Житомирський апеляційний суд
Справа №296/10017/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/692/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
13 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 вересня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ,-
встановила:
09 вересня 2025 року ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира було задоволено клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 до 07.11.2025 року (включно) без визначення розміру застави.
Слідчий суддя вважав наявними підстави для продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, оскільки ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України продовжують зберігатися та не зменшилися.
Крім того, ураховуючи встановлені ризики, а також те, що злочин за ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні якого серед інших обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_7 відноситься до особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, слідчий суддя, продовжуючи строк тримання підозрюваного під вартою, на підставі п.п.4,5 ч.4 ст.183 КПК, вважав за необхідне не визначати розмір застави, оскільки це не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та обрати ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або внесення застави.
Зазначає, що отримав повний текст ухвали 24.09.2025 року.
Вважає зазначену ухвалу незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що 06.09.2025 року суддя ОСОБА_1 ухвалою у справі №296/10000/25 повернула клопотання прокурору, мотивуючи це тим, що після направлення обвинувального акта та призначення підготовчого судового засідання слідчий суддя втратив повноваження розглядати клопотання про продовження тримання під вартою (ч. 4 ст. 176 КПК України).
Вже 09.09.2025 року ця ж суддя дійшла прямо протилежного висновку, розглянула аналогічне клопотання та продовжила строк тримання під вартою.
Вважає, що такі суперечливі рішення однієї судді протягом трьох днів порушують принцип правової визначеності (ст. 6 Конвенції; рішення ЄСПЛ Beian v. Romania, № 30658/05, § 39).
Зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні, допустимі, належні та достовірні докази, що прямо чи опосередковано могли б підтверджувати причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому кримінально караних діянь.
Вважає, що усі твердження прокурора про наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, зводяться виключно до гіпотетичних припущень та суб'єктивних міркувань, не підкріплених жодними доказами, які мали б бути належним чином досліджені судом першої інстанції. Прокурор не надав доказів, які б обґрунтовували як підозру, так і ризики, що стали формальною підставою для продовження запобіжного заходу.
Твердить, що стан здоров'я ОСОБА_7 є вкрай тяжким - зокрема, було зафіксовано клінічну смерть, проведено оперативне втручання з шунтування серця, що об'єктивно свідчить про наявність загрозливих для життя захворювань, які виключають можливість перебування у слідчому ізоляторі без постійного медичного нагляду.
Звертає увагу на порушення строків надання повного тексту судового рішення та порушення практики ЄСПЛ.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження СУ ГУНП в Житомирській області завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023060000000318 від 16.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 321, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369 та ч. 2 ст. 369 КК України.
03.03.2025 обвинувальний акт, складений у межах кримінального провадження №12023060000000318 від 16.06.2023 за обвинуваченням: ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27. ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 321, ч. 1 ст. 369 та ч. 2 ст. 369 КК України та інших надісланий до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.
Ухвалою слідчого судці Корольовського районного суду м. Житомира від 11.07.2025 у справі № 296/5193/25 ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід - тримання під вартою без визначення застави, строком до 09.09.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09.09.2025 продовжено запобіжний захід - тримання під вартою без визначення застави, строком до 07.11.2025 включно.
На переконання колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27. ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 321, ч. 1 ст. 369 та ч. 2 ст. 369 КК України, відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки підтверджуються матеріалами кримінального провадження долученими до клопотання:
- протоколами за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій - накладення арешту на кореспонденцію, огляд та виїмка кореспонденції, в ході яких проведено огляди 28 посилок ТОВ «Нова пошта» в кожній з яких було відібрано зразки прозорої кристалічної речовини та подробленої рослинної маси зеленого кольору;
- протоколами за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій - візуальне спостереження за особою стосовно ОСОБА_9 , в ході яких задокументовані пересування останнього на автомобілі «OPEL ZAFIRA» р/н НОМЕР_1 , отримання ним посилок ТВ «Нова Пошта» в поштоматі № 46739, а також факти прибуття до ДУ «РВК (№73);
- протоколом №4351/55/105-2024 від 16.08.2024 за результатами проведення негласне'(слідчої) розшукової дії - візуальне спостереження за місцем, а саме ділянкою перед поштоматом ТОВ «Нова Пошта» №46739, в ході якого задокументовано факт отримання ОСОБА_10 поштових відправлень з поштомату;
- протоколами за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій аудіо-відео контролю особи стосовно ОСОБА_9 , в ході якого задокументовані розмови останнього з ОСОБА_11 ;
- протоколом №4297/55/105-2024 від 14.08.2024 за результатами проведення негласн(слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю місця, а саме приміщення кімнати короткострокових побачень ДУ «РВК (№73), в ході якого задокументовано факти передачі ОСОБА_9 наркотичних засобів ОСОБА_7 , які той у свою чергу передав
ОСОБА_12 зокрема 29.06.2024, 09.07.2024, 29.07.2024, 02.08.2024, 07.08.2024 та 10.08.2024. Крім того задокументовано факти передачі ОСОБА_7 працівнику ДУ «РВ (№73)» ОСОБА_13 грошових коштів, а саме 29.07.2024 в сумі 2800 грн (14 купюр по 200 грн), 10.08.2024 в сумі 1000 грн.
- протоколом №3786/55/105-2024 від 15.07.2024 за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - контролю за вчиненням злочину в ході якого 12.07.2024 о 14 год. 30 хв ОСОБА_7 збув кристалічну речовину;
- протоколом огляду місця події від 12.07.2024 проведеного у приміщенні ДУ «Райківська виправна колонія (№73) в ході якого засуджений ОСОБА_14 ( особа зі зміненими анкетними даними) добровільно видав кристалічну речовину отриману ним від ОСОБА_15 ( згідно висновку метадон).
- протоколом обшуку від 19.09.2024 проведеного в спальному приміщенні №3 ВСПС №5 ІЛД №4 ДУ «РВК (№73)», де відбуває покарання ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено (згідно висновку експерта) метадон масою 0,4017 грама;
- протоколом обшуку від 19.09.2024 проведеного в спальному приміщенні №2 ВСПС №5 ІЛД №4 ДУ «РВК (№73)» в ході якого в спальному місці ОСОБА_12 виявлено та вилучено (згідно висновку експерта) метадон масою 0,4017 грама.
- протоколом обшуку від 19.09.2024 проведеного за місцем проживання ОСОБА_16 , в ході якого виявлено та вилучено (згідно висновку експерта) метадон масою 0,2641 грама. протоколами за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, в ході яких задокументовані розмови ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 ОСОБА_17 та ОСОБА_16 щодо обставин вчинення злочинів;
- висновками експертів за результатами проведення судових експертиз матеріалів, речовин і виробів, а саме згідно яких встановлено, що виявлені речовини в 28 посилках ТОВ «Нова Пошта» ? яких в ході проведення НСРД були відібрані зразки, а також речовина яку збув ОСОБА_7 та речовини, які були вилучені в ході обшуків являються наркотичними засобами та сильнодіючими лікарськими засобами.
- висновками експертів за результатами проведення судових експертиз відео-, звукозапису;
- висновками експертів за результатами проведення судово-лінгвістичних сематико - текстуальних експертиз;
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження виправдано таке втручання у права, на даний час вже обвинуваченого ОСОБА_7 , а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Слідчий суддя також достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки маючи відповідний злочинний авторитет, згідно до обвинувачення, він може впливати на інших обвинувачених та свідків, які відбувають покарання та які дали викривальні покази стосовно ОСОБА_7 , вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів також враховує, згідно підозри ОСОБА_7 під час відбування покарання в установі виконання покарань середнього рівня безпеки, вчиняв нові злочини та здійснював злочинний вплив не лише на інших засуджених, а і на окремих службових осіб адміністрації установи, втягуючи їх у злочинну діяльність, а також користуючись злочинним авторитетом, вчиняв сплановані умисні дії, направлені на протидію нормальній законній діяльності адміністрації установи, її дезорганізації (організовував масовий невихід інших засуджених на роботу, визначав місце роботи на необхідних йому ділянках установи членів своєї злочинної організації і спільників по злочинам).
При цьому, ОСОБА_7 та його спільники, серед інших заходів забезпечення злочинної діяльності і ухилення від відповідальності, застосовував конспіративні заходи, що свідчить про наявність і застосування злочинних та конспіративних навиків для унеможливлювання викривання його незаконних дій і ухилення від покарання за вчинені кримінальні правопорушення.
Інкриміновані ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.321, ч.1 ст.369, ч.2 ст.369 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України, відносяться до особливо тяжких, зокрема, правопорушення, передбачене ч.5 ст.255 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна.
Також, апеляційний суд приймає до уваги те, що обвинувальний акт скерований до суду, підготовче судове засідання не проведено, що свідчить про необхідність забезпечення судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
За результатами судового розгляду клопотання слідчого, погодженого з прокурором або клопотання прокурора, слідчий суддя (під час досудового розслідування) постановляє ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його продовженні, яка відповідно до ст.309 КПК України підлягає апеляційному оскарженню.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів зважає і на те, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Доводи сторони захисту про те, що до підозрюваного ОСОБА_7 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку обвинуваченого своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Даних про те, що захворювання ОСОБА_7 унеможливлюють його перебування в умовах попереднього ув'язнення матеріали справи не містять. Крім того, надання медичної допомоги забезпечується у медичній установі місця утримання під вартою, а за необхідності і у інших медичних закладах.
Таким чином, вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 та неможливості на даний час у застосуванні менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до п.п.4,5 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст.255-255-3 КК України, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи, те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 255 КК України та особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про неможливість на даний час у застосуванні застави.
Доводи захисника про розгляд провадження слідчим суддею, який підлягав відводу, оскільки вже вирішував аналогічне клопотання та прийшов до протилежного висновку - повернув клопотання про продовження запобіжного заходу прокурору, оскільки воно не підлягало розгляду слідчим суддею, зважаючи, що підготовче засідання вже було проведено, апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Апеляційний суд, при цьому, зважає і на те, що у даній справі перевіряється ухвала слідчого судді від 09.09.2025 р., а не ухвала слідчого судді про повернення клопотання прокурору від 06.09.2025 р.
Підстав визначених ст.ст. 75,76 КПК України, які б перешкоджали слідчому судді брати участь у розгляді справи №296/10017/25 апеляційний суд не вбачає.
Відводи слідчому судді з вказаної у апеляційній скарзі підстави не заявлялися.
Протилежні висновки саме по суті розгляду клопотання, які б свідчили про сумніви в неупередженості слідчого судді не висловлювалися, слідчим суддею було прийнято рішення з процесуального питання, яке не перевірялося в апеляційному порядку та не було скасовано, а тому перешкод для його участі у розгляді повторного клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, яке розподіллено слідчому судді у порядку ст. 35 КПК України апеляційний суд не вбачає, а процесуальний закон таких обмежень не містить.
Також, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя наділений правом здійснювати розгляд клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки ухвала суду, якою повернуто прокурору обвинувальний акт в підготовчому судовому засіданні не набрала законної сили, була оскаржена в апеляційному порядку, питання щодо запобіжного заходу судом при цьому не вирішувалося.
За таких обставин, відповідно до положень ч.4 ст. 176, ч.6 ст. 199 КПК України вирішення питань щодо продовження запобіжного заходу належить до компетенції слідчих суддів, оскільки судове провадження ще не розпочато.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 вересня 2025 року якою задоволено клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: