Номер провадження 22-ц/821/1746/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №703/2073/25 Категорія: 304090000Ігнатенко Т. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
16 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів Новікова О.М., Василенко Л. І., Карпенко О.В., розглянувши у м. Черкаси в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
15 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до місцевого суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики №4878897 у розмірі 21481 гривня 25 копійок та за договором позики №78355193 у розмірі 16324 гривні 27 копійок, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 серпня 2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено договір позики №4878897.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №19 від 27 лютого 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21481 гривня 25 копійок, з яких: 6000 гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15481 гривня 25 копійок - сума заборгованості за відсотками; 0 гривень 00 копійок - сума заборгованості за пенею.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача за вказаним договором позики, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №4878897 в розмірі 21481 гривня 25 копійок, з яких: 6000 гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15481 гривня 25 копійок - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 07 червня 2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено договір позики №78355193.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №20 від 20 березня 2024 року до Ддговору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16324 гривні 27 копійок, з яких: 3622 гривні 99 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12701 гривня 28 копійок - сума заборгованості за відсотками; 0 гривень 00 копійок - сума заборгованості за пенею.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача за вказаним договором позики, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцію.
Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №78355193 в розмірі 16324 гривні 27 копійок, з яких: 3622 гривні 99 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12701 гривня 28 копійок - сума заборгованості за відсотками.
Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 червня 2025 позов у справі задоволено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання по кредитним договорам, тому підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача сума заборгованості за вказаними договорами.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник ОСОБА_2 - адвокат Зачепіло З. Я. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не досліджував як доказ будь-які первинні фінансові документи, що підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів, правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитними договорами, залишку заборгованості тощо, оскільки такі докази відсутні в матеріалах справи.
Відповідно до наданих позивачем копій договорів сформованих в електронному вигляді, кредит надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок позичальника.
У матеріалах справи відсутні докази виконання товариством умов кредитного договору щодо видачі та/або зарахування відповідачу кредитних коштів. Матеріали справи не містять будь-якої інформації на підтвердження перерахування позивачем грошових коштів на банківський картковий рахунок, відкритий на ім'я відповідача, а тому факт передачі коштів є недоведеним та не мав бути покладений в основу оскаржуваного рішення, як доведений факт.
На думку апелянта, розрахунки заборгованості надані позивачем та які досліджувались судом, самі по собі, без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем, не можуть бути належними та допустимими доказами наявності та розміру заборгованості, а також укладення кредитного договору.
Посилається на те, що будь-які реквізити та докази того, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було направлено повідомлення про відступлення вимоги заборгованості фактору не досліджувалися та не перевірялися.
Вказує, що судом першої інстанції без будь-якого дослідження та перевірки були покладені в основу оскаржуваного рішення розрахунки боргу, надані позивачем.
Крім того, надані позивачем розрахунки не підтверджуються будь-якими первинними фінансовими документами, у тому числі, щодо розрахунків між сторонами по договорах факторингу.
В обґрунтування заявлених вимог про стягнення заборгованості із відповідачем за кредитними договорами ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало суду копії документів, а саме: договорів про надання коштів на умовах споживчого кредиту, копії паспортів споживчих кредитів, анкет, копії договорів факторингу та реєстрів до таких договорів факторингу, розрахунки заборгованості.
Вказані документи підтверджують лише умови кредитування та переуступку права вимоги попередніми кредиторами за вказаними кредитними договорами останньому кредитору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Але вони не є належними та допустимим доказами надання відповідачу позики або кредиту за вказаними договорами.
Також ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надало суду первинних бухгалтерських та платіжних документів, якими б підтверджувалося перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, який би був зазначений у договорах, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачці.
Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором, складений представником позивача, як на підставу задоволення позовних вимог, є безпідставним, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
У зв'язку із недоведенням позивачем факту перерахування відповідачу кредитних коштів з метою доведення виконання умов договору про надання кредиту, а також фактичного користування відповідачкою кредитними коштами, не має правових підстав для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивачем укладалися кредитні договори та договори позики, що підписані електронним підписом.
При цьому, в якості доказів відступлення прав вимоги до позивача за кредитними договорами та договором позики, заборгованість по яким товариство просить стягнути у судовому порядку, останнє надало суду лише окремі аркуші вказаних договорів.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» вказало, що відповідач не позбавлений можливості надати докази, які підтверджують або спростовують отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.
На підтвердження заявлених позовних вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» було надано копії відповідних договорів, договорів факторингу із відповідними додатками та розрахунки заборгованості за договорами, які відповідач жодним чином не спростував.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
Щодо договору про споживчий кредит №4878897.
07 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №4878897, який підписаний відповідачем ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором V3x142b7Y8 (а.с.7-9).
Згідно з п. 1 вказаного договору позики №4878897, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 2 зазначеного договору позики №4878897, параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів: сума позики - 6000 гривень 00 копійок; строк позики (строк договору) - 30 днів; базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) - 33,46% (фіксована); базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) - 2,50%; дата надання позики - 07 серпня 2023 року; дата повернення позики (останній день) - 06 вересня 2023 року; знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 0,01%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період воєнного стану ) - 2,70%; пеня %/ день (не застосовується в період воєнного стану) - 2,70%; орієнтовна реальна процентна ставка - 3340,13%; орієнтовна загальна вартість позики - 8025 гривень 00 копійок.
Згідно з п.3 вказаного договору позики №4878897, позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.4 зазначеного договору позики №4878897, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту.
Згідно п.20 вказаного договору позики №4878897, технологія (порядок) укладення договору. Цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 21 зазначеного договору позики №4878897, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору. Договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомлення - пропозицією укласти договір. На вказану позичальником електронну пошту надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання договору, що згенерований під час проходження позичальником процедури укладення договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір, підпису в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором. Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на договір. Після підписання такими електронними підписами договору його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним. Договір містить накладену кваліфіковану електронну печатку позикодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Підписаний таким чином договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.
У п. 28 вказаного договору позики №4878897 зазначені юридичні адресу та реквізити сторін, зокрема у реквізитах позичальника ОСОБА_2 зазначений номер електронного платіжного засобу - НОМЕР_1 .
Як вбачається з Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком №1 до Договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №4878897 від 07 серпня 2023 року та підписана відповідачем ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором V3x142b7Y8: дата видачі кредиту/дата платежу - 07 серпня 2023 року/06 вересня 2023 року; кількість днів у розрахунковому періоді - 30 днів; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 6000 гривень 00 копійок/8025 гривень 00 копійок; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 6000 гривень 00 копійок/6000 гривень 00 копійок; проценти за користування кредитом - 2025 гривень 00 копійок; реальна річна процентна ставка - 3340,13%; загальна вартість кредиту - 8025 гривень 00 копійок (а.с.9-зворот).
Щодо договору про споживчий кредит №78355193.
07 червня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №78355193, який підписаний відповідачем ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5r1D6nd2XB (а.с.17,19).
Згідно п.1 вказаного договору позики №78355193, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 2 зазначеного договору позики, параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів: сума позики - 7000 гривень 00 копійок; строк позики (строк договору) - 30 днів; процентна ставка (базова) за день - 2,5% (фіксована); дата надання позики - 07 червня 2023 року; дата повернення позики - 07 липня 2023 року; знижена процентна ставка за день (застосовується у відповідності до умов програми лояльності) - 0,75%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) - 2,70%; пеня за день (не застосовується в період карантину) - 2,70%; орієнтовна реальна процентна ставка - 1081,2%; орієнтовна загальна вартість позики - 8575 гривень 00 копійок.
Згідно п. 3 вказаного договору позики №78355193, позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 4 зазначеного договору позики №78355193, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Згідно п. 20 вказаного договору, технологія (порядок) укладення договору. Цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 21 Договору позики №78355193, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору. Договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомлення - пропозицією укласти договір. На вказану позичальником електронну пошту надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання договору, що згенерований під час проходження позичальником процедури укладення договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір, підпису в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором. Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на договір. Після підписання такими електронними підписами договору його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним. Договір містить накладену кваліфіковану електронну печатку позикодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Підписаний таким чином договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.
У п.28 вказаного договору позики №78355193 зазначені юридичні адресу та реквізити сторін, зокрема у реквізитах позичальника ОСОБА_2 зазначений рахунок - НОМЕР_2 .
Як вбачається з Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком №1 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №78355193 від 07 червня 2023 року та підписана відповідачем ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5r1D6nd2XB: дата видачі кредиту/дата платежу - 07 червня 2023 року/07 липня 2023 року; кількість днів у розрахунковому періоді - 30 днів; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - -7000 гривень 00 копійок/8575 гривень 00 копійок; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 7000 гривень 00 копійок/7000 гривень 00 копійок; проценти за користування кредитом - 1575 гривень 00 копійок; реальна річна процентна ставка - 1081,2%; загальна вартість кредиту - 8575 гривень 00 копійок (а.с.20).
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 цього Закону України разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, встановивши, що кредитні договори укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка відповідачу не належить, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_4 .
Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.
Посилання представника відповідачки в апеляційній скарзі на те, що вона не укладала договори, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані договори підписані електронними підписами, використання яких не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. У свою чергу, доказів того, що персональні дані ОСОБА_3 (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення кредитних договорів та договорів позики від її імені, апелянтом до суду не надані.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій ніхто не звертався, як і не оскаржував правомірність укладених договорів.
Слід наголосити на тому, що жодних заперечень з приводу того, що відповідач ОСОБА_2 не погодилася з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання вищезазначених договорів, останньою висловлено не було. Відповідач була належним чином ознайомлений з умовами вищевказаних договорів.
Крім того, посилання адвоката на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано суду доказів отримання ним кредитних коштів від первісних кредиторів є помилковими та безпідставними, оскільки факти їх надання підтверджуються, власне, наявними у матеріалах справи кредитними договорами, які є дійсними в силу приписів ст. 204 ЦК України про правомірність правочинів. При цьому вимог щодо визнання зазначених правочинів недійсними чи встановлення факту їх неукладеності до суду заявлено не було. Зазначені правочини підтверджують факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в позику чи кредит відповідачці коштів у погодженому розмірі.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1076 ЦК України відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Згідно зі ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк. Банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.
Стверджуючи про те, що позивач не надав до суду доказів отримання боржником коштів, апелянт у той же час не звернув увагу на те, що перерахування коштів відбувається на рахунок боржника у банківській установі та до вказаних відомостей позивач доступу не має, оскільки такі відомості є даними клієнта банку, які не підлягають розголошенню.
Щодо ненаправлення відповідачеві на адресу повідомлень про відступлення права вимоги, то апеляційний суд зазначає, що відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. При умові, що відповідач з будь - яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ЄАПБ», має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
По суті самих договорів факторингу, то колегія суддів вважає їх належними доказами переходу прав вимог до боржника за договорами позики, при цьому керується наступним.
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» («Фактор») та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» («Клієнт») укладено Договір факторингу №14/06/21 (а.с.10-12).
Відповідно до п .1.1 вказаного договору факторингу, за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 1.2 зазначеного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги.
28 липня 2021 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» («Фактор») та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» («Клієнт») укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідно до умов якої, сторони погодили внести зміни до п.1.3 Договору та викласти його в наступній редакції: «1.3. Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики Фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства» (а.с.13).
27 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» («Фактор») та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» («Клієнт») укладено Додаткову угоду №20 до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідно до умов якої, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників, які визначені у реєстрі боржників №19 від 27 лютого 2024 року (а.с.14).
27 лютого 2024 року фактором - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та клієнтом - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписано та скріплено печатками сторін акт прийому-передач Реєстру Боржників №19 від 27 лютого 2024 року за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с.15).
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників №19 від 27 лютого 2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 за договором позики №4878897 у загальній сумі 21481 гривня 25 копійок, з яких: 6000 гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15481 гривня 25 копійок - сума заборгованості за відсотками (а.с.16).
Крім того, 20 березня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» («Фактор») та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» («Клієнт») укладено Додаткову угоду №21 до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідно до умов якої, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників, які визначені у реєстрі боржників №20 від 20 березня 2024 року (а.с.21).
20 березня 2024 року фактором - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та клієнтом - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписано та скріплено печатками сторін акт прийому-передач Реєстру Боржників №20 від 20 березня 2024 року за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с.22).
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників №20 від 20 березня 2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 за договором позики №78355193 у загальній сумі 16324 гривні 27 копійок, з яких: 3622 гривні 99 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12701 гривня 28 копійок - сума заборгованості за відсотками (а.с.23).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять його умови. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Отже, матеріалами справи підтверджено перехід права вимоги за вказаними договорами позики до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
З огляду на все вищевикладене, слід дійти висновку, що обґрунтованих доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального або матеріального права, а також посилання на обставини, які давали б суду апеляційної інстанції підстави для переоцінки доказів та спростування висновків суду, апеляційна скарга не містить, у зв'язку з чим відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17.06.2025 року у цій справі належить залишити без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на дане рішення суду, відповідно, залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни залишити без задоволення.
Заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без змін.
Судові витрати залишити за особою, яка подавала апеляційну скаргу.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: