3) наказ від 05.11.2024 у справі № 914/1507/23 про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Львівської обласної прокуратури (розрахунковий рахунок UA138201720343140001000000774 в ДКС України у м. Києві, МФО 820172, отримувач Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031) судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 13 902,07 грн, за подачу апеляційної скарги у розмірі 20 853,11 грн, за подачу касаційної скарги у розмірі 27 804,15 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06 березня 2025 року у справі № 914/1507/23 задоволено заяву Північного офісу Держаудитслужби (вх.№846/25 від 03.03.2025); видано дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 05 листопада 2024 у справі № 914/1507/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Мастак» (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Барвінського, 50, код ЄДРПОУ 38708831) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) грошових коштів у розмірі 2 138 079,60 грн, а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) одержаних ним за рішенням суду грошових коштів у розмірі 2 138 079,60 грн - в дохід держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560).
Північним офісом Держаудитслужби на виконання до Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скеровано дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 05.11.2024 у справі № 914/1507/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Мастак» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» грошових коштів у розмірі 2 138 079,60 грн, а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 2 138 079,60 грн - в дохід держави в особі Північного офісу Держаудитслужби.
Постановою головного державного виконавця Смереки А. В. від 26 березня 2025 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання вказаного вище наказу.
Як вбачається з постанови державного виконавця, останнім визначено стягувачем - Північний офіс Держаудитслужби, а боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мастак».
26 березня 2025 року державним виконавцем винесено постанови про: стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, стягнення виконавчого збору; арешт коштів боржника, арешт майна боржника; арешт коштів боржника на рахунках НОМЕР_1 ; НОМЕР_2.
Не погоджуючись з вказаними діями та постановами державного виконавця, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мастак» звернулося до суду з скаргою про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Смереки А. В. Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 та визнання протиправними і скасування постанов державного виконавця.
Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем неправильно визначено сторін виконавчого провадження, оскільки фактичним стягувачем грошових коштів у розмірі 2 138 079,60 грн з ТзОВ «НВП «Мастак» виступає Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва», а Північний офіс Держаудитслужби є стягувачем грошових коштів у розмірі 2 138 079,60 грн з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва». Заявник зазначає, що всупереч постанові Верховного Суду та виданому на її виконання наказу, державним виконавцем визначено стягувачем Північний офіс Держаудитслужби, а боржником ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мастак», що не відповідає змісту таких.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст.339-1 ГПК України).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. (ч.ч.1,3 ст.327 ГПК України).
Частиною 5 ст.327 ГПК України передбачено, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів чи проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
В силу положень ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Згідно з ч.2 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (п.6 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження»).
В силу ч.5 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Так, як встановлено судом 26 березня 2025 року державний виконавець на підставі заяви Північного офісу Держаудитслужби про відкриття виконавчого провадження та дубліката наказу Господарського суду Львівської області № 914/1507/23 від 05.11.2024, виніс постанови про: відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3, стягнення виконавчого збору, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, арешт коштів боржника та арешт майна боржника відповідно до вимог статей 27, 42, 56 ЗУ «Про виконавче провадження», які скеровано боржнику та стягувачу.
Стягувачем державний виконавець визначив Північний офіс Держаудитслужби, а боржником - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мастак», що не відповідає змісту пред'явленого до виконання наказу місцевого господарського суду.
Як зазначалося вище, на виконання постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року видано серед інших і наказ від 05.11.2024 у справі № 914/1507/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Мастак» (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Барвінського, 50, код ЄДРПОУ 38708831) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) грошових коштів у розмірі 2 138 079,60 грн, а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 2 138 079,60 грн - в дохід держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560).
Слід зазначити, що зміст вказаного наказу відповідає резолютивній частині постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року.
Водночас з таких вбачається, що Верховним Судом визначено наступний порядок стягнення грошових коштів в сумі 2 138 079,60 грн: - з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Мастак» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва», а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 2 138 079,60 грн - в дохід держави в особі Північного офісу Держаудитслужби.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення (ч.3 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Колегія суддів звертає увагу, що у наказі Господарського суду Львівської області від 05 листопада 2024 року у справі № 914/1507/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Мастак» (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Барвінського, 50, код ЄДРПОУ 38708831) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) грошових коштів у розмірі 2 138 079,60 грн, а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) одержаних ним за рішенням суду грошових коштів у розмірі 2 138 079,60 грн - в дохід держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560), не зазначено сторін: стягувача та боржника.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія іншого наказу Господарського суду Львівської області від 05 листопада 2024 року у справі № 914/1507/23, зміст якого відповідає наказу, який було пред'явлено до виконання органу ДВС, однак, в такому наказі зазначено сторін стягувача та боржника, а саме: стягувачем вказано Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815), а боржником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Мастак» (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Барвінського, 50, код ЄДРПОУ 38708831). Такий наказ скеровано на адресу АТ «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5) - 23 квітня 2025 року, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції, який міститься у матеріалах справи (арк. арк. справи 185, 186 том VIII).
При цьому, учасники справи не зверталися до суду із заявами про внесення виправлень до наказу Господарського суду Львівської області від 05 листопада 2024 року у справі № 914/1507/23, як і не зверталися до суду із заявою про роз'яснення постанови касаційного суду в частині її виконання, оскільки саме на її виконання видано спірний наказ.
Не зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з виконання наказу та вчинення в межах цього провадження виконавчих дій із довільним визначенням сторін виконавчого провадження (стягувача та боржника), за відсутності даних про таких у наказі Господарського суду Львівської області від 05 листопада 2024 року у справі № 914/1507/23, який був первісно пред'явлений до виконання, та невідповідності таких резолютивній частині постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 914/1507/23, на виконання якої було видано, зокрема і спірний наказ.
В силу ст.343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Частиною 1 ст.255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця (п.25).
Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ст.236 ГПК України).
Слід зазначити, що скаржниками не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, відтак, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваної ухвали без змін, а апеляційних скарг - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційних скарг слід залишити за скаржниками.
Керуючись ст.ст.236, 255, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 20 травня 2025 року у справі № 914/1507/23 залишити без змін, а апеляційні скарги Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Північного офісу Держаудитслужби - без задоволення.
Матеріали справи № 914/1507/23 повернути до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 20 жовтня 2025 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.