Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3827/25
Провадження № 2/711/1916/25
20 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кошубінської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
02.05.2025 ТОВ «Юніт Капітал», в особі свого представника - адвоката Тараненка А.І., звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 00-9820312 від 18.06.2024 у розмірі 15 580,50 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.06.2024 ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 00-9820312 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 500,00 грн. на умовах, передбачених договором, а ОСОБА_1 зобов'язався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. ТОВ «Макс Кредит» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме 18.06.2024 через ТОВ «Платежі Онлайн» перерахувало кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 . Натомість, відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 15 580,50 грн., яка складається з наступного: 7 475,00 грн. - заборгованість по кредиту; 8 105,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитором. 17.12.2024 ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого ТОВ «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 00-9820312 від 18.06.2024 у розмірі 15 580,50 грн. 02.04.2025 ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 020425-У, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Юніт Капітал» відступлено право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 00-9820312 від 18.06.2024 у розмірі 15 580,50 грн. Оскільки відповідачка не виконала свого зобов'язання за кредитним договором, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 00-9820312 від 18.06.2024 у розмірі 15 580,50 грн., а також сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.05.2025 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачці встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
30.09.2025 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, а у разі ж часткового задоволення позовних вимог зменшити штрафи, пеню, проценти до справедливої суми та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу позивача. Свою позицію обґрунтувала тим, що вимоги позивача щодо штрафів, пені та відсотків значно перевищують тіло кредиту. Такі дії, на її думку, є зловживанням правом вимоги, що суперечить ст. 3, 16, 233, 551 ЦК України. Вона не ухиляється від виконання зобов'язань і намагалася домовитись з позивачем про сплату лише тіла кредиту, без штрафів та пені. Також відповідачка зазначила, що має значну кількість інших кредитних зобов'язань, загальний борг перед різними кредитними організаціями становить понад 500 000,00 грн, у зв'язку з чим вона перебуває в скрутному матеріальному становищі. Крім цього, просила врахувати її тяжке фізичне становище, моральну травму та хронічні хвороби.
09.10.2025 від директора ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкової М.С. надійшли додаткові пояснення, в яких вона зазначила про свою незгоду з доводами відповідачки та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначила, що нарахування відсотків здійснено відповідно до умов договору, з якими відповідачка ознайомилась та погодилась, підписавши електронним одноразовим ідентифікатором.
У судове засідання представник позивача - адвокат Тараненко А.І. не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення або про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що підстави, передбачені частиною 2 статті 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи відсутні, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Згідно частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктами 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.06.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 00-9820312, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором,а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до пункту 1.2., 1.3., 1.4., 1.5., 1.6., 1.8., 1.9. Договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 6 500,00 грн. Тип кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту) - на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії (строк кредитування) - 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавця в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 13.06.2025. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 17.07.2024, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування). Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору. Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми кредиту, що складає 975,00 грн. Орієнтована реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладення цього договору становить 9 115,87%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладення цього договору становить 41 405,00 грн.
Кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту - 18.06.2024. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6 500,00 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 (пункт 2.8. Договору).
ТОВ «Макс Кредит» свої зобов'язання за вищевказаним договором виконало в повному обсязі, а саме 18.06.2024 перерахувало грошові кошти у розмірі 6 500,00 грн. на банківську карту № № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» № 1401/12 від 23.12.2024.
З детального розрахунку заборгованості за договором № 00-9820312 від 18.06.2024 встановлено, що відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 17.12.2024 у неї утворилась заборгованість у розмірі 15 580,50 грн., яка складається з наступного: 6 500,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням; 8 105,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 975,00 грн. - заборгованість за нарахованими комісіями.
Нарахування процентів ТОВ «Макс Кредит» здійснювалося у повній відповідності до умов договору та у визначені ним строки.
Посилання відповідачки на невідповідність розміру нарахованих процентів засадам добросовісності та розумності, оскільки їх розмір неспівмірний з розміром тіла кредиту, суд вважає безпідставними.
Так, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписуючи кредитний договір відповідачка добровільно погодилася з усіма його умовами, зокрема, з розміром процентної ставки, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України. Відповідачка мала можливість не вступати у кредитні відносини з ТОВ «Макс Кредит», якщо вважала встановлений розмір процентів несправедливим. Натомість, вона свідомо та без будь-яких застережень погодила умови договору, що підтверджується її підписом. Отже, умови договору, в тому числі щодо сплати відсотків, є обов'язковими для виконання сторонами.
Судом також встановлено, що 17.12.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, за умовами якого ТОВ «Макс Кредит» зобов'язалося відступити ТОВ «Онлайн Фінанс» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 до ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 00-9820312 від 18.06.2024 у загальному розмірі 15 580,50 грн.
02.04.2025 між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 020425-У, відповідно до умов якого ТОВ «Онлайн Фінанс» зобов'язалося відступити ТОВ «ФК «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань з а якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Онлайн Фінанс». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстру боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 020425-У від 02.04.2025 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9820312 від 18.06.2024 у загальному розмірі 15 580,50 грн.
Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормою частини 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи наведені положення закону та встановлені судом обставини справи, зважаючи на те, що відповідачка отримала кредитні кошти та користувалася ними, однак взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості договором № 00-9820312 від 18.06.2024 у розмірі 15 580,50 грн.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до частини 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).
Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано: Договір про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, укладений між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка А.І., та ТОВ «Юніт Капітал»; Додаткову угоду № 2 від 07.04.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025; Акт прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012.
Надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд враховує позицію Великої Палати ВС, висловлену у справі № 904/4507/18, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Водночас, у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи (справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками) та обсяг виконаної адвокатом роботи (адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним), принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та стягнення з відповідачки на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електрону комерцію», ст.ст. 3, 6, 15, 16, 509, 512, 514, 526, 546, 549-551, 610, 611, 616, 624, 627, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження юридичної особи: вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, м. Київ) заборгованість за Договором № 00-9820312 від 18.06.2024 у розмірі 15 580,50 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.,а всього 20 002,90 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: Г. В. Булгакова