Дата документу Справа № 334/4822/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/1036/25Головуючий у 1-й інстанції Телегуз С.М.
Єдиний унікальний №334/4822/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.483 МК України
10 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Казановської А.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , представників Запорізької митниці Ткача В.В. і Данильченка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями Запорізької митниці на постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 19 серпня 2025 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ),
за ч.1 ст.483 МК України закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,
Згідно з постановою суду, під час здійснення перевірочних заходів щодо дотримання вимог законодавства України при ввезенні на митну територію України в якості гуманітарної допомоги транспортних засобів, Запорізькою митницею було направлено запит від 10.12.2024 року № 7.20-1/20-01/7/4134 на адресу Львівської митниці та згідно наданої відповіді від 20.12.2024 року №7.4-5/20-03/7/34743 встановлено, що 09.11.2022 року громадянином України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України транспортний засіб «MITSUBISHI PAJERO» (VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ) через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці в якості гуманітарної допомоги для військової частини НОМЕР_3 . Під час ввезення на митну територію України вказаного транспортного засобу до Львівської митниці серед інших документів ОСОБА_1 було надано декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 09.11.2022 року, де «Отримувачем» вказано ЗСУ В/Ч НОМЕР_3 , «Вид допомоги» зазначено транспортний засіб «MITSUBISHI PAJERO» (VIN-код НОМЕР_1 ), та заяву від 04.11.2022 року № 403 за підписом командира ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_3 Запорізькою митницею отримано пояснення ОСОБА_3 (вх.№1899/10-26 від 05.05.2025 року), в яких зазначено, що заяву від 04.11.2022 № 403 останній не підписував. Крім того, згідно листа ВЧ НОМЕР_3 (вих.№1563/2215 від 30.03.2025 року), заяву від 04.11.2022 року №403 ВЧ НОМЕР_3 не реєструвала, на балансі військової частини НОМЕР_3 не перебуває. Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.04.2025 року №101/1880 зазначений автомобіль у відділенні військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_2 не зареєстрований та на обліку не перебуває. Згідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Запорізької митниці від 01.05.2025 року №15/15-01/2533 митна вартість транспортного засобу «MITSUBISHI PAJERO» (VIN-код НОМЕР_1 ) на дату ввезення на митну територію України 09.11.2022 року становить 160 765 гривень. Таким чином, на переконання Запорізької митниці, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «MITSUBISHI PAJERO» (VIN-код НОМЕР_1 ) з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підставу для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача товару, а саме: декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 09.11.2022 року, заяви ВЧ НОМЕР_3 від 04.11.2022 року №403.
У зв'язку з чим, 16.05.2025 року посадовою особою Запорізької митниці відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0052/UA112000/2025 за ознаками вчинення ним передбаченого ч.1 ст.483 МК адміністративного правопорушення.
За результатами розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку необхідність закриття провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу передбаченого ч.1 ст.483 МК адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі з доповненнями Запорізька митниця просить скасувати постанову суду, постановити нове судове рішення, яким притягнути ОСОБА_1 до передбаченої ч.1 ст.483 МК адміністративної відповідальності.
Свої вимоги мотивує тим, під час розгляду справи судом не надано належної оцінки зібраним доказам. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
На переконання апелянта, суд в оскаржуваній постанові дійшов помилкового висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.483 МК адміністративного правопорушення.
Наявний в матеріалах провадження акт приймання-передачі транспортного засобу від 19.09.2023 № 249 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він не відповідає вимогам закону, а вказаний в акті реєстраційний номер CRU017 транспортного засобу «MITSUBISHI PAJERO» не узгоджується із реєстраційним номером НОМЕР_2 на автомобілі під час перетину митного кордону України. На переконання апелянта, має місце підміна реєстраційного номера на зазначеному транспортному засобі.
Долучені захисником до матеріалів провадження фото містять реєстраційний номер С 043561, що відмінний від вказаних двох попередніх реєстраційних номерів.
Наведені в поясненнях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відомості про придбання транспортного засобу «MITSUBISHI PAJERO» за власні кошти військовослужбовців суперечать змісту ст.1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу». Таким чином, вказаний автомобіль не може вважатися гуманітарною допомогою та під час його ввезення на митну територію України ОСОБА_1 повинен був заявити в митній декларації товар, за який потрібно сплатити митні платежі на загальну суму 160 765,00 гривень.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги його було повідомлено шляхом надсилання судової повістки засобами поштового зв'язку. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка своєчасно та належним чином повідомленого ОСОБА_1 до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутності в судовому засіданні.
Заслухавши представників Запорізької митниці Ткача В.В. і Данильченка А.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; захисника Казановську А.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та заперечила проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову законною і обґрунтованою; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з приписами п.3 ч.1 ст.8 МК державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.
Згідно зі ст.487 МК провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно зі ст.494 МК про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до вимог ч.1 ст.495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За диспозицією ч.1 ст.483 МК відповідальність за вказаною статтею настає у разі переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, та його митної вартості.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто, усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення, характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
На переконання апеляційного суду, висновки суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.483 МК адміністративного правопорушення, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до зазначених у протоколі про порушення митних правил відомостей у провину ОСОБА_1 ставилось те, що він в якості підстави для переміщення через митний кордон України гуманітарної допомоги - транспортного засобу на адресу військової частини надав митному органу документи, що містять неправдиві дані стосовно одержувача гуманітарної допомоги.
Апеляційний суд зауважує, що з 24.02.2022 року указом Президента України в Україні введено воєнний стан. Вказані у протоколі обставини мали місце під час дії воєнного стану та в умовах військової агресії російської федерації проти України, в той час як Сили оборони України, у тому числі Збройні Сили України, мали невідкладну потребу забезпечення транспортними засобами підвищеної прохідності для пересування та виконання бойових завдань.
Апеляційним судом встановлено, що 09.11.2022 року ОСОБА_1 ввіз на митну територію України як гуманітарну допомогу автомобіль «MITSUBISHI PAJERO» (VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ), для потреб Збройні Сили України, у декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем зазначеного автомобіля він вказав військову частину НОМЕР_3 , де проходив службу його батько - ОСОБА_6 . До декларації, з-поміж іншого, додано заяву від 04.11.2022 року № 403 за підписом командира ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_7 про визнання вказаного транспортного засобу гуманітарною допомогою.
У подальшому Запорізькою митницею отримано пояснення ОСОБА_3 від 05.05.2025 року; лист ВЧ НОМЕР_3 від 30.03.2025 року та лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.04.2025 року, якими, як вважає апелянт, не підтверджується факт отримання товарів гуманітарної допомоги, в тому числі і транспортного засобу «MITSUBISHI PAJERO» (VIN-код НОМЕР_1 ).
Натомість жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 умисно подав митному органу недостовірні відомості щодо отримувача товару надано не було. Не здобуто таких даних й під час судового розгляду справи.
Зміст листа ВЧ НОМЕР_3 від 30.03.2025 року, всупереч протилежним відомостям протоколу про порушення митних правил, не відображає обставин відсутності реєстрації заяви від 04.11.2022 року №403 за підписом командира ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_8 . Натомість у листі прямо зазначено, що підтвердити або спростувати факти надання військовою частиною до Львівської та Волинської митниць вказаних у запиті листів неможливо (а.п.25).
Разом з тим, апеляційний суд зважає на те, що матеріали провадження містять завірену належним чином копію Акта приймання-передачі транспортного засобу №249 від 19.09.2023 року ОСОБА_1 передав НОМЕР_4 окремому батальйону ВЧ НОМЕР_3 НОМЕР_5 окремої бригади ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою укомплектування автомобільною технікою згідно штату та підвищення обороноздатності під час збройної агресії рф, на умовах гуманітарної допомоги, легковий автомобіль «MITSUBISHI PAJERO», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , на безоплатній основі.
Доводи апелянта щодо відмінності в реєстраційних номерах не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.483 МК правопорушення, адже транспортний засіб ідентифікований за VIN-кодом кузова, що є визначальним і уніфікованим ідентифікатором, а не за реєстраційним номером, який може змінюватися, у тому числі з урахуванням специфіки виконання завдань під час проходження військової служби.
Зазначені в акті приймання-передачі від 19.09.2023 року відомості представниками митниці не спростовані, як й легітимність самого факту його існування, а тому існує об'єктивна презумпція щодо легітимності наданих стороною захисту суду доказів.
Більш того, під час апеляційного розгляду було допитано свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що у вказаний в протоколі про порушення митних правил час він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . Автомобіль «MITSUBISHI PAJERO» (VIN-код НОМЕР_1 ) було передано в якості гуманітарної допомоги НОМЕР_4 окремому батальйону ВЧ НОМЕР_3 НОМЕР_5 окремої бригади ІНФОРМАЦІЯ_3 для виконання завдань військової служби. Наразі вказаний транспортний засіб також використовується із аналогічною метою в районі бойових дій.
Апеляційним судом встановлено, що військовослужбовець свідок ОСОБА_6 прибув безпосередньо на судове засідання апеляційного суду транспортним засобом «MITSUBISHI PAJERO» із VIN-код НОМЕР_1 , який є ідентичним тому, що вказаний у протоколі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 .
У зв'язку з чим, у апеляційного суду та у присутніх в судовому засіданні представників Запорізької митниці сумнівів з приводу ідентифікації даного транспортного засобу не виникало.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, надав правильну оцінку дослідженим доказам та врахував, що автомобіль передано в якості гуманітарної допомоги НОМЕР_4 окремому батальйону ВЧ НОМЕР_3 НОМЕР_5 окремої бригади Територіальної оборони Запорізької області, транспортний засіб використовується для виконання завдань за призначенням в районі бойових дій під час збройної агресії рф. А, відтак, умови, за яких було ввезено вказаний автомобіль, та фактична мета його ввезення у даному випадку дотримані.
Водночас відомостей про те, що транспортний засіб «MITSUBISHI PAJERO» (VIN-код НОМЕР_1 ) використовувався для інших цілей, не пов'язаних із захистом країни від збройної агресії, або доказів, що даний автомобіль реєструвався на цивільний облік, або використовується (використовувався) у цивільному обігу чи був ввезений особою для власного збагачення, матеріали справи не містять та суду надано не було.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на приховування від митного контролю товару, оскільки він передав автомобіль підрозділу військової частини, а передача автомобіля відбувалась виключно у рамках надання гуманітарної допомоги для потреб Збройних сил України.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.483 МК адміністративного правопорушення та про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Разом з тим, апеляційний суд ставиться критично до аргументів апеляційної скарги в обґрунтування обставин недотримання декларантом ОСОБА_1 встановленої законом процедури визнання допомоги гуманітарною, що на переконання апелянта, свідчить про ухилення ОСОБА_1 від сплати митних платежів на момент ввезення автомобіля на митну територію України.
При цьому апеляційний суд наголошує, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення та відповідно до складеного протоколу про порушення митних правил.
Водночас наведені апелянтом аргументи в цій частині виходять за межі складу інкримінованого в рамках даної справи порушення митних правил, а відтак, не впливають на прийняття рішення про невинуватість ОСОБА_6 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.483 МК адміністративного правопорушення.
Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.280, 283, 294 КУпАП, ст.ст.486, 489, 529 МК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу (з доповненнями) Запорізької митниці залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 19 серпня 2025 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар