Справа № 554/8290/23 Номер провадження 22-ц/814/4066/25Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
14 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі судді Панченка О.О. вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 03 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради про визначення місця проживання осіб,-
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 03 вересня 2025 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 на зустрічну позовну заяву.
Не погодившись з даною ухвалою суду, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 .
Під час дослідження матеріалів справи встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, у зв'язку із чим підлягає залишенню без руху.
За правилами п. 3) ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 2ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Так, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки являється учасником бойових дій та додає посвідчення з якого вбачається, що останній має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.
Згідно п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життя є забезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Так, ОСОБА_1 спочатку звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу та в подальшому подав зустрічну позовну заяву в якій просив визначити місце проживання дитини, тобто предмет позову не стосується його соціальних прав і гарантій як учасника бойових дій з урахуванням положень статей 12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому він не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Зазначені пільги осіб з відповідним статусом розповсюджуються на позовні вимоги, які витікають з цих конкретних випадків. Законом учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору у разі звернення до суду з позовом щодо незастосування пільг, визначених в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У даному випадку даний позов не пов'язаний з порушенням права саме учасника бойових дій, а виникає з інших правовідносин.
За таких обставин, від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 не звільнений, а тому має сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
За нормами підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025рік» передбачено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року 3 028 грн, відтак, судовий збір на ухвалу має бути сплачений у розмірі 605,60 грн.
Таким чином, оплаті апелянтом підлягає судовий збір у розмірі 605,60 грн. оригінал квитанції повинен бути наданий суду.
Оплата повинна здійснюватися за наступними реквізитами:
отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м.Полтава/22030101;
код отримувача ЄДРПОУ: 37959255;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача МФО: 899998;
рахунок отримувача: UA528999980313111206080016719;
код класифікації доходів бюджету: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _____ (Дата оскарження справи) по справі ____ (Номер справи), Полтавський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених цим Кодексом, у відповідності до положення статті 185 цього Кодексу залишається без руху.
За таких обставин апеляційний суд позбавлений можливості відкрити провадження у справі, а тому необхідно апеляційну скаргу залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 03 вересня 2025 року - залишити без руху, надати строк для усунення недоліків, але не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити апелянту, що вразі невиконання у десятиденний строк вимог ухвали апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя: О.О. Панченко