Справа № 537/1728/24 Номер провадження 22-ц/814/2608/25Головуючий у 1-й інстанції ДЯДЕЧКО І. І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
16 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 грудня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року Комунальне підприємство «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 (ділі - відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) на користь КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області борг у сумі 66407,01 грн, що складається з суми заборгованості з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та плати за абонентське обслуговування, нараховані на суму заборгованості 3% річних в сумі 82,10 грн, інфляційні витрати в сумі 209,53 грн та судовий збір у сумі 3028 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач, відповідно до положень статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.
Позивач надає комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідачу-1 та відповідачу-2 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно особового рахунку № НОМЕР_1 .
В результаті невиконання відповідачами зобов'язань по оплаті наданих послуг, станом на 27 березня 2024 року, утворилась заборгованість (за період 01 квітня 2012 року по 31 березня 2021 року) в розмірі 66407,01 грн.
Крім того, відповідно до статті 625 ЦК України, боржникам на суму заборгованості нараховані 3 % річних в сумі 82,10 грн, інфляційні витрати в сумі 209,53 грн.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 07 травня 2024 року позовну заяву КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до відповідача-1 та відповідача-2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з відповідача-1 та відповідача-2 на користь КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в солідарному порядку заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 66407,01 грн за період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2021 року включно, встановлений індекс інфляції у розмірі 209,53 грн, 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 82,10 грн.
Стягнуто з відповідача-1 на користь КП «Теплоенерго»Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області сплачений судовий збір в сумі 1514 грн.
Стягнуто з відповідача-2 на користь КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області сплачений судовий збір в сумі 1514 грн.
28 листопада 2024 року ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука заяву відповідача-1 задоволено, заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 07 травня 2024 року скасовано, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 грудня 2024 року позовну заяву КП «Теплоенерго»Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до відповідача-1 та відповідача-2 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з відповідача-1 та відповідача-2 на користь КП «Теплоенерго»Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в солідарному порядку заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 48389, грн за період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2021 року включно, встановлений індекс інфляції у розмірі 130,52 грн, 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 51,10 грн.
Стягнуто з відповідача-1 на користь КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області сплачений судовий збір в сумі 1103,21 грн.
Стягнути з відповідача-2 на користь КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області сплачений судовий збір в сумі 1103,21 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 грудня 2024 року не погодився відповідач-2 та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, прохала суд скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 грудня 2024 року в частині стягнення з відповідача-2 на користь КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в солідарному порядку заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 48389,35 грн за період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2021 року включно, встановлений індекс інфляції у розмірі 130,52 грн, 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 51,10 грн.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що апелянт не був обізнаний про судовий розгляд в суді першої інстанції, оскільки перебуває на військовій службі в лавах ЗСУ.
Крім того, вказує що з лютого 2011 року не проживає за вище вказаною адрескою, а заборгованість виникла з вини відповідача-1, який проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з родиною.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 67407,01 грн, що є менше ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №369356670, сформованої 12 березня 2024 року, відповідачу-1 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_2 .
Позивач надає за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Із наданих позивачем розрахунків вбачається, що станом на 27 березня 2024 року, заборгованість перед КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області за надані послуги за адресою: АДРЕСА_1 , складає - 66407,01 грн, яка утворилась за період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2021 року, інфляційні витрати - 209,53 грн, 3 % річних від простроченої суми заборгованості - 82,10 грн.
В той же час, спірні відносини, що виникли у процесі надання споживачам послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення у період з 01 квітня 2012 по 30 квітня 2019 року включно регулювалися Законом України «Про житлово-комунальні послуги» 1875-IV від 24 червня 2004 року.
Спірні відносини, що виникли у процесі надання споживачам послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення у період з 01 травня 2019 року по 31 березня 2021 включно регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІ від 09 листопад 2017 року.
Позиція апеляційного суду
Щодо меж перегляду рішення суду
Відповідно до частини першої статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, установлених договором або законом, зокрема в разі неподільності предмета зобов'язання.
Наслідки солідарного обов'язку боржників передбачені статтею 543 ЦК України: у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що солідарна відповідальність у зобов'язальному праві - це відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо. Як солідарне зобов'язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.
На підставі рішення суду про стягнення боргу з солідарних боржників солідарна відповідальність покладається на відповідачів до повного погашення боргу. Відповідачі, як солідарні боржники, відповідають в межах загальної суми кредитної заборгованості.
У постанові від 03 червня 2024 року по справі № 161/8822/24 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що у випадку наявності підстав для солідарної відповідальності відповідачів/боржників, кожен з них має право висунути заперечення проти вимог кредитора, які є загальними для всіх боржників та не засновані на особистих відносинах одного з них з кредитором. Оскарження судового рішення у повному обсязі одним з відповідачів, відповідальність якого є солідарною з іншими, та перегляд справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою такого відповідача, не є порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Зважаючи на вище наведене судом апеляційної інстанції буде переглянуто рішення суду в повному обсязі.
Щодо виниклої заборгованості
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 1875-IV від 24 червня 2004 року до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Згідно з пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 1875-IV від 24 червня 2004 року споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІ від 09 листопада 2017 року до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІ від 09 листопада 2018 року індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У відповідності до частин першої та третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІ від 09 листопада 2017 року споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з статті 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями частини першої статті 530 ЦК України, визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
За змістом частини першої статті 901 та частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як уже зазначалося, відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №369356670, сформованої 12 березня 2024 року, відповідачу-1 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_2 .
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення відповідач-1, в подальшому, подав до суду заяву про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) зазначено, що «для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (див. пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16). Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц)».
При перегляді заочного рішення відповідач-1 не наводив жодних доводів, з приводу невизнання боргу чи неправильності розрахунків.
Також відповідач-1 не надав належних та допустимих доказів, що заборгованість за послуги у вигляді централізованого теплопостачання утворилася не з його вини.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення боргу з відповідача-1 підтверджуються належними доказами, відповідно, звернення позивача з позовною заявою до відповідача-1 було правомірним.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач-2, відповідно до акту № 36 від 10 березня 2025 року, який засвідчений підписом та печаткою Голови Правління ОСББ «Дніпрова, 72», не проживає за адресою АДРЕСА_1 з лютого 2011 року.
Зважаючи на те, що відповідач-2 не є співвласником та не проживав у вище вказаній квартирі в період утворення заборгованості, враховуючи положення статті 162 ЖК України, пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІ від 09 листопада 2018 року, пункт 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІ від 09 листопада 2018 року, підстави для стягнення заборгованості з відповідача-2 відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що квартира за адресою АДРЕСА_1 підключена до централізованого опалення та постачання гарячої води.
Послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води були надані позивач відповідачеві-1, що вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, з наданих розрахунків заборгованості (т. 1 а.с. 11-14, 157-162) встановлено, що споживач послуг здійснював їх часткову оплату.
Разом із тим, з огляду на те, що вимоги позивача в частині стягнення боргу з відповідача-1 підтверджуються належними доказами, а також те, що факт існування заборгованості не був спростований відповідачем-1, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції прийнято, по суті обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог, та стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 48389,35 грн за період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2021 року включно, встановлений індекс інфляції у розмірі 130,52 грн, 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 51,10 грн.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, відповідно, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 грудня 2024 року в частині солідарного стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 48389,35 грн за період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2021 року включно, встановлений індекс інфляції у розмірі 130,52 грн, 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 51,10 грн з відповідача-2 слід скасувати і відмовити в позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідача-2, а рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 грудня 2024 року в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 48389,35 грн за період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2021 року включно, встановлений індекс інфляції у розмірі 130,52 грн, 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 51,10 грн з відповідача-1 залишити без змін.
Щодо судових витрат
Щодо витрат зі сплати судового збору
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат за подачу позовної заяви підлягає зміні.
Отже, з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позивним вимогам, а саме - 2206,42 грн замість 1103,21 грн.
Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено повністю то з КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь відповідача-2 підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги 1564,82 грн.
Керуючись статтями 137, 141, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 грудня 2024 року в частині солідарного стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 48389,35 грн за період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2021 року включно, встановлений індекс інфляції у розмірі 130,52 грн, 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 51,10 грн з ОСОБА_1 - скасувати.
У задоволенні позову Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в частині солідарного стягнення коштів з ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення в частині розподілу судового збору за подачу позовної заяви змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2206,42 грн (замість 1103,21грн).
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 грудня 2024 року в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 48389,35 грн за період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2021 року включно, встановлений індекс інфляції у розмірі 130,52 грн, 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 51,10 грн з ОСОБА_1 - залишити без змін.
Стягнути з Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1564,82 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2025 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко