Справа № 148/1234/25
Провадження №2/148/670/25
09 жовтня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Товариства з додатковою відповідальністю «Рожищенський сирзавод» про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
встановив:
В травні 2025 року адвокат Кривошей А.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним вище позовом.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.09.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW\530D, н.з. НОМЕР_1 , під управлінням ОСОБА_3 та автомобіля RENAULT Premium 380, н.з. НОМЕР_2 , з причепом НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_4 , належного Товариству з додатковою відповідальністю «Рожищенський сирзавод», під керуванням ОСОБА_4 .
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області у справі №159/6385/24 встановлено, що саме ОСОБА_5 , який працює в Товаристві з додатковою відповідальністю «Рожищенський сирзавод» на посаді водія, винен у вчиненні 23.09.2024 дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої завдано збитки транспортному засобу, належному ОСОБА_1 .
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу RENAULT Premium 380, н.з. НОМЕР_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Рожищенський сирзавод», на час ДТП булла застрахована AT «СГ «ТАС», яке в повному обсязі виконало своє зобов'язання по виплаті страхового відшкодування потерпілому. Так, 27 грудня 2024 року AT «СГ «ТАС» виплатило позивачеві ОСОБА_1 в межах ліміту страхового відшкодування в сумі 160 000 за мінусом франшизи 1600 грн. - 158 350 грн. страхового відшкодування.
Водночас, позивач зазнав зазначно більших реальних збитків у звязку з пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП, ніж відшкодовано страховиком.
За заявою потерпілого судовим експертом Стасюком О.В. проведено автотоварознавче дослідження. Згідно висновку експерта №144 від 29.01.2025 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки BMW 530D 2004 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 762 099,32 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля - 376 983,32 грн.; вартість невідшкодованого ОСОБА_1 матеріального збитку, з врахуванням виплаченого страхового відшкодування, та не виплаченої франшизи становить 220 183,22 грн.
У розпорядженні ОСОБА_1 залишилися залишки пошкодженого автомобіля BMW\530D, н.з. НОМЕР_1 , вартість яких згідно висновку експерта Стасюка О.В. від 4 березня 2025 року №554 становить 36 944,30 грн.
Таким чином, вартість невідшкодованого ОСОБА_1 матеріального збитку, з врахуванням виплаченого страхового відшкодування, вартості залишків автомобіля після ДТП, не виплаченої франшизи становить 183 238,92 грн. (376983,22 грн. - 158400 грн. - 36944,30 грн + 1600 грн.).
Крім того, представник позивача у позовній заяві посилається на те, що у звязку з пошкодженням автомобіля, через відмову відповідача добровільно відшкодувати збитки, позивач і його рідні не змогли використовувати належний їм транспортний засіб за призначенням. Для забезпечення своїх потреб вимушені були задіювати інші транспортні засоби, затрачати на це свій час, матеріальні і фінансові ресурси. Позивач вимушений був безпідставно душевно страждати через несправедливість: не розуміючи, чому він несе збитки, а особа, яка їх задала, навіть не намагається їх відшкодувати чи зменшити їх розмір, або хоча б допомогти у відновлювальних роботах. Позивач та його сім'я зазнали значних психологічних страждань, а також втратили засоби для існування через фактичне знищення свого автомобіля. Вказане свідчить про те, що позивач зазнав також моральних страждань у звязку позбавленні його права власності на автомобіль, неможливістю його використання, втрати нормального та звичного способу життя. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 50 000 грн.
У зв'язку з викладеним представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача: - майнову шкоду в розмірі 183238,92 грн.; - моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.; - витрати на проведення експертизи в розмірі 10 000 грн.; - витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.; - витрати зі сплати судового збору в розмірі 2332, 39 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Зазначили, що моральна шкода, завдана позивачу, полягає у тому, що позивач тривалий час був позбавлений свого майна, не міг використовувати автомобіль для власних потреб та потреб його сім'ї, йому доводилося платити кошти за користування іншими транспортними засобами для вирішення своїх справ та справ сім'ї, змінився його звичний спосіб життя і для його організації йому довелось докладати зусиль.
Також послалися на те, що вартість реальних збитків, яких зазнав позивач, внаслідок пошкодження транспортного засобу, повністю ними доведена наданим висновком експерта, який при складенні висновку був повідомдений про кримінальну відповідальність. Для проведення огляду автомобіля експертом запрошувався представник відповідача, однак він не зявився. Вважають, що розрахунки, на які посилається відповідач у визначенні шкоди, не можуть бути прийняті судом як належні докази реальних збитків, оскільки вони здійснені не експертом, а спеціалістом для визначення страхового відшкодування страховою компанією. Також вважають безпідставними доводи представника відповідача про те, що при визначенні розміру заподіних збитків позивачеві мала враховуватися вартість придбання автомобіля, вказана у митній декларації, оскільки автомобіль ввозився з-за кордону не позивачем, а іншою особою, а позивач купив його за 5000 дол. США, а не тією сумою, яка вказана у митній декларації. Крім того, реальні збитки згідно законодавства визначаються станом на час розгляду справи в суді. Просили задовольнити позовні вимоги у повномі обсязі.
Представник відповідача, адвокат Костецька П.О., в судовому засіданні заперечила проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с. 79-83).
Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , які грунтуються на висновках експерта ОСОБА_6 згідно автотоварознавчого дослідження №144 від 29.01.2025 та №544 від 04.03.2025, щодо розміру збитків, є значно завищеними від тих, які здійснено експертом ОСОБА_7 при проведенні оцінки матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу внаслідок ДТП на замовлення АТ «СГ «ТАС». Згідно зі звітом ОСОБА_7 №75256 від 07.11.2024 про визначення вартості матеріального збитку та висновку про вартість пошкодженого колісного транспортного засобу № 75256-1 від 07.11.2024 вартість відновлювального ремонту BMW 530D, д.н. НОМЕР_5 складає: 769 962,00 грн.; вартість матеріального збитку складає: 335 508,20 грн.; ринкова вартість аварійного (несправного) колісного транспортного засобу після ДТП складає: 162 878,80 грн.
З цим звітом позивач погодився при виплаті йому страхового відшкодування страховиком. Водночас згідно експертних висновків експерта ОСОБА_6 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки BMW 530d, реєстраційний номер НОМЕР_6 , складає 762099,32 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля складає 376 983,22 грн.; ринкова вартість пошкодженого автомобіля після ДТП складає 36944,30 грн.
Таким чином, на думку представника відповідача, вбачається суттєва різниця в оцінці ринкової вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП у висновках експерта ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - більше ніж у 4 рази. Згідно з інформацією із загальнодоступних джерел, вартість пошкоджених транспортних засобів після ДТП схожих моделей, стану, року випуску, є значно більшими від 36 944,30 грн.
Також вважає, що позивач приховав розмір витрат на придбання автомобіля, який мав бути врахований для визначення розміру збитків.
Крім того, представник відповідача важає, що позивачеві внаслідок ДТП не було завдано жодних тілесних ушкоджень, ДТП не призвела до втрати працездатності останнього, а тому заявлений обсяг моральної шкоди, оцінений у 50 000,00 грн., є необґрунтованим.
Загалом представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 завищеним та націленим на безпідставне збагачення останнього.
Також заперечує проти відшкодування витрат, які поніс позивач на проведення експертизи. На її думку необхідності проведення експертизи не було, так як розмір збитків був визначений згідно звіту спеціалістом Береговим В.М. З цим звітом відповідач погодився, так само, як і позивач. В зв'язку з чим просила відмовити в задоволенні позову.
09.06.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 84-87), основні доводи якої зводяться до такого. Позивач в досудовому порядку пропонував відповідачеві добровільно відшкодування заявлені збиткиів. Однак його претензія була залишена без задоволення. Позивач вважає, що розмір збитків, які мають бути йому відшкодовані слід визначати, виходячи саме із висновку експерта, а не зі звіту спеціаліста Берегового В.М. ФОП « ОСОБА_7 », як слідує із сайту Міністерства юстиції України в розділі https://rase.minjust.gov.ua/ не включений до реєстр судових експертів. Натомість ОСОБА_6 є атестованим судовим експертом та згідно свідоцтва №980 мав право на проведення автотоварознавчої експертизи за видом 12.2 Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу. Крім того, згідно вимог ЦПК України доказом є саме висновок експерта, а не спеціаліста.
Також вказує на те, що розрахунки експерта Стасюка О.В. та спеціаліста Берегового В.М. вказують, що на розрахунок суми майнової шкоди вплинула не лише різниця в оцінці ринкової вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП, як вказаує представник відповідача, але й визначений в дослідженнях розмір матеріального збитку ОСОБА_6 (376983,22 грн.), ОСОБА_7 (335508,20 грн.).
Також зазначає, що збитки визначаються не на день придбання транспортного засобу, а на момент розгляду справи, тому підстав для врахування при розрахунку збитків вартості автомобіля на час його придбання у експерта не було. Крім того, вважає, що оскільки страховик відшкодував позивачеві страхове відшкодування за виключенням франшизи в розмірі 1600 грн., вона підлягає стягненню з відповідача. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду 11.06.2025 (а.с. 136-138), представник відповідача вказує, що законодавчо обов'язку позивача передати, і відповідно обов'язку відповідача прийняти залишки пошкодженого в результаті ДТП автомобіля немає. Отже це право, а не обов'язок. А пропозиція позивача врегулювати спір на знайшла відклик у відповідача не через нехтування пропозицією забрати залишки пошкодженого в результаті ДТП авто, а через те, що наданої позивачем інформації та копій документів було недостатньо для розгляду претензії. Вважає, що розрахунок страховика приймається судами як належний і допустимий. Згідно із заявою позивача про страхове відшкодування від 20.11.2024 позивач погодився з розміром страхового відшкодування згідно з висновком експерта, який був залучений АТ «СГ «ТАС», з урахуванням франшизи та не наполягав на проведенні додаткової чи повторної оцінки, експертизи пошкодженого майна. Просить відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Рожищенський сирзавод» зареєстроване та є юридичною особою (а.с. 10).
З копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №699533 від 22.09.2024, вбачається, що він складений відносно ОСОБА_4 , а саме про вчинення ним 22.09.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 10 з в.бік).
Згідно копії постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.20.2024, яка набрала законної сили 15.10.2024, ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за наступних обставин. 22 вересня 2024 року об 11 год. 20 хв. на автомобільній дорозі М07 Київ-Ковель 435 км ОСОБА_5 керував транспортним засобом Renault Premium 380, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом BMW 530 D, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду. В результаті неконтрольованого інертного руху BMW 530 D, д.н.з. НОМЕР_1 , відбулося зіткнення з транспортним засобом Fiat Ducato, д.н.з. НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, потерпілі відсутні, чим порушив вимоги п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України (а.с. 11).
Згідно копії схеми місця ДТП, 22.09.2024 об 11 год. 20 хвл. на автомобільній дорозі М07 Київ-Ковель-Ягодин 435 км, м. Ковель, вул. Грушевського, сталася ДТП за участю транспортних засобів, а саме: автомобіля «Renault Premium 380», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , «BMW 530 D», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобідя «Fiat Ducato», д.н.з. НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_8 , внаслідок ДТП вказані автомобілі отримали пошкодження (а.с. 12-13).
Транспортний засіб марки «BMW 530 D», д.н.з. НОМЕР_1 , рік випуску 2004, на праві власності 04.05.2022 зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 (а.с. 13 зв.бік).
З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-220502542 від 22.04.2024 суд встановив, що транспортний засіб «Renault Premium 380», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_5 , за участі якого сталася ДТП 22.09.2024, належить ТзДВ «Рожищенський сирзавод». Вказаний автомобіль є забезпеченим транспортним засобом згідно договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між страхувальником ТзДВ «Рожищенський сирзавод» та страховиком ПрАТ «Страхова група «ТАС», страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 грн., франшиза - 1600 грн, строк дії полісу з 00.00 год 24.04.2024 до 23.04.2025 включно. Таким чином, станом на час ДТП 22.09.2024 цивільно-правова відповідальність відповідача ТзДВ «Рожищенський сирзавод» була застрахована згідно полісу про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-220502542 від 22.04.2024 (а.с. 14).
Встановлено судом і те, що 20.11.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до АТ «СГ «ТАС» з заявою про страхове відшкодування згідно договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-220502542, про що свідчить копія даної заяви (а.с. 15).
Згідно копії листа №23647/9124/ТАМ від 24.12.2024 за підписом заступника голови правління АТ «СГ «ТАС» Столярчука О.В. повідомлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована AT «СГ «ТАС» (приватне) згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 220502542 від 22.04.24. Франшиза, згідно Поліса, становить 1600 грн. Матеріальний збиток, завданий йому як власнику автомобіля BMW\530D, н.з. НОМЕР_1 , згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №75256 від 07.11.2024 становить 335508,2 грн. Вартість автомобіля в пошкодженому стані згідно Висновку про вартість пошкодженого колісного транспортного засобу №75256-1 від 07.11.2024 становить 162878,8 грн. Розрахунок суми страхового відшкодування: 335508,2 грн. - 162878,8 грн, - 1600 грн. = 171029,40 грн. Ліміт відповідальності AT «СГ «ТАС» (приватне) згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ЕР 220502542 від 22.04.2024 за шкоду заподіяну майну, становить 160000 грн. На підставі викладеного, належна йому сума страхового відшкодування в розмірі 158400 грн. буде перерахована на реквізити, вказані у заяві на виплату страхового відшкодування (а. с. 16).
Згідно роздруківки скріншоту квитанції судом встановлено, що на картку НОМЕР_9 «СГ «ТАС» (приватне) 27.12.2024 перерахувало ОСОБА_1 по договору ЕР 220502542 від 22.04.24 страхове відшкодування в сумі 158350 грн (а.с. 16 зв.бік).
Згідно копій повідомлень про огляд транспортного засобу від 07.01.2025, адресованих ОСОБА_1 . ОСОБА_5 та ТзДВ «Рожищенський сирзавод», останніх позивачем повідомлено, що так як збитки від ДТП перевищують ліміт відповідальності страхової компанії, цивільне законодавство України передбачає вирішення питання повної компенсації завданої шкоди шляхом стягнення її з винної особи чи власника джерела підвищеної небезпеки. Також повідомляє, що на 21 січня 2025 року об 11 год. заплановане експертне дослідження пошкоджень його автомобіля BMW\530D, н.з. НОМЕР_1 , отриманих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 22.09.2024 за участю автомобіля BMW\530D, н.з. НОМЕР_1 , під його управлінням та автомобіля RENAULT Premium 380, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Автомобіль буде оглядатися за місцем його проживання: АДРЕСА_1 . З врахуванням викладеного, повідомляє про те, що ОСОБА_5 та ТзДВ «Рожищенський сирзавод» мають право 21 січня 2025 року на 11 год. бути присутніми при огляді експертом автомобіля BMW\530D н.з. НОМЕР_1 у місці, вказаному у повідомленні (а.с. 17, 18). Вказані повідомлення були направлені поштовим зв'язком 07.01.2025, про що свідчать копії відповідних фіксальних чеків АТ «Укрпошта» (а.с. 17 зв.бік, 18 зв.бік).
21.01.2025 між позивачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_6 укладено договір про надання платних послуг з проведення експертизи (дослідження) колісних транспортних засобів, про свідчить його копія (а.с. 19-20). За умовами данного договору Виконавець за завданням Замовника зобов'язується провести експертизу (дослідження) колісних транспортних засобів, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцеві зазначену Послугу у порядку і розмірах, визначених цим Договором та нормативно-правовими актами, які регламентують надання платних послуг експертами, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 27.02.2019 № 607/5. Для надання Послуги Замовник подає Виконавцю: - транспортний засіб марки BMW модель 530.
Згідно копії рахунку-фактури №б/н від 21.01.2025 вартість висновку експерта ФОП ОСОБА_6 на автомобіль BMW 530, р.н. НОМЕР_1 складає 8500 грн. (а.с. 20 зв.бік).
Відповідно до копії платіжної інструкції №НО4К-9КРК-9ВВР-Т762 від 21.01.2025 ОСОБА_1 перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_6 8500 грн., призначення платежу: висновок експерта на автомобіль BMW 530, р.н. НОМЕР_1 (а.с. 21).
З висновку експерта ОСОБА_6 №144 слідує таке: згідно автотоварознавчого дослідження та додатку № 1 до нього - калькуляції ремонту: 1) вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки BMW 530d, 2004 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає: 762099,32 грн.; 2) вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля марки BMW 530d, 2004 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 376983,22 грн. (а.с. 22-28, 29-32).
Автомобіль марки BMW 530d, 2004 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , був оглянутий 21.01.2025 в м. Любомль, про що свідчить копія відомості огляду, яка є додатком №2 до висновку експерта №2 (а.с. 32 зв.бік-33).
Згідно висновку експерта Стасюка О.В. №554 вбачається, що ринкова вартість автомобіля BMW 530d, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП, враховуючи дані Висновку експерта № 144 від 29.01.2025, складає 3694430 грн. (а.с. 39 зв.бік-42).
З копії платіжної інструкції №Т26Т-К635-9623-527Е від 03.03.2025 судом встановлено, що ОСОБА_1 перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_6 1500 грн., призначення платежу: експертне дослідження на BMW 530, р.н. НОМЕР_1 (а.с. 43).
Встановлено судом і те, що ОСОБА_1 звертався до ТзДВ «Рожищенський сирзавод» з претензією від 11.02.2025, в якій просив протягом 10 днів відшкодувати йому завдані збитки в розмірі 237133,32 грн. (218633,32 грн. матеріальні збитки+10000 грн. правнича допомога +8500 грн. експертні послуги), про що свідчить копія даної претензії (а.с. 43-45).
Згідно копії листа №287 від 25.02.2025 директором ТзДВ «Рожищенський сирзавод» ОСОБА_1 повідомлено, що наданої ним інформації та копій документів недостатньо для розгляду претензії. Для повного та обгрунтованого розгляду претензії необхідно надати документи, що підтверджують реальну вартість транспортного засобу, а саме копію посвідчення митниці (вантажно-митної декларації, договору купівлі-продажу), які подавалися 04.05.2022 для реєстрації ТЗ - BMW 530D, держ. номер НОМЕР_1 ; копію висновку експерта щодо розміру завданої ДТП шкоди, на який він посилаєтеся в заяві до страхової компанії про страхове відшкодування; копію схеми місця ДТП із зазначенням пошкоджень належного йому транспортного засобу; підтвердження витрат на правову допомогу (а.с. 45 зв.бік - 46).
Також позивач ОСОБА_1 звертався до ТзДВ «Рожищенський сирзавод» з листом від 05.03.2025, про що свідчить копія даного листа (а.с. 46 зв.бік-47), в якому просив відшкодувати йому завдані збитки в розмірі 237133,32 грн. (218633,32 грн. матеріальні збитки + 10000 грн. правнича допомога + 8500 грн. експертні послуги). Повідомив, що у випадку добровільного відшкодування заявлених збитків, він відмовляється від будь яких претензій до ТзДВ «Рожищенський сирзавод» щодо завдання його майну шкоди у ДПТ, яке мало місце 22.09.2024.
Встанволено судом і те, що згідно копії висновку про вартість пошкодженого колісного транспортного засобу №75256-1 замовник оцінки: АТ "СГ "ТАС" (приватне), виконавець оцінки: СОД Береговий В.М., об'єкт оцінки: КТЗ BMW 530D, р.н. НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 , ринкова вартість КТЗ до пошкодження: 335508,20 грн. Ринкова вартість аварійного (несправного) КТЗ BMW 530D, р.н. НОМЕР_1 , на момент оцінки може складати 168878,80 грн. (а.с. 107).
Згідно копії звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №75256 від 07.11.2024 та додатків до нього, суб'єкт оціночної діяльності та виконавець оцінки: ОСОБА_7 , замовник оцінки: АТ "СГ "ТАС" (приватне), вартість відновлювального ремонту КТЗ BMW 530D, д.р.н. НОМЕР_5 , визначена за витратним підходом, складає:769 962,00 грн.; ринкова вартість КТЗ BMW 530D, д.р.н. НОМЕР_5 , визначена за порівняльним підходом, може складати:335 508,20 грн. На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ BMW530D, д.р.н. НОМЕР_5 , станом на 04.10.2024 дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження: У = 335 508,20 грн. (а.с. 109-128).
З листа адміністратора ТСЦ МВС №0742 №31/35-0742-7813-2025 від 26.06.2025, наданого на виконання ухвали суду від 11.06.2025 (а.с. 166), слідує, що 04.05.2022 у ТСЦ 0742 (на правах відділу М-Ковель, Волинська область) зареєстровано на громадянина ОСОБА_1 привезений з-за кордону по посвідченню митниці транспортний засіб марки BMW 530D, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість даного транспортного засобу згідно вантажно-митної декларації становить 88,053,28 грн. (а.с. 166).
При цьому з посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 та декларації форми МД-2 (митна декларація) вбачається, що транспортний засіб BMW 530D, везений в Україну з-за кордону громадянином ОСОБА_9 (а.с. 167, 168).
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить із наступного.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зазначено, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець.
Шкода, завдана внаслідок ДТП, з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
За змістом частин першої, другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Як зазначено в п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», шкода, завдана внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від наявності вини завдавача шкоди.
Спеціальним законом, що регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні, є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - 22.09.2024).
Виходячи із положень ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб.
З аналізу ст. 26 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" слідує, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, повязана 1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи; 2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; 3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону; 4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров'я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу; 6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.
Частинами 2, 3 вказаної вище статті передбачено, що розмір страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи зменшується на суму отриманого потерпілою особою (особою, яка має право на отримання відшкодування) від особи, відповідальної за шкоду, чи від іншої особи відшкодування (компенсації), здійсненого (здійсненої) у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. Компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, або іншої особи, яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтею 35 цього Закону.
Загальний розмір усіх здійснених страхових (регламентних) виплат у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи не може перевищувати розмір страхової суми за таку шкоду, встановленої цим Законом.
За змістом ст. 18 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Статтею 28 Закону визначено, що транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; документально підтверджених витрат, пов'язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.
Статтею ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Аналізуючи вищенаведені норми права, слід дійти висновку, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст. 1194 ЦК України, відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яке ним одержане від страховика.
Відшкодування шкоди винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність якого застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе, зокрема, за умови, що розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦПК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За встановлених фактичних обставин у даній справі, суд доходить висновку, що особою, у якої виник обов'язок з відшкодування шкоди позивачу, є ТзДВ «Рожищенський сирзавод», як володілець джерела підвищеної небезпеки - автомобіля «Renault Premium 380», д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_5 , на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ТзДВ «Рожищенський сирзавод». Вказані обставини відповідачем під час розгляду справи не заперечувались та не оспорювались.
Крім того, саме водій ОСОБА_5 є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, що встановлено згідно постанови суду від 03.10.2024 у справі №159/6385/24, яка набрала законної сили, та в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої вона ухвалена.
З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність ТзДВ «Рожищенський сирзавод» була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» і останнє, як встановлено судом, виплатило позивачеві страхове відшкодування в межах ліміту полісу про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-220502542 від 22.04.2024 в сумі 160 000 грн. за мінусом франшизи 1600 грн., однак вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_4 , перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ТзДВ «Рожищенський сирзавод», як роботодавця, у володінні якого перебуває транспортний засіб, за участі якого сталася ДТП, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням.
Щодо розміру майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу, суд виходить із наступного.
Позивач просить стягнути на його користь з відповідача майнову шкоду у розмірі 183238,92 грн. Як на доказ в підтвердження своїх позовних вимог та розміру спричиненої йому майнової шкоди позивач надав суду та посилається на копії висновків експерта ОСОБА_6 №144 згідно автотоварознавчого дослідження від 29.01.2025, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля марки BMW 530 d, 2004 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 376983,22 грн. та на висновок № 554 згідно автотоварознавчого дослідження від 04.03.2025, згідно якоговартість його автомобіля після ДТП складає 36944,30 грн.
Виходячи із положень ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд вважає вказані висновки експерта належними доказами позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 7 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Згідно із частинами першою, п'ятою - сьомою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Вказаним вище вимогам закону висновки експерта Стасюка О.В. №144 від 29.01.2025 та № 554 від 04.03.2023 відповідають. Так, суд установив, що дані висновки підготовлено експертом ОСОБА_6 , який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта по спеціальності 12.2 «Визначення вартості коліфсних транспортних засобів, розміру збитку завданого власнику транспортного засобу», стаж експертної робот из 1999 року. Висновок підготовлений для подачі в суд. Про кримінальну відповідальність згідно з вимогами ст. 384 КК України експерт обізнаний (а.с. 22).
Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
На переконання суду, помилковими є доводи представника відповідача про те, що для визначення вартості матеріального збитку, спричиненого позивачу, суду слід виходити із висновку та звіту про вартість пошкодженого колісного транспортного засобу СОД Берегового В.М., здійснених на замовлення АТ «СГ «ТАС» (приватне) та з урахуванням вартості транспортного засобу на момент його придбання.
По-перше відповідачем не доведено суду, що СОД Береговий В.М. є експертом, при підготовці висновку був повідомлений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.
По-друге така оцінка, як встановлено судом та не заперечено сторонами, була здійснена на замовлення АТ «СГ «ТАС» (приватне) для виконанням останнім свого обовязку за договором страхування щодо здійснення позивачеві страхового відшкодування.
Вказане відповідає положенням ч.3 ст. 26 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої ринкова вартість транспортного засобу після його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається страховиком (МТСБУ) на підставі цінової пропозиції, отриманої щодо заявленого для продажу пошкодженого транспортного засобу на аукціоні з продажу пошкоджених транспортних засобів, у тому числі що проводиться з використанням інформаційно-комунікаційних систем (онлайн-аукціон, торги). За домовленістю між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою вартість транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може визначатися страховиком (МТСБУ) відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.
При цьому, як встановлено судом, позивач прийняв від страховика виплату страхового відшкодування в межах ліміту, визначеного полісом. Спору щодо його розміру страхового відшкоудвання ні у сторін, ні у страховика не було.
По - третє, суд звертає увагу, що саме відповідач не погоджуючись із висновком експерта Стасюка О. щодо розміру спричинених позивачеві збитків та розміру ринкової вартості транспортного засобу після ДТП. Водночас, в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача іншого (свого) висновку експерта щодо цих обставин не надала, клопотань про призначення експертизи судом з цього питання в ході підготовчого провадження не заявляла, хоча це питання судом зясовувалось, посилалась лише на висновок СОД Берегового В.М.
По-четверте, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що для визначення розміру спричиненої шкоди позивачеві слід також враховувати ціну транспортного засобу, за яку він придбаний позивачем, згідно митної декларації, виходячи з такого. Як вже раніше зазначалося, законодавцем визначено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи та не залежать від вартості транспортного засобу на момент його придбання чи вартості, вказаної в митній декларації.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем в повному обсязі належними доказами доведено розмір спричиненої йому матеріальної шкоди, що підлягає стягненню на його користь.
У зв'язку з викладеним суд доходить висновку, що відшкодуванню позивачу підлягає 183 238,92 грн. збитків, що становить собою різницю вартостості (розміру) матеріального збитку 376983,22 грн. - 158400 грн. (виплачене страхове відшкодування) - 36944,30 грн. (залишкової вартості транспортного засобу після ДТП) + 1600 грн. (франшиза - частина збитків, яку страхувальник покриває самостійно у разі настання страхового випадку).
Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, то суд зазначає наступне.
Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України кожна особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою, зокрема, щодо членів її сім'ї.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Таким чином розмір моральної шкоди не є конкретно визначеною сумою, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, від 23 листопада 2022 року в справі № 686/13188/21 від 19 квітня 2023 року в справі № 336/10216/21.
Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19.
Матеріалами справи доведено, що внаслідок винної поведінки ОСОБА_4 , який на момент дорожньо-траснпортної пригоди був працівником відповідача ТзДВ «Рожищенський сирзавод», було пошкоджено майно позивача, внаслідок чого останній був позбавлений засобу для пересування, що призвело до зміни нормальних життєвих зв'язків позивача ОСОБА_1 протягом тривалого часу, тобто спричиняло йому моральні страждання. Інших доказів, які б спростовували дані обставини, матеріали справи не містять.
На думку суду вимоги позивача про стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 50000,00 грн. підлягають частковому задоволенню. Враховуючи обставини заподіяння матеріальної шкоди, характер пошкоджень майна позивача, загальний розмір заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди позивачу, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 20 000,00 грн.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися а припущеннях.
Виходячи зі змісту вказаних вище законодавчих норм, обовязок доведення своїх вимог лежить не лише на позивачеві, такий обовязок лежить і на відповідачеві щодо доведеності заперечень проти позову.
Однак, заперечуючи проти позову, відповідачами на спростування доводів та вимог позивача належних доказів не надано.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За таких обставин суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
За змістом ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
Суд не вбачає будь-яких перешкод для відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення експертного висновку, підготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі до відкриття провадження в такій справі, за умови, якщо він відповідає вимогам статей 102 ЦПК України, безпосередньо пов'язаний з розглядом справи та якщо суд врахував цей висновок експерта як доказ.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22, провадження № 14-123цс23.
Отож, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені позивачем та документально підтверджені витрати на оплату послуг судового експерта Стасюка О.В. у розмірі 10000 грн (а.с. 21, 43), що відповідає положенням ст. 133 ЦПК України та ст. 22 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн., оскільки їх розмір документально підтверджений, зокрема, копією договору-доручення про надання правової допомоги № 82-24 адм. від 23.09.2024, укладеного між адвокатом Кривошеєм А.М. та ОСОБА_1 (а.с. 47 зв.бк- 48), копією додатку про надання правової допомоги № 82-24 адм. від 23.09.2024 (а.с. 48 зв.бік), копією доручення щодо надання правової допомоги № 82-24 адм. від 23.09.2024 (а.с. 49), копією платіжної інструкції №ЕСМ8-813Т- 29АР-7Х4Т- від 23.09.2024, копією ордеру серії АС № 1131435 від 07.05.2025 (а.с. 61). Також суд враховує, що дана справа розглядалась в порядку загального позовного провадження, представник позивача брав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, клопотань про зменшення розміру цих витрат від відповідача не надійшло.
Крім того, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 2032 грн. (а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1193, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265, 268, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Рожищенський сирзавод», ЄДРПОУ: 00444694, адреса місцезнаходження: 23600, вул. Ганжі, 2, м. Тульчин, Вінницька область, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - 183 238,92 грн (сто вісімдесят три тисячі двісті тридцять вісім гривень девяносто дві копійки) та 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) у відшкодування моральної шкоди.
В решті позов залишити без задоволення.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Рожищенський сирзавод», на користь ОСОБА_1 10 000 грн. витрат на проведення експертизи, 10 000 грн. витрат на правничу допомогу та 2032 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскраження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 20.10.2025.
Суддя Л.А. Штифурко