Справа № 127/17322/25
Провадження № 2/127/3505/25
14 жовтня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іщук Т. П.,
за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.
представника позивача - адвоката Синявської К. Ю., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення батьківства,
ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом та повідомив, що його мати ОСОБА_4 та ОСОБА_1 14 листопада 1999 року відсвяткували весілля, однак шлюб офіційно не зареєстрували, оскільки ОСОБА_1 не мав прописки за місцем проживання, а питання реєстрації шлюбу відклали. Позивач зазначає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 спільно проживали, разом працювали. 22 травня 2000 року народився позивач, але оскільки шлюб між батьками не був зареєстрований, тому у свідоцтві про народження батько був вказаний за заявою матері. Через чотири роки батьки припинили сімейні відносини та роз'їхалися. Батько створив нову сім'ю та з ними майже не спілкувався, хоча вони продовжували спілкуватися з його сестрою та її донькою. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 почав писати та телефонувати матері, повідомив, що він перебуває на службі в ЗСУ та з квітня 2022 року - на передовій, пережив багато критичний ситуацій, шкодує за втрачені роки та планував звернутися до нотаріуса та оформити заяву про визнання батьківства, а також особисте розпорядження на випадок загибелі. 25 грудня 2024 року він встиг лише оформити особисте розпорядження на випадок загибелі про виплату одноразові допомоги, яким розпорядився провести виплату у випадку його загибелі його доньці від офіційного шлюбу та позивачу. 31 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання ОСОБА_1 зник безвісті. Надалі з'явилася інформація, що він перебуває в полоні. Вказує, що за таких обставин він позбавлений можливості у позасудовому порядку довести, що ОСОБА_1 є його батьком, а тому і звернувся до суду з позовом та просив визнати, що ОСОБА_1 є його батьком.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду в загальному позовному провадженні.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2025 року ( без винесення окремого процесуального документа із занесенням до протоколу судового засідання) повернута заява ОСОБА_3 про залучення її як третьої особи як не підписана та до участі в справі залучені як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Третя особа ОСОБА_3 подала свої пояснення у формі відзиву та вказує, що їй невідомо, чому її чоловік за 25 років не зміг вирішити спірне питання, а наразі ОСОБА_1 є особою, яка зникла безвісті.
ІНФОРМАЦІЯ_2 як третя особа в справі своїм правом на надання пояснень не скористався.
22 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про визнання позову.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 жовтня 2025 року було закрите підготовче провадження.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити. При цьому вказувала, що позивач наразі перебуває на службі в ЗСУ.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що під час обміну військовополоненими 23 липня 2025 року був звільнений з полону, позовні вимоги визнав, підтвердив обставини, викладені позивачем та просив встановити, що він є батьком позивача, який зараз проходить військову службу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку визначеному чинним законодавством. Третя особа ОСОБА_3 подала заяву та просила розгляду справи провести у її відсутність, не заперечувала щодо визнання батьківства.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Вінниці (копія Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09 червня 2000 року та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 24 травня 2025 року № 00051408411).
Як слідує зі зазначеного свідоцтва про народження позивача та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян його матір'ю є ОСОБА_4 , запис про батька - ОСОБА_5 внесений на підставі заяви матері.
ОСОБА_1 25 грудня 2024 року, будучи військовослужбовцем ЗСУ, зробив особисте розпорядження на випадок загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги, засвідчене приватним нотаріусом Синельніковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М. Г., яким розпорядився виплатити одноразову грошову допомогу у разі його загибелі: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 є його батьком, вони спільно проживали з його матір'ю, відсвядкували своє весілля, вели спільне господарство та спільно виховували сина (позивача по справі) до досягнення ним 4 років.
Відповідач ОСОБА_1 позов визнав та підтверджує вказані позивачем обставини.
Відповідно до п.1-3 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства стягнення аліментів», вказано, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК. При розгляді справ названих категорій суди мають ураховувати, що відповідно до п. 2 розд. VII "Прикінцеві положення" СК норми законодавства, які регулювали шлюбно-сімейні правовідносини, втратили чинність із 1 січня 2004 р., за винятком норм розд. V "Акти громадянського стану" Кодексу про шлюб та сім'ю України, які зберігають чинність у частині, що не суперечить СК, до прийняття спеціального закону. Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.
Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Зважаючи, що позивач народилася в 2000 році, тому до спірних відносин підлягає застосуванню ст.53 КпШС України.
Згідно ст. 53 КпШС України, підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнає, що він є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону та таке визнання не порушує права, свободи чи інтересів інших осіб, іншого судом не встановлено.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтересів інших осіб (не відповідачів), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 53 КпШС України, ст. 12, 81-82, 263-265, ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Вінниці, РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складений 17.10.2025.
Суддя: