Справа № 703/881/25
2/703/644/25
20 жовтня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи №703/881/25 за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до нього про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з постачання теплової енергії в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,
КП «Смілакомунтеплоенерго» звернулось до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 10729,76 грн. боргу за договором про надання послуг з постачання теплової енергії.
Ухвалою від 24 лютого 2025 року суд відкрив провадження у справі, визнав справу малозначною та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До суду надійшло клопотання відповідача, в якому він просить розглядати вказану справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
До суду також надійшло клопотання відповідача про залучення до участі в справі ОСББ «Сміла Незалежності, 92» в особі управителя ОСОБА_2 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Клопотання обґрунтоване тим, що результати справи можуть вплинути на його права та/або законні інтереси, а саме: питання експлуатації внутрішньо будинкової мережі теплопостачання, правильності нарахування за МЗК, правильності зроблених розрахунків. Адже вся технічна документація на будинок, яка необхідна для правильного розрахунку витрат на опалення МЗК, знаходиться в управителя ОСББ «Сміла Незалежності, 92» ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши подані клопотання, доходить наступного висновку.
Щодо клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України.
Призначаючи справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження суд виходив з того, що справи про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг підлягають розгляду або в наказному, або в спрощеному позовному провадженні, як визначено ч.2 ст. 161 ЦПК України.
Згідно з ч.ч.5,7 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч.6 ст.279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд звертає увагу, що заявлене відповідачем клопотання взагалі не обґрунтоване та не містить належних підстав, тобто, у ньому не вказано які саме обставини (зокрема, складність справи, її значення для сторін, обсяг та характер доказів тощо) зумовлюють необхідність проведення судового засідання та що об'єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд наголошує, що спрощене провадження як з викликом, так і без виклику сторін, спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги.
Так, за змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
За змістом указаних приписів закону відповідач має право реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов'язки, передбачені законом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, виклавши свою правову позицію, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у поданих заявах. Крім того, відповідач не позбавлений можливості заявити клопотання про витребування доказів у разі неможливості самостійно надати ці докази.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц від 18 травня 2018 року).
Ураховуючи, що предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін слід залишити без задоволення.
Щодо клопотання про залучення третьої особи.
Згідно з вимогами статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі за заявою учасників справи до закінчення підготовчого провадження у справі. Якщо суд при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до частини 5 статті 53 ЦПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Таким чином, підставою для залучення особи до участі у справі у якості третьої особи є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду справи, на права чи обов'язки такої особи. При цьому суду слід чітко встановити, на які саме права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, і про це має бути зазначено у заяві особи, яка звертається з приводу здійснення такого залучення.
Суд зауважує, що предметом позову є стягнення з відповідача боргу за послуги з постачання теплової енергії за індивідуальним договором. Відтак, судом не встановлено яким чином рішення по справі про стягнення з відповідача боргу може вплинути на права та обов'язки ОСББ «Сміла Незалежності, 92», в тому числі і з питань експлуатації внутрішньо будинкової мережі теплопостачання.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залучення до участі в справі третьої особи як необґрунтоване та безпідставне.
На підставі наведеного, керуючись ст. 53, 259, 260, 279 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.Я. Биченко