20.10.2025 Справа №607/18998/25 Провадження №3/607/7077/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Строценя Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж року притягувався до адміністративної відповідальності:
за ч.1 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП згідно постанови від 28.06.2025 у виді штрафу у розмірі 20400 грн.;
згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду від 14.07.2025 за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
Як встановлено у судовому засіданні, гр. ОСОБА_1 07 вересня 2025 року о 11 год. 30 хв. в м. Тернополі по вул. Миру, 5, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи раніше позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Строцень Т.О. пояснив суду, що ОСОБА_2 винуватості у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнає. Вважає, що провадження у даній справі слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення. Так зазначив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КупАП - повторності, а також те, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами. Так, на думку сторони захисту, до матеріалів справи не додано постанови на підтвердження факту повторності правопорушення, а саме постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП протягом року, яка набрала законної сили. Відтак, працівниками поліції не було перевірено та встановлено обставини щодо скоєння першого порушення ОСОБА_1 , передбаченого частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП, щоб кваліфікувати його дії, як повторне протягом року вчинення порушення. Крім цього зазначив, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, оскільки постановою Тернопільського міськрайонного суду від 06.06.2024 у справі №607/12437/24 ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік, тобто до 12.07.2025. Вважає, що ОСОБА_3 станом на момент вчинення даного проступку, тобто 07.09.2025 перебував у статусі особи, яка не має права керувати транспортними засобами, оскільки статус особи позбавленого права керування у нього на той час вже був відсутній. Вказав, що працівником поліції долучено до матеріалів справи оптичний диск із відеофайлом, без цифрових підписів, як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій. Таким чином, сторона захисту вважає, що беручи до уваги порушення законодавства під час оформлення адміністративних матеріалів, а також відсутність вини особи та будь-яких належних та допустимих доказів, щодо її доведення, вважає, що було порушено права ОСОБА_1 , передбачені Конституцією України та іншими законами, відтак безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, а тому вважає, що провадження у даній справі слід закрити у відповідності до ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Крім цього, просить судове засідання проводити без участі особи, яка притягується до адмінітсративн6ої відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП знайшла своє підтвердження, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи, а саме даними, що містяться в:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №446227 від 07.09.2025, у якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та перелік доказів, що додаються до протоколу;
- аудіовізуальному диску на яких містяться відеозаписи із відео реєстратора службового автомобіля, нагрудних відеокамер поліцейських №№ 477956, 473069, відео з реєстратора службового автомобіля 11 7042, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та зазначені у ньому та які було оглянуто в судовому засіданні;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №50728 від 28.06.2025, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 20400 грн., а саме за те, що він 28.06.2025 о 21 год. 22 хв. в місті Тернополі по вул..Об'їзна, 6А керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування;
- копією постанови Тернопільського міськрайонного суду від 06.06.2024 у справі 3607/12437/24 стосовно ОСОБА_1 за ч..1 ст.130 КУпАП згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік;
- довідці, виданій УПП в Тернопільській області ДПП від 12.09.2025, відповідно до якої, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке було вилучено 23.05.2024 на підставі постанови Тернопільського міськрайонного суду у справі 3607/12437/24 від 06.06.2024 за ч.1 ст.130 КУпАП та згідно якої станом на 07.09.2025 ОСОБА_1 право керування транспортними засобами у відповідності до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, яке затверджено постановою КМ України від 08.05.1993 №340, не отримував.
Крім цього, як слідує із даних Єдиного реєстру судових рішень, які є загальнодоступними, судом також з'ясовано, що постановою Тернопільського міськрайонного суду від 14.07.2025 у справі №607/14169/25, яка залишена без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 01.09.2025 та набрала законної сили 01.09.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Як вбачається із вказаної постанови Тернопільського міськрайонного суду, 28.06.2025 о 21 год. 22 хв. в м.Тернополі по вул..Об'їзна,6А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 7510 №ARMF 0286, що підтверджується тестом №622 від 28.06.2025, результат огляду якого становить 2,58 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) ПДР України.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З наведеного убачається, що суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, зокрема, судові рішення у справі № 607/14169/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, постанова у якій на момент керування ОСОБА_1 транспортним засобом набрала законної сили та була чинною,
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що сукупність наведених досліджених доказів є переконливими, спростовують заперечення сторони захисту особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і в повній мірі, поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 , а саме те, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення ним п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених в матеріалах справи обставин адміністративного правопорушення не вбачається, оскільки вони є повними, послідовними та повністю узгоджуються між собою.
За таких обставин, оглянувши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тобто - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, а тому ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті за якою він притягується до відповідальності.
При цьому, суд відкидає твердження сторони захисту про те, що у момент скоєння даного адміністративного проступку ОСОБА_1 не було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП.
Так, матеріали даної адміністративної справи, як уже зазначав суд, містять постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №50728 від 28.06.2025, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 20400 грн., а саме за те, що він 28.06.2025 о 21 год. 22 хв. в місті Тернополі по вул..Об'їзна, 6А керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи раніше позбавленим права керування.
Адже, для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідно встановити факт повторного протягом року вчинення особою порушень, передбачених частинами другою-четвертої цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передала керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що доводиться наявністю постанови про притягнення до адміністративної відповідальності особи у справі про адміністративне правопорушення за вказаними частинами статті Закону.
Таким чином, в даному випадку така кваліфікуюча ознака, як повторність, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами доводиться наявністю у справі постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності від 28.06.2025 року за ч.1 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП серії ББА №50728, а також постановою Тернопільського міськрайонного суду від 14.07.2025 року у справі №607/14169/25, яка на момент вчинення даного проступку ОСОБА_1 набрала законної сили.
Суд вважає, що твердження сторони захисту про те, що вказана постанова від 28.06.2025 була оскаржена ОСОБА_1 , а тому він не вчинив даного правопорушення, не заслуговує на увагу, оскільки, як зазначала сторона захисту у своїх поясненнях, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.09.2025 у справі №607/14199/25 у задоволенні позовних вимог представника ОСОБА_1 адвоката Строценя Т.О. від 08.07.2025 до управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови серії ББА №50728 від 28.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП відмовлено. У подальшому, ОСОБА_1 зазначений штраф було сплачено.
Також, суд відкидає доводи сторони захисту про не вірну кваліфікацію даного проступку в частині того, що ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом як особа, яка не має права на його керування, а не особа, позбавлена такого права, про що відображено у протоколі, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить дані про порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 2.1 (а) ПДР України, що є вірним у даному випадку. Крім цього, суд зазначає, що ОСОБА_4 на момент вчинення даного проступку, як уже зазначав суд, тобто станом на 07.09.2025 був позбавлений права керування транспортним засобом згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду від 14.07.2025 у справі №607/14169/25, яка набрала законної сили 01.09.2025, строком на один рік та штрафу у розмірі 17000 грн. Відтак, органом, що складав протокол про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП кваліфіковано вірно, диспозиція якої передбачає відповідальність особи за вчинення ним повторно протягом року правопорушень передбачених частиною другою-четвертою цією статті, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Санкція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно довідки начальника відділу адміністративної практики УПП в Тернопільській області ДПП від 12.09.2025, долученої до адміністративних матеріалів, вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 та був позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік на підставі постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.06.2024 із накладенням штрафу, у подальшому посвідчення водія не отримував.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за вказаною статтею, суд ураховує висновок Верховного Суду, який викладений у постанові від 04.09.2023 року по справі №702/301/20 та згідно якого, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
З вищенаведеної постанови випливає, що навіть за відсутності в особи посвідчення водія її може бути позбавлено права керувати транспортними засобами, адже особи, які керують транспортними засобами не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, несуть суспільну небезпеку для оточуючих.
В свою чергу слід зазначити, що у разі якщо особи, які керують транспортними засобами без посвідчення водія, та перебувають або можуть перебувати в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, вірогідність спричинення ще більш серйознішої шкоди в такому випадку є значно вищою, а тому запобігальна мета покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення.
Разом з тим, вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, суд враховує те, що у протоколі про адміністративне правопорушення складених відносно ОСОБА_1 зазначено, що транспортний засіб марки «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1 , керуючи яким 07.09.2025 останній скоїв правопорушення, йому не належить.
Відповідно до положень частини першої ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За таких обставин, суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді конфіскації транспортного засобу, оскільки зазначений транспортний засіб, яким керував останній у приватній власності у нього не перебуває.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинені правопорушення, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк в межах, встановлених санкцією ч. 5 ст.126 КУпАП та без конфіскації транспортного засобу, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчинених правопорушень, а також буде достатнім для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень в майбутньому. При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, будучи позбавленим права керування транспортними засобами продовжував ним керувати повторно протягом року.
Керуючись ст. ст. 8, 36, 126, 130, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 05 (п'ять) років.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. В. Ромазан