Справа № 712/14064/25
Провадження № 1-кс/712/4897/25
16 жовтня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025250000000077 від 03.03.2025 за ч.ч. 1, 2, 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 109 КК України,
Зміст поданого клопотання та його обґрунтування
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, подане у межах кримінального провадження № 22025250000000077 від 03.03.2025, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 109 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено участь групи осіб, у тому числі ОСОБА_4 , у діяльності, спрямованій на поширення ідеї відновлення т.зв. «УССР» та виготовлення, корегування і публічне розповсюдження матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу України через ресурси «Telegram» та «Facebook».
З метою виявлення та фіксації доказів 10.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси (справа № 712/13302/25 від 30.09.2025) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у селищі Доманівка Вознесенського р-ну Миколаївської обл., під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Teсno KLS» (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ); «ноутбук «ACER» чорного кольору (модель «Aspire E1-531 G») без батареї живлення»; зарядний пристрій чорного кольору ACER 1601118 CA перешитий стрічкою зеленого кольору; записник червоного кольору; зошит із написом «Почмейстер»; записи на 10 аркушах; лист на 1 аркуші; сповіщення наказ на 7 аркушах, прошитий червоною ниткою; «декларація совєтського народу» з рукописними написами на 5 аркушах; газету «Публічне сповіщення народу та публічне розпорядження» на 4 аркушах.
У ході первинного огляду встановлено, що зазначені речі мають доказове значення, у зв'язку з чим їх визнано речовими доказами постановою слідчого від 10.10.2025.
Посилаючись на положення ст. 98, 170, 171 КПК України, прокурор зазначає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання їх приховуванню, псуванню чи знищенню. Вилучені речі відповідають критеріям речового доказу, оскільки можуть містити відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень.
З урахуванням викладеного, прокурор просить накласти арешт на зазначені речові докази з метою їх збереження.
Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор ОСОБА_3 у клопотанні просила розглянути клопотання за її відсутності, зазначивши, що підтримує клопотання в повному обсязі.
Особа, у якої вилучено майно, ОСОБА_4 подала заяву, в якій просила проводити розгляд клопотання за її відсутності, проти задоволення клопотання не заперечувала.
Нормативне регулювання арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені ст. ст. 131, 132 КПК України.
Так, згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування в установленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, згідно якої, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюти готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4) наслідки арешту майна для третіх осіб.
Мотиви та оцінка слідчого судді
Матеріали кримінального провадження свідчать, що вилучені під час обшуку речі мають значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, тому, що завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
З огляду на ту обставину, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на речові докази у межах кримінального провадження № 22025250000000177 від 03.03.2025, вилучені під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон «Teсno KLS» (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ); «ноутбук «ACER» чорного кольору (модель «Aspire E1-531 G») без батареї живлення»; зарядний пристрій чорного кольору ACER 1601118 CA перешитий стрічкою зеленого кольору; записник червоного кольору; зошит із написом «Почмейстер»; записи на 10 аркушах; лист на 1 аркуші; сповіщення наказ на 7 аркушах, прошитий червоною ниткою; «декларація совєтського народу» з рукописними написами на 5 аркушах; газету «Публічне сповіщення народу та публічне розпорядження» на 4 аркушах.
Виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчих слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області, які включені в групу слідчих у кримінальному провадженні № 22025250000000077 від 03.03.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 16.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1