Справа № 951/530/25Головуючий у 1-й інстанції Чапаєв Р.В.
Провадження № 33/817/521/25 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
21 жовтня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М.,
за участі ОСОБА_1 та його представника Войнарського А.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Войнарського А.Й. на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 12 вересня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно із постановою суду, ОСОБА_1 02.08.2025 о 03 год. 02 хв. в с.Купчинці Тернопільського району по вул.Просвіти керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ 320», н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «DRAGER ALCOTEST 6820 ARLJ-0581», тест №786 від 02.08.2025. Результат огляду 0.37‰ (проміле), з результатом згідний. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а ПДР України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення.
Також просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови у зв'язку із тим, що він пропустив його із поважних причин оскільки ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи, направлене йому на поштову адресу рекомендованою кореспонденцією N?0610279609762 судове рішення отримане ним лише 18 вересня 2025 року, а він, як представник отримав повний текст постанови місцевого суду лише 19 вересня 2025 року про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення із трек номером №0610279613565 наявне у матеріалах справи, апеляційну скаргу подав в десятиденний після отримання постанови - 26.09.2025 року, що вбачається із конверту з треком Укрпошти №4600100452652.
Посилається на те, що з відеоматеріалів, долучених до матеріалів справи, не вбачається що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ 320», н.з. НОМЕР_2 , а з відео службового реєстратора автомобіля поліцейських видно лише, що працівники поліції переслідують невстановлений транспортний засіб, оскільки неможливо ідентифікувати ні його марку, ні колір, ні державний номерний знак - лише задні червоні ліхтарі, які згодом зникають із поля зору камери, а на відео пізніше з'являється припаркований біля домоволодіння ОСОБА_1 автомобіль «MERCEDES-BENZ 320».
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв за достовірні припущення працівників поліції, які ототожнили автомобіль, який вони переслідували, із транспортним засобом ОСОБА_1 , не маючи при цьому жодного прямого доказу, який би підтверджував факт керування ним цим автомобілем та момент зупинки.
Вказує на те, що на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що ОСОБА_1 перебував біля свого домоволодіння, спілкуючись із працівниками поліції, заперечував факт керування автомобілем та пояснював, що не вживав алкогольних напоїв, а перед цим повертався додому велосипедом після відвідування знайомої, що підтвердила у суді свідок ОСОБА_2 , яка повідомила, що того вечора ОСОБА_1 дійсно був у неї в гостях, спиртних напоїв не вживав і залишив її домівку на велосипеді.
Вважає що суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеним свідченням, не з'ясував підстав переслідування транспортного засобу працівниками поліції та не перевірив, чи були дотримані процесуальні вимоги при фіксації адміністративного правопорушення та проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та його представника , які підтримали апеляційну скарги із мотивів наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, визнати поважною причину його пропуску, оскільки ОСОБА_1 вказану постанову суду отримав 18.09.2025 року, а його представник 19.09.2025 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення із трек-номерами: (0610279609762), (0610279613565) та лише з цього часу вони змогли ознайомитись з мотивами прийнятого рішення та подати апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується даними, що містяться у:
протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409765 від 02 серпня 2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.08.2025 о 03 год. 02 хв. в с.Купчинці Тернопільського району по вул.Просвіти керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ 320», н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «DRAGER ALCOTEST 6820 ARLJ-0581», тест №786 від 02.08.2025. Результат огляду 0.37‰ (проміле), з результатом згідний. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а ПДР України;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 проведено у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук). Результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 0,37 ‰ (проміле);
- результаті тесту № 786 на алкоголь від 02 серпня 2025 року, проведеного приладом «Dragеr Alcotest 6820» № AРLJ-0581, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено 0,37 %о (проміле) алкоголю. Результат огляду останній не заперечував, що встановлено з відеозапису;
- направленні водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, адресованого КНП «Козівська ЦЛР» від 02 серпня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі;
- матеріалах відеофіксацій, долучених до справи, з яких слідує, що працівниками поліції зафіксовано факт керування та зупинку транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , як вбачається із відеозапису на відеореєстратор автомобіля працівників патрульної поліції під назвою: VIDEO_20250802_034212205.mp4. Підстава зупинки: керування транспортним засобом під час комендантської години, що вбачається з відеозапису (03:00:35 - час на відеозаписі export-qseij.mp4), крім того працівник поліції звернувся до ОСОБА_1 із запитанням “Чому їздите в комендантську годину?» на що водій відповів: “Повертався від дівчини.» (03:01:06 - 03:01:10 - час на відеозаписі export-qseij.mp4), що також підтверджує керування ОСОБА_1 транспортним засобом перед тим як його зупинили працівники поліції. Під час розмови з водієм, поліцейським в останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, після чого працівниками поліції було запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що водій погодився. Після чого працівники поліції пред'явили йому свідоцтво про повірку Драгера Алкотест 6820. ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер для визначення стану алкогольного сп'яніння, результат тесту: 0,37 проміле, з результатом останній погодився та в медичний заклад водій їхати не бажав (03:14:15 - 03:14:35 - час на відеозаписі export-qseij.mp4). Крім того ОСОБА_1 звертаючись до працівників поліції підтвердив, що вживав алкоголь, а саме пиво (03:18:08 - 03:18:17 - час на відеозаписі export-qseij.mp4). Водію було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП Працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким водія було ознайомлено. З відеозапису бодікамери працівників поліції та відеореєстратора автомобіля працівників поліції вбачається, що вони є безперервними та послідовними.
Вказані докази місцевий суд вірно визнав належними, допустимими та достатніми оскільки вони в сукупності та взаємозв'язку підтверджують вину водія у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Посилання апелянта на те, що під час огляду відеоматеріалів неможливо ідентифікувати транспортний засіб, за кермом якого нібито перебував ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Із матеріалів справи, зокрема з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції та з відеореєстратора службового автомобіля, чітко вбачається момент зупинки транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ 320», н.з. НОМЕР_1 , поблизу домоволодіння ОСОБА_1 , а також подальше спілкування поліцейських із самим водієм. На відео зафіксовано, як саме ОСОБА_1 виходить із вказаного автомобіля, спілкується з працівниками поліції, визнає, що повертався від дівчини під час комендантської години, та погоджується пройти огляд на стан сп'яніння. Отже, факт керування ним транспортним засобом підтверджується безпосередньо відеодоказами, які є належними, допустимими та достовірними. Окрім того, поліцейські, які діяли під час виконання покладених на них службових обов'язків, безпосередньо та безперервно переслідували автомобіль під керуванням ОСОБА_1 тому бачили і марку, модель та номерний знак автомобіля та зупинивши його бачили як саме він виходив з вказаного транспортного засобу. Підстав не довіряти встановленим ним фактам та складеним процесуальним документам немає оскільки жодних заяв від ОСОБА_1 в правоохоронні органи щодо неналежного виконання ними своїх службових обов'язків чи вчинення будь-яких протиправних дій не надходило.
Доводи представника щодо зупинки ними автомобіля під керуванням ОСОБА_1 без належних підстав, є надуманими, оскільки підстава зупинки - порушення комендантської години - чітко зафіксована на відеозаписах, зокрема, поліцейський прямо запитує водія: «Чому їздите в комендантську годину?», на що ОСОБА_1 відповідає: «Повертався від дівчини» (03:01:06 - 03:01:10 - час на відеозаписі export-qseij.mp4), що свідчить про правомірність зупинки у відповідності до вимог п.7 ч.1 Закону України “Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху, у тому числі під час комендантської години. .
Перевіряючи твердження представника про те, що суд не надав належної оцінки показанням свідка ОСОБА_2 , виходжу з того, що такі свідчення суперечать іншим доказам у справі тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав такі показання суб'єктивними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності знайомого.
Таким чином, вважаю, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку доказам та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Доводи апеляційної скарги є безпідставними і не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід залишити без змін, а подану його представником апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Поновити строк представнику ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Козівського районного суду Тернопільської області від 12 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 12 вересня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя