Справа № 553/3554/25 Номер провадження 11-кп/814/1788/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
15 жовтня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора представника установи виконання покарань захисника засудженогоОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції судове провадження за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_10 і захисника ОСОБА_8 , у інтересах засудженого ОСОБА_9 , на ухвалу Подільського районного суду м. Полтава від 11 вересня 2025 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання захисника ОСОБА_8 про застосування щодо засудженого ОСОБА_9 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого
26 вересня 2023 року Полтавським апеляційним судом за ч.3 ст.190, ч.ч.1, 2 ст.361, ч.1 ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі,
звільнено умовно-достроково від відбування зазначеного вище покарання на 1 рік 4 місяці 3 дні.
Ухвалене рішення місцевий суд мотивував тим, що ОСОБА_9 відбув передбачений ст.81 КК України строк покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
В апеляційних скаргах:
прокурор ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Полтава від 11 вересня 2025 року та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання захисника про заміну ОСОБА_9 невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у вигляді виправних робіт. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: положення ст.81 КК України щодо засудженого ОСОБА_9 , який вчинив тяжкий злочин, можуть бути застосовані лише 13 січня 2026 року (після відбуття ним не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом), тоді як приписи ст.82 КК України - після відбуття засудженим 1/2 частини строку покарання, а саме з 13 липня 2025 року; під час судового провадження захисник повідомив про допущення технічної описки в раніше поданому клопотанні та, посилаючись на п.2 ч.4 ст.82 КК України просив замінити ОСОБА_9 невідбуту частину покарання більш м'яким, при цьому, надав довідку ПП «Кремінвест-К» щодо забезпечення працевлаштування засудженого; така позиція була підтримана в судовому засіданні прокурором, але суд першої інстанції залишив поза увагою позицію захисника про застосування ст.82 КК України, замість ст.81 КК України;
захисник ОСОБА_8 просить змінити ухвалу Подільського районного суду м. Полтава від 11 вересня 2025 року й викласти другий абзац резолютивної частини цього судового рішення в такій редакції: «замінити ОСОБА_9 невідбуту частину покарання за вироком Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у вигляді 1 року 4 місяців 3 днів на покарання у вигляді виправних робіт, в іншій частині ухвалу місцевого суду залишити без зміни. Такі вимоги обгрунтовує тим, що: в судовому засіданні місцевого суду від 11 вересня 2025 року він повідомив, що в клопотанні було допущено технічну помилку в застосуванні норми права, а саме помилково зазначено ст.81 КК України, замість правильної ст.82 КК України, а, отже, вказав про те, що в клопотанні порушується питання про застосування ст.82 КК України - заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким, але це безпідставно не враховано місцевим судом; ОСОБА_9 відбув більше половини строку покарання, за час відбування покарання довів, що став на шлях виправлення, має неповнолітню дитину, а також згідно з даними довідки, наказу про прийняття на роботу з повідомленням та квитанцією ОСОБА_9 гарантовано працевлаштування на посаду менеджера з управління нерухомістю з окладом згідно з штатним розписом ПП «КРЕМІНВЕСТ-К», тобто засуджений матиме стабільний матеріальний дохід.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення, просив скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, виступ захисника та засудженого на підтримку апеляційної скарги захисника, позицію представника установи виконання покарань, який підтримав позицію прокурора про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового розгляду в місцевому суді, перевірила матеріали кримінального провадження, обговорила доводи апеляційних скарг та дійшла висновку про те, що вони підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Як убачається з матеріалів судового провадження та особової справи, 25 квітня 2022 року Крюківським районним судом м. Кременчук ОСОБА_9 визнано винуватим і засуджено за: ч.3 ст.190 КК України - на 3 роки позбавлення волі; ч.1 ст.361 КК України - на 1 рік обмеження волі; ч.2 ст.361 КК України - на 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначено ОСОБА_9 остаточне покарання - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України (а.о.с.10-18).
26 вересня 2023 року Полтавським апеляційним судом вирок Крюківського районного суду м. Кременчук від 25 квітня 2022 року щодо ОСОБА_9 у частині призначеного покарання скасовано та ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_9 покарання за: ч.3 ст.190 КК України - 3 роки позбавлення волі; ч.1 ст.361 КК України - 1 рік обмеження волі; ч.2 ст.361 КК України - 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначено ОСОБА_9 остаточне покарання - 3 роки позбавлення волі. Строк покарання ОСОБА_9 ухвалено обчислювати з моменту затримання, в іншій частині вирок залишено без зміни (а.о.с.2-9).
За змістом судових рішень ОСОБА_9 визнано винуватим і засуджено, зокрема, за вчинення ним епізодів умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України (в редакції станом на момент вчинення кримінального правопорушення та ухвалення вироку) - шахрайства, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в тому числі повторно.
Санкцією ч.3 ст.190 КК України (в редакції станом на момент вчинення кримінального правопорушення та ухвалення вироку) було передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Законом України №3233-ІХ від 13 липня 2023 року до ст.190 КК України було внесено зміни, зокрема, ч.3 ст.190 КК України викладено в такій редакції: «Шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років», а також доповнено вказану статтю частиною 4 наступного змісту: «Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років».
Таким чином, внесені Законом України №3233-ІХ від 13 липня 2023 року зміни до ст.190 КК України не скасовують кримінальну протиправність діяння (шахрайство), не пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином не поліпшують становище засудженого.
Тобто зміст ч.3 ст.190 КК України в редакції станом на момент вчинення кримінального правопорушення та ухвалення вироку було перенесено в ч.4 ст.190 КК України й ці частини є аналогічними як за своїми диспозиціями, так і санкціями.
Отже, вчинене ОСОБА_11 умисне кримінальне правопорушення щодо здійснення шахрайських дій, за яке його визнано винуватим і засуджено судом із призначенням відповідного покарання, є тяжким злочином.
На виконання вироку апеляційного суду ОСОБА_11 було затримано 13 січня 2024 року, що підтверджується даними протоколу затримання та відповідно до матеріалів особової справи є початком строку відбування ним покарання (а.о.с.20-22).
Тому в силу п.2 ч.3 ст.81 КК України щодо ОСОБА_11 може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання лише після фактичного відбуття ним не менше двох третин строку покарання, призначеного йому судом за умисний тяжкий злочин, тобто не раніше 13 січня 2026 року (дві третини від строку призначеного йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі).
Такий же строк застосування положень ст.81 КК України щодо засудженого було вказано й у матеріалах виправної колонії, зокрема, характеристиках щодо ОСОБА_11 (а.с.п.3-6, 35-37).
Наведене вище виключає можливість умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання, а тому висновок місцевого суду про застосування до ОСОБА_11 є помилковим і безпідставним, про що слушно зауважено в апеляційній скарзі прокурора.
При цьому, як убачається із запису перебігу судового провадження, автор клопотання - захисник ОСОБА_8 , у судовому засіданні місцевого суду змінив вимоги й доводи його клопотання, порушуючи питання про застосування до ОСОБА_11 приписів ст.82 КК України - заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким. Таку ж позицію підтримав інший захисник ОСОБА_12 та засуджений ОСОБА_11 . Прокурор на заперечував проти заміни ОСОБА_11 невідбутої частини покарання більш м'яким. Представник установи виконання покарань поклався на розсуд суду у вирішенні вказаного вище питання.
Але суд першої інстанції наведене вище залишив поза увагою, жодним чином не висловився щодо цих вимог і доводів клопотання, не вирішив питання про застосування до ОСОБА_11 положень ст.82 КК України, про що слушно йдеться в доводах апеляційних скарг прокурора й захисника. При цьому, місцевий суд в ухвалі зазначив про те, що захисники та засуджений підтримали клопотання саме про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_11 від відбування покарання, а прокурор не заперечував проти цього клопотання, але вказані твердження не відповідають матеріалам справи та спростовуються зафіксованим перебігом судового провадження в першій судовій інстанції, відповідно до яких предметом виступів засудженого, захисників та прокурора було застосування до засудженого приписів ст.82 КК України.
Ураховуючи викладені вище обставини й те, що питання щодо застосування до ОСОБА_11 положень ст.82 КК України судом першої інстанції не аналізувалось і не вирішувалось, колегія суддів позбавлена можливості надати оцінку доводам апелянтів щодо заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким. Допущені ж місцевим судом порушення положень законодавства неможливо усунути під час апеляційного розгляду.
Тому оскаржувану належить скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене вище, ретельно перевірити доводи учасників провадження та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
Отже, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_10 і захисника ОСОБА_8 , у інтересах засудженого ОСОБА_9 , задовольнити частково.
Ухвалу Подільського районного суду м. Полтава від 11 вересня 2025 року щодо ОСОБА_9 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4